Філатов Р.І. Енергозберігаюча технологія виробництва насіння капусти білоголової пізньостиглої у Криму

summary

НАСІННИЦТВО КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ ПІЗНЬОСТИГЛОЇ

(огляд літератури)

Представлено аналіз публікацій щодо основних напрямків технологій вирощування насіння капусти білоголової пізньостиглої. Проаналізовано сучасний стан і результати попередніх досліджень з питань народно-господарського значення, біології та технологій виробництва насіння капусти. На основі аналізу визначено питання, які ще недостатньо вивчені і обґрунтовано необхідність проведення досліджень у напрямку вдосконалення технології отримання насіння капусти білоголової пізньостиглої.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Роботу виконано на Кримській дослідній станції Інституту південного овочівництва і баштанництва УААН у 2000-2004 рр. Грунт дослідних ділянок - південний карбонатний чорнозем, вміст гумусу в орному шарі 3,0-3,9 %, поживних речовин: азоту – 5-8 мг, рухомого фосфору – 7 мг, калію – 14-18 мг на 100 г ґрунту.  Попередник – пшениця озима.

Проведені досліди дозволили випробувати елементи енергозберігаючої технології за різних погодних  умов. За роки досліджень мінімальна  температура  на  поверхні ґрунту коливалась  від -1 до -22⁰ С, середньодобова температура у зимовий період знаходилась у межах від плюс 11 до мінус 7⁰ С. Стійке зниження  середньодобових температур  зафіксовано починаючи з 1 декади листопада. Сніговий покрив нестійкий, товщиною 0-15 см. Підвищення середньодобових температур починалося у 2 декаді березня.

  В цілому погодні умови під час проведення дослідів сприяли повноцінному росту та розвитку рослин капусти білоголової, окрім зимового періоду 2002-2003 рр., коли протягом місяця температура знижувалася  до мінус 16-17⁰ С за відсутності снігового покриву. Такі умови призвели  до повної загибелі маточних рослин.

Постановку польових дослідів  та супутніх спостережень проводили згідно з „Методикою дослідної справи  в овочівництві i баштанництві” (2001 р.). Закладку  маточників на зберігання проводили при стійкому зниженні температур (1декада листопада), водночас проводили добір маточників для хімічного аналізу. Загальні сухі речовини визначали методом висушування до постійної маси, розчинні сухі речовини - за показниками рефрактометра, загальний цукор - за Бертраном. Насінники збирали по мірі достигання і дозарювали під навісом, обмолочували на молотарці МПСУ – 500. Попереднє  ворох  очищали  на  решетах  з  отворами 3-4 мм, а доочищування  насіння на машині МВС – 0,5. Облік врожаю проводили поділяночно. Показники якості насіння (схожість, енергія проростання, маса 1000 насінин) визначали згідно ДСТУ 4138-2002. Статистичну обробку одержаних результатів проводили методом дисперсійного аналізу (Б.А. Доспехов, 1985), витрати енергії - за методикою біоенергетичної оцінки технологій вирощування у овочівництві (О.С. Болотських, М.М. Довгаль, 1999 р.)

В дослідах використовували сорт капусти білоголової пізньостиглої Ярославна – селекції ІОБ УААН. Розміщення ділянок у дослідах систематичне зі зміщенням на три ділянки. Посів насіння широкорядковий за схемою 90х40 см. Повторність шестикратна, площа облікової ділянки 3,6 м². Насіння висівали  у чотири строки з інтервалом в один місяць. Маточники залишали для перезимівлі за різних способів вирощування: без пересаджування, з підрізаним корінням на глибині 15-20 см, та з пересаджуванням восени у борозни. Крім того, досліджували підгортання і повне вкривання рослин землею, та залишали маточники без вкривання. Контроль - зберігання маточників, отриманих при  сівбі в 1 декаді червня, у буртах. Технологічні заходи в дослідах відповідали загальноприйнятим для південного регіону України.