Герман Л.Л. Ресурсозберігаючі елементи технології вирощування насіння моркви в умовах лівобережного Лісостепу України

summary

ВИРОЩУВАННЯ НАСІННЯ МОРКВИ

(огляд літератури)

Наведено огляд публікацій щодо основних напрямків технології вирощування насіння моркви, проаналізовано сучасний стан досліджень, виявлено недостатньо вивчені елементи технології, обґрунтовано необхідність проведення і розроблено програму досліджень за темою дисертації.

Умови та методика проведення досліджень

Ґрунтово-кліматичні умови. Роботу виконано в Інституті овочівництва і баштанництва УААН у 2000-2002 рр., який знаходиться у східній частині лівобережного лісостепу України, на території Харківського району Харківської області. Ґрунт дослідної ділянки – чорнозем опідзолений середньосуглинковий лучнуватий (за даними ННЦ „Інститут ґрунтознавства і агрохімії ім. О. Н. Соколовського” УААН). Погодні умови 2000 та 2002 рр. в цілому сприяли отриманню високого рівня врожайності насіння. Менш сприятливим для рослин моркви за метеорологічними умовами був 2001 р.

Методика проведення досліджень. Дослідження проводили з сортом моркви Яскрава (сортотип Нантська) відповідно до „Методики полевого опыта” (1985), „Методики дослідної справи в овочівництві і баштанництві” (2001), та інших загальноприйнятих методик і стандартів шляхом постановки трьох лабораторно-польових дослідів. У дослідах вивчали: строки сівби та густоту рослин моркви для отримання маточних коренеплодів, у тому числі штеклінгів; способи їх зберігання; вплив розміру і віку маточників та густоти насінних рослин на урожайність та якість насіння; способи захисту насінницьких посівів від бур’янів.

У дослідах проводили фенологічні спостереження, облік густоти рослин, біометричні вимірювання, сортові прочистки. На посівах першого року проводили формування густоти рослин згідно зі схемою досліду, апробацію посівів, добори – за вимогами «Інструкції з апробації насінницьких посівів...» (2002). Облік урожаю – з кожної ділянки окремо ваговим методом з поділом на фракції. Маточні коренеплоди зберігали в буртах з перешаруванням піском та у перфорованих поліетиленових мішках. Хімічний аналіз коренеплодів проводили перед закладанням на зберігання та після нього. Визначали вміст: сухої речовини – ГОСТ 28561-90; аскорбінової кислоти – ГОСТ 24556-89; цукрів та β-каротину – методика МОЗ-2001; нітратів – ГОСТ 29270-95. Збирання насіння проводили окремо з кожної ділянки. Його посівні якості визначали згідно з ДСТУ 2240-93. Статистичну обробку одержаних результатів виконували методом дисперсійного аналізу за Б. А. Доспєховим (1985). Ґрунтовий контроль насіння проводили за вимогами «Методических указаний по проведению грунтового контроля...» (1977). Визначали економічну (О. В. Ручкін, З. І. Гризенкова, 2001), біоенергетичну та енергетичну ефективність (О. С. Болотських, М. М. Довгаль, 1999) досліджуваних елементів технології.

Технологічні прийоми вирощування моркви в дослідах. При вирощуванні моркви першого року попередником була цибуля ріпчаста. Обробіток ґрунту загальноприйнятий. Сіяли моркву покільченим насінням гідросівалкою конструкції ІОБ УААН у строки, визначені схемою досліду. Норма висіву насіння 3,0-3,5 кг/га. Гербіцид ґрунтової дії (Стомп 4,5 л/га) вносили після сівби до появи сходів моркви. Збирання врожаю розпочинали в третій декаді жовтня.

При вирощуванні насінників моркви попередником були ярі зернові. Обробіток ґрунту загальноприйнятий. Висаджували маточні коренеплоди у відкритий ґрунт у першій декаді квітня в нарізані борозни з шириною міжрядь 70 см через 5, 10 і 20 см згідно зі схемою досліду. Через три доби вносили ґрунтовий гербіцид. Збирання проводили в серпні поділяночно за один прийом у фазу воскової стиглості насіння. Насіння висушували до кондиційної вологості (не більше 10%).