Бесплатное скачивание авторефератов |
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ! |
Увеличение числа диссертаций в базе |
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов |
Доставка любых диссертаций из России и Украины |
Catalogue of abstracts / Philology / Finno-Ugric and Samoyed languages
title: | |
Альтернативное Название: | Географическихе названия в речи ВЕНГРОВ м. БЕРЕГОВА и его окрестностей |
Тип: | synopsis |
summary: | У Вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність, визначається мета, основ- ні завдання, об’єкт і методика дослідження, вказана джерельна база, з’ясовується наукова новизна, теоретичне і практичне значення, визначене місце угорськомов- них топонімів м. Берегова та його околиць в системі інших угорських топонімів Закарпаття та їх тісний взаємозв’язок з українськими топонімами Закарпаття. Перший розділ “Географічні назви як об’єкт дослідження історії та культу- ри народу” є загальним зведенням відомостей про сучасний стан топонімічної нау- ки. Дається аналіз важливіших наукових праць як вітчизняних, так і угорських дослідників з цього питання. Особлива увага зосереджена на тих питаннях, які ще чекають на своє глибше дослідження. Перший розділ складається з двох підрозділів. Другий розділ “Географічні назви у мовленні угорців м. Берегова та його околиць”. У цьому розділі у вигляді словникових статей розглядається кожен то- понім за такою структурою: подаємо напівжирним шрифтом заголовне слово у формі угорської розмовної літературної мови та його варіанти (фонетичні, морфологічні) – курсивом. У квадратних дужках подаються відмінкові форми топонімів, що є відповідями на запитання “звідки?”, “де?” і “куди?”. Далі подається україн- ська транслітерація угорського топоніма і його значення. У дужках {} інформуємо про місце знаходження того чи іншого топоніма на карті – схемі. К1 – це карта–схема, на якій нанесена нумерація топонімів у межах м. Берегова та його околиць, а К2 – за межами м. Берегова та його околиць. Після цього вказуємо історичні да ні, якщо такі є: рік, коли фіксується назва і в якій формі. В дужках скорочено по- даємо джерело інформації. Відсилання до наукових праць, де теж фіксується ана- лізований топонім. Дається перша фіксація топоніма писаними угорськими пам’ят- ками та його етимологія. Другий розділ складається з двох підрозділів:
1. Географічні назви за межами м. Берегова та його околиць
Csepegő Csepegő™ [-ből, -ben, -be] – (Чепеґив) – ‘сочистий’ – {K2 26} – 1805: Csepki [К3] – 1866: ~ [K9] – ліс у Ордовi поблизу Моломкив баньо (див. Malomkő bánya), що був посеред орного поля дружини Ливрінца Салаї. Пагориста місцина була багата на джерельну воду, струмочки, що нібито й обумовило її назву “Той, що крапає, сочить”. На думку ще одного респондента, свою назву місце отримало від того, що в лісі було багато беріз, які влітку сочилися соком, звідси й найменування ‘сочить, крапає’ (csepeg) (порів. [Szolnok, 140; 12/59 Csëpëgős-kút]). Лексема сsepegő ‘сочистий’, від слова сsepeg (1416) ‘сочиться’ – звуконаслі- дувального характеру, де корінь сsep- ще з фін.-уг. періоду [ТЕSz І, 501] + суфікси Csillagos [-ról, -(о)n, -ra] – (Чіллогош) – ‘зоряне’ – {К2 109} – 1881: Csillagos hegy [L, 144] – пагориста місцевість, яку раніше використовували як орну землю. Інформанти зазначали, що ця назва не має нічого спільного з небесними зорями, а виникла вона від назви гористої місцевості, де раніше була орна земля (чи виноград- ник), на якій росли дикі квітки, що за формою нагадували зірки (порів. [Szolnok, 56; 5/23 Vörös csillag utca]). Лексема сsillagos ‘зоряне’ від іменника сsillag (1416) ‘зірка’, п. слово, від дієслова сsillоg ‘блистити’, ще з фін.