ГІГІЄНІЧНе обґрунтування РЕАБІЛІТАЦІЇ ГІРНИКІВ ВУГІЛЬНИХ ШАХТ З ХРОНІЧНИМИ РАДИКУЛОПАТІЯМИ

summary

Матеріали та методи досліджень. Робота виконана на базі КЛПУ «Обласна клінічна лікарня професійних захворювань» і кафедри професійних хвороб та радіаційної медицини ДонНМУ ім.М.Горького.

Для досягнення мети дисертаційної роботи і вирішення поставлених завдань, було проведено вибір оптимальної моделі для дослідження, розроблено спеціальну програму досліджень, яка забезпечувала можливість одержання досить повної і достовірної інформації для кожного з поставлених завдань, а також поетапного їх вирішення.

Програма складалася із шести етапів, кожний з яких, у свою чергу, був перехідним до наступного етапу і вміщував перелік об’єктів вивчення, одиниць спостереження, обсягів і методів досліджень (рис.1). Така багаторівнева структуризація дослідження забезпечувала його системність, оскільки дані кожного попереднього стану логічно ставали основою для наступного та надавали можливість для узагальнення кінцевих результатів і наукового обґрунтування пропозицій.

Поштовхом для вибору моделі була наявність регіону з системою пов’язаних об’єктів (вугільних шахт) та КЛПУ «Обласна клінічна лікарня професійних захворювань», що дозволило отримати конкретні дані з умов праці, показників професійної захворюваності на ХПКР в динаміці протягом п’яти років, використати комплексний підхід для дослідження здоров’я гірників з ХПКР. Оцінку частоти захворювань гірників на ХПКР проводили за результатами аналізу обліково-статистичної документації КЛПУ «Обласна клінічна лікарня профзахворювань» за 2001-2005 роки. Оцінювали розподіл захворювання ХПКР у 2431 гірника за роками, галузями виробництва, шахтами, професіями, за віком і стажем роботи у підземних умовах.

 Гігієнічна характеристика шести шахт з найбільшою кількістю захворювань на ХПКР складалася на підставі проведеного вивчення гірничотехнічних та гірничо-геологічних характеристик вугільних шахт (глибина залягання вугільних пластів, кут падіння вугільних пластів, потужність розроблюваних пластів, обводненість гірничих виробок та ін.) (Меняйло Н.И., 1984). Гігієнічна характеристика основних робочих місць (з найбільшою кількістю захворювань на ХПКР) складалася на підставі проведеної оцінки параметрів мікроклімату робочого місця й узагальнених  характеристик основних технологічних процесів під час виконання роботи (ДСП 3.3.1.095).

 Проведено експертне опитування 10-ти інженерно-технічних працівників (гірничі майстри, начальники ділянок, працівники служби охорони праці), 10-ти експертів, до яких увійшли викладачі кафедри професійних захворювань і радіаційної медицини, кафедри гігієни ДонНМУ, профпатологи КЛПУ «Обласна клінічна лікарня профзахворювань», наукові співробітники НДІ медико-екологічних проблем Донбасу і вугільної промисловості, а також 60 гірників: прохідників, гірників очисного вибою, забійників, кріпильників, підземних електрослюсарів і машиністів гірничо-виймальних машин. Щодо характеру впливу на розвиток ХПКР у гірників було виділено сім груп шкідливих чинників.

 Експертам належало дати оцінку в межах від 1 до 5 балів за вагомістю шкідливого чинника, що впливає на розвиток ХПКР у гірників вугільних шахт. Методом рангової кореляції надано оцінку чинникам за ступенем їх значущості (Ластков Д.О., Михайлова Т.В., 2006).

Ступінь важкості праці визначали згідно з гігієнічними характеристиками робочих міст і оцінкою ступеня перебігу захворювання ХПКР у гірників.

 Для виявлення впливу сукупності ознак на вірогідність тяжкого ступеня перебігу захворювання було побудовано модель багаточинникового прогнозування. Як результуюча ознака прогнозувалася кількість синдромів прояву захворювання (змінна Y). При побудові моделі прогноз позначався значенням Y (Y=0 у разі наявності у хворого 1–2 синдромів, Y=1 – у разі наявності у хворого 3-х синдромів). Для проведення аналізу було обрано лінійну модель  класифікації.