ФІНАНСОВО-ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ: ТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

summary

Актуальність теми. Важливою складовою демократичної, соціальної та правової держави є її ефективна правова система. У сфері державних фінансів правотворча діяльність повинна ґрунтуватися на конституційних принципах верховенства права, соціальної орієнтації ринкових відносин, ефективного правового регулювання, оскільки саме сфера публічних фінансів є тим базисом, на якому надбудовуються всі складові економічної безпеки держави.

Зміцнення законності в Україні та забезпечення верховенства права у всіх сферах суспільного життя залишається пріоритетним напрямком державного будівництва. А це передбачає поглиблення як відповідальності держави за виконання своїх обов’язків перед людиною, так і відповідальності кожної особи перед державою та суспільством. Проте, значна кількість питань сфери юридичної відповідальності залишається дискусійною. Багато її аспектів, що охоплюють, зокрема проблеми фінансового права та фінансово-правової відповідальності на сьогодні досліджені недостатньою мірою або взагалі не привертали увагу вчених.

Питання фінансово-правової відповідальності є одним із найбільш дискусійних у правовій науці України. Суперечності викликає як сам факт існування такого виду відповідальності, так і питання, що стосуються природи фінансово-правових санкцій, порядку їх застосування, визначення ознак та складу фінансового правопорушення. У зв’язку із цим аналіз проблем становлення та розвитку фінансово-правової відповідальності, як самостійного виду юридичної відповідальності, є одним із пріоритетних напрямків науки, необхідних для підвищення ролі фінансового права як галузі права на даному етапі. Особливо гостро стоїть питання відмежування фінансово-правової відповідальності від інших видів юридичної відповідальності, зокрема адміністративної, оскільки в чинному законодавстві містяться суперечливі і дублюючі одна одну норми, які породжують труднощі у правозастосовній практиці.

Серед видатних учених XIX ст., що зробили помітний внесок у становлення і розвиток науки фінансового права в цілому, а також окремих складових фінансово-правової відповідальності, можна назвати М.М. Сперанського (“План фінансів”, 1810), М.І. Тургенєва (“Досвід теорії податків”, 1818), М.Ф. Орлова (“Про державний кредит”, 1832), І.Я. Горлова (“Теорія фінансів”, 1841). Саме вони заклали підвалини фінансової науки. У другій половині XIX – на початку XX ст. дослідженнями у сфері фінансів займалися видатні учені В. Лебедєв, І. Тарасов, С. Іловайський, Д. Львов, І. Янжул, які вивели фінансове право на нову площину і сприяли його виділенню в окрему правову галузь. У цей же час з’явилися перші підручники з фінансового права.

В 1940 р. в СРСР було опубліковано перший підручник з фінансового права, тоді ж з’явилася праця Ю.А. Ровинського “Предмет радянського фінансового права”. У 50–60-х рр. ХХ ст. було завершено розробку теорії соціалістичного фінансового права з чітким акцентом на дослідженні питань бюджету, бюджетних відносин та бюджетного процесу. Вагомий внесок у розвиток фінансового права зробили відомі вчені-юристи Л.К. Воронова, В.В. Безчеревних, М.М. Піскотін, Н.І. Хімічева, Є.Д. Соколова, О.М. Горбунова, Н.А. Куфакова.

Перехід до ринкової економіки, курс на яку проголосила незалежна Україна, поставив завдання перегляду всієї системи науки фінансового права, починаючи від її предмета та методу й закінчуючи окремими інститутами, категоріями й поняттями.