ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ ПРОДУКТОВИХ ПІДКОМПЛЕКСІВ АПК Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та завдання дисертаційного дослідження, розкрито об’єкт, предмет, наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача, наведено апробацію результатів дисертації, зазначено кількість публікацій, структуру та обсяг дисертаційної роботи.

У першому розділі – «Теоретико-методичні основи формування та використання ресурсного потенціалу підприємств продуктових підкомплексів» – узагальнено теоретичні положення щодо сутності, структури та принципів формування ресурсного потенціалу підприємств продуктових підкомплексів АПК, розкрито основи формування ресурсного потенціалу підприємств у контексті інтеграційних процесів учасників аграрно-промислового виробництва, обґрунтовано методичні підходи до оцінки ефективності використання ресурсного потенціалу.

Дослідження теоретичних аспектів формування та використання ресурсного потенціалу в аграрно-промисловому комплексі, детальний аналіз різних поглядів стосовно змісту понятійного апарату у сфері ресурсного забезпечення дозволили обґрунтувати сутність ресурсного потенціалу підприємств продуктових підкомплексів АПК як інтегровану економічну категорію, яка включає сукупністю земельних, матеріально-технічних, трудових, інформаційних ресурсів, інновацій, фінансового капіталу галузей, в яких вони створені та беруть участь у процесі виробництва, заготівлі, зберігання, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції, забезпечуючи при цьому необхідний її обсяг та якість.

Формування ресурсного потенціалу підприємств продуктових підкомплексів забезпечується через відповідний механізм (рис. 1), в основу якого покладено загальні та специфічні принципи формування досконалих за структурою, екологозабезпечених та високотехнологічних ресурсних потенціалів підприємств аграрно-промислового комплексу. Запропоновано галузеві принципи формування ресурсного потенціалу поділяти на три блоки: економічний, технологічний, екологічний. До складу першого включено принцип раціональності та ефективності, суть якого полягає в забезпечені ефективного використання ресурсного потенціалу та його збереження в довготривалій перспективі.

Стратегічні переваги, що виникають при об'єднанні окремих підприємств в інтегровані структури – продуктові підкомплекси АПК, є передумовою підвищення ефективності використання їх ресурсного потенціалу. Встановлено, що в результаті об’єднання підприємств в інтегровані формування вертикального чи горизонтального типу знаходять прояв три види синергії: операційна, фінансова та управлінська. Операційна синергія зумовлена впливом ефекту агломерації, економії витрат на проведення науково-дослідних робіт, ефекту комбінування та комплексного використання взаємодоповнюючих ресурсів тощо. Отримання фінансової синергії є результатом зниження витрат на залучення капіталу через стабілізацію грошових потоків, економію фінансових ресурсів, що обумовлена збільшенням масштабів діяльності нової інтегрованої структури, покращенням інвестиційної привабливості, консолідацією капіталу. Управлінська синергія забезпечує ефективне використання коштів підприємств після об’єднання за рахунок оптимального формування потенціалу організаційної системи управління.