ФОРМУВАННЯ ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМІВ ЕКОНОМІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА МІЖ КНР ТА УКРАЇНОЮ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сучасний етап розвитку світового господарства характеризується посиленням процесів глобалізації економічної діяльності всіх суб’єктів і факторів суспільного виробництва країн світової спільноти. Інтенсифікація традиційних та інноваційних форм економічного співпраці поруч з багатьма перевагами несе в собі зростання ризиків. Значною мірою це проявляється у міжнародних зв’язках між Україною та Китаєм. Ефективність економічного співробітництва між цими країнами чимало залежить від раціонального розподілу ресурсів. Ця проблема сьогодні набуває актуального значення.

Зазначені держави мають значний потенціал співпраці, про що свідчать динамічне зростання темпів розвитку торговельних відносин, збільшення обсягу вкладання прямих інвестицій з боку Китаю, активізація науково-технічного співробітництва між Китаєм і Україною, підписання ряду нормативно-правових документів, що є основою подальшого розвитку взаємних економічних відносин між двома країнами. Зважаючи на це, важливого значення набуває пошук пріоритетних напрямів взаємодії між цими державами.

Після адміністративно-командного етапу розвитку, КНР і Україна використовують аналогічні механізми ринкового господарювання. Вони мають значний потенціал співпраці, про що свідчить динамічне зростання темпів розвитку торговельних відносин. Протягом останніх 30-ти років проведення реформ і політики відкритості, практика розвитку міжнародних економічних відносин принесли Китаю не лише величезний капітал, передові технології та сучасний менеджмент у різних сферах, а й великий досвід у розвитку міжнародного співробітництва в цілому. Сьогодні уряд Китаю звертає значну увагу на ефективність міжнародного співробітництва, посилює макроекономічні аспекти регулювання міжнародних економічних відносин у різних сферах з метою забезпечення безперервного та довгострокового розвитку національної економіки.

В умовах глобалізації конкурентними перевагами України є різноманітні природні ресурси, високоякісний людський капітал за відносно низької ціни робочої сили, значний науково-технологічний потенціал. Але в умовах досить високого ступеня зовнішньоекономічної відкритості проявляються елементи незбалансованості, нееквівалентного обміну в міжнародних торговельних відносинах України. Така реалізація національного потенціалу уповільнює економічний розвиток України, знижує її міжнародну конкурентоспроможність.

Сучасний стан розвитку китайсько-українських відносин дає змогу розглядати обидві країни як важливих стратегічних партнерів. Особливого значення в цьому аспекті набуває вступ України до СОТ. Тому розвиток економічного співробітництва між двома державами потребує пошуку нових форм, методів, важелів, інструментів, напрямів його оптимального здійснення. Це зумовлює актуальність дисертаційної роботи.

Дослідженню проблем розвитку міжнародних економічних відносин та економічного співробітництва в різних сферах присвячені праці таких українських науковців, як Є. Азарян, В. Андрійчук, О. Білорус, В. Будкін, І. Бураковський, В. Вергун, О. Власюк, А. Гальчинський, М. Дудченко, Г. Климко, О. Каніщенко, А. Кредісов, Д. Лук'яненко, Ю. Макогон, В. Рокоча, В. Новицький, Ю. Пахомов, А. Поручник, І. Пузанов, А. Румянцев, О. Рогач, Є. Савельєв, В. Сіденко, С. Соколенко, А. Старостіна, А. Філіпенко, Т. Циганкова, О. Шнирков та ін.

Серед китайських вчених ці питання висвітлюються у працях Чжу Інь Чуань, Чжан Вень Му, У Дай Кан, Хуан Жень Вей, Цвей Да Ху.

