Географічні назви м. Ужгорода та його околиць

summary

Робота складається з вступу та чотирьох розділів. У вступі мова йде про актуальність, новизну, суть і стан наукової проблеми.

У першому розділі подано огляд наукових праць угорських та вітчизняних авторів з обстежуваного питання та спосіб збору матеріалу. У другому розділі розглядається історія Ужгорода, правопис назв, позначення звуків та ідея побудови словникової статті. В  третьому розділі дається детальний аналіз топонімів, зокрема: земельних ділянок, горбів, мікрорайонів, потоків та ін. по місту та на околицях у вигляді словникових статей. У словникових статтях розглядаються географічні назви та їх варіанти (фонетичні, морфологічні), перша фіксація їх угорськими та українськими писемними пам'ятками. Це дало змогу застосувати порівняльно – історичний метод дослідження, тобто зіставити старі назви, зафіксовані у писемних пам'ятках та географічних картах з сучасними назвами.

Побудова словникової статті:

Заголовне слово у живих географічних назвах подається у формі розмовної літературної мови. Після заголовного слова у дужках  подається його транскрипція українською мовою, потім у лапках дається тлумачення топоніма українською мовою. Якщо друга частина, що вказує на форму рельєфу (hеgу – гора, dотb – горб, раtak – потік і т.п.), не відноситься безпосередньо до назви – її скорочуємо. Після знака “–” вказуємо історичні дані, якщо такі є: рік, коли фіксується назва і в якій формі, а після цього в дужках скорочено подаємо джерело інформації. Далі йдуть скорочення, які стосуються форм обробітку землі та форм рельєфу. За цим у дужках ({}) подаємо літеру К із цифрами зверху ¹ чи ² , залежно від того, на якій із карт ця назва локалізована, та точне місце її знаходження за номером, під яким фігурує топонім на карті (напр: Akasztóföld {K¹:B4:94}). Якщо мова йде про обширну територію (мікрорайон, рукав ріки), то місце розташування на карті позначене без цифри: Belső negyed {K¹:B3}. У деяких випадках, коли досліджувана назва локалізована на обох картах, у словниковій статті двічі дається скорочення, яке вказує на точне місце її знаходження. Номери топонімів, для яких виявлене тільки приблизне місце розташування на карті, подані у квадратних дужках: Kis erdő {K¹: В1:[2]}. Після тире – локалізуємо частину місцевості, а далі вказуємо територію поширення назв (якщо такі випадки є), подаємо народну етимологію топоніма. Стосовно етимології у багатьох випадках спираємося на праці, що досліджують топонімічні назви, а також на топонімічні словники української, угорської, російської та чеської мов. Назви праць подаються у квадратних дужках за номером, під яким вони знаходяться у списку використаних джерел у кінці дисертації.

Якщо місцевість має більше назв, тоді всі ці назви подаються у словниковій статті того топоніма, який найбільш поширений сьогодні. В усіх цих випадках є посилання на словникові статті, де можна знайти всі ці слова.

Перед назвами, які вже архаїзувалися, стоїть позначка (*).

Нижче подаємо зразки окремих словникових статей.

Akasztóföld – (Окостовфилд) – ‘земля-шибениця’ – {К¹:В4:94} – 1691: az akasztófa mellett 10 köblös 10 hold ( біля шибениці 10 н. 10 г.) [Hodinka,89]; 1863 : Galdenfelder (К10); 1864: Akasztó föld  II osztály (земля II –го класу) (К17); – Назва Станційного мікрорайону. Мотивація та походження найменування не ясні. Назва збереглася завдяки тому, що вказує на обширну територію. – Galden = шибениця. (15/316: колись поблизу міста на горбі стояла шибениця [Heves,151]); “Може вказувати на місце колишньої шибениці. У середньовіччі повішенням карали головним чином злодіїв, та застрашливим прикладом труп залишали на шибениці до того часу, поки не зірветься сам.”[FNESZ,63].

