ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛІЙСЬКИХ ТА УКРАЇНСЬКИХ МОРФОЛОГО-СИНТАКСИЧНИХ УТВОРЕНЬ У ТЕКСТАХ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ

summary

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, актуальність і наукову новизну, визначено мету й конкретні завдання, вмотивовано методи та матеріал дослідження,  теоретичне і практичне значення отриманих результатів, сформу­льо­вано положення, які винесено на захист,  охарактеризовано структуру роботи.

У розділі "Граматичні утворення в зіставно-типологічному дослі­дженні" розглянуто загальнотеоретичну проблематику вивчення типологічних фактів неспоріднених мов, охарактеризовано головні об'єкти та рівні, щодо яких виконано дослідження, визначено пріоритетні напрями розробки об'єктивної класифікації одиниць мовної системи, обґрунтовано вибір класифікації мовних одиниць за граматичними класами слів (частинами мови), описано методику й апарат зіставно-типологічного дослідження, визначено особливості зіставного аналізу, виконаного за допомогою перекладного матеріалу.

Сучасний стан зіставних досліджень характеризується розмаїттям підходів до вивчення унікальних і відмінних рис мов світу. Комплекс дисциплін, зокрема, таких як характерологія, типологія, перекладознавство, конфронта­тивна лінгвістика, зіставна лінгвістика, так чи інакше оперує даними, отриманими унаслідок зіставляння споріднених і неспоріднених мов. Відповідно до загальної тенденції сучасної лінгвістичної науки щодо якісного осмислення фактів мови у конкретній реалізації, аналіз спрямовано не лише на виявлення подібностей і розбіжностей у граматичних структурах англійської та української мов, але й на пояснення генезисного характеру.

Як засвідчують праці вітчизняних і зарубіжних типологів (В.Н. Ярцева, Ю.О.Жлуктенко, І.В.Корунець, В.Скалічка та ін.), найістотнішим для типо­логічного дослідження (передусім, для зіставно-типологічного аналізу) є вибір рівня порівняння, його методів і форми опису зіставлюваних даних (нотацій). Текстові утворення міжнародних договорів у дисертації зіставляються на рівні граматичних класів слів у вигляді морфолого-синтаксичних моделей, які виражаються в нотації стандартних частиномовних символів. Застосовуючи нотацію частин мови, отримано модель, в якій експліцитно виявлено належність слова до того чи іншого граматичного класу, і через семантико-синтаксичну кореляцію визначено функціональний синтаксичний тип, якому може належати елемент певного граматичного класу. Рівень граматичних класів слів (частин мови) в розумінні традиційної граматики виглядає найраціональнішим для зіставлення з погляду об'єктивності та відтворюваності, що дає змогу визначити зв'язок з основними семантичними категоріями (об'єкт, суб'єкт, предикат, атрибут). Вибір цього рівня репрезентації зумовлено наявністю надійної референтної бази (словників) з урахуванням відсутності єдиної об'єктивної класифікації одиниць синтаксису (синтаксичних об'єктів і структур) та надійних критеріїв опису семантики.

Вибір порівняння символьних морфолого-синтаксичних моделей, виражених стандартними символами граматичних класів слів, пояснюється також і тим, що така нотація є загальноприйнятою, наочною і певною мірою універсальною щодо одиниць досліджуваних мов. Однак така модель у її традиційній формі не описує деякі категорії (категорії відмінка і числа іменників та прикметників в українській мові, а також категорії часу, стану та особи дієслів в українській та англійській мовах). Отож у випадку, якщо ці параметри є визначальними або релевантними для порівняння, у модель внесено додаткові елементи їхнього опису.

Незважаючи на залежність компонентів речення від контекстного оточення та надфразових єдностей, головні результати зіставлення виявляються на обраному рівні репрезентації в межах речення, отож зіставний аналіз виконано в цих межах, і вплив надфразових параметрів брався до уваги на основі базової моделі речення з обґрунтуванням релевантних текстових чинників у кожному окремому випадку.

