ФРАНКОМОВНІ ТА РУМУНОМОВНІ НАЗВИ ВІЙСЬКОВИХ СТРУКТУР В УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ

summary

У Вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне значення та практичну цінність роботи, сформульовано положення, що виносяться на захист.

У першому розділі „Франкомовні та румуномовні назви військових структур як об’єкт перекладу” аналізуються романські та українські назви військових структур (ергонімів) з погляду соціокультурних, функціональних та структурних характеристик, подано основні дефініції поняття «ергонім», виокремлюються основні його ознаки та обґрунтовується термін «військовий ергонім», визначаються засади перекладу текстів, в яких містяться військові ергоніми.

Назви військових структур збройних сил Франції, Бельгії, Канади, Румунії та Молдови входять до складу категорії ономастики (конкретні назви, або військові ергоніми), а їхні окремі складові частини – до військової термінології (загальні назви). Під загальними назвами військових структур ми розуміємо, передусім, складові частини конкретних назв, які на відміну від останніх, ідентифікують, в основному, абстрактні поняття і відносяться до конкретних як родове до видового.

Компоненти загальних назв військових структур поширені у різноманітних сферах життя. Постійний розвиток військової термінології  спричиняється до того, що деякі з них змінюють своє значення, а інші повністю виходять з ужитку. Водночас відбувається постійний процес збагачення військової термінології неологіз­мами. Так, лише після військової реформи у Франції з’явився наступний неологізм: Commandement de la force logistique terrestre – Командування тиловим забезпеченням  сухопутних військ тощо. Створення неологізмів все частіше пов’язують з глобалізацією, належністю країн до Північноатлантичного альянсу тощо. Тому нові назви військових структур у збройних силах  франкомовних та румуномовних країн мають набагато більше спільних рис, ніж старі традиційні терміни.

Загальні назви військових структур, утворені складеними військовими термінами, залежно від кількості компонентів, поділяються на два різновиди: бінарні та багатокомпонентні терміни, переклад яких побудовано на основі структурно-компонентного методу, запропонованого Е.Ф. Скоро­ходьком. Багатокомпонентні термінологічні словосполучення можуть утворювати певні «внутрішні терміни», у яких визначальні компоненти утво­рюють те­р­мін, визначальні компоненти якого так само утворюють термін і т.д.: Base de soutien du matйriel de l’Armйe de terre (База матеріально-технічного забезпечення сухопутних військ) - base de soutien du matйriel (база матеріально-технічного забезпечення) - base de soutien (база забезпечення).  

Для термінологічних сполучень найбільш характерним зв’язком між їхніми компонентами є підрядний зв’язок (57% випадків), проте в сучасній французькій та румунській термінології дістали поширення і граматично неоформлені сполуки (43%) типу Cellule Communication (осередок по зв’язках з громадськістю) або Brigada Infanterie Motorizatг (механізована бригада).

Конкретні назви військових структур – військові ергоніми –  посідають особливе місце в ономастиці і характеризуються певними особливостями, що дозволяє виокремити їх з погляду перекладознавства.

Недостатня інформативність французьких та румунських словників у плані представлення назв військових структур зумовлює труднощі при перекладі військових ергонімів українською мовою. У зв’язку з нерозробленістю питання та постійною потребою у перекладі подібних найменувань українською мовою нагальною є потреба у створенні вузькоспеціальних двомовних і багатомовних видань з цієї тематики. Електронні версії словників власних назв могли б допомогти при перекладі військових ергонімів романських країн українською мовою.

Перекладаючи романські назви військових структур українською мовою, слід враховувати такі типи властивої їм мовної та позамовної: ступінь розвитку та розгалуженості кожної військової терміносистеми; розбіжності у штатно-організаційній структурі збройних сил країн-членів НАТО і колишніх країн Варшавського договору; наявність історично усталених елементів у франкомовних та румуномовних військових ергонімах, що невіддільні від сучасної назви військової структури і не мають прямого відповідника у мові перекладу.