*a temető fele – (о теметив феле) – ‘в напрямку кладовища’ – {К¹:Б3:[68]} – 1691: „Az Ungon tul levő mezőn „a temető fele” 324 kassai köblös 423 drb bevetett szántó megér 2832 forintot.”(За Ужем 324 н³ засіяне поле “в напрямку кладовища” коштує 2832 форінтів.) [Hodinka, 20]. Простягалося у напрямку Сторожниці [Ungvári 14, 89]. – Точне місце не відоме.Воно простягалося між річкою та кладовищем при вул. Капушанській. На сьогодні це забудована територія.

*Ba iscsa – (Борнищо) – {К²:Ж5} – 1851: Ba yistye (Док. 2); 1920-38: ~ (К49); – Обширна тер. північної сторони Страшного верху (Strasni vrch). В описі кордонів горянського кадастрового округу згадується: „… a Sztrippai malomba vezető úton … 418 lépésre a Ba yistye patak partján egy 9 öl magas 4 oldalról megfaragodt bükffa jelöli a határt.”( …по дорозі у млин Стрипи…після 418 кроків, на березі струмка Барнищо, в чотирьох напрямках різьблений  бук вказує на межу) (Док. 2,с.3).

Bolotina – (Болотіна) – {К¹:Г4:77} – 1860 : Aranyos (birtokösszeírás), 1863: Радванць Болотина, Араньошь (К22), 1873: Bolotnía, (Aranyosalja) [Helységnévtár,142], ~ v. Aranyalja [Helységnévtár,1075]; 1897-1925: ~ (Док.7), 1909-1910: Bolotinai rész (Док.8), 1928: ~ (К3/Уг), 1937: ~ (Док.9), 1938: ~ (Док.9), 1955: Radvanska – Blatina , Hořanská – Blatina (К49); – Мікр. Радванки, розташований за переїздом. За розповіддю інформаторів, колись тут жили багаті єврейські сім'ї, а під час другої світової війни німці на цьому місті закопували бензин у величезних цистернах. – Назва походить від якості ґрунту: це болотиста, грузька місцевість. Друга на сьогодні рідко вживана назва Aranyos (“золоте, золотисте”) може вказувати на високу вартість землі (порів. [Heves, 277; 34/44 Kis-Aranyos]), але таке тлумачення заперечує значення другої назви (Bolotina). “Слово слов'янського походження”, – вважає Лайош Кішш. Прецедентом длат. Pelso ‘Балатон’ було іллірійське загальне ім'я pelso ‘болото, зарості очерету’[FNESZ,148], слово болото слов'янського походження, яке згадувалося у писемних пам'ятках, походить з іллірійської мови, споріднене з прикметником белый (білий). У більшості слов'янських мов означає ‘болото, драговина’ [Фасмер, I.190]. За етимологічним словником української мови, варіант Болотина означає ‘висохле болото’. Помилковими були спроби пов'язувати цю назву з днн. pfuol ‘калюжа’, англ. pool ‘тс.’, які є запозиченими з іллірійської мови. Польську назву пов'язують також із старо-польською назвою рослини Biel ‘пухівка, Eriophorum L.’, якою заростають болота [ЕСУМ,227]. Зіставляється також з дгр. Φάλλαιγα ‘кит’, лат. ballaena ‘т.с.’ [ЕСУМ,225] – див.ще: Horjanszka – Bolotina, Radvanszka – Bolotina.

*Boszorkány árok – (Босоркань арок) – ‘Рів відьми’ – {К¹:В3:62} – Знаходиться у парку навколо замку. Тут близько 1730-ого року управління комітату Унґ спалило Марію Рушковську, жінку Дьирдя Сюч, яку вважали відьмою (boszorkány)– звідси походить назва [Csírvári,45].

Bulgár kertek – (Булгар кертек) – ’болгарські городи’ – На березі Ужа болгарські сім'ї займалися вирощуванням овочів та забезпечували ними жителів міста (інф). За розповідями очевидців, болгарські городи були ще по вул. Загорській.

Cerkó – (Церков) – ’Церковна (гора)’ – {К¹:В3:53} – 1860: Cerkóhegy (birtokösszeírás), 186O-1944: Celkó hegy ( Док.3/6), 1863: ~ (К10), 1920-38: Czerko (К49/2), 1920-38: Czerko (К49/1); –  знаходиться у центрі міста. Найменування походить від назви греко–кат. собору, який після другої світової війни до початку 90-х років функціонував як православна церква.( ”Cerkó” > церква ) –  Припускають походження з гот. *kirikô ‘церква’. Герм. Chirihha походить від гр. χυρχóυ. Неприйнятним є пояснення, що це запозичення із нар.-лат. *cyrica або безпосередньо з гр. мови. Абсолютно не вірне пояснення сл. *cьrky від рум. Biserică [Фасмер,IV.300].