-уг. періоду [TESz I, 527] + суфікс -(о)s. Csipás forrás [-ból, -ban, -ba] – (Чіпаш форраш) – ‘гноїсте джерело’ – {К2 116} – джерело на великій горі (див. Nagy-hegy). Сюди ходили вмиватися люди з гноїс- тими очима, бо вода мала лікувальну дію. Одяг, у якому туди йшли, треба було залишати, кинувши його на гілки навколишніх дерев (порів. [Somogy, 420; 136/166 Csipás]). Словосполучення Csipás forrás складається з двох слів: сsipás ‘гноїстий’, від іменника csipa (1550), ‘про очі’, слово старотур. походження [ТЕSz I, 536] + суфікс -s, forrás (1113) ‘джерело, криниця’, п. слово: виникло від дієслова forr (кипіти, клеко- тіти), що сягає ще урал. періоду + суфікс -ás [ТЕSz І, 956]. Dinnyeföld Dinnyefő™d [-ről, -n, -re] – (Діннєфилд) – ‘баштан’ – {К2 53} – 1866: Dinnye föld [K9], 1912: ~ [K10] – поле, що знаходилося в підніжжі гори Фоґош (див. Fogas-hegy) з лівого боку річки Вийрке (див. Vérke folyó). На полі вирощували кавун, цим й обумовлене найменування. За даними 1866 року: “На північному боці на краю орного поля Лойоша Данча навпроти ріллі Лойоша Мейзелса” [K9] (порів. [Szolnok, 50; 4/420 Dinnyefőd; 176; 16/224 Dinnyefőd]). Складне слово: dinnyeföld ‘баштан’, де dinnye (1250) ‘кавун’, слово сл. похо- дження [ТESz I, 640], föld (1268) ‘земля’ спір. походження від слова föl~fel що ви- никло на ґрунті угорської мови + суфікс -d [ТESz I, 964–965]. Fiatalfüzes [-ről, -n, -re] – (Фіотолфізеш) – ‘молодий вербняк’ – {К2 91} – 1865: fiatal füzes [K4] – розташовувався поряд з полем Ґеренда-гат (див. Gerenda-hát). Засаджена вербами частина міста (вербами хотіли компенсувати багато вирубаних дерев). Приємного настрою меланхолічна місцина, адже верби мали заспокійливий, милуючий око вигляд. Нині це вже забудована частина міста. Цей топонім складається з двох лексем: fiatal (1302) ‘молодий’, п. слово, ймовір- но, виникло зі слова fiú ~ fi, яке являє собою давню спадщину з уг. періоду, із змен- шувальним суфіксальним гніздом -tal [ТЕSz І, 903], füzes ‘вербняк’ від іменника fűz (1251) ‘верба’ – давня спадщина з фін.-уг. періоду [ТЕSz І, 1008] + суфікс -(е)s. Fövényes Fövé…nyes [-ből, -ben, -be] – (Фивийнєш) – ‘піщане’ – {К2 56} – 1866: Fyvenics [K8], 1912: Fönyves, Fevenyes [K6] – поле, що знаходиться на північ від дороги, яка веде до Берегдийди, поряд з полем Форкошвийс (див. Farkasvész). Це рілля берегівських винокурів Ференца та Шамуела Вайсів. В пагорбкуватому місці на східному краю орного поля берегдийдівського мешканця Яноша Ясі в кінці берегівської польової дороги. Через піщанистий береговий або русловий шар грунту ділянку використовувати важко (порів. [Szolnok, 146; 13+ Fövényes]). Лексема fövény (1055) ‘річковий пісок’, слово невід. походження [ТЕSz І, 969]. Kerek-hegy Kerekhegy [-ről, -n, -re] – (Керек-гедь) – ‘кругла гора’ – {К2 69} – 1805: Kerek h. [К3], 1863: Kerek hegy [K7], 1881: ~ [L, 100] – гора, що розташовується поряд з малою продовгуватою горою (див. Kis-hosszú-hegy). Назву дістала від своєї форми, адже має круглі обриси. Серед архівних даних ми знайшли таке визначення: “Гора, де встановлений хрест. На її вершині був виноградник графа Шинборна, обкладений камінням” [K7]. Лексема – композит: kerek (1075) ‘круглий’; п. слово, утворене від кореня ker, є давнім успадкуванням з фін.