ЕВОЛЮЦІЯ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ НЕРУХОМОГО МАЙНА В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ НАПРИКІНЦІ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. (НА МАТЕРІАЛАХ УКРАЇНСЬКИХ ГУБЕРНІЙ)

summary

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і завдання дослідження, його об’єкт і предмет, розкрито наукову новизну та практичне значення результатів роботи.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження проблеми оподаткування нерухомого майна» визначено теоретичні засади та джерела дослідження оподаткування; обґрунтовано основи оподаткування нерухомості як місцевого та прямого податку; досліджено теоретичні основи для визначення бази оподаткування податку на нерухоме майно з точки зору економічних категорій цінності та дохідності.

Досліджено стан наукової розробки теми та здійснено аналіз літератури, в якій висвітлювалися проблеми історії оподаткування нерухомого майна в Російській імперії, що дозволило поділити весь її комплекс на чотири групи: 1) праці класиків економічної теорії; 2) праці сучасників досліджуваного періоду; 3) наукова спадщина радянських учених; 4) праці сучасних українських та російських дослідників.

Доведено, що податок на нерухоме майно – виключно місцевий податок, оскільки він традиційно встановлюється вищою законодавчою владою у загальних положеннях, а місцеві органи у межах повноважень запроваджують детальний порядок його справляння, що діє на певній території. Відповідно, суми податку повинні надходити виключно до місцевого бюджету. Крім того, цей податок є місцевим не тільки за способом його встановлення, а й за сутністю, адже саме власники будівель і споруд – найбільш зацікавлені особи у поліпшенні умов розміщення свого майна. Досліджено, що за формою обкладення податок на нерухоме майно – це яскравий представник прямого майнового (реального) оподаткування. За своєю суттю він повинен максимально співвідноситися з можливою платоспроможністю платників податків, яка відповідає цінності нерухомого майна.

У процесі дослідження еволюції системи оподаткування нерухомого майна в Російській імперії встановлено, що основою оподаткування різних видів нерухомого майна була їхня доходність, або цінність. Підтверджено, що зазначені категорії – багатогранні економічні поняття, що застосовуються у різних значеннях, при цьому дані поняття звужено до рівня визначення дохідності і цінності саме нерухомого майна як бази для оподаткування.

З’ясовано, що у досліджуваний період цінність нерухомого майна з метою оподаткування визначалася у взаємозалежності з дохідністю. Ця залежність була закріплена законодавчо у Правилах оцінки нерухомого майна для оподаткування земськими зборами, де зазначалося, що нерухоме майно оцінюється по середній чистій його дохідності, яку можна встановити по орендних платах. Для міської нерухомості, відношення дохідності до цінності майна встановлювалося в межах від 3 до 6%. Таку залежність автором запропоновано виразити формулою (1):