Варто взяти до уваги і той факт, що українська військова лексика на момент здобуття Україною незалежності у 1991 році була практично відсутньою через цілеспрямовану політику СРСР щодо національних мов і військової субмови зокрема. Епізодичність розвитку української військової терміносистеми є причиною її неуніфікованості для номінації всіх понять сучасної військової справи. Частина військової ретротермінології (організаційна, військові ранги, види озброєння та види бойових дій, деякі команди тощо) є актуальною і для сучасних збройних сил. Вона може входити до складу сучасної української загальновійськової термінології. Але в цілому сучасна українська військова терміносистема потребує подальшої розбудови з урахуванням усього комплексу новітніх чинників, що впливають на розвиток та становлення національних військових терміносистем.

Нині існують два визначальні підходи до цієї проблеми. Перший: українська мова (і військова субмова зокрема) має орієнтуватися на принцип „реальної мови”, яка склалася за радянських часів і зафіксована у словниках та довідково-рекомендаційних виданнях 30-80 рр. Другий: відновлення автентичності української мови з урахуванням її специфіки, закоріненої в національній ментальності українського народу.

В українському військовому термінотворенні переважає так звана „східна” тенденція розвитку. Вона передбачає збереження термінів російського походження та подальше впровадження інтернаціоналізмів.

У зв’язку з прагненням України вступити до євроатлантичних структур, ця тенденція є виправданою, оскільки вона здебільшого тяжіє до інтернаціональної термінології. Незважаючи на це, у засобах масової комунікації все частіше з’являються національно забарвлені традиційні українські терміни, які з часом можуть витіснити непритаманні українській мові термінологічні утворення.

До основних шляхів формування української військової термінології потрібно віднести слово- та фразотворчі моделі мови, семантичні перетворення загальновживаних слів, а також запозичення. Останні два шляхи є особливо продуктивними при творенні назв українських військових організацій та підрозділів Міністерства оборони.

Найпродуктивнішим способом утворення назв військових структур романських країн є синтаксичне термінотворення, яке спирається на результати семантичної трансформації слів загальновживаної лексики та термінології інших галузей науки. При цьому помітну роль у збагаченні військового слов­ника відіграє також запозичення термінів з інших мов, зокрема з англійської.

У другому розділі „Морфологічні та синтаксичні чинники перекладу романських військових ергонімів” досліджено структурні особливості фран­цузьких та румунських військових ергонімів з наступним аналізом українських відповідників, які застосовують при їхньому перекладі. Окрему увагу приділено питанню машинного перекладу текстів з військовими ергонімами. 

Доречно говорити про значний вплив синтаксичної структури багатьох романських військових ергонімів на їхній переклад українською мовою. У зв’язку з цим переклад має розпочинатися з аналізу військового ергоніма за безпосередніми складниками, який дозволяє розкрити семантико-синтаксичні зв’язки, виділити ядро та визначальні елементи.

Зрозуміло, що якщо певне лексичне утворення можна розкласти на безпосередні складники у тексті оригіналу, то у перекладі еквівалент такої одиниці має відповідати цьому принципу. Тож конструювання українського відповідника повинно спиратися на зворотний членуванню процес. Тут не йдеться про кінцевий варіант перекладу, а про базу, на якій вже зручно проводити наступні кроки: граматичні та семантичні трансформації.

У французькій мові серед військових ергонімів можна виділити дві базові конструкції, які у тій чи іншій послідовності утворюють різноманітні багаторівневі сполуки. Найпростіша структура є підрядним поєднанням двох компонентів (визначник і визначуване). У ролі визначника виступає іменник, а в ролі визначуваного – прикметник, дієприкметник або інший іменник. У загальному вигляді така структура існує у наступних бінарних моделях: N+A (Bureau Logistique) або N+pr.+N (Bureau de Prйparation), де N – іменник, а A – прикметник або дієприкметник. Модель N+pr.+N є атрибутивним комплексом. Носієм вира­ження синтаксичних зв’язків між компонентами є прийменник і залежний член, який стоїть у постпозиції. Прийменник, що поєднує головну й залежну частини, може бути будь-яким з числа існуючих у французькій мові (de, а, pour, sur, dans, en тощо ), однак прийменники de та а найпоширеніші.

