ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ПРИСКОРЕНОГО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ Статья

Актуальність теми. Наприкінці ХХ сторіччя Україна змінила напрямок свого соціально-економічного розвитку, стала на шлях радикальних соціально-економічних і політичних перетворень, перейшла до формування національної господарської системи. Ці процеси відбувалися в умовах тривалої кризи національного господарства і в період зміни технологічних епох. Внаслідок глибокого трансформаційного спаду значно збільшилось відставання України від провідних світових держав, і вона у все більшій мірі перетворюється на країну «Третього світу».

На сьогоднішній день важливими двигунами зростання національного господарства виступають зорієнтовані на зовнішні ринки сектори промисловості, пов’язані з переробкою первинної сировини, що свідчить про ранньоіндустріальний характер економіки України. Такий її стан не відповідає загальносвітовим тенденціям формування постіндустріального суспільства, що супроводжується перебудовою економічних відносин, розширенням сфер господарювання, використанням альтернативних ресурсів, змінами в характері праці, переходом до нових технологій, посиленням інтеграційних процесів.

Тому гостріше, ніж раніше, постає задача освоєння всього багатства економічної думки різноманітних шкіл та напрямків стосовно моделей прискорення економічного розвитку, які являють для нас не лише теоретичний, а й практичний інтерес.

Закономірності процесу економічного розвитку, його джерела та способи забезпечення здавна перебувають у центрі уваги науковців. Серед зарубіжних економістів необхідно в першу чергу відзначити праці Е. де Сото, Г. Зінгера, Х. Лейбенстайна, А. Льюїса, Г. Мюрдаля, Р. Нурксе, Р. Пребіша, Г. Раніса, У. Ростоу, Д. Фея, Х. Ченері, Т. Шульца, в яких з різних позицій досліджуються причини відсталості країн Третього світу та способи прискорення розвитку для ліквідації відсталості.

Шляхи переходу від індустріального до постіндустріального суспільства та майбутнє постсоціалістичних країн в глобальній економіці досліджували російські та українські науковці Л. Абалкін, Є. Гайдар, А. Гальчинський, С. Глазьєв, В. Геєць, Б. Данилишин, В. Інозємцев, Б. Кваснюк, К. Кривенко, В. Мау, С. Мочерний, В. Осецький, Ю. Павленко, Ю. Пахомов, В. Савчук, А. Філіпенко, В. Юрчишин та ін. У їх роботах широку розробку отримали концепції інвестиційного та інноваційного розвитку, досліджені деякі аспекти модернізації та наздоганяючого розвитку.

Водночас ряд проблем, що стосуються економічного розвитку в умовах трансформації економічної системи постсоціалістичних країн та повернення їх економіки на еволюційну траєкторію розвитку, недостатньо висвітлені в наукових роботах. Зокрема, фрагментарно проаналізовані особливості та потенціал розвитку таких країн, засоби та джерела прискорення їхнього розвитку. Недостатньо досліджені зв’язки еволюційного і прискореного розвитку, немає цілісної теорії прискореного розвитку, яка містила б їх теоретичне обґрунтування, механізм та досвід реалізації, позитивні і негативні сторони. Слабко проаналізовані можливості використання стратегії прискореного розвитку в Україні. Більш глибокої розробки і обґрунтування потребують цілі економічного розвитку, засоби його забезпечення та прискорення.

Світовий досвід підтверджує, що прискорений розвиток, націлений на досягнення рівня країн авангарду, можливий і успішно реалізовувався на певному етапі Мексикою, Індією, Бразилією, Аргентиною, колишнім СРСР в рамках моделі імпортозаміщення, Японією, Південною Кореєю, Тайванем, Малайзією, Сінгапуром в рамках експортоорієнтованої моделі. Застосувавши стратегію прискорення розвитку, ці країни спромоглися за відносно короткий проміжок часу в декілька разів збільшити загальний обсяг ВВП та ВВП на душу населення, реструктуризувати національне господарство та покращити соціальні показники.

Україна не може стояти осторонь від загальносвітових процесів. Сучасне українське суспільство все більше охоплює впевненість в необхідності поруч з виробленням курсу на формування соціально-орієнтованої ринкової економіки пошуку нових механізмів прискореного розвитку національного господарства, спрямованого на подолання відставання від країн-лідерів, усунення індустріальних перекосів, формування сучасних інноваційних основ розвитку та трансформації в постіндустріальному напрямку економіки України.