*Csankos – (Чанкош) – {К²:Е7:59} – 1829-1866: ~ (К47); – Оброблена земля у східно-південному кутку околиці Дравці, по лівій стороні проїзної дороги навпроти шосе, що веде в Баранинці. З двох сторін обмéжує Домб (Domb) та Чертес (Csertesz).

*Dologpart – (Долоґпорт) – ‘Робітнича наб.’ – {К¹:В3:70}– 1691: Dologparton való láp 44 köblös 44 holdon vetés (44 н. драговина по Робітничій наб., посів 44 г.) [Hodinka,89]; – Забута назва Православної наб. Сьогодні сюди веде вулиця  з такою назвою.

Dombalja – (Домболйо) – ‘низ, нижня частина горба’ – {К¹:В3:42}– 186O: ~ (birtokösszeírás), 186O-1944: ~ (Док.3/2), 186O-1944: ~ (Док.3/3), 1863: Dombaya (К10,с.74), 1956 ~ (Док.8); – вул. Берчені та околиця під горою Кальварія.

Fekete tó – (Фекете тов) – ‘Чорне озеро’ –{К¹:А2:33},{К²: Б4,5;В4,5: 36} – У південно-західному напрямку від гори Таршо (див.: Tarkályi, Társa) та аеропорту. Непорушена тер. міста. З пів-денного боку його оточують недавно споруджені будинки. – див. ще: Fekete Árok.

Ho yó – (Горньов) – {К²:Е6,Ж6}– 1829-1866: Ho ya Potok (К47); 1851: Hu yó (Док.2); 1863: Горньо (К20); 1920-38: Ho yo (К49/2); 1872-1884: Ho yó (К48/2); - Потік, що протікав через східну сторону околиці с. Горяни,  через Дравці  у Баранинці. Жителі с.Дравці називали його Малий Уж (див. Kis Ung), на сьогодні русло висохло, залишився лише міст посередині с. Дравці, який нагадує про нього. В описі горянських земель читаємо: „…Onnan keletnek az erdő fele fordul 125 lépésre egy utig melly Hu yónak vezet.” ((кордон) звідти повертає на схід, до лісу, від якого на 125 кроків дорога, яка веде до Горньов) (Док.2,с.5.). – Ймовірно, назва походить від ч. ho o = верхнє–  [Brábek,129].

*Kalanka – (Колонко) – {К¹:Б2:21}–  1920-38: Kalanka (К49/2); - Втрачена назва. Шлях до гори  лежить з вул. Собранецької через вул. Кошицьку. Тут були городи та виноградники, сьогодні ця тер. відноситься до Університетського мікр., де побудований новий корпус УжНУ. – див.ще: Katlanka, Kiskőhegy.

Kalap – (Колоп) – 'капелюх' – {К¹:Б3:56}–  На березі річки, за стадіоном ”Авангард” був горб висотою 10 м., який використали при побудові дамби на узбережжі ріки Уж. Назва походить від форми горба (порів. [Heves, 6/106,63;17/204,164], [Somogy, 130/86;400]. Пік гори дещо нагадував формою капелюх (порів. [FNESZ,I.671]). 

*Kaplinca puszta – (Коплінцо пусто) – 'пустеля Коплінцо' – {К²:Г4: Kcs (Kaplinca csárda)} –  1723-1918: Kaplincza csárda [Hodinka,844]; 1860: ”Cukor in Borsóláz kaplinca mellett.” (birtokösszeírás); 1873: Kaplinca [Helységnévtár,1403]; 1920-38: W.H.Kaplitza (К49/2); 1920-38: W.H.Kaplitza (К49/1); У 1873-ому році 4 рутени жили тут [Helységnévtár,574]. – Знаходився у районі пл. Бабушкіна. Можливо, назва походить від прізвища власника  або пов'язана з рос. словом каплиця 'часовня' і походить з лат. capella через п . kaplica, kapliczka 'тс.' Початкове значення 'плащ св. Мартина', потім присвячені йому каплички [Фасмер,II.186]. Не виключена спорідненість з назвою рослини – кропива, яка у багатьох слов'янських мовах має варіант коприва. ( болг. коприва, схв. коприва, слн. kropíva, kopríva, ч. kopřiva,… [Фасмер,II.366].