У румунській мові таких базових конструкцій більше: N₁ + N₂ (Ministerul Apararii), N₁ + de (pentru) + N₂ (Batalion de infanterie або Departementul pentru Armamente), N + A (Brigadг motorizatг), (де N – іменник, А – прикметник або дієприкметник, а de, pentru – прийменники)_. Причому до кожної з вищезазначених бінарних сполук у румунській мові можуть приєднуватися додаткові іменники за допомогою прийменників de, pentru чи присвійного прийменника al (a, ai, ale), а також прикметники, наприклад: N₁ + A + al + N₂ (Centrul Umanitar al Armateі); N₁ + N₂ +аl + A (Editura Centrului Tehnic-Editorial al Armatei); N₁ + de + N₂ +аl + A (Directia de prevenire a coruptiei); N₁ + A + de (pentru) + N₂ (Universitatea Nationala de Aparare); N+A+A (Comandamentul Logistic Intrunit).

Така варіативність та продуктивність моделей утворення бінарних конструкцій у розглянутих романських мовах спричиняються до потреби виявлення основних типів відповідних конструкцій в українській мові, які можна застосувати під час перекладу. Так, французькі та румунські конструкції типу N + A можуть відтворюватися українською мовою за допомогою: а) подібної бінарної сполуки з перестановкою компонентів А+N (brigade blindйe (фр.) – танкова бригада); б) утворенням типу N₁ + N₂ (maintenance aйronautique (фр.) – технічне обслуго­вування авіації); в) розгорнутим словосполученням, яке передбачає граматичні та семантичні трансформації (Comandamentul Logistic (рум.) – командування тиловим забезпеченням). У сполуках типу N+pr.+N, наприклад Ecole d’йtat-major, пряме перенесення граматичної структури оригіналу в українську мову неможливе. Звідси потреба у здійсненні відповідних граматичних трансформацій у процесі перекладу, наприклад, Штабна школа (A+N). Отже, французькі словосполучення типу     N₁ + de + N₂ у підсумку відтворюють іншим типом А + N.

Певні труднощі викликає переклад поширеної у романських мовах безприйменникової структури військових ергонімів, яка не притаманна для цільової мови: Bureau Planification Finances (фр.) - Відділ фінансового планування, Direcюia Management Resurse Umane (рум.) -Управління кадрової політики. На відміну від англійської мови, де позначуване завжди знаходиться в кінці словосполучення, у романських мовах воно міститься на початку. Перекладати романські атрибутивні безприйменникові конструкції можна кількома способами. Відтворення залежних компонентів у них відбувається згідно з нормами слововживання у мові перекладу: а) шляхом перетворення іменника у називному відмінку на відіменниковий прикметник, що перебуває у підрядному зв’язку з головним словом (Bureau Information (N₁ + N₂) (фр.) -  інформаційний відділ (A + N); Batalionul transmisiuni (N₁ + N₂) (рум.) - розвідувальний батальйон (A + N); б) способом надання залежному елементу категорії непрямого відмінка (родового, місцевого з прийменником тощо) для оформлення підрядного зв’язку між компонентами (Bureau Formation Instruction (фр.) - відділ бойової підготовки; Batalionul transmisiuni (рум.) - батальйон керування та зв'язку. Крім того, можна одночасно використовувати  обидва наведені способи з додаванням окремих слів.