-уг. періоду [ТESz II, 454] й hegy див. Akol-hegy. Noszi-szigete Noszi szigettye [-ről, -n, -re] – (Носі-сіґете) – ‘острів Носі’ – {К2 34} – ділянка землі, що знаходиться в Ордові з лівого боку нинішньої дороги Мукачів- ської (див. Munkácsi út). Назву Носі дістала тому, бо була власністю єврейської людини Носі. Островом її назвали через те, бо вона цілковито відокремлена від поселення, адже її межі утворювала нинішня дорога Мукачівська (див. Munkácsi út), залізнична колія та річка Вийрке (див. Vérke folyó). Топонім складається з двох елементів: Noszi – прізвище, sziget (1863) ‘острів’, п. слово, його основне слово szeg, давнє успадкування з уг. періоду, а -t – відіменний суфікс [ТЕSz III, 747]. Sűrűgallya Sürügajja [~’ból, ~’ban, ~’ba] – (Шіврівгоййо) – ‘густе гіл- ляччя’ – {К2 121} – 1866: Sürü gallya [К9] – поле, що знаходиться навпроти поля Остиї-сеґ (див. Asztélyi-szeg) на березі потоку Міц. Повна гіллячок ділянка тривалий час була не придатна для обробітку, однак густе гілляччя викорчували й землю перетворили на родючий ґрунт. Складне слово: sűrű (1372) ‘густий’, являє собою п. слово, його основне слово sűr- звуконаслідувального характеру [ТЕSz III, 633], gally (1611) ‘вітка, гілка, сук’, сл. походження [ТESz І, 1023]. Vérke folyó Vé…rke fojó‘ [-ból, -ban, -ba] – (Вийрке фойов) – ‘річка Вийрке’ – {К1 20} – річка, що протікає через місто. Нині вона вже набагато менша, ніж була ко- лись давно, а з плином часу русло цілковито захарастилося й вже не схоже на сфотографоване на початку XX ст. широке річище з чистою водою. За словами наших респондентів, річка дістала свою назву від того, що коли турки захопили місто, вони влаштували тут таку різню, що від крові людей річка стала червоною (vér = кров). Топонім з двох членів: Vérke див. Vérke, folyó (1405) ‘річка’, слово спір. походження [ТЕSz I, 943 – 944].
2. Географічні назви в межах м. Берегова та його околиць.
Beregmegyei Kaszinó Beregmegyeji Kaszinó‘ [-ból, -ban, -ba] – (Береґмедєї Косінов) – ‘клуб комітату Берег’ – {К1 100} – знаходиться поблизу площі Ференца Раковці ІІ (див. Második Rákóczi Ferenc tér). Збудована в 1917 р. на основі проектів Дюли Бешенскі в стилі сецесіону, варта уваги будова. Будівля була місцем збору місцевої угорської інтелігенції ще в 30-х роках ХХ ст. Тут гостювали відомі угор- ські письменники Дежив Костолані та Жігмонд Мовріц. Кілька років тому спору- ду обновили. Зараз тут функціонує ресторан “Золота Пава” (див. Arany Páva étte- rem). Див. ще: Arany Páva étterem. Цей топонім складається з трьох лексем: перша – складне слово Beregmegye, де bereg (1193) ‘берег’, спір. походження [ТЕSz І, 283], megye (1055) ‘область, комі- тат, жупа’ слово схв. походження [ТЕSz II, 877–878], kaszinó (1793) ‘клуб, казино’, іт. походження [ТЕSz II, 401, Фасмер ІІ, 254]. Beregszászi Irgalmas Ház [-ból, -ban, -ba] – (Береґсасі Ірґолмош Газ) – ‘Бере- гівський дім милосердя’ – {К1 173} – ця будівля розташовується на території лікар- ні (див. Kórház). Дехто каже, що в ХІV ст. Дім милосердя заснував мукачівський князь Федір Корятович. Однак багато людей вважають, що будівля була зведена зав- дяки дружині Кароя Першого, королеві Ержийбет. Сьогодні на цьому місці офталь- мологічне відділення, адміністративний відділ лікарні та колишнє інфекційне від- ділення. Див. ще: Ispotály. Словосполучення: bereg див. Beregmegyei Kaszinó, szász (1405) ‘саксонський’, слово спір. походження [ТЕSz III, 685], irgalmas (1416) ‘милосердний, милости- вий’, від іменника irgalоm (1416) ‘милосердя’, слово невід. походження [ТЕSz II, 231], + суфікс -(а)s, ház (1256) ‘дім, будинок’, з фін.