Різноманітність топоніму з такою етимологією підтверджує і назва Kapronca, яка походить з схв.  koprivnica, означає: 'місце, заросле кропивою' [FNESZ,I.685]. 

Kis Ung – (Кіш Унґ) – ‘малий Уж’ –  {К²:Е6,Ж6}–

1.    Взагалі назва рукавів ріки Уж.

2.    Такою назвою наділяють потік Горньов (див.: Ho yó) – він називався ще Това і протікав через сс. Горяни, Дравці та Баранинці. На початку II половини  XX-го століття потік висох, залишився тільки міст у центрі Дравців, який ділить село на дві частини.

*Kovács-tanya – (Ковач тоньо) – 'хутір Ковача' – {К¹:Б4:98},–{К²:Г6}– 1899-1911:Kovács – tanya (Док.10,с.166), 1920-38: Kováchiw dv.(К49/2), 1920-38: Kovács –mjr (майорат, хутір) (К49/1), 1937: Kovács-tanya (Док.9), 1938: Kovács-tanya (Док.9); – Локалізували по картах. Знаходився на перетині вулиць Минайська та Галана. Ймовірно, назва походить від прізвища власника ділянки, але можна припустити, що на колишній межі міста по дорозі, на якій здійснювався досить активний рух, існувала ковальська майстерня. (kovács = коваль).

Margitsziget – (Морґітсіґет) – 'острів святої Маргарити' – {К¹:В3:49}– 1937: Margit sziget (Док.9), 1938: Margitsziget (Док.9), 1941: Margit sziget (Док.9), 1946: Margitsziget (Док.9), 1956: Margitsziget (Док.8); - Перед регулюванням ріки територію від пл. Корятовича до казарми обмежував рукав Ужа. На цьому “острові” жила інтелігенція міста. – Назва ця походить від аналогічної назви острова у Будапешті. Свята Маргарита (1242-1271), донька короля Угорщини Бейли IV, від 1254-ого року до своєї смерті проживала у жіночому монастирі на Острові Заяць, який пізніше на її честь був перейменований [FNESZ,93].

*N. Ortás – (Нодь Орташ) – 'Велика засіка' – 1920-38: N. Ortás (К49/2); - Ймовірно, гідний Нодь іртованьом (див.:Nagy írtovány) Уг. слово írt (корчування) та  arat (жне) має первісну форму  ort. Цей варіант згадується у даній назві. – див.ще: barátrét.

*Őrhegy – (Ивргедь) – 'гора Сторож/Страж' – {К²:В2,Г3,Д2}– Гори, що знаходились на межах більших поселень і відігравали велику стратегічну роль. Звідси сторожі спостерігали сусідні селища. Якщо гір не було, виявляли кордонні смуги (це була нічия зона), а дозорці, спеціально заселені на периферійну тер., іноді переїжджали зону верхи, доглядаючи сусідні (не належні садибі) території. – Так залишилися на сьогодні топоніми з частинкою Őr (Сторож) на краях колишніх комітатів, так званих “крайніх замків”. Це підтверджує назва с. Сторожниця, яке знаходиться у південно-західному напрямку від Ужгорода, та декілька гір Сторож на північ від міста. – див.: Dervasko vrh, Ördöghegy.

Podskalom – (Подсколом) – ‘під Скелею’ – {К²:Е3:13}– 1863: ~ (К15); - Тер. під Винничною скелею (див.: Vinička skala), у сторону Нижніх Доманинців.