Матеріал дослідження свідчить про наявність як аломорфізмів, а отже, лакун, так і ізоморфізмів на структурному рівні. Зрозуміло, що аломорфізми ускладнюють переклад через відсутність подібних лексико-граматичних явищ в одній з відповідної пари мов. Подолати труднощі можна лише шляхом лексико-граматичних трансформацій.

Найчастіше граматичні трансформації відбуваються комплексно, тобто в одній назві при перекладі може здійснюватися і заміна частини мови (Direcюia Cercetare-Dezvoltare → Науково-дослідне управління), і перегрупування елементів (Direction des constructions navales → Управління з питань суднобудування), і заміна категорії роду, числа або детермінативності, що найчастіше об’єктивно зумовлено внутрішніми закономірностями мови і не залежить від волі перекладача.

До того ж, саме на основі граматичних трансформацій здійснюється машинний переклад текстів, у яких присутні військові ергоніми. Беручи до уваги описану вище специфіку цієї категорії лексичних одиниць, можна стверджувати, що найчастіше граматичні трансформації становлять перший і останній етап перетворень іншомовної назви військової структури на шляху до її відтворення українською мовою засобами СМП.

При розгляді текстів, перекладених системами машинного перекладу, виокремлюють кілька основних недоліків у відтворені назв військових установ з романських мов: відсутність окремого військового глосарію у базі даних СМП, що спричиняється до невірного підбору відповідників; нездатність виявляти дану категорію назв у загалі тексту; слабко розвинені комбінаторні можливості СМП, зокрема при перекладі безприйменникових утворень номінативного типу.

СМП з послівним відтворенням тексту (Stylus, Socrat, Multis, Pars) доречно використовувати для відтворення пропріальних елементів у складі назви військової структури, схематичного перекладу безсполучникових утворень тощо. Наприклад, у сполуці Brigada "Єtefan сel Mare" (бригада "Штефан Великий") формальна невираженість семантичних зв’язків назви не дає можливості провести відповідний аналіз засобами машинного перекладу, оскільки „номінація в номінації” є окремим пропріальним вкрапленням у загальну структуру назви. А такі ергоніми, як Bureau йtudes et stratйgie militaire gйnйrale (відділ досліджень загальної військової стратегії) або Bureau Formation Instruction (відділ бойової підготовки), у яких немає граматично оформленого підрядного зв’язку між складовими елементами, також можуть бути перекладеними послівно для подальшого редагування у зв’язку з неможливістю виявити їхню структуру засобами СМП.

Втім, давно відомо, що текст будується на основі зв’язків між полісемічними словами. Тому говоримо про інший вид перекладу, що ґрунтується на холістичному підході до тексту. Таким чином, у базу даних СМП є смисл інкорпорувати тезаурус готових варіантів часто вживаних складових частин військових найменувань (як-от:…збройних сил України, …Генерального штабу збройних сил України тощо) та різноманітні бінарні сполуки із зазначенням країни походження, які можна використовувати для «конструювання» повної назви. Бінарні сполуки надають гнучкішого вигляду комбінаторним можливостям СМП, тоді як довші складові частини забезпечують кращу точність і однорідність перекладу. Відсутність переносного значення у військових ергонімів полегшує переклад, оскільки семантичний аналіз сполуки не потребує значних зусиль. Проте існуюча у цій галузі полісемія значно ускладнює роботу перекладача.

Варто зазначити, що жодна система машинного перекладу на даний час не здатна створити текст, придатний для негайного використання, оскільки мовний зміст є залежним від контексту, різних конотацій слів та їхніх комбінацій. Рівень автоматизованих перекладацьких систем дозволяє домогтися прийнятного результату, де важливою складовою успіху залишається вузька налаштованість СМП на роботу з військовою специфікою. Проте машинний переклад не завжди може передати повний зміст тексту, оскільки обмежується конкретними ситуаціями і створений, перш за все, як засіб економії часу, а не замінник людської діяльності. Отже, текст, опрацьований за допомогою СМП, потребує подальшого редагування для забезпечення високої якості перекладу.