-уг. періоду [ТЕSz II, 75–76]. Bethlen kastély Betlen kasté…j [-ból, -ban, -ba] – (Бетлен коштий) – ‘палац Бетлена’ – {К1 160} – ця будівля стоїть на вулиці Ґабора Бетлена поряд з римо-католицьким храмом (див. Római katоlikus templom). У 1625 р. Ґабор Бетлен, а потім Дьирдь Раковці, захопивши м. Берегово, приєднали його до Трансільванії й воно стало центром латифундії (володіння). Будова ймовірно, була зведена в 1629 р. на місці монастиря домініканців. У 1689 р. під час повстання Тикилі (Thököly) вона згоріла і була відновлена Ференцом Раковці II. У 1728 р. м. Берегово та палац Бетлена австрійський імператор подарував графові Шинборну Бухгайму, від цього часу палац стали називати графським двором. У 1857 р. палац перебудували в класичному стилі, тоді перед центром південного фасаду й з’явився шестиколонний вхід. Погріб під основною будівлею зберіг свою готичну форму. Ймовірно, це ще залишок монастиря. За часів чехословацького правління тут квартирувалися кінні жандарми, а в радянські часи будова слугувала житлом для прикордонників. Див. ще: Beregvidéki Múzeum, Bethlen Gábor Gimnázium, Csóka, Inkubátor, Peteu, Tizenegyes Számú Benпlakásos Iskola. Словосполучення складається з двох компонентів: Bethlen – прізвище, kastély (1551) ‘палац, замок’, слово нім. походження [ТЕSz II, 399]. Donath szálló Donát szálló‘ [-ból, -ban, -ba] – (Донот cаллов) – ‘готель “Донат’’’ – {К1 131}. У 20-х роках ХХ століття будівля, яка розташовується на бульварі (алеї) Дюли Іййиша (див. Illyés Gyula sétány) була власністю людини на ймення Донат. Звідси дістала свою назву. З введенням у дію залізниці готель “Орослан” (див. Oroszlán fogadó) уже не міг задовольнити все зростаючі потреби. Будова була власністю реформатської церкви. У 1945 р. у готеля з’явився новий господар в особі споживчої кооперації. Через один pік тут збудували районну поліклініку. У 90-х ХХ ст. роках право власності на будову було повернуто реформатській церк- ві, яка передала будівлю Закарпатському угорському педагогічному iнституту. Див. ще: Hungária szálloda, Kárpátaljai Magyar Tanárképző Főiskola. Donath szálló – це словосполучення складається з двох елементів: Donath – прізвище, szálloda див. Barátság szálloda. Oroszlán fogadó Oroszlán fogadó‘ [-ból, -ban, -ba] – (Орослан фоґодов) – ‘готель “Лев”’ – {К1 96} – будівля, що знаходиться по вулиці Мукачівській (див. Munkácsi út). Цей постоялий двір з високими зводами будувався в ХVІІ ст. Свою назву ця будівля отримала від барельєфа із зображенням лева на головних воротах. Поблизу готелю відбувалися щотижневі базари, отож постоялий двір використовувався інтенсивно. На тривалий час будова стала символом міста. Тут 20 – 23 серпня 1800 року мешкав письменник та поет Ференц Кoзінці (Kazinczy Ferenc). Про цей проміжок часу він пише у своєму творі “Щоденник моєї неволі” (Fogságom naplója) так: “У Берегові наступного дня (21-го серпня 1800 р.) був базарний день (неділя), отож люди прибули з усіх усюд. Коли побачили нас у заїжджому дворі, то були дуже раді, бо могли передати нам корзину груш, слив, горіхів, кілька гарбузів або столову кукурудзу”[91]. Тут бував й Шандор Петивфі. Зараз у цій будові угорський національний театр ім. Дюли Іййиша. Див. ще: Illyés Gyula Magyar Nemzeti Színház. Словосполучення Oroszlán fogadó складається з двох слів: oroszlán (1247) ‘лев’, слово старотур. походження [TESz II, 1093], fogadó (1416) ‘готель; раніше постоялий, заїжджий двір’, п. слово віл дієслова fog ‘приймати’, давнє успадкування з фін.