Бесплатное скачивание авторефератов |
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ! |
Увеличение числа диссертаций в базе |
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов |
Доставка любых диссертаций из России и Украины |
Catalogue of abstracts / BIOLOGICAL SCIENCES / Botany
title: | |
Тип: | synopsis |
summary: |
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ Наукове обґрунтування технологічних прийомів вирощування козлятнику східного. У розділі узагальнено результати досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених із питань технологічних прийомів вирощування козлятнику східного. Приводяться дані, в яких висвітлюється думка вчених про вплив способів сівби, норм висіву насіння, а також азотних добрив на густоту і виживаність рослин, висоту та їх щільність, накопичення зеленої маси і сухої речовини. На основі аналізу літературних джерел встановлено рівень проведених досліджень з питань розробки системи удобрення козлятнику східного та виявлено необхідність удосконалення системи азотного живлення культури на чорноземах звичайних середньогумусних важкосуглинкових глибоких в умовах північного Степу України. Умови та методика проведення досліджень. Експериментальна робота проводилась протягом 2003–2005 рр. на дослідних полях лабораторії кормовиробництва Кіровоградського інституту агропромислового виробництва УААН. Ґрунти дослідних ділянок – чорнозем звичайний середньогумусний важкосуглинковий глибокий з вмістом гумусу 6,15%, сума увібраних основ – 32,5 моль/кг (за Каппеном–Гільковіц), рН – 6,4, лужногідролізованого азоту (за Корнфільдом) – 51 мг/кг, рухомого фосфору – 94 мг/кг, обмінного калію – 165 мг/кг (за Чириковим). Погодні умови в роки проведення досліджень різнилися за сумою активних температур і розподілом опадів, що сприяло більш об‘єктивному вивченню впливу досліджуваних факторів на ріст і розвиток рослин та формування продуктивності козлятнику східного. Вегетаційний періоду 2003 р. характеризувався дефіцитом вологи, низькою відносною вологістю та високою температурою повітря. Ці погодні умови не цілком задовольняли біологічні вимоги культури. У 2004 р. опадів випало мало, проте за рахунок високої відносної вологості повітря та помірних температур рослини добре розвивалися. У 2005 р. температура та відносна вологість повітря були в межах середньобагаторічної норми, а кількість опадів у весняно-літній період значно перевищувала багаторічні показники, що позитивно вплинуло на врожайність козлятнику східного. У дослідах висівався сорт козлятнику східного – Кавказький бранець. Сівбу проводили після передпосівної культивації ґрунту на всіх ділянках досліду у першій декаді серпня 2002-2004 рр. безпокривно, навісною сівалкою СН-16. Повторність у дослідах – чотириразова. Розмір посівної ділянки – 50 м², облікової – 32 м². Попередником була озима пшениця. Мінеральні добрива вносили у вигляді суперфосфату простого гранульованого (19,5%), калійної солі (40%) та аміачної селітри (34,4%). Дослідження проводилися на посівах першого року використання за загальноприйнятими методиками (Б. А. Доспехов, 1979; Інститут кормів, 1994): – фенологічні спостереження – за настанням основних фаз розвитку рослин; – зимостійкість і виживаність рослин визначали за “Методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур” (2000); – облік густоти рослин проводили на постійно закріплених ділянках двох несуміжних повтореннях у фазу повних сходів, цвітіння та перед збиранням врожаю; – висоту рослин – на 30 постійно закріплених рослинах по діагоналі ділянки у двох несуміжних повтореннях; – фотосинтетичну діяльність козлятнику східного визначали за такими показниками: площа листкової поверхні за А. А. Ничипоровичем, фотосинтетичний потенціал (ФП) обчислювали, перемножуючи площу листків на 1 га на кількість днів у період між першим і останніми обліками, чиста продуктивність фотосинтезу (ЧПФ), накопичення органічної речовини за методами А. І. Єрмакова і ін. (1987) та Н. Н. Третьякова та ін. (1990); – визначали кількість і масу бульбочок всього та із легемоглобіном, загальний і активний потенціал – за методикою Г. С. Посипанова (1993); – вміст хлорофілу в листках козлятнику східного визначали – методом кольорового клину за Ю. В. Адріановою, Г. В. Губіною (1991) та методикою Інституту кормів УААН (1985); – накопичення зеленої маси та сухої речовини – шляхом відбору та аналізу зразків у двох несуміжних повтореннях з 10 