Розвиток інформаційних технологій дозволяє ширше використовувати такі перекладацькі прийоми, як генералізація-конкретизація чи синонімічні й антонімічні заміни у певних випадках. При цьому за наявності відповідних тезаурусів нам видається можливим застосування таких перекладацьких прийомів, як рекатегоризація і перегрупування окремих компонентів словосполучення.

Проте такі складні операції, як логічний розвиток поняття (модуляція), прагматична адаптація, а також додавання та вилучення певних одиниць інформації залишаються винятково компетенцією перекладача-людини, й саме через це переклад продовжує бути одним з найскладніших видів людської діяльності.

У третьому розділі „Лексико-семантичні трансформації при відтворенні французьких та румунських військових ергонімів” розглянуто причини та основні типи лексико-семантичних трансформацій при перекладі романських текстів з військовими ергонімами, проаналізовано перекладацькі прийоми для відтворення внутрішніх пропріальних елементів у їхньому складі, а також розкрито питання зворотного напряму перекладу (українсько-французький та українсько-румунський) українських назв військових структур. 

Переклад французьких та румунських ергонімів неодмінно спричиняється до потреби перекладацьких трансформацій не лише граматичного, але й семантичного характеру. Семантичні трансформації при перекладі французьких та румунських військових ергонімів зумовлено як екстралінгвальними (діахронічні, синхронічні невідповідності, наявність у складі військових найменувань військових термінів чи внутрішніх пропріальних елементів, що базуються на іншій мовно-концептуальній картині світу), так і інтралінгвальними чинниками (різниця в обсязі значень аналогічних лексем кожної з мов, що формують склад військового ергоніма в  оригіналі та перекладі). Семантичні трансформації виникають як відповідь перекладача на потребу пристосування іншомовного найменування до умов функціонування своєї мови з урахуванням культурної традиції та позатекстової дійсності, притаманної її носіям. Успішне здійснення всього комплексу дій, пов’язаного з семантичними трансформаціями, залежить не лише від глибокого перекладознавчого аналізу тексту і військових ергонімів зокрема, але й від рівня культури мови перекладу в цілому.

Важливим чинником, що впливає на переклад романських військових ергонімів, є інформативна надлишковість певних компонентів. По-перше, семи-дублети трапляються в межах самої назви військової структури, бо спричинені етапами її формування чи змінами в процесі розвитку. По-друге, надлишкова інформація вже для українського отримувача міститься у складі деяких культурно-специфічних військових ергонімів, зокрема, франкомовних країн, і полягає в тому, що закладені в назві семи на позначення відповідних реалій, не мають функціонального навантаження при сприйнятті іншомовним реципієнтом. При цьому лексичне вираження таких реалій може спиратися на слова, в яких лише певна частина лексичного значення використовується для оформлення військового ергоніма, або навіть на слова, значення яких є повністю надлишковим у певній комунікативній ситуації у зв’язку з прагматичною настановою перекладача.

Лексико-семантичні перекладацькі трансформації активно використовуються під час відтворення романських військових ергонімів українською мовою. До основних трансформацій цього типу належать: генералізація-конкретизація значень, а також логічний розвиток поняття (модуляція) для надання перекладу прийнятної для мови-реципієнта форми, що, в свою чергу, супроводжується додаванням чи вилученням окремих слів (одиниць інформації) та синонімічними й антонімічними замінами.

Серед уживаних перекладацьких трансформацій романських військових ергонімів зазначимо, передусім, такі: конкретизація (Service des essences des armйes (фр.) – Служба паливно-мастильних матеріалів  збройних сил Франції);  додавання окремих слів (Centre d’entraоnement commando – Центр підготовки десантно-диверсійних підрозділів, Rйgiment de dragons (бельг.) – Легкий танковий драгунський полк; генералізація (Etat-major de force (фр.) – Штаб застосування збройних сил); синонімічні заміни (Etat-major de la Composante Aйrienne  (бельг.) – Штаб повітряних сил); вилучення окремих слів (Direcюia Financiar-Contabilг (рум.) – Фінансове управління). Антонімічні заміни є радше другорядним типом лексико-семантичних трансформацій і в перекладі військових ергонімів поширення не набули.