Sovanica – (Шованіца) – 'квасна вода' – {К¹:В3:48}– 1860: Sovanjuza (birtokösszeírás), Szántó Sovanyica (тс.),1863: Schavanice (К10,с.23), 1915 : A sovanica dülőben 3662 -öl szántóföld (у шованиці ораниця (3662 н)) (Док.6), Sovanyica föld (тс.); – Біля пл. Корятовича на тер. малої автостанції, біля хімфаку УжНУ та її околиці. У першій половині минулого століття тут ще були колодязі, пристосовані для квасної мінеральної води. Міське населення вважало це джерело цілющим. Будівництво на цій території спричинило зникнення колодязів. У дворі власного будинку по вул. О.Фединця ще знаходиться такий колодязь. – До кореня слова див. . št´ava  'сік, волога', štiav 'щавель' [FNESZ,459].

Strand – (Штронд) – 'пляж' – {К¹:В3}–

1.   Басейн у п. Підзамковому.

2.   Узбережжя Ужа по Слов'янській та Студентській набережних.

Ungpart – (Унґпорт) – ‘узбережжя Ужа’ – 1631: Ungh parton [Hodinka,15]; 1691: Ung parton…szántó (на узбережжі Ужа…ораниця) [Hodinka,20]; 1939: Ungpart (Док.9); -

1.   Земельні ділянки меншої-більшої широти з обох боків узбережжя.

2.   Набережні  міста (бульвари).

3.   див.: Domonya felé eső mező.

Vadas – (Водош) – 'парк; „гай звірів”' – {К¹:Г3},{К²:Д5} – 1631: vadkert [Hodinka,10]; 1691: vadkert [Hodinka,89]; 1839: Forst Paten (К45); 1915: A Széchenyi-liget sétakertje (парк відпочинку у гаю Сийчені) (Док.6); 1872-1884: Vadaskert (К48/1); - Сьогодні:
п. Підзамковий. У 1631-ому році виступає у списку садів ужгородської садиби: „nagy hüdöd tul vadkert, aki gyeomölcses is és az allyát kaszállyák is.”(парк звірів за великим мостом, фруктовий сад, в якому по низу косять.) [Hodinka,10]. У 1691 році відзначено, що сад налічує багато горіхових дерев, яблунь та груш [Hodinka,89].

У 50-60-х роках минулого століття тут були майданчики для ігор для дітей та літній театр. Нерідко тут проводилися танцювальні розваги. – див.ще.: Sétakert.

Velika skala – (Веліка скала) – 'Велика скала' – {К²:Е5:38}– 1920-38: Velika skala (К49/2); 1920-38: Velika skala (К49/1); – На південь від Нижніх Доманинців, на узбережжі ріки Уж.

*Víz közt – (Віз кизт) – 'між водою' – {К²:Е3:7} – 1860: Medzi Vodami (birtokösszeírás), Víz Közt (тс); - Так називали земельні ділянки поміж колишніх рукавів ріки. Складається із уг. Víz 'вода' та іменника köz 'проміжок'. – див.ще: Medzi Vodami  

У четвертому розділі дається класифікація географічних назв за такими групами:

А)  За назвами водного рельєфу.

Досліджені нами назви вод діляться на такі підгрупи:

1.        Назви вод:

1.1.    Назви текучих вод: струмків, потоків, річок, штучних каналів: Krupcsó Крупчов{К²:Е5}, Malomárok ’канава при млині’ {К¹:В3}

1.2.   Стоячі води: озера; канави, періодично залиті водою; водосховища; рибники: Duzzasztó ‘водосховище’ {К¹:Г3:60}, Tó ’озеро’ {К¹:Б3:67}

1.3.   Назви частин текучих  вод: затоки; частини ріки; вир; бистрінь: Eörvénfánál régi malomra ‘біля дерева, яке вказує на коловорот, до старого млина’ {К²:В6:48}

1.4.   Назви криниць: штучні та природні колодязі; джерела криниць: Forráska

2.        Береги:

2.1.   Узбережжя: частини узбережжя, зони повені, греблі, дамби: Dámbák / Töltés‘Дамби’ {К¹:А3,Б3}

2.2.   Півострів: Kalap ‘капелюх’ {К¹:Б3:56}

2.3.   Острів, піщаний риф: Margitsziget ‘острів святої Маргарити’ {К¹:В3:49}

2.4.   Мочар:  болото, драговина; зарості очерету: A kaposi uton való láp ‘драговина, болото при вул. Капу-шанській’{К¹:Б3:[76]}, Mocsárki’мочарки’ {К²:Е6:52}

Б.)    За назвами  місцевих об’єктів.