Оскільки морфолого-синтаксичні утворення обидвох мов належать до різноструктурних систем, дослідження базується на припущеннях щодо подібності, що дало змогу описати структури цих мов єдиним чином і без чого типологічне порівняння різноструктурних мов унеможливлювалося б взагалі. Зроблено припущення щодо подібності частиномовної семантики, синтаксичних категорій і зв’язків компонентів, що належать до морфолого-синтаксичних моделей української та англійської мов.  Визначено два типи ізоморфізму: частковий і повний. Вважаються частково ізоморфними:
1) англійські структури AN  та українські структури AN  в усіх  варіантах словозміни останніх (nuclear weapon – ядерна зброя, ядерної зброї, ядерній зброї тощо); 2) англійські структури NN та українські структури NNgen (у родовому відмінку) (weapon test – випробування зброї), беручи до уваги те, що граматичне значення родового відмінка в українській мові може передаватись в англійській мові відносною позицією іменників у тексті; 3) англійські структури Nprep(of)N та українські структури NNgen (у родовому відмінку)  (conclusion of agreement – укладення договору), з огляду на те, що граматичне значення родового відмінка в українських синтаксичних утвореннях в англійській мові передається прийменником "of"; 4) англійські структури VN і NV та українські структури VN і NV, відповідно, у тім числі всі відмінкові форми іменника й різні форми дієслів в останніх (Agents establish – органи встановлюють, органами встановлено; conclude agreements – укладає угоди, укладають угоди). Дослідження ґрунтувалось: на припущенні щодо типоло­гічної подібності англійських іменників з означеним артиклем і відповідних українських іменників, якщо в українському тексті артикль формально не відображений (структури artN – N вважають частково ізоморфними); на припущенні щодо регулярного співвідношення і часткового ізоморфізму моделей, у яких прийменникові відношення елементів англійської структури співвідносяться з прийменниково-відмінковими української (NprepN ― NprepN: conditions for the development ― умови для розвитку).

У розділі “Природа тотожностей і розбіжностей морфолого-синтак­сичних утворень в українських та англійських текстах міжнародних договорів” здійснено аналіз текстів загальним обсягом 217800 слововживань. Обсяг вибірки – 1000 слововживань вихідного (англійського) тексту з кроком 1000 слововживань. Вибіркою зіставлюваних українських текстів вважали фрагмент, що відповідав англійській вихідній вибірці.

Застосовано підхід до моделювання структур, що ґрунтується на принципі: від довших (максимально – модельна структура речення загалом або суб'єктно-предикатно-об'єктна структура) до коротших модельних відповідників   (чотири-, три- і двокомпонентних синтагм). Досвід порівняння великих утворень – цілих речень і суб’єктно-предикатно-об’єктних структур – засвідчив, що тотожності та розбіжності виявляються не в утвореннях перелічених вище синтактико-семантичних комплексів, а в їхніх окремих елементах, які найчастіше утворюють моделі щонайбільше з чотирма елементами. Чотирикомпонентні синтагми за принципом побудови є, відповідно, поширенням уже існуючих дво- або трикомпонентних словосполучень і відображають семантико-гра­матичні єдності, в яких елементи поєднано як ряд простих три- і двокомпонентних словосполучень. Звідси логічно випливає висновок щодо доцільності розгляду дво- і триелементних моделей морфолого-синтаксичних утворень, що відповідають поширеному та непоширеному підрядному словосполученню. Досліджувані утворення класифіковані за морфолого-синтаксичним принципом. Залежно від ядерного члена синтаксичної конструкції, а також з урахуванням частотності вживання розглянуто основні моделі субстантивних, вербальних, ад'єктивних, адвербіальних і прономі­нальних словосполучень.