Особливістю назв романських військових структур, зокрема з широким історико-культурним тлом, є те, що їх можуть перекладати по-різному у контексті і поза ним. Таким чином, перекладач має з’ясувати, до якої доби належить відповідний текст: сучасної чи історичної.

Лексико-семантичні трансформації здійснюються невід’ємно від граматичних, спостерігаємо їхній постійний взаємозв’язок, тому в чистому вигляді вони, по суті, не відбуваються.

Внутрішні пропріальні елементи є важливим чинником перекладу і виступають не лише диференційними маркерами військових ергонімів, а й відіграють важливу роль у збереженні національно-культурного характеру військової термінології. Вони найчастіше зустрічаються у тих назвах військових структур, історія яких зберігає певну тяглість і чітко виражені національно-культурні риси (Rйgiment de Ligne Prince Lйopold (бельг.) – Лінійний полк принца Леопольда, Regimentul 30 Gardг "Mihai Viteazul" (рум.) – Тридцятий гвардійський полк «Міхай Вітязул», Les Fusilliers Mont-Royal (канад.) – Монт-Рояльський стрілецький полк тощо). Вони виконують також функцію носія прихованого для іноземного отримувача експресивно-стилістичного забарвлення, причому закладена в них інформація відома відправнику.

Внутрішні пропріальні елементи поділяють на антропоніми і топоніми, які слід відрізняти від номенклатурних одиниць, що також трапляються серед назв військових структур (Batalionul pentru Operaюii Speciale "Vulturii" (рум.) – Батальйон спеціального призначення „Вултурій” (орли). Переклад внутрішніх пропріальних елементів у складі романських військових ергонімів може здійснюватися за допомогою декомпресії, яку використовують не лише з ужитими в тексті ергонімами, а й поза ним, ізольовано. Наразі спостерігається тенденція до поширення транскрибування антропонімів та топонімів, проте краще застосовувати практичну транскрипцію з елементами транслітерування.

Часто переклад внутрішніх пропріальних елементів пов’язаний зі створенням оказіональних відповідників, головно запозичень. При цьому у двомовних суспільствах, де французька мова є лише однією з двох офіційних, при відтворенні онімів варто обирати передусім той відповідник, який вже, можливо, увійшов до українського слововживання бодай за посередництва іншої мови (в ергонімі Regiment Karabiniers Prins Boudewijn - Grenadiers (бельг.) – Піхотний полк карабінерів принца Бодуена та гренадерів антропонім Boudewijn відтворюється українською мовою як Бодуен, оскільки запозичення імені цієї історичної особи відбулося за посередництва французької мови).

Етапи перекладу військових ергонімів складаються з аналізу найменування спочатку в тексті, а потім аналізу внутрішніх пропріальних елементів в межах самого ергоніма. Від правильного аналізу власних назв залежить також повна і чітка ідентифікація у тексті найменувань військових структур та місце антропоніма чи топоніма у перекладеному варіанті військового ергоніма. Зараз спостерігаємо тенденцію до ширшого застосування практичного транскрибування антропонімів та топонімів (з елементами транслітерування), виходячи з конкретних умов роботи перекладача (у французькому тексті: The Royal Newfoundland Regiment (кан.) - Ньюфаундлендський королівський полк, хоча французька назва цього топоніма – Terre-Neuve; Academia Forюelor Aeriene „Henri Coanda” (рум.) – Академія повітряних сил імені Генрі Коанда; Academia Navalг "Mircea cel Bгtrвn" (рум.) –  Академія ВМС «Мірча Чел Бетрин»).