Разом з тим у науковій літературі ще не приділяється належної уваги комплексному дослідженню основних напрямів розвитку та диверсифікації економічного співробітництва між КНР і Україною. Недостатньо вивченими залишаються, зокрема, питання щодо подальшого розширення взаємних відносин у високотехнологічних галузях господарства, пошуку сучасних інструментів їхнього регулювання, формування пріоритетів на сучасному етапі розвитку світової економіки. Саме це актуалізує необхідність здійснення ґрунтовного аналізу зазначених проблем.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі міжнародної економіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка в межах науково-дослідної теми «Розвиток внутрішнього ринку України в умовах глобалізації: закономірності та суперечності» (номер державної реєстрації 06БФ040-01), що розробляється на економічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка згідно з тематичним планом фундаментальних наукових досліджень університету, узгодженим з Міністерством освіти і науки України.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в розробленні теоретичних і методологічних засад і практичних рекомендацій щодо оцінки ефективності та пріоритетів міжнародного економічного співробітництва між Україною та КНР для посилення їхніх конкурентних позицій у світовій економіці. Поставлена мета потребує виконання таких завдань:

• дослідити теоретичні засади здійснення міжнародного економічного співробітництва на основі узагальнення сучасних концептуальних підходів;

• розкрити економічну природу двосторонніх економічних відносин, як фактор посилення міжнародної конкурентоспроможності країн-учасниць;

• проаналізувати генезис процесу співпраці між Україною та КНР;

• розробити алгоритм визначення пріоритетних сфер економічного співробітництва між двома країнами;

• провести порівняльний аналіз факторів ринкового середовища України та КНР для визначення їх сильних та слабких сторін у формуванні конкурентних позицій на світовому ринку;

• розробити методологію оцінки ефективності міжнародного співробітництва між зазначеними країнами;

• визначити основні стратегії розвитку пріоритетних напрямів економічної співпраці між двома країнами.

Об'єктом дослідження виступає система економічних відносин між країнами, що виникають у процесі економічного співробітництва.

Предметом дослідження є теоретичні й методологічні засади та практичні рекомендації щодо визначення пріоритетних напрямів взаємного економічної співпраці між Китаєм і Україною.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є положення теорії міжнародних економічних відносин, що уможливлюють розкрити теоретичні основи реалізації міжнародного економічного співробітництва, здійснити аналіз сучасних пріоритетів розвитку світогосподарських зв’язків (розділ І). У дисертації використано також методи наукового аналізу: системний (під час дослідження системи пріоритетів розширення економічного співробітництва між Україною та КНР), діалектичний (під час обґрунтування перспективних сфер розвитку господарської взаємодії між двома країнами), історико-логічний (під час аналізу генезису процесу господарської співпраці між Україною та КНР); методи аналізу та синтезу (для розкриття особливостей економічних зв’язків між зазначеними державами) (розділ ІІ); економіко-математичні методи та методи програмного моделювання (для розробки та обґрунтування шляхів підвищення ефективності двостороннього економічного співробітництва) (розділ ІІІ).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці положень комплексного підходу до встановлення пріоритетів розвитку міжнародного економічного співробітництва, визначенні напрямів їхнього впливу на підвищення конкурентоспроможності країн світу, обґрунтуванні критеріїв та шляхів зростання ефективності господарської взаємодії України та КНР.

Найбільш суттєвими результатами, що характеризують наукову новизну дисертаційного дослідження та особистий внесок автора, є такі:

уперше:

• розроблено алгоритм визначення пріоритетних сфер взаємного економічного співробітництва між країнами-партнерами. Він реалізується такими етапами: 1) порівняльний аналіз співробітництва, сильних і слабких сторін країн-партнерів; 2) визначення сутнісних факторів ринкового середовища та їхнього значення для стабілізації міжнародної конкурентоспроможності країн-учасниць господарської співпраці; 3) оцінка фінансово-господарських результатів двостороннього економічного співробітництва; 4) обґрунтування масштабів, кількісних і якісних параметрів пріоритетних галузей і видів виробництва для зацікавлених країн; 5) визначення загального синергетичного ефекту економічної взаємодії двох країн; 6) проведення ранжирування розвитку пріоритетів економічного співробітництва країн-партнерів за критерієм їх ефективності;