Частини території мають свої власні назви, які діляться на такі підгрупи:

1.        Назви горбкуватих місцевостей.

1.1.   Гірський масив:  горб, пагорб, узгір’я: Ceholnya domb (Цегольнянська гора)’ {К¹:В2:35}

1.2.   Долина, низина, яма: Vályogvető ‘місце, де виготовляли вальки’ {К¹:Г3:72}, Gödör ‘яма’ {К¹:Б3:66}

1.3.   Назви частин горбів та долин: бокова частина горбів та гір, вершина, височина, гребінь гори, хребет, вершина, пік, плоскогір’я, прірва, провалля, ущелина, тіснина: Dervasko vrch (Дервашко верх){К²:Д3}, Gyuri ‘гора Дюрі’{К²:Ж4}

1.4.   Скеля: Velika Skala ‘Велика скала’ {К²:Е5:38}

1.5.   Назви рівнини: Posajka

2.        Назви межевих земель:

2.1.   Рілля, ораниця, лука, косовиця, пасовище, частина пасовища: Gerényi határ

2.2.   город, сад, виноградник: Bulgár kertek, Daróci szőlőhegy ‘Виноградник на горі у Дравцях’ {К²:Е7:61}

2.3.   ліс, гай, територія з кущами, частина лісу, лісосіка, корчування: Verbinka ‘Вербінка/лісок вербовий’  {К¹:Д4:83}

3.        Назви заселених територій:

3.1.   Адміністративні назви: назва країни, держави; область, комітат; район, округ; назва території більшої від поселення: Belső újváros ’внутрішній район “Нове місто” {К¹:Б4}, majorság ‘земля, що належить садибі /майорату’

3.2.   Назви місцевостей, населених пунктів: село, місто, пустеля: Kaplinca puszta’ пустеля Коплінцо’ {К²:Г4}, Szepesi telep’селище Сепеші’

3.3.   Назви частин поселень: частина (мікрорайон) села та міста; зелена територія; парк; кладовище; площа та базар; назви вулиць; назви хуторів: Bám (Бам){К¹:Б2:19}, Buhonc (Бугонц) {К²:В5}

4.        Назви будівель: будинок (особняк); громадський будинок; корчма, трактир. господарські будівлі; назва зупинки; дорога, залізнична колія; міст; менша будівля; шахта; кордон, рубіж: Cservenica erdészlak ‘лісниче житло Червениця’ {К¹:Б1; К²:В3}, Vár ‘замок’ {К¹:В3:58}.

В)     За мотивацією назв

Можемо констатувати, що назв абсолютно без мотивації немає. У випадку природних назв, коли топоніми пов’язані з недоторканою природою, мотивація надання назви – однозначна. При штучних найменуваннях мотивацією є намагання пристосуватися до вживаних чи звичайних топонімічних моделей.

1.        Властивість та особливість місцевості.

1.1.  міра: Nagy Cikere ‘Велика Цікере’ {К¹:Г3}, Kis Dajbóc ‘Малий Дайбовць’ {К¹:В3:41}.

1.2.  форма: Kalap ’Капелюх’{К¹:Б3:56}, Krivák Крівак {К²:Е1,2; Ж1,2}.

1.3.  особливий матеріал: Kiskő hegy ’гора Малокам’яна’ {К²:Г4:33}, Nagykő hegy ’Великокам’яна гора’ {К²:Г4:30}.

1.4.    колір: Vörös föld / Cservenica ’Червениця’{К¹:Б1; К²:В3}, Fekete Árok ’Чорна канава’ {К¹:А2:33}, {К²: Б4,5;В4,5: 36}.

1.5.    вік: Régi temető ’Старе кладовище’ {К¹:Б3}, Újnegyed ’Новий район’ {К¹:А4,Б4}, Óváros ’старий / історичний район міста’{К¹:В3}.

1.6.    функція: *Legelő ’Пасовище’, Lövelde ’Стрільбище’{К¹:В2}, {К²:В3,4;Г4}.

1.7.    смак (води): Sovanica / Savanyúvíz ’Кисла вода’{К¹:В3:48}.

