ЕКСПЕРТНІ ТЕХНОЛОГІЇ В СУДОВО-ЕКСПЕРТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА ПРАКТИКА ВИКОРИСТАННЯ

summary

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, а також методи, основні завдання, об’єкт і предмет дослідження, охарактеризовано його методологію, виокремлено наукову новизну, розкрито теоретичне і практичне значення роботи, надано відомості про апробацію результатів дослідження.

Розділ І «Теоретичні засади формування експертних технологій у судово-експертній діяльності» складається з чотирьох підрозділів, у яких охарактеризовано концептуальні підходи до експертних технологій.

У підрозділі 1.1 «Поняття експертної технології та її місце в судовій експертології» визначено сутність технологій у криміналістиці і в судовій експертології. Зазначено, що проблеми технологічного підходу в науковій літературі обговорюються у зв’язку із застосування комп’ютерних, інформаційних, цифрових та інших технологій у правозастосовній діяльності.

Сучасний розвиток судової експертизи пов’язується з експертними технологіями (М. Я. Сегай, В. К. Стринжа та ін.). На сучасному етапі технологізація – закономірний процес, спрямований на підвищення результативності експертної діяльності.

На підставі узагальнення наукових визначень експертних технологій доведено, що суттєвими ознаками цього поняття є належність до судово-експертної діяльності, адаптивний характер і оптимізуюче значення. Надано авторську дефініцію визначення поняття експертної технології: система робочих операцій з оптимального використання судовим експертом наявних ресурсів (матеріальних, технічних, фінансових, трудових, інтелектуальних і нормативно-правових) для забезпечення достовірного, науково-обґрунтованого та аргументованого результату судової експертизи. Експертні технології та криміналістичні технології належать до єдиної системи понять криміналістики та судової експертології, поєднуються за основними змістовними елементами, а розмежовуються за суб’єктним складом та відповідними завданнями. Експертні технології дозволяють ураховувати конкретні умови та ситуації, що склалися на момент призначення судової експертизи, адаптувати до них дії судового експерта.

У підрозділі 1.2 «Передумови формування експертних технологій» розроблено методологічні засади побудови експертних технологій у судово-експертній діяльності.

Відзначено, що судово-експертній діяльності притаманний дослідницький характер. Слідча (судова) діяльність також містить пізнавальні засоби та дослідницькі процедури. В процесі експертного дослідження експерт обмежений, з одного боку, питаннями, поставленими слідчим (судом), а з іншого, – структурою досліджуваного об’єкта. Розв’язання завдань відбувається в умовах взаємодії експерта зі слідчим (судом, іншим органом, що призначає експертизу). Технологічний підхід стає необхідним з огляду на дослідницький характер діяльності взаємодіючих суб’єктів.

Для реалізації стану взаємодії судового експерта зі слідчим (судом) необхідне узгодження їх позицій. Підтверджено тезу щодо існування об’єктивного протиріччя між структурою мислення, якою володіє експерт, та структурою мислення слідчого (суду, інших процесуальних суб’єктів). Автор акцентує увагу на тому, що процес пізнання в судовій експертизі розподіляється на етапи: 1) пізнання сутності об’єкта щодо предмета судової експертизи шляхом застосування спеціальних знань; 2) представлення встановленої сутності як форми, прийнятної для особи, що призначила експертизу. На експерта покладено завдання надавати результатам спеціальних досліджень форми, зрозумілої та прийнятної для слідчого (суду). Необхідність узгодження форми представлення результатів експертизи між експертом та іншими учасниками кримінального процесу потребує оптимізації дій експерта при складанні висновку за результатами досліджень. Експертні технології мають оптимізувати формулювання експертних висновків та описання перебігу експертного дослідження, за необхідності зрозумілості їх для інших учасників кримінального процесу.

Експерт співпрацює з особою, що призначає експертизу, в умовах комунікативної взаємодії, в ході якої відбувається сприйняття, опрацювання та передавання криміналістичної інформації. Експертні технології спрямовані на забезпечення ефективності комунікативного процесу між вказаними суб’єктами.

Таким чином, передумовами формування експертних технологій у судово-експертній діяльності є дослідницький характер взаємодії експерта зі слідчим (судом, іншим органом, що призначає експертизу), наявність відмінностей між системами наукових знань слідчого (суду) та судового експерта, необхідність узгодження між ними аспектів пізнання розслідуваної (розглядуваної) події, комунікативна сутність взаємодії судового експерта з іншими процесуальними суб’єктами.

Підрозділ 1.3 «Експертні технології та предмет, об’єкт, завдання судової експертизи» присвячений дослідженню співвідношення цих понять судової експертології.

