«Гигиеническая оценка эффективности оздоровления детей и подростков на морском побережье».
Тип:
synopsis
summary:
Матеріали і методи дослідження.
Дослідження проведене в 2004-2007 рр. на узбережжі Одеської затоки. Проведений аналіз еколого-гігієнічної ситуації, що склалася на різних пляжах м. Одеси, які використовуються як організованими (відпочиваючі санаторіїв, будинків та баз відпочинку, оздоровчих центрів), так і неорганізованими рекреантами. З метою оцінки умов перебування відпочиваючих проводився моніторинг якості морської води, пляжного матеріалу, повітряного середовища. Загальна кількість проб морської води склала 1368, пляжного матерілу – 214. Виконано 272 вимірювання мікрокліматичних параметрів (температури, відносної вологості, швидкості руху повітря) у зоні відпочинку. На підставі дослідження якості рекреаційного потенціалу та еколого-гігієнічної безпеки різних ділянок узбережжя Одеської затоки у якості контингенту досліджуваних обрано дітей віком 12-14 років (1992-1994 р.н), які проходили оздоровлення у дитячому оздоровчому центрі “Молода Гвардія”. Загальне число обстежених склало 500 осіб.
Тривалість оздоровлення складала три тижні, оздоровлення проходило на морському курорті у дитячому оздоровчому таборі. Програма оздоровлення не передбачала використовування спеціальних фізіотерапевтичних або медикаментозних засобів. За літній сезон в таборі проходили 4 зміни.
Для оцінки якості рекреаційних ресурсів в зоні розташування пляжу дитячого центру “Молода гвардія” відбиралися проби морської води на відстані 5 м і 50 м від берега, при чому на відстані 50 м крім поверхневих проб відбиралися також проби води з придонного шару. Відібрані проби досліджувалися на вміст ЛПКП, золотистого стафілококу, умовно-патогенної і патогенної мікрофлори. Додатково відбиралися проби пляжного матеріалу в прибійній зоні і на відстані 3 – 5 м від урізу води. Проби води на санітарно-хімічні і мікробіологічні показники, відбиралися відповідно до графіків відбору проб: перед відкриттям сезону - 2 рази на місяць і протягом купального сезону – щотижня Всього було за період дослідження було відібрано 630 проб морської води і 55 проб пляжного матеріалу. Термін доставки проб в лабораторію не перевищував 2 години.
Дослідження стану здоров’я відпочиваючих проводилося в два етапи. На початку заїзду оцінювали загальний стан здоров'я і фізичний розвиток дітей, виконували бактеріологічні тести, оцінювали дисперсійні властивості ротоглоткових змивів методом лазерно-кореляційної спектрометрії, оцінювали показники реактивності організму. Через 21 добу, на момент завершення оздоровчої програми дослідження повторювали. Тривалість катамнестичного контролю склала два роки, контроль стійкості змін в стані здоров'я проводили методом анкетування.
Фізичний розвиток дітей і підлітків оцінювали на підставі визначення антропоскопічних (стан шкірних покровів і слизових оболонок, ступінь жировідкладення, характеристики опорно-рухового апарату (скелет, форма грудної клітки, хребта, ніг і стоп), а також ознак статевого дозрівання (обволосіння під пахвами і на лобку, розвиток молочних залоз у дівчаток; обволосіння під пахвами і на лобку, обволосіння на обличчі, розвиток щитоподібного хряща гортані, мутація голосу у хлопчиків); антропометричних (довжина і маса тіла, окіл грудної клітки) і фізіометричних показників (життєва ємність легенів) з їх подальшою оцінкою за стандартами, розробленими лабораторією гігієни дітей і підлітків ДУ “Інститут гігієни і медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України”.
Для оцінки рівня функціонування серцево-судинної системи використовували індекси функціональних змін (ІФЗ) і показник якості реакції (ПЯР), які розраховували за загальноприйнятою методикою. З метою оцінки стану регуляторних систем організму і діяльності серцево-судинної системи оцінювали варібельність серцевого ритму (ВСР). Показники ВСР обчислювали за допомогою стандартних функцій комп'ютерного діагностичного комплексу CardioLab 2000. Запис ритмограми проводили вранці в проміжку від 9 до 12 годин в комфортних умовах. Під час дослідження випробовуваний знаходився в лежачому положенні в стані неспання і релаксації.
Додатково функціональний стан серцево-судинної системи оцінювали за допомогою дозованого фізичного навантаження (проба Мартіне-Кушелєвського). Функціональний стан дихальної системи оцінювали за допомогою проби із затримкою дихання на вдиху (Штанге). Фізичну витривалість дітей оцінювали за допомогою показників м'язової сили і м'язової витривалості. Для оцінки іммунореактивності проводили дослідження мікробіоценозів шкіри і ротоглотки, визначали бактерицидну активність шкірних покровів.