Ізоморфні морфолого-синтаксичні моделі у текстах міжнародних договорів англійською та українською мовами представлено такими типами: AdjN (mutual trust – взаємної довіри); PronN (each Party – кожна Сторона), NprepN (right to life – право на життя), VN (shall promote the expansion – сприятимуть поглибленню), NV (the Parties encourage – Сторони сприяють), AdvAdj (equally authentic – однаково автентичний); частково ізоморфні представлено типами:  NofN – NNgen (functions of the Commission – функції Комісії), N>N – N<N (corporation program – програма співробітництва). В українських та англійських текстах політико-правового дискурсу максимально простежуються субстантивні словосполучення та прийменниково-іменні структури.

Найрекурентнішими аломорфними англо-українськими відповідниками є пари морфолого-синтаксичних моделей: AN – NAN (natural disasters – катастроф природного характеру), NN – AdjN (combat actions – військових дій), NN – NprepN (taxation laws – законодавства щодо оподаткування), PronN – N (such efforts – зусилля), NPres.P. – NConjV (the States concluding – Держави, що укладають), NofN – NConjV(prep)N (Budget of the Document – бюджет, який міститься в документації), NofN – AN (the ties of friendship – дружні зв'язки), P.P.Adv – ConjVAdv (implemented jointly – що проводяться спільно),  VinfN – prepNN(N) (to conduct consultations – для проведення консультацій), VN – VNN (assist the Gove ment – надаватимуть Уряду допомогу), VprepN – VN (comply with instructions – дотримуватися інструкцій).

  Завдяки аналізу виявлено розбіжності у способах вираження модального значення “повинність”. У текстах договорів українською мовою це значення виражається за допомогою особових форм дієслів у теперішньому часі на відміну від аналітичної англійської форми   V_aux/mod + V (shall guarantee – гарантує). Вимоги українського офіційно-ділового стилю до конкретизації та уточнення понять, передусім термінологічних, позначились на структурній розбіжності в модельній парі NN – NprepNN (personnel costs – видатки на утримання персоналу).

У розділі “Семантичні особливості лексичного наповнення англій­ських та українських морфолого-синтаксичних утворень” розглянуто чинники лексико-семантичного порядку, що впливають на структурний ізоморфізм та змістову ідентичність іменних і дієслівних словосполучень.

Серед ізоморфних моделей найбільше порушення значеннєвої ідентичності демонструють іменні словосполучення – моделі NprepN (structure for the exploration – споруду для розвідки), NN (vulnerability options – питання вразливості), а також вербальні словосполучення VprepN (may ask for consultations – може звертатися за консультаціями).

Ізоморфні іменні структури, в яких зберігається значеннєва ідентичність, є об'єднаннями компонентів-лексем, запозичених, зазвичай, англійською та українською мовами з французької (liquidation – ліквідація),  або ж лексем латинського чи грецького походження (criteria – критерії). Такі слова належать до інтернаціонального фонду лексичних систем англійської та української мов і найчастіше є однорідними за семним складом, або омосемантами (investment – інвестиція; territory – територія; organization – організація).

До ізоморфних пар моделей у дієслівній групі належать дієслова договірної семантики та зі значенням прийняття колективним адресантом взаємних зобов'язань, а також ті, які мають постійну сему спільної дії, спрямовану на позитивний результат (домовлятись, домагатись спільними зусиллями, підтримувати, сприяти, забезпечувати), тобто дієслова, що є головними носіями прагматичного змісту в договірному тексті.

Серед аломорфних морфолого-синтаксичних моделей найістотніші порушення змісту (30 %) виявлено в модельній парі NN – NAN (наприклад, climate behaviour – поведінки кліматичних змін), далі за нею розташовуються моделі NN – NNN, VinfN – VprepN, VprepN – VN, NN – N, VN – V).

Найпоширенішим семантичним процесом під час перекладу англійських іменних словосполучень є додавання та актуалізація семи в українському варіанті. Отже, найчастіше лексеми української мови співвідносяться з англійськими як гіпоніми й гіпероніми, тобто перебувають у відношеннях включення. Українська лексика міжнародних договорів характеризується більшою конкретністю порівняно з абстрактнішою англійською, отож значення лексем в українських структурах диференціюються частіше, ніж у відповідних щодо них структурах англійської мови.