1.8.  запах (води): Vonjacska ’Вонячка’{К¹:Г4:[92]}.

1.9.    швидка течія води: Sebes patak ’Бистрий потік’ {К²:Е6,Ж6}.

1.10. шум, звук: Zúgó telep ’мікр. Шумна’ {К¹:Г3:51}.

2.        Стосунки між денотатом та назвою теж можна виявити, вони бувають наступні:

2.1.    наявна рослинність: Bozos/ Bozdos ’Боздош’ {К¹:А3,Б3}, {К²:В5}, Kenderes ’Коноплянка’{К¹:А4:88}, Csipkés ’місце, де багато кущів шипшини’{K²: Д7: 57}.

2.2.    наявний тваринний світ: Vadas ’парк / гай звірів’ {К¹:Г3},{К²:Д5}.

2.3.    наявне будівництво чи частина будівлі: Várdomb ’горб Замковий’{К¹:В3:58}, Cerkó hegy ’Церковна гора’ {К¹:В3:53}.

2.4.    володіння, користування: Ringerék földje ’земля Рінгерів’ {К¹:Б4:80}, *János pap szőlője ’виноградник священика Яноша’.

2.5.    про  населення, людей що живуть чи жили на цій тер.: Cigánytelep ’Циганське селище’ {К¹:В2:24}, Cigánytábor ’Циганський табір’{К¹:Г3:74}.

2.6.    про формування, створення місця: Írtás ’Засіка’ {К¹:Г2:[27]}, Pacsika közt ’між Почикою’{К²:В6}.

2.7.    подія, випадок, що стосується місця: Boszorkány árok ’Рів відьми’{К¹:В3:62}.

3.        Іноді географічні назви відображають зв’язок між окремими частинами місцевості.

3.1.   предмет дослідження – частина іншої (більшої) місцевості: Hegyhát ’Хребет’.

3.2.   точне розташування місця

–       біля чи поблизу води: Ungpart ’Набережна’.

–       біля, поблизу чи в другій частині місцевості: Cservenicа erdészlak ’лісниче житло Червениця’ {К¹:Б1; К²:В3}, Pod Pribоj ’Під Прібоєм’{К²:Е3:5}, Za Hacsanikom ’За Гачаником’, Za Vincsovom ’За Вінчовом’.

–       біля, поблизу чи в місці проживання: Felvég ’верхня / північна частина села’, Alvég ’нижня / південня частина села’.

–       біля чи поблизу будови: Váralja ’мікр. Підзамкова’ {К¹:В3}.

3.3.   відзначення напрямку: Daróci út ’вул. Дравецька’, Kapos utca ’вул. Капушанська’, Bozdosi part ’Боздоська наб.’{К¹:А3,Б3},{К²:В5}.

3.4.   порівняльне місце розташування: Alsó Domonya ’Нижні Доманинці’ {К²:Д4:27}.

Далі подаємо  лексико – морфологічний аналіз географічних назв.

У цьому підрозділі дається етимологічна та соціо­лінг­віс­тична характеристика топонімів.

Підсумовуємо главу аналізом слів – географічних термінів, які зустрічаються у роботі, з погляду їх походження.

У висновках відзначається, що топонімічний матеріал свідчить про тісний взаємозв'язок носіїв угорськомовних та іншомовних географічних назв, що зумовлено їх тривалим співжиттям у старовинному Ужгороді та його околицях упродовж багатьох століть. Цей взаємозв’язок проявляється передусім у збереженні давніх і утворенні нових топонімів. Показовим у цьому відношенні є наявність у побутовому мовленні українців і словаків таких старих назв, як Лугош, Флудер та ін., а в угорців давніх слов'янських за походженням назв: Баня, Поторчо і новітніх: Вулшінкі, Коноплянкі, Медзі водамі, Млініште, Підлипники та ін.