Відбір і підготовку проб ротоглоткових змивів проводили згідно загальноприйнятої методики. Лазерно-кореляційну спектрометрію (ЛКС) проводили за допомогою спектрометру ЛКС-03-"ИНТОКС".
Початковий аліментарний статус дітей-рекреантів оцінювали в день заїзду під час первинного медичного огляду. Оцінці підлягали антропометричні показники з розрахунком значень індексу маси тіла - ІМТ=вага (кг)/ зріст2 (м). Набуті значення порівнювали з нормативами за центильними шкалами. Додатково проводили оцінку компонентів складу тіла за допомогою каліперметричного методу за Du in–Womersley (1976).
Фактичне харчування дітей, що пройшли курс оздоровлення у літньому дитячому таборі оцінювали методом меню-розкладок, як основне джерело інформації використовували тижневі меню і накопичувальні відомості харчоблока ДОЦ «Молода гвардія».
Статистичну обробку результатів дослідження проводили за допомогою методу кореляційного аналізу. Гіпотези про характер розподілу і рівність генеральних дисперсій перевіряли за допомогою стандартних макросів, розроблених Лапач С.Н. і співавт. (2004). При нормальному розподілі у вибірці однотипових ознак і при рівності генеральних дисперсій у вибірках для їх порівняння використовували критерій Ст’юдента. Відмінності вважалися достовірними при р<0,05. Кореляційний аналіз для кількісних величин, розподілених за законом нормального розподілу проводився за методом Пірсона (r), адля рангових величин за методом рангової кореляції Спірмена (rs). При оцінці взаємозв’язку між перемінними шкали найменувань розраховували коефіцієнт асоціації Пірсона (rA), а для вимірювання кореляції між дихотомічними ознаками (x та y) у двох спряжених серіях випробувань використовували коефіцієнт кореляції знаків Rxy.
Результати дослідження і їх обговорення.
Для визначення ділянок прибережної смуги Одеської затоки з оптимальними еколого-гігієнічними характеристиками нами проводилося дослідження якості морської води на пляжах “Золотий берег” (16 станція Великого Фонтану), пляжу розважального комплексу на 13-й станції Великого Фонтану, пляжу дитячого санаторію “Зелена гірка” (дача Ковалевського), пляжів Чорноморка та Лузановка та пляжу дитячого оздоровчого центру “Молода гвардія”.
Показник БСК5 в районі пляжу 13-ї станції Великого Фонтану коливався у межах 0,3-3,97 мг О2/л, в районі пляжів дачи Ковалевського та Чорноморки в межах 1,11-2,83 мг О2/л, а на пляжі ДОЦ “Молода гвардія” від 0,3 до 2,2 мг О2/л.
Значною амплітудою коливань значень характеризувалися також показники ЗМО та ЛПКП, при чому рівні мікробного обсіменіння були найбільш високими в акваторії пляжів, близько розташованих до місць скидання міських каналізаційних стоків (пляжі 16-ої станції Великого Фонтану – ЗМО: 1600±95 КУО/мл, ЛПКП - 1500±95; дачи Ковалевського: ЗМО - 1200±95 КУО/мл, ЛПКП - 1500±95 та Чорноморки: ЗМО - 490±95 КУО/мл, ЛПКП - 1100±95). При цьому навіть на відстані 3-3,5 км від місця скидання стічних вод спостерігалося суттєве погіршення еколого-гігієнічної ситуації та рекреаційної якості прибережної смуги моря. Найбільш високі рівні забруднення морської води СПАР (0,7±0,08 мг/л) були характерні для прибережної смуги дачи Ковалевського, тобто у безпосередній близькості до розташування випуску СБО “Південна”.
Водночас, результати проведених досліджень показують доцільність розширення використання з рекреаційною метою північних ділянок прибережної смуги Одеської затоки, які відрізняються меншим рівнем забруднення та розташовані на більшій відстані від потенційних джерел надходження в морське середовище основних полютантів. У зв’язку з цим нами було обрано для подальшого поглибленого дослідження один з найбільших об’єктів рекреаційно-оздоровчого призначення – дитячий оздоровчий центр “Молода гвардія”.
Пляж ДОЦ «Молода гвардія» є продовженням пляжу курорту Лузанівка, розташованого в північній частині Одеської затоки. Ширина пляжної смуги понад 50 метрів, пляжний матеріал – кварцевий пісок, розміри дрібної фракції – 0,1-0,3 мм, великої фракції – не більше 15%. Курортний сезон продовжується з середини травня до середини вересня. Середня денна температура повітря влітку 24-28 ºС, а температура води 19-23 ºС. За трирічний період спостереження санітарно-мікробіологічні характеристики морської води і пляжного матеріалу залишалися на рівні безпечних значень (табл. 1), що свідчить про відсутність значущих джерел забруднення морської акваторії і прибережної смуги.