В аломорфних відповідниках дієслівної групи виокремлюються  англійські синтаксичні структури з дієсловами, що поза контекстом характеризуються «розмитою» семантикою (наприклад, to take, to have, to give,  to make). В українському перекладному еквіваленті англійської  структури з наведеними вище дієсловами відбуваються процеси зрощення сем (рідше – втрати сем) та їхнє імпліцитне представлення однією дієслівною семемою  (найчастіше при передаванні англійських структур моделі VN, у яких іменник утворено від дієслова, а дієслово має «розмиту» семантику): VN ―N  have the obligation – зобов'язане; take action – діяти; give notification – повідомляти. У сполученні з віддієслівними іменниками найчастіше десемантизують (опускають під час перекладу) саме дієслово широкої сполучуваності як вторинне з погляду на зміст висловлювання. Отже, дієслово розмитої семантики передбачає наявність у реченні іншої словоформи (дієслова або віддієслівного іменника), яка слугує носієм головної дії.

ВИСНОВКИ

Виконане дослідження дає змогу дійти таких висновків:

1. Фактичний матеріал вміщує оригінальні тексти та їхні переклади, зареєстровані як автентичні: вони функціонують у міжнародному праві як юридично рівноправні з оригіналами. Для розгляду обрано договори, які Україна підписала протягом 1991–2005 рр. Методом вибіркового спосте­реження досліджено 43 англійські тексти і 43 паралельні українські тексти міжнародних договорів  загальним обсягом  217 800 слововживань.

2. З метою зіставлення використано рівень частиномовних символьних моделей морфолого-синтаксичних утворень як найраціональнішим щодо об'єктивності й відтворюваності, зокрема у випадку різноструктурних мов. Це дало змогу досить точно встановити кореляцію між класифікацією за частинами мови та одиницями синтаксису, а також об'єктивний і відтво­рюваний зв'язок з основними семантичними категоріями (об'єкт, суб'єкт, предикат, атрибут). Цей рівень репрезентації є базовим, слугує підґрунтям для порівняння на інших рівнях за умови збереження постійного зв'язку з базовим та наявності зрозумілих і відтворюваних механізмів кореляції.

3. Морфолого-синтаксичні утворення становлять синтагматично зв’язані послідовності слів у межах речення, які з метою їхнього дослідження виражено у формі моделей із залученням стандартних частиномовних символів. За допомогою цього принципу моделювання проаналізовано типологічні відповідники граматики зіставлюваних мов (за віссю парадигми) і синтаксису текстів (за синтагматичною віссю). Певна корелятивність граматичних систем і категорій дає підстави зробити припущення щодо домінантної типологічної подібності досліджуваних мовних структур. Розходження лексичної та граматичної систем англійської й української мов суттєво відобразились на функціональних мовних засобах вираження, що спричинило до структурних розбіжностей у текстах міжнародних договорів.

4. Моделі за кількісним компонентним складом варіюються від найдовших (що дорівнюють довжині речення) до найкоротших (двокомпонентні). На початковому етапі для зіставлення було обрано моделі морфолого-синтаксичних утворень з максимальною довжиною ланцюжка, що дорівнює довжині речення. Наступним кроком було зіставлення суб’єктно-предикатно-об’єктних структур, що відповідають тема-рематичним комплек­сам. Потім морфолого-синтаксичні утворення в англійських текстах змодельовано за чотирма елементами з метою їхнього зіставлення з відпо­відними українськими структурами. Далі, за схемою зменшення кількісного складу послідовностей,  досліджено англійські трикомпонентні та двокомпо­нентні моделі, що є синтаксичними поєднаннями слів, об'єднаними на основі підрядного зв'язку, та їхні українські модельні відповідники.