рослин; – рівень нагромадження кореневих і пожнивних решток – після збирання культури за методом відбору з двох несуміжних повторень монолітів розміром 33,3х33,3 см у шарі ґрунту 0-50 см. Стерньові рештки підраховували шляхом зважування з 1 м2; – використання рослинами ФАР – згідно рекомендацій Х. Г. Тоомінга та Б. І. Гуляєва; – визначення якості корму: вміст азоту – за методом К‘єльдаля, фосфору і калію – за методом Гінзбурга, клітковини – за Геннеберг і Штоманом, золи – методом сухого озолення; – вміст мікроелементів та солей важких металів у кормі проводили на атомо-адсорбційному спектрофотометрі; жир – за С. В. Рушковським, кальцій і магній – гідролітичним розчепленням; – вираховували кормові одиниці у сухій речовині; – вміст протеїну, жиру, безазотистих екстрактивних речовин і клітковини обчислювали згідно з даних лабораторних аналізів; – аналіз структури урожаю козлятнику – за методикою – облік урожаю – зважуванням зеленої маси з кожної ділянки; – математичну обробку даних – за методом дисперсійного і – енергетичну оцінку вирощування козлятнику східного здійснювали за методикою викладеною А. В. Медведовським та П. І. Іваненком (1986); – економічну ефективність технології вирощування та окремих її елементів – за методичними вказівками по визначенню економічної оцінки сільськогосподарських культур, за інтенсивними технологіями та «Основними положеннями грошової оцінки (ціни) земель сільськогосподарського призначення», прийняті Кабінетом Міністрів України (у цінах 2005 р.); – крім зазначених питань у дослідах застосовувалася загальноприйнята технологія вирощування кормових культур для зони північного Степу України. Динаміка продуційного процесу в посівах козлятнику східного і тривалість міжфазних періодів, висота та щільність рослин. Встановлено, що навесні рослини козлятнику східного раніше відновлюють вегетацію і вступають у відповідну фазу розвитку швидше на ділянках із застосуванням повного мінерального добрива N60P60K60 та N120P60K60, де відростання рослин проходило на 1-2 доби раніше, ніж у варіантах із внесенням P60K60 і без добрив (контроль). Залежала від доз добрив і висота рослин. Цей показник у рослин козлятнику на ділянках з внесенням P60K60 становив 83 см у фазу гілкування, у фазу цвітіння – 137 см. На варіантах з додаванням до P60K60 азоту N60 висота рослин збільшувалась до 96–142 см, що порівняно з контрольними варіантами було більше на 20 і 9 см. При внесенні азоту у дозі N120 на фоні P60K60 висота рослин була вищою порівняно з внесенням N60P60K60 на 6 см у фазу гілкування. У другому укосі висота рослин козлятнику при укісній стиглості була нижчою, ніж у першому за всі роки проведення досліджень. При рядковому способі сівби (15 см) висота рослин з нормами висіву Динаміка густоти стояння та виживаності рослин козлятнику. За результатами досліджень виявлено вплив технологічних способів вирощування та доз мінеральних добрив на динаміку густоти і виживаність рослин козлятнику східного. Встановлений тісний зв’язок між кількістю накопичених у рослинах вуглеводів та їх загибеллю в процесі перезимівлі. Найбільше випало із травостою рослин (4,5%) на контрольних ділянках. У варіанті з внесенням фосфорних і калійних добрив їх загибель становила 3,9%, а при внесенні повного мінерального удобрення (N60P60K60) – 3,1%. Збільшення дози азоту майже не впливало на густоту рослин, тому їх кількість була практично однакова на ділянках з дозами N60P60K60. Найвищу виживаність рослин козлятнику східного було виявлено на ділянках з нормою висіву 4 млн./га як при рядковому (15 см), так і при широкорядному (45 см) способах сівби – 92 і 94%. При внесенні мінеральних добрив у дозі N60P60K60 – виживало 95% рослин, на варіанті з внесенням P60K60 спостерігалося незначне збільшення виживання рослин. Структура вегетативної маси козлятнику східного залежала від технологічних прийомів вирощування та удобрення. Під дією добрив змінювалася маса стебел, листків і суцвіть. Так, при внесенні фосфорних і калійних добрив P60K60 маса стебел в травостої складала 39,8% від тих, що виростали без добрив, а з дозами N60P60K60 – 36,5% та N120P60K60 – 35,9%. Встановлено, що маса стебел на варіантах з добривами зменшувалась в травостоях залежно від дози, а листків і суцвіть підвищувалась і складала – 56,8, 59,7 і 60,1% відповідно. За всі роки проведення досліджень показники маси листків і суцвіть у варіанті з удобренням були вищими порівняно з контролем.
|