-уг. періоду з однократним суфіксом -d, що означає початок дії та суфікс -ó [ТЕSz І, 936]. Római katolikus templom Ró‘mai kató‘likus templom [-ból, -ban, -ba] – (Ровмої котолікуш темплом) – ‘римо-католицький храм’ – {К1 139} – 1881: Ber. r. k. templom [L, 118] – храм, що знаходиться на площі Ференца Раковці ІІ (див. Második Rákóczi Ferenc tér). Найвизначніша готична пам’ятка Закарпаття. Датується ХІІ століттям. Початок будівництва храму може припадати ще на епоху Гейзи II, однак з тодіш- ньої будови не залишилося вже майже нічого. Нинішній храм походить з часів правління Жігмонда. Пізніше він кілька разів вгоряв й навіть століттями стояв зруй- нований. Храм обновили в 1837 – 1846 рр. Потім у другій половині XIX ст. його перебудували в неоготичному стилі, а через певний час був готовий і внутрішній розпис. Храм облаштовано також у неоготичному стилі. Перед храмом недавно урочисто відкрили пам’ятник Святого Іштвана. У 1991 р. приход налічував 5500 палких вірників. Їхнім духовним пастирем є Іштван Ланскі [71]. Словосполучення складається з трьох членів: római див. Római katolikus temető, katolikus див. Görög katolikus templom, templom див. Görög katolikus templom. Volt Megyeháza Vó‘t Megyeháza [~’ról, ~’n, ~’ra] – (Вовт Медєгазо) – ‘колиш- ня комітатська управа’ – {К1 95} – будівля на дорозі Мукачівській (див. Munkácsi út). Це будівля колишньої комітатської управи. Берегово традиційно було голов- ним містом комітату Берег. Дві примітні громадські будови нагадують про минуле головного міста комітату: комітатська управа та розташована на перетвореній у пі- шохідну вулицю головній вулиці колишня судова палата. Будівля комітатської управи набула нинішньої форми десь у 1880 роках за проектов Мікловша Ібла у стилі поміркованого необароко. Зараз тут знаходиться медичне училище. Див. ще: Egészségügyi Szakközépiskola, Meducsi. Словосполучення Volt Megyeháza складається з volt (1372) ‘колишній’, давнє успадкування з фін.-уг. періоду [ТЕSz III, 1085], і megyeháza, що є cкладним сло- вом: megye (1116) ‘комітат, область’, слово схв. походження [ТЕSz II, 877 – 878], ház див. Beregszászi Irgalmas Ház. Zsinagóga Zsinagó‘ga [~’ból, ~’ban, ~’ba] – (Жіноґовґо) – ‘синагога’ – {К1 90} – будова на пл. Кошута (див. Kossuth tér). Розміщена навскіс осі головної площі. Зовнішній вигляд у мавританському стилі. Після 1945 р. будівлю використовували як склад. За зразком Будапештського народного театру головний архітектор міста Йовжеф Гомокі в 1960 – 1965 рр. перебудував будівлю. Її було передано у користування учасникам війни. Внутрішнє оздоблення виконали Мікловш Медвецький та його товариші. На фасаді видно горизонтально лежачу жіночу фігуру, яку ніби- то спроектував Іван Бровді. Ця ‘пані’ дістала в місті прізвисько “Залізна діва” [71, 36] (порів. [Somogy, 286; 89/11 Zsinagóga]). Див. ще: Művelődési Központ. Слово: zsinagóga (1577) ‘синагога’ лат. походження [ТЕSz III, 1219]. У третьому розділі “Класифікація географічних назв” основну увагу