Взаємозв’язок між поняттями експертної технології та об’єктом і предметом експертизи є ієрархічним та неоднозначним. Експертні технології містять завдання, предмет та об’єкт експертизи як складові компоненти, однак завдання щодо експертного дослідження зумовлює структуру відповідної експертної технології. Експертні завдання пов’язані змістовими зв’язками з поняттями предмета та об’єкта судової експертизи та розуміються як встановлення фактичних даних у кримінальній справі за допомогою сучасних експертних методів, на основі застосування спеціальних знань. Превалюючою в науковій літературі стала думка про інтегрований характер предмета експертного дослідження, який одночасно може бути компонентом предмета слідчої дії. Виходячи із цього дисертант виявляє ієрархічну співвіднесеність категорій предмета, об’єкта, завдань судової експертизи та експертної технології, а також неоднозначність зв’язків між ними, відповідно до існування різних шляхів опрацювання інформації засобами судової експертизи, які об’єднує експертна технологія.

У підрозділі 1.4 «Експертні технології та експертні методики: співвідношення та розмежування» запропоновано уточнення поняття експертної методики як компонента експертної технології. Зміст експертних методик перетинається з експертними технологіями: останні містять експертні методики, які є їх структурним елементом, але й методики містять посилання на процедури експертних технологій.

Набуло підтвердження та розвиток положення науковців про ключове значення поняття експертних методик в судовій експертології (Т. В. Авер’янова, М. Я. Сегай, О. Р. Шляхов та ін.). Експертні методики складають блок у структурі експертних технологій. Експертні технології та експертні методики невід’ємні від завдань судово-експертної діяльності. Однак, вони різняться за суб’єктами, цілями, іншими структурними елементами.

Встановлено, що розмежування понять експертної методики та експертної технології полягає в різній призначеності – експертні технології перебувають у сфері управління судово-експертною діяльністю, а експертні методики – в сфері провадження експертиз. Акцентовано на оптимізувальну роль експертної методики (М. Є. Бондар). Проблема оптимізації застосування сучасних науково-технічних засобів у процесі виконання експертиз постає у зв’язку з потребою ефективного залучення сучасних і науковоємних методів та прийомів до комплексного експертного дослідження. Тому до структури експертних технологій віднесено відомості про наявне обладнання судово-експертної установи, а також рекомендації щодо оптимального вибору та ефективного використання технічного й кадрового потенціалу експертної установи та, за необхідності, інших науково-дослідних установ, а також відомості про фахівців науковців та практиків, котрих можна залучити до проведення конкретного експертного дослідження.

Отож, експертні технології та експертні методики співвідносяться як ціле та складник, перебувають у діалектичній єдності, різняться цілями, колом суб’єктів, структурою. Експертна технологія містить експертну методику як складовий компонент, додаючи до неї критерії оптимізації застосування технічного, кадрового, організаційно-методичного потенціалу та інших ресурсів судово-експертної установи. Відповідно до сфери застосування експертних технологій та експертних методик ці поняття розрізняють за суб’єктом (судовий експерт) та учасниками (керівник судово-експертної установи, його заступник, керівник підрозділу, інша уповноважена особа) експертної технології; судовий експерт – суб’єкт експертних методик. Експертна технологія належить до сфери управління застосуванням ресурсів судово-експертної установи в процесі розв’язання конкретних завдань судово-експертної діяльності, експертні методики – до засобів розв’язання цих завдань.

Розділ ІІ «Концептуальні підходи до визначення структури експертних технологій» складається з шести підрозділів, у яких досліджуються їх структурні елементи.

У підрозділі 2.1 «Наукові підходи до структури експертних технологій» зазначено, що вона відображає шлях виконання експертизи – від підготовчої стадії, на якій відбувається отримання судово-експертною установою завдання й матеріалів на експертизу та прийняття її експертом до виконання – до стадії експертного супроводження висновку експерта, на якій відбувається оцінка результатів експертизи слідчим (судом), ознайомлення з ними інших учасників кримінального процесу, допит експерта з метою отримання від нього роз’яснень та доповнень із приводу предмета виконаної експертизи, а також можливе використання результатів експертизи в профілактичній діяльності.

Статичну структуру експертних технологій розподілено на блоки: кадрове забезпечення; формування завдань щодо експертного дослідження; вибір експертних методик; матеріально-технічного забезпечення; формування експертного висновку. Динамічну структуру експертних технологій за інформаційним критерієм розподілено на стадії: підготовчу (відбувається конкретизація завдання щодо застосування експертної технології), робочу (експерт застосовує експертні методики та науково-технічні засоби в оптимальному порядку), експертного супроводження висновку експерта (містить дії експерта з роз’яснення та доповнення свого висновку, а також можливу участь у профілактичній діяльності).