Слов'янське середовище, в якому проживає угорське населення, позначилося і на творенні нових угорських топонімів. Це стосується передусім використання афіксів та суфіксів при утворенні угорських відповідників до топонімів слов'янського походження. Такі, наприклад: Dácsák, Dámbák, Domkák, Dobos, Pacsika/Pácskó, Morgó. У ряді випадків при утворенні складних топонімів до слов'янської назви додане угорське слово: Червеніцо + erdészlak – ’ліснича хата на Червениці’, Баньо + tó – ’озеро, що виникло на місці колишньої шахти’, Діовшлаз – утворено шляхом складання угор. Діовш ’горіховий’ + слов. лаз. Із слів, запозичених з угорської мови (kert, tó) за закономірностями української мови формувалися топоніми : Kertuki, Zakertjanki, Zatováni szántók.

У дисертації представлено 450 словникових статей, у яких неодноразово зустрічаються варіантні, іншомовні чи історичні найменування, їх близько 2000. Використано 54 архівні географічні карти. Досліджено значний матеріал, зібраний у польових умовах, а також фактичний та архівний матеріали, які нам вдалося детально проаналізувати в різних аспектах.

Завдяки застосуванню описового, лінгвогеографічного і порівняльно–історичного методів, в дисертації вперше комплексно досліджено географічні назви м. Ужгорода та його околиць.

Можемо констатувати, що близько половини обстеженого нами матеріалу – це зниклі назви, пошук яких здійснювався тільки за допомогою історичних джерел. Слід відзначити, що у галузі зниклих назв приблизно у два рази більше назв угорськомовного походження (що виникли в угорськомовному середовищі, – назви типу прізвище + -földe (земля), -kertje (город), -háza (хата), -tanya (хутір), які стали невживаними після втрати власності над земельними ділянками.

При дослідженні живого топонімічного матеріалу ми дійшли  таких висновків: із 89 загальновживаних назв (37%) зникаючі –21,25% та новітні – 15,8%. (До новітніх зараховуємо назви загальновживані та відзначені на картах, починаючи від  першої світової війни).

Якщо від живого топонімічного матеріалу віднімемо кількість “формуючих” (тобто зникаючих та новітніх) назв, то дістанемо кількість незмінних, загальновживаних найменувань. Таким чином, незважаючи на рідну мову, людина похилого віку, живучи в м. Ужгороді чи на його околиці, знає близько 150 топонімів, які пустили коріння у свідомості тутешнього населення.

Зниклі назви                                                                 – 198 (45,2%)

               не угорськомовного походження             –    74  (16,9%)

               угорськомовного походження                  – 124 (28,3%)

Загальновживані назви                                              – 240 (54,7%) 

      зникаючі назви                                                      

               не угорськомовного походження             –       26 (5,9%)

               угорськомовного походження                  –       25 (5,7%)

      новітні назви                                                          

               не угорськомовного походження             –      11  (2,5%)

               угорськомовного походження                  –      27  (6,1%)

(Варіанти найменувань рахуються окремими назвами. Результати відносяться до матеріалу, дослідженого у роботі, а не до топонімічного мовного запасу даної території.).

За час збору матеріалу в суспільстві сталися зміни; з роками мінялися й географічні назви Ужгородщини. У сучасних географічних назвах Ужгорода вміщена й історія меншин, які компактно проживають на цій території.

Наведені дані свідчать про те, що кількість зникаючих та новітніх топонімів угорськомовного походження приблизно однакова, причому новітніх у 2,5 рази більше, ніж іншомовних. Це пояснюється передусім тим, що в повоєний період угорськомовне населення досліджуваної території мало можливість вільно користуватися своїми національними географічними назвами, хоча за часів Радянського Союзу значна кількість угорських назв населених пунктів була замінена російськими або українськими. Але це стосувалося лише офіційних назв населених пунктів, а в побутовому мовленні угорці їх не вживали (Бене – Добросілля, Яноші – Івановка, Сюрте - Струмківка)

За роки незалежної України населеним пунктам, де комплектно проживає населення угорської національності, повернено їх історичні найменування, а при їх перекладі українською мовою застосовуються нові правила правопису. Це є ще одним підтвердженням того, що національним меншинам створені всі умови для розвитку їх мов, освіти, науки і культури.

У додатку до дисертації містяться ескізи карт та інші додаткові матеріали: подано список назв вулиць міста, які позначені на картах та зустрічаються у дисертації, далі йде список географічних назв з відрізняючою цифрою. Додаються також фотознімки об'єктів, будівель, мостів та частин вулиць з минулого.