звертаємо на аналіз топонімів в етимологічному та словотвірному аспекта, а також за їх функцією і мотивацією. За походженням топоніми поділяємо на три групи: 1. Власні угорські назви, 2. Топоніми іншомовного походження, 3. Змішана група. До першої групи відносимо топоніми уральського, фінно-угорського та угор- ського періоду, а також топоніми, що виникли на ґрунті угорської мови та в пері- од оновлення угорської мови (2-а половина XVIII ст). До другої групи відносимо іншомовні слова, серед яких найбільше топонімів слов’янського походження: Akol ‘окіл’, Galambos ‘голубине’, Gerenda ‘балка’ та інші. Є серед топонімів назви латинського: Kápolna ‘каплиця’, Kollégium ‘закритий навчальний заклад’, німецького: Baklilás ‘козел бузковий’ тощо. До третьої групи зараховуємо складні чи складені топоніми, які виникли уже на власне угорському ґрунті, але щодо етимології їх складові елементів, то вони є різного походження і цю групу ми називаємо змішаною. Сюди можна віднести такі слова: Vízárok ‘водяний ярок’, де víz давнє успадкування з уральської епохи, а árok старотурецького походження; Gerenda-hát ‘заколодне’ в якому топонім gerenda слов’янського походження, hát з уральської епохи; Varró iskola ‘швейне учи- лище’, де перше слово varr ‘шити’ фінно-угорського періоду, а iskola – латинсько- го походження; Gyár utca ‘вулиця Заводська’, тут лексема gyár виникла на ґрунті угорської мови, а utca – слов’янського походження) За словотвірною класифікацією топоніми поділяємо на дві групи: 1) Топоніми, утворені від загальних назв та 2) топоніми, утворені від власних імен. До топонімів, утворених від загальних назв, відносимо: Одночленні географічні назви безсуфіксальні: Csóka ‘галка’ та суфіксальні, що утворені від іменників за допомогою номінативних суфіксів -s: Csigás ‘слима- куватий’ (csiga- корінь + -s номінативний суфікс), Lapos ‘болотисте’ (lap- корінь + -(o)s номінативний суфікс), Rózsás (rózsa- корінь + -s номінативний суфікс), -ás: Fogás ‘хватка’ (fog- корінь + -ás номінативний суфікс), Irtás ‘засіка’ (іrt- корінь + Багаточленні географічні назви ми поділяємо на дві великі групи: складні слова і словосполучення. Серед складних слів виділяємо: двокомпонентні і триком- понентні назви. 1. Двокомпонентні: а) топоніми, які складаються з двох кореневих слів: означальні композити: Rókalyuk ‘лисяча нора’; б) перше відмінюване слово, а друге – кореневе: означальні композити Vágóhíd ‘бойня’; в) перше кореневе слово, а друге – відмінюване: додаткові композити: Kenderáztató ‘мочило’, означальні композити: Baklilás ‘козел бузковий’; г) обидва слова відмінювані: обставинні композити: Tórafüggő ‘надозерна’, означальні композити: Bikásjáró ‘бичачий ви- гін’. 2. Трикомпонентні складні слова: Vasútállomás ‘залізнична станція’. Складені слова чи словосполучення, серед яких виділяємо: двокомпонентні і трикомпонентні складені слова. 1. Двокомпонентні: а) перша і друга складові час- тини прості чи прості похідні слова: якісно – означальні словосполучення: Alsó-csillagos ‘нижнє зоряне’, Szarka-hegy ‘гора Сорко’, присвійно – означальні словосполучення: Árok-köz ‘міжканалля’, Hősök tere ‘площа Героїв’, кількісно – озна чальні словосполучення: Hét kerület ‘район сім’; б) перший компонент– складне слово, другий – просте: слова із значенням обставини місця: Beregmegyei Kaszinó ‘клуб комітату Берег’, якісно–означальні: Gőzmalom udvar ‘двір парового млина’, присвійно – означальні словосполучення: Dombszőlő alja ‘низ виноградникового пагорба’; в) перший компонент – просте слово, а другий – складне слово: якісно – означальні словосполучення: Állami borpince ‘державний винний погріб’; г) обидві складові частини – складні слова: якісно-означальні словосполучення: Beregszászi Szovhozüzem ‘Берегівський радгосп завод’. 