«Гігієнічна оцінка ефективності оздоровлення дітей і підлітків на морському узбережжі».

summary

Матеріали і методи дослідження.

Дослідження проведене в 2004-2007 рр. на узбережжі Одеської затоки. Проведений аналіз еколого-гігієнічної ситуації, що склалася на різних пляжах м. Одеси, які використовуються як організованими (відпочиваючі санаторіїв, будинків та баз відпочинку, оздоровчих центрів), так і неорганізованими рекреантами. З метою оцінки умов перебування відпочиваючих проводився моніторинг якості морської води, пляжного матеріалу, повітряного середовища. Загальна кількість проб морської води склала 1368, пляжного матерілу – 214. Виконано 272 вимірювання мікрокліматичних параметрів (температури, відносної вологості, швидкості руху повітря) у зоні відпочинку. На підставі дослідження якості рекреаційного потенціалу та еколого-гігієнічної безпеки різних ділянок узбережжя Одеської затоки у якості контингенту досліджуваних обрано дітей віком 12-14 років (1992-1994 р.н), які проходили оздоровлення у дитячому оздоровчому центрі “Молода Гвардія”. Загальне число обстежених склало 500 осіб.

Тривалість оздоровлення складала три тижні, оздоровлення проходило на морському курорті у дитячому оздоровчому таборі. Програма оздоровлення не передбачала використовування спеціальних фізіотерапевтичних або медикаментозних засобів. За літній сезон в таборі проходили 4 зміни.

Для оцінки якості рекреаційних ресурсів в зоні розташування пляжу дитячого центру “Молода гвардія” відбиралися проби морської води на відстані 5 м і 50 м від берега, при чому на відстані 50 м крім поверхневих проб відбиралися також проби води з придонного шару. Відібрані проби досліджувалися на вміст ЛПКП, золотистого стафілококу, умовно-патогенної і патогенної мікрофлори. Додатково відбиралися проби пляжного матеріалу в прибійній зоні і на відстані 3 – 5 м від урізу води. Проби води на санітарно-хімічні і мікробіологічні показники, відбиралися відповідно до графіків відбору проб: перед відкриттям сезону - 2 рази на місяць і протягом купального сезону – щотижня Всього було за період дослідження було відібрано 630 проб морської води і 55 проб пляжного матеріалу. Термін доставки проб в лабораторію не перевищував 2 години.

Дослідження стану здоров’я відпочиваючих проводилося в два етапи. На початку заїзду оцінювали загальний стан здоров'я і фізичний розвиток дітей, виконували бактеріологічні тести, оцінювали дисперсійні властивості ротоглоткових змивів методом лазерно-кореляційної спектрометрії, оцінювали показники реактивності організму. Через 21 добу, на момент завершення оздоровчої програми дослідження повторювали. Тривалість катамнестичного контролю склала два роки, контроль стійкості змін в стані здоров'я проводили методом анкетування.

Фізичний розвиток дітей і підлітків оцінювали на підставі визначення антропоскопічних (стан шкірних покровів і слизових оболонок, ступінь жировідкладення, характеристики опорно-рухового апарату (скелет, форма грудної клітки, хребта, ніг і стоп), а також ознак статевого дозрівання (обволосіння під пахвами і на лобку, розвиток молочних залоз у дівчаток; обволосіння під пахвами і на лобку, обволосіння на обличчі, розвиток щитоподібного хряща гортані, мутація голосу у хлопчиків); антропометричних (довжина і маса тіла, окіл грудної клітки) і фізіометричних показників (життєва ємність легенів) з їх подальшою оцінкою за стандартами, розробленими лабораторією гігієни дітей і підлітків ДУ “Інститут гігієни і медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України”.

Для оцінки рівня функціонування серцево-судинної системи використовували індекси функціональних змін (ІФЗ) і показник якості реакції (ПЯР),  які розраховували за загальноприйнятою методикою. З метою оцінки стану регуляторних систем організму і діяльності серцево-судинної системи оцінювали варібельність серцевого ритму (ВСР). Показники ВСР обчислювали за допомогою стандартних функцій комп'ютерного діагностичного комплексу CardioLab 2000. Запис ритмограми проводили вранці в проміжку від 9 до 12 годин в комфортних умовах. Під час дослідження випробовуваний знаходився в лежачому положенні в стані неспання і релаксації.

Додатково функціональний стан серцево-судинної системи оцінювали за допомогою дозованого фізичного навантаження (проба Мартіне-Кушелєвського). Функціональний стан дихальної системи оцінювали за допомогою проби із затримкою дихання на вдиху (Штанге).  Фізичну витривалість дітей оцінювали за допомогою показників м'язової сили і м'язової витривалості.  Для оцінки іммунореактивності проводили дослідження мікробіоценозів шкіри і ротоглотки, визначали бактерицидну активність шкірних покровів.

