ГІГІЄНА ПРАЦІ В АЗБЕСТОЦЕМЕНТНОМУ ВИРОБНИЦТВІ

summary

Методи та обсяг досліджень.  Для досягнення мети дисертаційної роботи та вирішення поставлених завдань були використані гігієнічні, фізіологічні та статистичні  методи досліджень для одержання достовірної інформації  щодо кожного з  поставлених завдань.

Гігієнічна оцінка умов праці робітників основних професій була здійснена на 7 шиферних заводах України. Оцінювалися рівні фізичних факторів: мікроклімату (температура повітря, відносна вологість та швидкість руху повітря), виробничого шуму, вібрації; психофізіологічних факторів (важкість та напруженість праці) та забруднення пилом виробничого середовища (середньозмінна та максимальна концентрації пилу, концентрація респірабельних волокон, масова частина хризотилового азбесту), з детальним вивченням основних ланок технологічного процесу.

Рівні виробничих факторів оцінювалися згідно з такими методичними та нормативними документами: методичні вказівки №4436−87 “Измерение концентрации аэрозолей преимущественно фиброгенного действия”, “Методика выполнения измерений счетной концентрации волокон в атмосферном воздухе и воздухе рабочей зоны”, “Методика выполнения измерений массовой доли хризотила в пробе методом количественного рентгенографического фазового анализа”, ДСН 3.3.6.042−99 “Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень”,  ГОСТ 12.1.050−86 “ССБТ. Методы измерения шума на рабочих местах”, ГОСТ 12.1.005−88 “Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны”, ДСН 3.3.6.037−99 “Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку”, ГОСТ 12.1.012−90 “ССБТ. Вибрационная безопас­ность. Общие требования”, ДСН 3.3.6.039−99 “Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації”, “Гігієнічна класифікація праці” № 4137−86. Опис технології виробництва, технічна документація   отримані з протоколів досліджень центральних заводських лабораторій та від технологів виробництва.   

Біологічний вік визначали за методикою, розробленою Інститутом геронтології АМНУ [В.П. Войтенко и др., 1984]. Визначення БВ працюючих проведено на 3-х шиферних заводах. Досліджувана група складалася з 294 робітників шиферних заводів. З досліджуваної групи працюючих було виділено 140 осіб з основних професій, для яких також визначено БВ.

 Набір тестів для розрахунку інтегрального БВ заснований на визначенні таких фізіологічних показників: для чоловіків − артеріальний тиск систолічний (мм рт. ст.), тривалість затримки дихання після глибокого вдиху (с), статичне балансування на лівій нозі (с), суб’єктивна оцінка здоров’я (бали); для жінок − артеріальний тиск пульсовий (мм рт. ст.), тривалість затримки дихання після глибокого вдиху (с), статичне балансування на лівій нозі (с), маса тіла (кг), суб’єктивна оцінка здоров’я (бали).

Розрахунок рівнів стажових ЕДП, КПН (визначених за середній робочий стаж, який дорівнює 25 рокам) та допустимого стажу роботи для робітників основних професій (на 3-х шиферних заводах, для осіб, які знову поступають на роботу) проводився за методикою, що наведена у  “Руководстве Р.2.2.2006−05. Руководство по гигиенической оценке факторов рабочей среды и трудового процесса. Критерии и классификация условий труда”.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          

Після визначення БВ людини  проводилася оцінка стану здоров’я робітників основних професій за функціональними класами [В. П. Войтенко и др., 1996].

Групи ризику можливого виникнення АОЗ для робітників основних професій були сформовані залежно від величини розрахованих рівнів стажових ЕДП [Л. Т. Еловская, 1996, 2002].

 Статистична обробка отриманих результатів проведена з використанням програмних пакетів Microsoft Excel 2000 та Statistica 5.5. Вірогідність даних оцінювалась за критерієм Стьюдента.

Робітники були ознайомлені з метою та характером досліджень, від них отримано “Інформовану згоду” на участь у дослідженні.

Результати дослідження шкідливих виробничих факторів азбестоцементного виробництва. В даному розділі представлені результати вивчення технологічного процесу виробництва азбестоцементних виробів та  дослідження факторів виробничого середовища. Проведене дослідження показало, що технологічний процес виробництва АЦВ є типовим на досліджених підприємствах.

З гігієнічної точки зору в технології АЦВ були виділені такі основні етапи та робочі місця:

1. Дозування азбесту (дозувальне відділення), дозувальник азбесту.


2. Виготовлення азбестоцементної суспензії (заготівельне відділення), оператор заготівельного відділення (голендорщик).


3. Формування листів, машиніст листоформувальної машини (ЛФМ).


4. Остаточне твердіння продукції, машиніст електромостового крану.