2. Трикомпонентні складені слова: а) усі три складові частини – прості чи прості похідні слова: Alsó kert utca ‘вулиця Нижня городня’, Bánya-hegyi szőlő ‘виноградник гори баня’; б) перший компонент – складне слово, другий і третій – прості слова: Beregszászi Irgalmas Ház ‘Берегів- ський дім милосердя’; в) перші два компоненти – прості слова, а третій – складне слово: Arany Páva étterem ‘ресторан “Золота Пава”’ До топонімів, утворених від власних імен, зараховуємо географічні назви, якими позначаємо власника за прізвищем і іменем: Hartmann Fülöp és fia rum- és likőrgyár ‘ромово-лікерний завод Філіпа Гортмона й сина’, тільки за прізвищем: Andrássy út ‘дорога Ондраші’, Fedák kastély ‘палац Федаки’, чи тільки за іменам: Alsó-Mózes ‘нижній Мовзеш’, Erzsébet malom ‘млин Ержийбет’. За функцією і за мотивацією географічні назви діляться на дві більші групи: 1. За функцією виділяємо назви об’єктів та споруд, куди відносимо назви установ та громадських будівель: Beregvidéki Múzeum ‘Берегівський краєзнавчий музей’; шкіл: Bethlen Gábor Magyar Gimnázium ‘Угорська гімназія ім. Ґабора Бетлена’; дитсадків: Állami óvoda ‘державний дитсадок’; замків і палаців: Bethlen kastély ‘палац Бетлена’; відомих будівель: Kubovics ház ‘дім Кубовича’; місць розваги: Barátság szálloda ‘готель “Дружба”’; млинів: Nemvelt malom ‘млин Немвелта’; фабрик: Hartmann Fülöp és fia rum- és likőrgyár ‘ромово-лікерний завод Філіпа Гортмона й сина’; складів: Faraktár ‘дров’яний склад, лісосклад’; мостів: Fahíd ‘дерев’яний міст’; кар’єрів: Szobor- és Garádicsbánya ‘кар’єр з виготовлення пам’ятників і постаментів’; церков та релігійних установ: Görög katolikus templom ‘греко-католицька церква’, Zsinagóga ‘синагога’; кладовищ: Római katolikus temető ‘римо-католицьке складовище’; лазень: Gyógyfürdő ‘лікувальна купальня’, Zsidó fürdő ‘єврейська лазня’; погребів: Ardai pince ‘ордівський погріб’; димоходів: Malomkémény ‘димохід (димова труба) млина’; спортивних об’єктів: Hajnal stadion ‘стадіон “Зоря”’; залізнично–дорожних об’єктів: Borzsavölgyi Gazdaságos Vasút ‘господарське управління залізниці Боржавської долини’ 2. За мотивацією виділяємо загальні (відапелятивні) географічні назви. Сюди відносимо назви земельних ділянок, полів, оранок за їх величиною та розміром: Kis hosszú hegy ‘мала довга гора’, Nagy-Bocskor ‘великий постіл’, за їх формою: Bakfüles ‘козляче вухо’, Magasuraság ‘високий маєток (панська земля)’, їх розміщення: Csere alja ‘низ діброви’, Dereka-hegy ‘гора дерека’, за якістю ґрунту: Aranyos-hegyek ‘золоті гори’, назви хуторів: Dávidfalva ‘Давидове село’ за іменам власників: Noszi-szigete ‘острів Носі’, за назви джерел і болотистих місцевостей: Csipás forrás ‘гноїсте джерело’, Kenderáztató ‘мочило’, назви, пов’язані з рослинним світом: Csillagos ‘зоряне’, Rózsás ‘трояндове’, назви, пов’язані з тваринним світом: Bábotka ‘лялечка’, Csiga-szug ‘закуток слимак’, назви, пов’язані з релігією: Kereszttel megjelölt tölgyfa ‘помічений хрестом дуб’, назви, пов’язані з гірництвом: Nagy-hegyi bánya ‘шахта великої гори’ та інші.