Відбір і підготовку проб ротоглоткових змивів проводили згідно загальноприйнятої методики. Лазерно-кореляційну спектрометрію (ЛКС) проводили за допомогою спектрометру ЛКС-03-"ИНТОКС".

Початковий аліментарний статус дітей-рекреантів оцінювали в день заїзду під час первинного медичного огляду. Оцінці підлягали антропометричні показники з розрахунком значень індексу маси тіла - ІМТ=вага (кг)/ зріст² (м). Набуті значення порівнювали з нормативами за центильними шкалами. Додатково проводили оцінку компонентів складу тіла за допомогою каліперметричного методу за Du in–Womersley (1976).

Фактичне харчування дітей, що пройшли курс оздоровлення у літньому дитячому таборі оцінювали методом меню-розкладок, як основне джерело інформації використовували тижневі меню і накопичувальні відомості харчоблока ДОЦ «Молода гвардія».

Статистичну обробку результатів дослідження проводили за допомогою методу кореляційного аналізу. Гіпотези про характер розподілу і рівність генеральних дисперсій перевіряли за допомогою стандартних макросів, розроблених Лапач С.Н. і співавт. (2004). При нормальному розподілі у вибірці однотипових ознак і при рівності генеральних дисперсій у вибірках для їх порівняння використовували критерій Ст’юдента. Відмінності вважалися достовірними при р<0,05. Кореляційний аналіз для кількісних величин, розподілених за законом нормального розподілу проводився за методом Пірсона (r), а для рангових величин за методом рангової кореляції Спірмена (r_s). При оцінці взаємозв’язку між перемінними шкали найменувань розраховували коефіцієнт асоціації Пірсона (r_A), а для вимірювання кореляції між дихотомічними ознаками (x та y) у двох спряжених серіях випробувань використовували коефіцієнт кореляції знаків R_xy.

Результати дослідження і їх обговорення.

Для визначення ділянок прибережної смуги Одеської затоки з оптимальними еколого-гігієнічними характеристиками нами проводилося дослідження якості морської води на пляжах “Золотий берег” (16 станція Великого Фонтану), пляжу розважального комплексу на 13-й станції Великого Фонтану, пляжу дитячого санаторію “Зелена гірка” (дача Ковалевського), пляжів Чорноморка та Лузановка та пляжу дитячого оздоровчого центру “Молода гвардія”.

Показник БСК₅ в районі пляжу 13-ї станції Великого Фонтану коливався у межах 0,3-3,97 мг О₂/л, в районі пляжів дачи Ковалевського та Чорноморки в межах 1,11-2,83 мг О₂/л, а на пляжі ДОЦ “Молода гвардія” від 0,3 до 2,2 мг О₂/л.

Значною амплітудою коливань значень характеризувалися також показники ЗМО та ЛПКП, при чому рівні мікробного обсіменіння були найбільш високими в акваторії пляжів, близько розташованих до місць скидання міських каналізаційних стоків (пляжі 16-ої станції Великого Фонтану – ЗМО: 1600±95 КУО/мл, ЛПКП - 1500±95; дачи Ковалевського: ЗМО - 1200±95 КУО/мл, ЛПКП - 1500±95 та Чорноморки: ЗМО - 490±95 КУО/мл, ЛПКП - 1100±95). При цьому навіть на відстані 3-3,5 км від місця скидання стічних вод спостерігалося суттєве погіршення еколого-гігієнічної ситуації та рекреаційної якості прибережної смуги моря. Найбільш високі рівні забруднення морської води СПАР (0,7±0,08 мг/л) були характерні для прибережної смуги дачи Ковалевського, тобто у безпосередній близькості до розташування випуску СБО “Південна”.

Водночас, результати проведених досліджень показують доцільність розширення використання з рекреаційною метою північних ділянок прибережної смуги Одеської затоки, які відрізняються меншим рівнем забруднення та розташовані на більшій відстані від потенційних джерел надходження в морське середовище основних полютантів. У зв’язку з цим нами було обрано для подальшого поглибленого дослідження один з найбільших об’єктів рекреаційно-оздоровчого призначення – дитячий оздоровчий центр “Молода гвардія”.

Пляж ДОЦ «Молода гвардія» є продовженням пляжу курорту Лузанівка, розташованого в північній частині Одеської затоки. Ширина пляжної смуги понад 50 метрів, пляжний матеріал – кварцевий пісок, розміри дрібної фракції – 0,1-0,3 мм, великої фракції – не більше 15%. Курортний сезон продовжується з середини травня до середини вересня. Середня денна температура повітря влітку 24-28 ºС, а температура води 19-23 ºС. За трирічний період спостереження санітарно-мікробіологічні характеристики морської води і пляжного матеріалу залишалися на рівні безпечних значень (табл. 1), що свідчить про відсутність значущих джерел забруднення морської акваторії і прибережної смуги.