5. Вибір дво- і трикомпонентних моделей для зіставлення зумовлений низкою причин. Досвід порівняння великих утворень – цілих речень і суб’єктно-предикатно-об’єктних структур – засвідчив, що тотожності й розбіжності виявляються не в перелічених вище синтактико-семантичних комплексах, а в їхніх окремих елементах, які найчастіше утворюють моделі щонайбільше з чотирма елементами. Водночас чотирикомпонентні структури за принципом побудови є поширенням уже існуючих дво- або трикомпо­нентних словосполучень і відображають семантико-граматичні єдності, у яких елементи поєднані як ряд простих три- і двокомпонентних словосполучень. Зроблено висновок щодо доцільності розгляду дво- і трикомпонентних  моделей морфолого-синтаксичних утворень, що відповідають поширеному та непоширеному підрядним словосполученням. Залежно від стрижневого члена синтаксичної конструкції, а також з урахуванням частотності вживання в англійських текстах міжнародних договорів розглянуто базові моделі субстантивних, вербальних, ад'єктивних, адвербіальних і прономінальних словосполучень, занотованих у вигляді морфолого-синтаксичних моделей.

6. Визначено, що ланцюжки граматичних класів NVN, NV, VN та їхні логіко-семантичні  кореляти на зразок SPO, SP, PO є структурним ядром дослідженого текстового англомовного масиву на обраному рівні репрезентації і збігаються зі структурним ядром в українських міжнародних договорах.

7. Найповніше у порівнюваних текстах представлено субстантивні словосполучення, що засвідчує переважно номінативний характер текстів офіційно-ділового стилю і широке функціонування іменних структур, а це значною мірою відображається на поширенні субстантивних словосполучень з двома чи більше компонентами, які відповідають моделі N>N (N>N>N>N) (NNN World Health Organization – ANNN Всесвітня Організація Охорони Здоров’я) в англійських текстах суспільно-політичного та політико-правового змісту. Комплекс типологічних рис англійських багатоелементних комплексів (препозиція іменного ад'юнкта, дуальна природа іменного ад'юнкта, тобто його здатність виражати граматичні категорії іменника та прикметника), особлива лексико-граматична природа іменних багатоелементних комплексів, складні або імпліцитно виражені семантичні відношення між компонентами іменних багатоелементних комплексів, а також відсутність в українській мові моделі утворення субстантивних словосполучень виду NNN, NNNN та їхніх поширених варіантів ANN,  ANAN зумовлюють варіативність українських відповідників: АdjNN; AdjN; AdjAdjN, NAdjNN; NAdjN.

8. Визначено кількісне переважання типологічно ізоморфних морфолого-синтаксичних утворень в українських та англійських текстах договорів, які становлять 60,36 % усіх виявлених паралелей. Найчастотніші ізоморфні англійські та українські утворення представлено такими моделями: AdjN, PronN, NprepN, VN, NV,  AdvAdj, AdvP.P., NumN, NumprepN, AdvprepN, VprepN, VAN; частково ізоморфні: NofN – NNgen, N>N – N<N, NprepN – NN.

9. Найрекурентнішими аломорфними англо-українськими відповідниками є пари морфолого-синтаксичних моделей: AN – NAN, NN – AN, NN – NprepN, N’N – NNgen, PronN – N, NPres.P. – NConjV, NofN – NConjVN, NofN – AN, P.P.Adv – Conj VAdv, AdjVinf – ConjVprepN, VinfN – prepNN(N), VN – VNN, VprepN – VN. Типологічні невідповідності зумовлено кількома причинами: різною граматичною структурою англійської та української мов, а саме – відсутність форми Pres.P у функції означення в українській мові позначилась на розбіжності моделей NPres.P. – NConjV, де англійським моделям із дієприкметником теперішнього часу переважно відповідають структури з підрядним означальним реченням.  Невідповідності морфолого-синтаксичних утворень наступних пар моделей PronN – N; VN – VNN; NofN – NConjVN;  NonN – NConj.VprepNAN пояснюються специфікою українського та англійського офіційно-ділового стилю. Головним чинником структурної невідповідності моделей A(Pron) N –  N є, згідно з вимогами англійського офіційно-ділового стилю, облігаторність детермінації імені, функцію якої виконує займенник або артикль. Розбіжності у структурах NofN – NConjVN;  NonN – NConj.VprepNAN зумовлено тим, що складнопідрядні речення з семантикою уточнення є загальною тенденцією українського офіційно-ділового стилю. Переважно номінативні особливості українського офіційного стилю слугують поясненням невідповідності моделей морфолого-синтаксичних утворень англійської та української мов: AN – NAN VinfN – prepNN(N), VN – VNN. Окрему сукупність причин структурних розходжень становлять лексико-семантичні параметри лексичного наповнення моделей морфолого-синтаксичних утворень: неоднаковий обсяг значень англійського та українського слів-компонентів зіставлюваних синтагм, різний потенціал сполучуваності та різне контекстуальне оточення одного з елементів структури, а також певні семантичні процеси, а саме – семантичне розгортання у перекладі українською англійських імен та дієслів, семантичний обсяг яких ширший за українські однослівні еквіваленти, або семантичне зрощення.