Характеризуючи умови мікроклімату на робочих місцях основних професій, слід зазначити, що практично у всіх досліджених виробничих приміщеннях реєструвалися в основному підвищені рівні відносної вологості та температури   повітря. Наприклад, відносна вологість повітря на робочому місці дозувальника азбесту коливалася в інтервалі від 46 до  81 %  при допустимому значенні 65−75 %. Стосовно температури повітря, то її показники сягали верхніх меж граничних значень на робочому місці дозувальника азбесту (26 ^оС) та перевищували граничні значення на  0,4 ^оС та 1,8  ^оС на робочих місцях оператора заготівельного відділення і машиніста ЛФМ відповідно.

На всіх робочих місцях в повітрі робочої зони відзначалося перевищення рівнів ГДК за максимальною та середньозмінною концентрацією, масова частка азбесту на основних робочих місцях складала 50–100 %. На робочих місцях дозувальників азбесту як  середньозмінні, так і максимальні концентрації азбестовмісного пилу перевищували ГДК від 1,6 до 14,0 разів; операторів заготівельного відділення – від 1,4 до 5,8 разів; машиністів ЛФМ – від 1,2 до 5,2 разів; машиністів електромостових кранів середньозмінні концентрації азбестовмісного пилу перевищували ГДК від 1,6 до 4,0 разів, максимальні не перевищували ГДК (за виключенням ДП ПП “Кряж” Червоногвардійського шиферного заводу, де максимальна концентрація азбестовмісного пилу на цьому робочому місці перевищувала ГДК тільки в 1,45 разів).

Показано, що найбільше пилоутворення спостерігалося під час ручного завантаження азбесту та переміщуванні його на стрічках транспортерів (робоче місце дозувальника азбесту). 

Якщо порівнювати фактичний вміст респірабельних волокон у повітрі робочої зони на досліджуваних підприємствах з гігієнічним нормативом (0,2 вол/см³, США, 1986 р.), треба відзначити, що на робочих місцях  дозувальників азбесту перевищення над допустимим нормативом складало до 3,6 разів, операторів заготівельного відділення −  до 3,2 разів,  машиністів електромостових кранів − в 1,3 рази.

На робочих місцях робітників основних професій практично на всіх досліджених підприємствах визначалося перевищення допустимих рівнів шуму (ГДР). Високі рівні шумового навантаження відмічено переважно на робочих місцях машиністів ЛФМ − перевищення ГДР на 3,8−9,5 дБа, операторів заготівельних відділень − на 2,2−11,4 дБА і машиністів електромостових кранів − на 3,3−5,7 дБА. Винятком були робочі місця дозувальників азбесту, де безпосередні джерела шуму відсутні і умови праці на даному робочому місці на всіх підприємствах з виробництва шиферу можна оцінити як допустимі (за винятком ТОВ “Фірма Дельта Буг”, де перевищення ГДР на даному робочому місці складало 5,0 дБА ).

Сумарне вібраційне навантаження від загальної вібрації перевищувало гігієнічний норматив на робочих місцях машиністів ЛФМ на 1,0−5,9 дБ, машиністів електромостових кранів − на 1,5−4,8 дБ та на робочому місці оператора заготівельного відділення ТОВ “Балаклійський шиферний комбінат“  − на 6 дБ.

Показники важкості праці у оператора заготівельного відділення, машиніста ЛФМ, машиніста електромостового крану  не перевищували нормативні значення, на відміну від професії дозувальника азбесту.  Значна  важкість праці дозувальника азбесту обумовлена такими показниками, як  потужність зовнішньої роботи при фізичній діяльності з переважною участю м’язів плечового поясу; маса вантажу, який піднімається та переміщується робітником, робота у вимушеному положенні, чисельні нахили корпусу за зміну.

Необхідність здійснювати контроль за роботою обладнання та механізмів обумовлює високі вимоги до операторської діяльності робітників основних професій, таких як машиніст ЛФМ, оператор заготівельного відділення та машиніст електромостового крана. За показниками напруженості трудового процесу робота оператора заготівельного відділення та машиніста ЛФМ характеризується показниками тривалості зосередженості уваги, які перевищують допустиме значення відповідно на 1 % та 4 %. Найбільш емоційно напруженою є робота машиністів електромостових кранів, яка зумовлена необхідністю швидкого сприйняття і обробки інформації  та відповідальністю за безпеку інших осіб. Тривалість зосередженості уваги у машиністів електромостових кранів перевищує допустиме значення на 9 %, щільність сигналів у середньому за годину перевищує нормативне значення на 20 одиниць.

Біологічний вік робітників азбестоцементного виробництва. В даному розділі представлені результати визначення БВ усіх робітників на 3-х досліджених шиферних заводах.

Проведеними дослідженнями встановлено, що в усіх  віково-стажових групах працюючих має місце  достовірне перевищення (р<0,01) фактичного значення БВ над належним біологічним віком (НБВ), який являє собою усереднений популяційний стандарт темпу старіння.