У плані функціонування в тексті назви військових структур з внутрішніми пропріальними елементами не відрізняються від деконтекстуалізованих варіантів, тобто в семантико-експресивному аспекті є здебільшого інваріантами. Вузький контекст не дозволяє зробити відповідних висновків щодо семантичної природи внутрішніх пропріальних елементів. Для цього необхідно проводити додатковий лінгвокультурний аналіз.

Розуміння специфіки перекладу романських військових ергонімів українською мовою стає повнішим, якщо звернути увагу на зворотний напрям відтворення, оскільки таке порівняння не лише дозволяє виявити характерні особливості даного класу мовних одиниць, а й узагальнити основні механізми перекладу військових найменувань.

Українські військові ергоніми є доволі молодим і нестійким шаром лексики. Через їхній розвиток та зміни іноземний реципієнт, уже обізнаний з одним варіантом військового ергоніма, може не ідентифікувати його видозміну. Наприклад, Управління євроатлантичного співробітництва Генерального штабу Збройних Сил України перетворилося на Управління євроатлантичної інтеграції Генерального штабу Збройних Сил України. Тому у певних випадках доцільно вдаватися до притекстових виносок та максимально стислої декомпресії.

Оскільки внутрішні пропріальні елементи є важливою складовою і в українських військових ергонімах, то їхнє відтворення у перекладі часто виступає на перший план, вимагаючи від перекладача передачі  властивого їм національно-культурного змісту (Львівський державний ліцей імені Героїв Крут – Lycйe militaire « Hйros de la bataille de Kruty » de Lviv).

Для перекладу надмірно перевантажених іменниками та прикметниками чоловічого роду назв українських військових структур рекомендовано вдаватися до продуктивних у французькій та румунській мовах безприйменникових форм (Департамент воєнної політики та стратегічного планування Міністерства оборони України – Dйpartement Politique Militaire et Programmes Stratйgiques du Ministиre ukrainien  de la dйfense). Під час перекладознавчого аналізу важливо зіставляти не лише мовні одиниці, а й їхні референтні елементи організаційно-штатної структури збройних сил відповідних країн. Це може значно полегшити завдання фахівця на стадії власне перекладу.

ВИСНОВКИ

Інтерес до військового співробітництва з країнами романських мов зумовлює актуальність дослідження конкретних проблем військового перекаду. Наявні на сьогодні теоретичні розробки не дають цілісного уявлення про засади та принципи відтворення українською мовою назв військових структур франкомовних та румуномовних країн.

Назви військових структур збройних сил Франції, Бельгії, Канади, Румунії та Молдови входять до складу ономастики (конкретні назви), а їхні окремі складові частини – до військової термінології (загальні назви). Загальні назви військових структур, що виражаються складеними військовими термінами, в залежності від кількості компонентів, поділяються на два різновиди: бінарні та багатокомпонентні терміни. Для термінологічних сполучень найбільш характерним і розповсюдженим зв’язком між їхніми компонентами є підрядний зв’язок, проте в сучасній французькій та румунській термінології отримали розповсюдження і морфологічно неоформлені сполуки. Конкретні назви військових структур – військові ергоніми – займають особливе місце в ономастиці, зумовлюючи потребу у створенняі вузькоспеціалізованих перекладних словників з даної тематики, зокрема електронних версій.

Для забезпечення розвитку української військової субмови, а відповідно і для українського перекладу, варто гармонійно поєднувати кращі здобутки як новітніх тенденцій, так і традицій українського термінотворення. Термінологічні інновації (національні та іншомовні) сприяють загальному розвиткові  української військової терміносистеми.

Перекладу зазвичай передує аналіз військового ергоніма за безпосередніми складниками, який розкриває безпосередні синтаксичні зв’язки, а також виділяє ядро та визначальні елементи. Конструювання українського відповідника повинно спиратися на зворотній членуванню процес. У такому випадку йдеться не про кінцевий варіант перекладу, а про базу, на якій зручно проводити наступні дії: граматичні та семантичні трансформації.