10. Описано випадки та визначено ступінь порушення змістової ідентичності в англо-українських структурно-семантичних відповідностях. Отримані дані можуть слугувати допоміжним матеріалом у розв’язанні проблеми вироблення мовних і стильових стандартів, що виключають багатозначність, яка розглядається як негативне явище у сфері міжнародних відносин і міжнародного права та ускладнює тлумачення й використання міжнародно-правових актів різними мовами. Серед ізоморфних моделей найбільше порушення значеннєвої ідентичності демонструють іменні словосполучення (моделі NprepN, NN) і вербальні словосполучення VprepN.

11. Кількісний аналіз порушення змістової ідентичності в ізоморфних та аломорфних відповідниках засвідчив, що її частка більша саме в аломорфних відповідниках (41,8 % усіх аломорфних відповідників англійських моделей VN, VinfN, VprepN, VAN, NN, NprepN  порівняно з 28 % порушень змістової ідентичності в ізоморфних моделях), на підставі чого можна зробити висновок щодо домінанти лексичного наповнення моделей у структурному ізоморфізмі. Українські структурні моделі слугують своєрідним синтаксично-семантичним розгортанням англійських моделей, тим самим частково відображаючи розбіжності синтетичного та аналітичного типів мов. Серед аломорфних морфолого-синтаксичних моделей найістотніші порушення змісту виявлено в модельній парі NN – NAN (30 %), далі за нею розташовуються моделі NN – NNN, VinfN – VprepN, VprepN – VN, NN – N, VN – V.

12. Головними причинами розбіжностей у семантиці досліджуваних іменних структур є розходження семного складу; розбіжність структурної стратифікації лексико-семантичних варіантів англійських та українських полісемічних слів; розходження семантичних відношень в іменних групах; конкретизація з додаванням відсутньої або імпліцитно наявної семи, що зумовлено вимогами українського офіційно-ділового стилю (конкретизація спостерігається переважно в іменних групах із віддієслівними іменниками, що мають семантику загального значення «процесу», «предмета» і «результату»: safeguards procedures – процедурі застосування гарантій); пропуск експліцит­но представленої в англійському словосполученні семи.

13. Семантичний аломорфізм дієслівних словосполучень зумовлений семантикою англійських дієслів, розходженнями в засобах вираження прийменниково-відмінкових відношень в англійській та українській мовах. Семантичні та структурні розбіжності моделей з англійськими дієсловами широкої («розмитої») семантики зумовлено розходженням потенціалу сполучуваності англійських та українських дієслів цього типу.

Подальше дослідження англійських та українських паралельних текстів міжнародних договорів вважаємо перспективним для вивчення національно-мовних особливостей міжнародного політико-правового дискурсу в англійській і слов'янській культурах, зіставлення способів маркування рис в англійському та українському політико-правовому дискурсі, опису лексико-семантичних засобів реалізації прагматичного змісту в українських текстах міжнародного політико-правового дискурсу, розкриття умов і опису засобів досягнення еквівалентності в процесі перекладу міжнародних договорів з англійської мови на українську.