Актуальність, наукова та практична значимість дослідження прискореного економічного розвитку, його видів та стратегій реалізації обумовили вибір теми дисертаційного дослідження, його мету та завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. У дисертаційній роботі відображені результати наукових досліджень, які проводились під час виконання планових науково-дослідних робіт кафедри політичної економії обліково-економічних факультетів ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за темою «Сучасне постіндустріальне суспільство і шляхи його формування в Україні» (номер державної реєстрації 0107V001332). В межах цієї теми автором підготовлено окремий підрозділ «Можливості застосування стратегії прискореного розвитку при переході до постіндустріального суспільства в Україні», в якому досліджено основні моделі прискореного розвитку, проаналізовано досвід розвитку низки країн світу, що розвиваються, та обґрунтовано застосування прискореного розвитку як засобу наближення до постіндустріальної економіки.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є аналіз теорій і моделей прискореного розвитку і формування на цій основі оптимальної стратегії розвитку для України.

Для досягнення означеної мети дисертаційного дослідження були поставлені і виконані наступні завдання:

- розкрити теоретичні основи дослідження процесу економічного розвитку та виявити його особливості;

- визначити сутність та механізм еволюційного економічного розвитку з точки зору технологічного, інвестиційного та структурного підходів;

- дослідити сутність категорії прискореного розвитку та способи його забезпечення у різних економічних теоріях;

- здійснити порівняльний аналіз основних світових стратегій прискореного розвитку та досвіду їх практичного застосування;

- провести комплексний аналіз економічного розвитку України за довгостроковий період та виявити його загальні закономірності;

- обґрунтувати можливість застосування експортоорієнтованої стратегії для прискорення розвитку країни;

- сформулювати цілі та розробити комплекс заходів, що мають забезпечити реалізацію експортоорієнтованої моделі розвитку в Україні.

Об¢єктом дослідження виступає економічний розвиток.

Предметом дослідження є особливості суспільних відносин, що сприяють прискоренню економічного розвитку.

Методи дослідження. Конкретні наукові результати дисертації були отримані на основі системного підходу до аналізу соціально-економічних явищ і процесів у національній економіці з використанням таких методів: історико-логічний – при дослідженні закономірностей еволюційного розвитку та розвитку України; наукової абстракції – при обґрунтуванні категоріального апарату прискореного розвитку; діалектичний та системно-структурний – при дослідженні основних стратегій прискореного економічного розвитку; статистичного аналізу – при дослідженні змін, що відбувалися в економіці України за довгостроковий період; моделювання – при розробці системи заходів, що включено до стратегії прискореного розвитку України.

Інформаційною базою дисертаційного дослідження є матеріали Державного комітету статистики України, Національного банку України, Міністерства економіки, монографічні дослідження та публікації вітчизняних і зарубіжних економістів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у дослідженні стратегій прискореного економічного розвитку та можливостей їх використання в Україні. Основні результати, що отримані в результаті дослідження, становлять наукову новизну і виносяться на захист, полягають у наступному:

Вперше:

· поєднано структурний, інноваційний та інвестиційний аспекти в єдину систему, яка обумовлює прискорення економічного розвитку шляхом зміни домінуючих технологій та технологічних укладів. Встановлено логіку цього процесу: внаслідок концентрації національних нагромаджень поступово формуються нові уклади економіки, засновані на інноваціях, які з часом стають домінуючими і забезпечують отримання більшої норми прибутку за рахунок технологічної квазіренти. Це викликає відтік ресурсів з традиційних укладів. Таким чином здійснюється структурна перебудова та оновлення основного капіталу національного господарства на новій технічній основі;

· на основі аналізу структури, потенціалу вітчизняної економіки, напрямків та обсягів інвестицій, інноваційного рівня виробництва, зовнішньоекономічних зв’язків обґрунтована можливість прискорення розвитку, спираючись на модель експортоорієнтації, як найбільш адекватну сучасному стану економіки України;

· запропоновано модель прискореного розвитку, ядром якої виступає розвиток споживчого машинобудування, орієнтованого на ємні зовнішні ринки. До моделі включено: а) механізм координації інтересів бізнесу та влади, що забезпечує об’єднання їх зусиль для підтримки розвитку нових укладів шляхом розподілу інвестиційних ризиків і витрат; б) низку першочергових заходів державної економічної політики (інвестиційної, структурної, приватизаційної, бюджетної, торговельної), що сприятимуть політичній підтримці експорту на початкових етапах виходу на нові ринки та прискоренню структурної перебудови економіки.

Отримало подальший розвиток:

· положення про фактори зростання величини інвестицій в умовах прискорення економічного розвитку за рахунок: а) підвищення частки нагромаджень у ВВП внаслідок збільшення ВВП на одну особу по мірі економічного розвитку; б) імпорту іноземного капіталу, умовою чого виступає зростання експорту національних товарів і послуг. Важливим фактором активізації економічного розвитку виступає також державна політика стимулювання структурної перебудови економіки, яка спрямована на створення умов для швидкого переливу ресурсів з традиційних секторів у нові, пов’язані з інноваційним розвитком, що має сприяти оновленню технічного базису всього національного господарства.

· поглиблено розуміння соціально-економічної природи моделей імпортозаміщення та експортоорієнтації, що дало змогу встановити їх межі, переваги та недоліки. Перевагами імпортозаміщення є концентрація ресурсів на прискореному розвитку, збільшення питомої ваги промисловості, підвищення доходів та зайнятості населення; недоліками – низька конкурентоспроможність продукції обробної промисловості, зростання ресурсоємності економіки; межею зростання в рамках цієї моделі є потенціал сировинного експорту. Перевагами моделі експортоорієнтації є інтеграція у світове господарство, структурна перебудова економіки за рахунок вивозу конкурентноздатної продукції, залучення іноземних інвестицій, стимулювання НТП; недоліки – залежність розвитку країни від кон`юнктури світових ринків; межі – можливості підтримки конкурентоспроможності експорту за рахунок заниженої оплати праці, обмеження також накладають загальні обсяги імпорту, за рахунок яких здійснюється оновлення технологічної бази виробництва.

Удосконалено:

· розуміння сутності та ознак еволюційного і прискореного економічного розвитку. Зокрема, еволюційний розвиток розглядається як послідовні, розтягнуті у часі, етапні зміни характеру і структури продуктивних сил суспільства, що ведуть до якісних змін економіки. Прискорений розвиток – швидке створення або удосконалення продуктивних сил за допомогою акумулювання наявних ресурсів, активної економічної політики держави, що створює можливості для будь-якої країни, що розвивається, подолати розрив у рівні розвитку з розвинутими країнами.

Практичне значення одержаних результатів дослідження. Отримані наукові результати, обґрунтовані теоретичні положення та висновки дозволяють поглибити розуміння проблем економічного розвитку України. Практичне значення розроблених рекомендацій полягає у тому, що їх використання у стратегії розвитку України дозволить прискорити темпи розвитку та забезпечити швидкий перехід України із групи країн, що розвиваються, до розвинутих країн. Результати наукових досліджень прийняті до використання Департаментом економічної стратегії Міністерства економіки України. При розробці стратегічних програмних документів щодо економічного розвитку Департаментом використовуються висунуті пропозиції щодо підтримки експорту продукції машинобудування, які сприятимуть поліпшенню структури експорту України (довідка № 47-23/135 від 13.06.2007 р.). Положення щодо напрямків інвестиційної політики в умовах виходу на зовнішні ринки використовуються в практичній діяльності компанією «Експо-Північ» (довідка № 357-12/07 від 10.12.2007 р.). Основні теоретичні положення і висновки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі при вдосконаленні робочої програми, навчально-методичних матеріалів та при викладанні дисциплін «Політична економія» та «Логіка економічного розвитку» в ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (довідка від 19.06.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Всі розробки та пропозиції, що виносяться на захист, одержані автором особисто. Їх використання на практиці сприятиме економічному розвитку України та підвищенню рівня добробуту населення.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на 3 конференціях, зокрема на VІ Міжнародній науковій конференції студентів і молодих учених «Економіка і маркетинг в ХХІ сторіччі» (13-15 травня 2005 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (23-24 лютого 2006 р., м. Тернопіль); Міжнародній науково-практичній конференції «Україна в системі міжнародних економічних відносин» (24 лютого 2006 р., м. Київ).

Публікації. Основні положення та найважливіші результати дисертаційного дослідження опубліковані автором в 7 одноосібних наукових працях та 1 у співавторстві загальним обсягом 3 др. арк., у тому числі 4 у наукових фахових виданнях та 4 – в інших виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів і висновків. Загальний обсяг роботи 202 сторінки комп’ютерного тексту, у дисертації розміщено 26 таблиць на 35 сторінках, 14 рисунків на 14 сторінках, список використаних джерел становить 163 найменування на 14 сторінках.