• запропоновано систему показників розрахунку ефективності двостороннього економічного співробітництва. Вона містить, по-перше, групу показників ефективності господарської співпраці країн-партнерів виокремлених за регіональною ознакою (макро-, мезо-, мікрорівень); по-друге, групу показників інституціонального напряму, що зорієнтовані на оцінку ефективності конкретних форм і сфер міжнародного економічного співробітництва. По-третє, групу показників, що визначають міжнародну конкурентоспроможність країни;

• обґрунтовано пріоритетні напрями економічного співробітництва України з КНР в умовах глобалізації. До них зачислено, по-перше, розвиток зовнішньоторговельних зв’язків, насамперед, у металургії, хімічній, електронній, машинобудівній промисловості. По-друге, розширення спільної підприємницької діяльності. По-третє, розвиток співробітництва у фінансовій сфері. По-четверте, інтенсифікація співпраці в галузі туристичних послуг. По-п’яте, поглиблення співробітництва між науковими та освітніми установами, в тому числі у сфері підготовки кадрів;

удосконалено:

• концептуальні підходи щодо визначення економічної природи системи двосторонніх економічних відносин, як фактора посилення міжнародної конкурентоспроможності країн-учасниць. Така система включає в себе сукупний ресурсний потенціал, ступінь використання взаємного досвіду взаємодіючими країнами в різних сферах інтернаціонального співробітництва, рівень лібералізації національних економік у двосторонніх відносинах;

• систему стратегічних орієнтирів розвитку пріоритетних напрямів економічного співробітництва України та КНР в умовах глобалізації. Серед них виділено: а) формування оптимального механізму регулювання взаємних господарських зв’язків; б) доцільність виваженої корекції взаємних довготривалих договорів, угод, програм про міждержавне економічне та науково-технічне співробітництво; в) прогнозування розвитку взаємовигідної співпраці в галузях, продукція яких відповідає вимогами міжнародної конкурентоспроможності;

набули подальшого розвитку:

• методичні положення щодо визначення економічної ефективності функціонування двостороннього співробітництва. Доведено доцільність визначення економічної ефективності конкретних зовнішньоекономічних операцій, які мають становити основу для розрахунку сумарного ефекту співробітництва двох країн в межах певного проміжку часу, умови торгівлі, ефективність експорту та імпорту, вплив іноземних інвестицій на економічне зростання, ефект міжнародної міграції робочої сили.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вони можуть бути використані під час розроблення та вдосконалення механізму розвитку двосторонньої співпраці між країнами, обґрунтуванні основних напрямів розвитку міжнародного економічного співробітництва між ними, в економіко-аналітичній та прогностичній роботі Міністерств економіки КНР і України, у роботі китайських та українських підприємств під час планування та організації діяльності в напрямі розвитку взаємних економічних відносин. Рекомендації та пропозиції стосовно шляхів підвищення ефективності економічного співробітництва між Україною та КНР використані у практичній роботі економічного відділу Посольства КНР в Україні (довідка № 279 від 22.04.2008), Представництвом «ZTE Corporation» в Україні (довідка № 075 від 21.03.2008), туристичною компанією «ЧИЛ АУТ ТРЕВЕЛЗ» (довідка № 21 від 15.04.2008).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, які викладені в дисертаційній роботі та виносяться на захист, автор отримав особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації пройшли апробацію на 5 науково-практичних конференціях, зокрема: «Пекін-Київ: перспектива економічного співробітництва між Україною та КНР» (м. Київ, 21 березня 2005 р.); «Актуальні проблеми економічного розвитку в глобальному середовищі» (м. Київ, грудень 2006 року); міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів і молодих вчених «Шевченківська весна» (м. Київ, 3 березня 2006р.); науково-практична конференція «Сучасні проблеми глобальних процесів у світовій економіці» (м. Київ, 14 грудня 2006 року); науково-практичний семінар “Проблеми менеджементу українських підприємств” (м. Київ, 3 листопада 2007р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 9 наукових праць загальним обсягом 1,6 д.а., у тому числі 7 – у провідних фахових виданнях, 2 – матеріали конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Дисертаційне дослідження має 178 сторінок, 27 таблиць, 11 рисунків і 3 додатки. Список використаних джерел містить 215 позицій на 16 сторінках.