ВИСНОВКИ
1. У дисертації дається теоретичне обґрунтування важливості вивчення топонімів, які є одним із надійних джерел фіксації мовних явищ. 2. У ході аналізу зібраного нами топонімічного матеріалу ми змогли виявити певні характерні особливості. Зміна історичних епох особливо чітко відображається у змінах географічних назв внутрішньої території населеного пункту. Це характерно для назв площ та вулиць. Наприклад: Második Rákóczi Ferenc tér – Vásártér – площа Маршала Ворошилова – площа 40-ї річниці Жовтневої революції у наші дні знову одержала свою історичну назву, це знову Második Rákóczi Ferenc tér. 3. Топонімічний матеріал свідчить про тісний взаємозв’язок носіїв угорськомовних та іншомовних географічних назв, що зумовлено їх тривалими співжиттям у старовинному м. Берегові та його околицях упродовж багатьох століть. Це проявляється в першу чергу у збереженні давніх і утворенні нових топонімів. Так, наприклад, пам’ять про давні топоніми зберігають географічні назви, зокрема населених пунктів, в яких останнім компонентом є -falva ‘село, поселення’ (Dávidfalva ‘село Давіда’), компонент -háza ‘хата’ (Mácsháza ‘хата Мача’). До нових топонімів слід зарахувати: Amfi ‘Омфі’, Noszi-szigete ‘острів Носі’. Обширна, багатошарова сутність матеріалу дає можливість віддзеркалити ці характерні чинники з різних позицій. 4. Слов’янське середовище, в якому проживає угорське населення Закарпаття, позначилося і на творені нових угорських топонімів за допомогою відповідних афіксів. 5. Назва випливає з характеру місцевості або якої-небудь її географічної особливості Kis-erdő ‘малий ліс’, Kis-mező ‘мале поле’, Kerek-hegy ‘кругла гора’ тощо. 6. У дисертаційній роботі представлено 528 словникових статей та понад 1200 їх фонетичних та морфологічних варіантів. Використані також архівні матеріали та географічні карти. Зібрано нами значний фактичний матеріал у польових умовах. Весь цей значущий матеріал ми проаналізували в етимологічному та словотвірному аспектах. За своїм походженням серед зібраних нами та взятих з географічних карт і архівних джерел топонімів розмежовуємо власне угорські назви, топоніми іншомовного походження та змішану групу, до якої входять переважно складні і складені назви, різні компоненти яких змішаного типу щодо їх походження. Серед аналізованих топонімів переважна більшість із них є самобутніми, що сягають фінно-угорського та давньоугорського періоду і значна їх частина виникла уже на власне угорському ґрунті. Іншомовні топоніми теж становлять понад 30%, серед яких найбільше топо- німів слов’янського походження. Топонімів іншомовного походження поділяємо на 5 підгруп. 7. Близько половини географічних назв на сьогодні уже зниклі, але частину з них ми відновили завдяки використанню давніх географічних карт та архівних матеріалів, а також зафіксували у мовленні найстаршого покоління (Fogás ‘хватка’, Kalmar ‘колмор’, Kis-Viski ‘малі хатки’ тощо). 8. У словотвірному аспекті зібрані нами топоніми поділяємо на дві групи: 1. Топоніми, які утворені від загальних імен; 2. Топоніми, які утворені від власних імен. Серед цієї групи виділяємо і ряд підгруп. Більшу частину топонімів складають складні і складені назви. 9. Топоніми досліджувалися нами за їх функцією та за мотивацією формування назв. Тут ми виділяємо дві основні групи: 1. Назви об’єктів і споруд; 2. Загальні (відапелятивні) назви. 10. Наше довкілля повільно, однак безперервно змінюється. Кожний топонім, як кожне людське творіння, народжується минущим, але живим, або в історичному кипінні, забальзамованим зберігає пам’ять про хрещених батьків, що дали йому ймення, іноді про обставини свого виникнення або інші моменти. Отож, якщо поглянемо на наше довкілля розуміючим, видючим оком, то можемо багато чому навчитися й виявити багато цікавого. Важливим завданням є саме вивчення цього цікавого, його закономірностей, адже інакше географічні назви, що містять й покликання на наше історичне минуле, загубляться в мороці забуття.
11. За роки незалежної України населеним пунктам, де компактно проживає населення угорської національності, за рекомендацією науковців Центру унгарології і Парламентом України повернено їх історичні назви і вироблена чітка інструкція щодо передачі угорських географічних термінів і назв засобами української мови, що є свідченим турботи держави про розвиток мови, освіти і культури національних меншин. |