ФІЛОМЕТРОЇДОЗ КОРОПА: ЦИТОГЕНЕТИЧНІ ТА ІМУНОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В СИСТЕМІ\"ПАРАЗИТ-ХАЗЯЇН\" ТА ВПЛИВ НА НЕЇ НЕМАТОЦИДНИХ ПРЕПАРАТІВ

summary

Матеріали і методи досліджень. З метою вивчення впливу мігруючих личинок Ph.lusiana та нематоцидних препаратів на геном коропа та його імунореактивність були проведені експериментальні та гельмінтологічні дослідження протягом 1998–2000 р. на кафедрі паразитології та рибництва ЛДАВМ ім. С.З.Ґжицького, гельмінтологічні дослідження – в рибницьких господарствах Львівської області. Досліджувались коропи 2-х і 3-х річного віку спонтанно, а також експериментально заражені збудником філометроїдозу.

Риби досліджувались методом повного паразитологічного розтину, розробленого Скрябіним І.І. (1928) і модифіковані стосовно до риб Догелем, В.А 1933 р.,і Маркевичем О.П.(1950). Об’єктом дослідження були як спонтанно, так і експериментально інвазовані коропи за методикою розробленою Вісманісом К.О. (1962), Івасиком В. М. (1967), Васильковим Г.В. (1973). Дво- і трьохрічки коропів заражали інвазованими циклопами за допомогою сечостатевого катетеру (80-100 інвазованих циклопів на рибу). Сформовані групи дослідних і контрольних риб (n=10)перебували в однакових умовах утримання. На 7-у, 15-у, 21-у, 30-у, 60-у добу міграції личинок у дослідних і контрольних груп риб відбирались проби крові й таких органів як: селезінка, нирки, зябра, лімфоїдний орган, кишечник. Вивчали мітотичну активність цих органів та рівень в них патологічних мітозів. Для цього ми готували тиснені препарати модифікованим методом, беручи за основу методики Ford С.Е., Hammerton J.L.(1970) та Блюмкіна В.Н. і Жданова В.М. (1978), які були розроблені для теплокровних підраховували під мікроскопом по 1000 клітин із кожного органу, які ділились і не ділились. Висновок про мітотичну активність робили за кількістю клітин, що знаходяться в поділі на різних фазах мітозу і за показником коефіцієнта фаз – відношення суми профаз-метафаз до суми анафаз і телофаз. Мітотичний індекс визначали за формулою: