ФОРМУВАННЯ та функціонування РИНКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток і стабільність функціонування аграрного сектора значною мірою визначають стан економіки і продовольчої безпеки країни та відповідне задоволення потреб у товарах власного виробництва. Особливістю сільськогосподарської продукції є те, що вона слугує не лише продовольством, а й сировиною для переробних галузей, а тому є предметом виникнення і загострення конкуренції між різними споживачами.

Продукція сільськогосподарських товаровиробників, незалежно від форм власності підприємства, як правило, надходить у споживання лише через купівлю-продаж на ринку. На ринку сільськогосподарські виробники спроможні відслідковувати обсяги продажу продукції, динаміку цін, поведінку конкурентів, вибирати якнайвигідніший спосіб збуту продукції. За таких обставин у країні повинен функціонувати цивілізований, прозорий ринок сільськогосподарської продукції, який дав би змогу на взаємовигідній основі здій­снювати трансакції всім ланкам продовольчого ланцюга – від виробництва сировини і забез­печення галузі необхідними засобами до споживання кінцевої продукції.

Різноплановими дослідженнями цієї проблеми займалися і зробили певний внесок у її розвиток такі вчені, як В.Андрійчук, П.Березівський, О.Біттер, О.Боднар, В.Бойко, П.Гайдуцький, В.Галанець, П.Гарасим, Ф.Горбонос, Ю.Губені, Б.Губський, Т.Дудар, С.Дусановський, В.Зіновчук, І.Кириленко, Ю.Коваленко, І.Костирко, Л.Левківська, В.Липчук, М.Малік, Н.Міщенко, О.Могильний, Д.Полозенко, П.Саблук, І.Топіха, І.Червен, Г.Черевко, В.Юрчишин та ін. Проте у вирішенні проблеми формування організованого і прозорого ринку, який зможе максимально узгодити інтереси сільськогосподарських товаровиробників і споживачів їх продукції, актуальним залишається поглиблення вивчення теоретичних засад і виявлення практичних можливостей його розвитку, формування відповідної інфраструктури, оптимізація напрямів і вдосконалення способів та інструментів державного регулювання і функціонування цього ринку.

Актуальність цих проблем посилюється у зв’язку зі вступом України у COT, що вимагає відповідного врегулювання внутрішнього ринку сільськогосподарської продукції з метою забезпечення ефективного його функціонування в умовах жорсткої конкуренції з сільськогосподарськими товаровиробниками розви­нутих у ринковому відношенні країн. Науково-теоретичне значення та практична цінність, а також недостатня глибина вивчення окремих питань формування і функціонування ринку сільськогосподарської продукції зумовили вибір теми даної дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. У дисертаційній роботі представлено результати досліджень, виконаних автором, які є складовою частиною комплексної наукової теми економічного факультету Львівського національного аграрного університету на 2001– 2005 рр. “Обґрунтування аграрної політики, спрямованої на ринкову трансформацію економіки АПК” (номер державної реєстрації 0100U002332) та на 2006-2010 рр. „Розробка організаційно-економічного механізму підвищення соціально-економічної ефективності функціонування агропромислового комплексу Західного регіону України“ (номер державної реєстрації 0106U002073), наукових досліджень кафедри економіки підприємства і міжнародної економіки Львівського національного аграрного університету на 2000–2005 рр. “Проблеми вдосконалення організаційно-виробничих структур аграрних підприємств та економічних взаємовідносин в сільському господарстві”. Роль автора полягає у дослідженні можливостей і напрямів та розробці рекомендацій щодо вирішення проблем державного регулювання економічних взаємовідносин на ринку сільськогосподарської продукції.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування напрямів удосконалення формування та функціонування ринку сільськогосподарської продукції і розробка комплексу практичних рекомендацій щодо їх ефективного впровадження.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішувались такі наукові завдання:

• узагальнити та розкрити сутність і теоретичні та методичні засади ринку сільськогосподарської продукції;

• з’ясувати економіко-правові засади становлення і функціонування ринку сільськогосподарської продукції;

• розкрити особливості і функції ринку сільськогосподарської продукції та дослідити їх взаємодію;

• виявити тенденції виробництва основних видів сільськогосподарської продукції та дослідити рівень їх споживання залежно від обсягів виробництва і доходів населення;

• виявити чинники, що впливають на вибір способу реалізації сільськогосподарської продукції;

• визначити найефективніші канали реалізації сільськогосподарської продукції залежно від конкретних умов здійснення цього процесу;

• мотивувати рішення виробників-суб’єктів ринку щодо доцільності утворення об’єднань сільськогосподарських виробників;

• визначити основні складові інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції на регіональному рівні та доцільність адміністративного спрямування їх діяльності;

• обґрунтувати рекомендації щодо вдосконалення державного регулювання ринку сільськогосподарської продукції.

Об’єктом дослідження є процеси формування і функціонування ринку сільськогосподарської продукції.

Предмет дослідження – сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів економічних відносин у процесі формування та функціонування ринку сільськогосподарської продукції.

Методи дослідження. Дослідження ефективності формування та функціонування ринку сільськогосподарської продукції в умовах конкретного регіону проводились із застосуванням діалектичного методу.

Для розв’язання поставлених завдань використовувались такі методи: метод наукової абстракції – при розкритті сутності ринку сільськогосподарської продукції, шляхом узагальнення дефініцій інших учених з урахуванням характеру відносин, що виникають протягом всього ланцюга від виробництва сільськогосподарської продукції до забезпечення нею споживача; метод синтезу – для дослідження функціонування окремих елементів інфраструктури ринку та узагальнень, на яких базуються пропозиції щодо створення державного агентства з управління елементами інфраструктури на регіональному рівні; соціологічний метод – для виявлення альтернативних каналів реалізації продукції сільськогосподарськими товаровиробниками; кореляційно-регресійний метод – для виявлення залежності між обсягами виробництва основних видів продукції з розрахунку на одну особу та їх споживанням з урахуванням доходів; балансовий метод – для узгодження попиту і пропозиції на ринку сільськогосподарської продукції з урахуванням можливостей перерозподілу надлишків продукції у регіонах; монографічний метод – для узагальнення поглядів вчених на досліджувану проблему та вивчення досвіду діяльності регіонального оптового ринку „Шувар“ (м. Львів), Агенції сільськогосподарського ринку Польщі та Товарно-кредитної корпорації міністерства сільського господарства США.

Інформаційною базою дослідження стали чинні законодавчі та нормативні акти, програми, аналітичні й статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Головного управління агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації, бухгалтерські та статистичні звітні дані сільськогосподарських підприємств, наукові публікації, інформація всесвітньої комп’ютерної мережі „Inte
et“ та матеріали власних досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

• сформовано графічну функціональну модель ринку сільськогосподарської продукції з урахуванням його динамічних змін та процесів посилення конкуренції між товаровиробниками однорідної продукції на стадії виробництва, що через функцію санації проявляється на етапі збуту;

• обґрунтовано організаційно-економічні та функціональні засади створення та методичні основи функціонування державної структури – Агентства з регулювання ринку сільськогосподарської продукції – для забезпечення зрівноваженої пропозиції на регіональному та національному рівнях внаслідок інтервенційних дій;

удосконалено:

• методичні підходи до обґрунтування вибору посередницьких структур виробниками на ринку сільськогосподарської продукції з урахуванням дії позитивних і негативних чинників та вимог взаємовигідності партнерських відносин на стадії обміну;

• організаційні важелі регулювання переміщення сільськогосподарської продукції шляхом інтервенційних дій держави з метою забезпечення регулювання пропозиції і вирівнювання цін на окремі види продукції на регіональних та національному ринках;

дістали подальший розвиток:

• наукові підходи щодо елімінації диспропорції обсягів споживання основних продуктів харчування з розрахунку на одну особу на міжрегіональному з врахуванням стабілізації пропозиції на національному рівнях;

• засади гармонізації взаємовідносин суб’єктів на ринку сільськогосподарської продукції в умовах невизначеності поведінки товаровиробників при утворенні їх об’єднань, які зумовлені дією позитивних і негативних чинників.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони забезпечать стабілізацію ринку сільськогосподарської продукції шляхом державного регулювання зрівноваженої пропозиції на регіональному та національному рівнях.

Основні положення, висновки і пропозиції роботи використані Головним управлінням агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації (довідка № 5/13-3334/2-08/3-10 від 23.05.2008р.); в аналітичній роботі відділу сільського господарства та навколишнього середовища Головного управління статистики у Львівській області (довідка 17-25/15 від 04.06.2008р.); прийняті до впровадження Жовківською районною державною адміністрацією Львівської області (довідка № 02-23/765 від 12.05.2008р.) та використані в практичній роботі фермерського господарства „Клен” Жовківського району Львівської області (довідка № 27/08 від 22.05.2008р.). Як окрема тема „Ринкові відносини в аграрному секторі“ включені у підручник “Економіка підприємств” (довідка № 01-28-02 від 11.06.2008р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення проблеми забезпечення зрівноваженої пропозиції на регіональному та національному рівнях України та розробки засад створення державної структури, на яку покладаються ці функції. Наведені у дисертаційній роботі результати, висновки та пропозиції сформульовані і обґрунтовані автором особисто. З наукових праць, виконаних у співавторстві, використано лише ідеї та положення, розроблені автором.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідалися на міжнародному форумі „Регіональні умови розвитку сільських прикордонних регіонів Польщі і України“ (Жешов-Львів, 2003); міжнародній науково-теоретичній конференції „ Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці“ (Житомир, 2005); міжнародних науково-практичних конференціях: „Структурні трансформації та інвестиційно-інноваційний розвиток торгівлі“ (Львів, 2005) та „Україна – сільське господарство – СОТ: теорія і практика“ (Миколаїв, 2007); міжнародних науково-практичних форумах: „Теорія і практика розвитку АПК“ (Львів, 2006) та „Екологічні, економічні та технологічні аспекти використання земельних ресурсів“ (Львів, 2007), міжнародному проекті „Створення контактно-консультаційно-дорадчих центрів у Жешові та Львові для підприємців аграрного сектора під патронатом Європейського парламенту“ (Жешов, 2006), а також на наукових конференціях у Львівському національному аграрному університеті.

Публікації. Результати проведених досліджень опубліковані у 14 працях, у тому числі 8 праць у фахових виданнях, 5 статей у матеріалах конференцій та 1 у колективній монографії. Загальний обсяг публікацій – 8,07 друк. арк., з них особисто автора – 3,60 друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 201 сторінці машинописного тексту, в тому числі 171 сторінка основного тексту, складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Дисертація містить 21 таблицю, 21 рисунок, 3 додатки. Список використаних джерел налічує 200 найменування і міститься на 21 сторінці.