Найчастіше граматичні трансформації відбуваються комплексно, тобто при перекладі певної назви можуть здійснюватися: заміна частини мови,  перегрупування елементів, заміна категорії роду або числа.

Машинний переклад текстів, у яких присутні військові ергоніми, реалізується на основі граматичних трансформацій. Варто зазначити, що жодна система машинного перекладу на даний час не спроможна створювати текст, придатний для негайного використання. Важливою складовою успіху залишається вузька налаштованість СМП на роботу з конкретною специфікою, зокрема військовою. Проте текст, опрацьований за допомогою СМП, вимагає постредагування для забезпечення якості перекладу.

Переклад французьких та румунських ергонімів неодмінно спричиняється до потреби перекладацьких трансформацій не лише граматичного, але й семантичного характеру. Семантичні трансформації при перекладі французьких та румунських військових ергонімів зумовлені як екстралінгвальними, так і інтралінгвальними чинниками. До перших належать діахронічні, синхронічні невідповідності, наявність у складі найменувань військових тер­мі­нів чи внутрішніх пропріальних елементів, які базуються на відмінній мовно-концептуальній картині світу, до других – різниця в обсязі семантичних значень аналогічних лексем кожної з мов, що формують склад військового ергоніма в  оригіналі та перекладі.

До семантичних трансформацій романських військових ергонімів належать такі: конкретизація, додавання та вилучення окремих слів, генералізація. Антонімічні заміни є радше другорядним типом трансформацій і в перекладі військових ергонімів поширення не набули.

Лексико-семантичні трансформації здійснюються невід’ємно від граматичних, крім того, відбувається постійний їхній взаємозв’язок, тому в чистому вигляді вони, по суті, не трапляються.

Внутрішні пропріальні елементи є важливим чинником перекладу, які виступають не лише диференційними маркерами військових ергонімів, а й відіграють важливу роль у збереженні національно-культурного характеру. Вони поділяються на антропоніми й топоніми, які слід відрізняти від номенклатурних елементів, що також трапляються серед назв військових структур. У двомовних суспільствах, де французька мова є лише однією з кількох офіційних, при відтворенні онімів варто обирати передусім той відповідник, який вже, можливо, увійшов в український вжиток  за посередництва іншої мови. Вузький контекст не дозволяє зробити відповідні висновки щодо семантичної природи внутрішніх пропріальних елементів. Для цього необхідно проводити додатковий лінгвокультурний аналіз.

Специфіка перекладу романських військових ергонімів українською мовою стає зрозумілішою, якщо звернути увагу на зворотний напрям відтворення. Українські військові ергоніми є доволі молодим і нестійким шаром у мові. Через їхній постійний розвиток та зміни перекладачі стикаються з тим фактом, що іноземний реципієнт, уже знайомий з однією версією військового ергоніма, може не ідентифікувати його видозміну. Тому рекомендується у відповідних випадках вдаватися до притекстових зносок та максимально стислої декомпресії. При перекладі варто зважати на вертикальні (за ієрархією в організаційно-штатній структурі) та горизонтальні (за сферою діяльності) видозміни військових найменувань.

Для перекладу надмірно перевантажених іменниками та прикметниками у родовому відмінку назв українських військових структур рекомендується вдаватися до існуючих продуктивних у французькій та румунській мовах безприйменникових форм. Під час перекладознавчого аналізу важливо зіставляти не лише мовні компоненти, але й референтні бази найменувань, тобто елементи організаційно-штатної структури збройних сил тих країн, у межах мов котрих ведеться перекладацька робота.

За браком одномовних, двомовних чи багатомовних лексикографічних джерел з проблематики романських військових ергонімів, перспективним є укладання нових відповідних словників на основі проведеного дослідження.