ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК ФАКТОР МОДИФІКАЦІЇ СТРАТЕГІЙ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Поглиблення процесів глобалізації світового господарства зумовлює значні мегарегіональні зміни на континентах, які викликані насамперед розширенням та поглибленням економічної інтеграції, суттєвими змінами в структурі національних економічних систем, тривалими трансформаційними зрушеннями, які далеко не завжди мають беззаперечно позитивний характер і проходять у країнах-аплікантах та нових членах економічного союзу з різною інтенсивністю та різними результатами. Не є винятком при цьому й країни Центрально-Східної Європи (ЦСЄ), які у середині 1990-х рр. заявили про своє бажання вступити до ЄС, а впродовж 2004–2007 рр. стали членами цього угруповання. Однак їх трансформаційна фаза при цьому не завершилась, а необхідність їх подальшої соціально-економіч­­ної кон­вер­генції зі старими членами Євросоюзу наявно відображають національні стра­те­гії розвитку, які є чітко гармонізованими з основними стратегіями ЄС у цілому.

Певні успіхи західних країн-сусідів є показовими й для України, яка не відмовилась від своїх євроінтеграційних прагнень і намірів вступити до най­більшого у світі інтеграційного угруповання, проте мало що зробила в плані реалізації Копенгагенських та Маастрихтських критеріїв щодо вступу та імпле­мен­тації «Спільного доробку ЄС» через низку нових стратегій розвитку. З ура­ху­ванням цього конче важливим є системний аналіз процесів трансформації на­­ціо­нальних економік країн ЦСЄ до вступу й після нього та уникнення помилок, які були допущені новими членами Євросоюзу в ході реалізації своїх стратегій.

Проблеми створення ефективної економічної системи країн з транзитивною економікою в умовах глобалізації, необхідність їх переходу до інноваційної моделі розвитку, трансформації зовнішньоекономічної моделі розглядались у наукових працях вітчизняних науковців О. Білоруса, В. Будкіна, В. Гейця, Я. Жаліла, Б. Кваснюка, С. Кримського, Д. Лук’яненка, В. Мельника, В. Новицького, Ю. Павленка, Ю. Пахомова, С. Пахомова, О. Плотнікова, Є. Са­вельєва, В. Сіденка, С. Сіденко, А. Сухорукова, Н. Татаренко, В. Чужикова, А. Чухна та інших.

Теоретичні основи глобалізації, її вплив на розвиток національних економік докладно досліджували численні зарубіжні науковці, зокрема П. Герст, А. Ельянов, А. Зуєв, Н. Іванов, В. Медведєв, Л. Мяснікова, Дж. Нейсбітт, П. Ратленд, Р. Робертсон, Г. Томпсон, Л. Туроу. Різні аспекти розвитку країн з транзитивною економікою, створення та реалізацію економічних стратегій, а також інтеграційні процеси в Європі вивчали І. Ангелов, Ю. Борко, А. Гітін, Д. Деяну, П. Еберхардт, Н. Кампос, Я. Корнаї, В. Кудров, О. Ленчук, Р. Лукас, В. Трілленберг.

Разом з тим малодослідженими в комплексі соціально-економічних наук залишаються систематизація оцінок ефективності існуючих стратегій розвитку держав, виявлення спільних та відмінних рис у реалізації стратегій ЦСЄ, що є дуже важливим для України. Потребує вдосконалення методологічна модель обґрунтування та розробки стратегій і механізмів регулювання вітчизняної економіки в умовах поглиблення глобалізації. Актуальним є також об’єктивний аналіз реального процесу конвергенції України та ЄС, виявлення шляхів і напрямів зближення в соціальній, економічній та гуманітарній сферах. Потребує уточнення параметральна модель зовнішньоекономічної безпеки країн ЦСЄ та України як чинника європейської інтеграційної взаємодії. Конче необхідною є розробка ефективної інноваційної стратегії України на основі узагальнення та систематизації досвіду країн ЦСЄ. Науково-теоретична та практична значущість вказаних проблем зумовила вибір теми, актуальність і цільову спрямованість дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась у межах наукової тематики Класичного приватного університету (раніше – Гуманітарний університет „Запорізький інститут державного та муніципального управління”) „Управління конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку” (номер державної реєстрації 0101U002948). Автором особисто підготовлений підрозділ „Транснаціо­налізація світової економіки як найважливіший прояв глобалізації”. Крім цього, автор брала участь у розробці наукової теми відділу глобальних систем сучасної цивілізації Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України “Динаміка цивілізаційних зрушень в сучасному світі” (номер державної реєстрації 0105U002586), де здобувачем особисто були розроблені рекомендації щодо вдосконалення механізмів регулювання економіки України в умовах глобалізації на основі узагальнення досвіду економічних трансформацій у країнах Центрально-Східної Європи.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розкриття характеру та напрямів модифікації національних стратегій розвитку країн ЦСЄ, які зазнають значних змін внаслідок посилення глобалізації світового господарства взагалі та європейської економічної інтеграції зокрема, а також формування науково обґрунтованої поліструктурної стратегії розвитку України та соціально-економічної конвергенції у ЄС.

Виходячи з мети дослідження, в роботі поставлено такі завдання:

-       виявити сучасні форми існування та рівень взаємозумовленості економічних явищ „глобалізація”, „інтернаціоналізація”, „глобальна стратегія” і „національна стратегія розвитку” з метою їх чіткої ідентифікації;

-        визначити механізми гармонізації глобальних стратегій і національних стратегій розвитку транзитивних країн;

-       з’ясувати особливості стратегій розвитку національних економік країн Центрально-Східної Європи і здійснити порівняльний аналіз ринкових трансформацій, соціально-економічних наслідків системних перетворень у цих країнах;

-       виявити сутність поняття „зовнішньоекономічна безпека країни”, оцінити рівень зовнішньоекономічної безпеки країн Центрально-Східної Європи та України як чинника європейської інтеграційної взаємодії; виявити шляхи підвищення зовнішньоекономічної безпеки транзитивних країн;

-       визначити механізми протидії „трансферу криз” – процесу, завдяки якому розвинуті країни зменшують глибину і тривалість економічних криз, переносячи кризові фактори до менш розвинутих або транзитивних країн;

-       виявити характер та напрями трансформації зовнішньоекономічної діяльності України в контексті реалізації стратегій структурно-інноваційної перебудови національної економіки.

Об'єктом дослідження є процеси ринкових трансформацій у країнах Центрально-Східної Європи в умовах посилення глобалізації світового господарства.

Предметом дослідження є стратегії економічного розвитку країн Центрально-Східної Європи в моделі розширення ЄС.

Методи дослідження. Основні наукові результати дисертаційної роботи було отримано на основі використання таких методів, як: метод контент-аналізу (для виявлення проблем, постановки мети та завдань дослідження), метод термінологічного аналізу (при вдосконаленні термінологічного апарату – авторському визначенні поняття „глобалізація”), структурно-функціональний метод (для виділення в процесах глобалізації структурних елементів – проявів глобалізації та визначення їх ролі; при дослідженні змісту механізмів регу­лювання розвитку національних економік транзитивних країн, їх структурних елементів та функцій), системно-структурний підхід (при комплексному дослідженні економік Центрально-Східної Європи, а також України), методи динамічних рядів (для дослідження тенденцій змін соціально-економічних по­каз­­ників країн ЦСЄ та України), метод порівняльного аналізу (для зіставлення показників розвитку окремих країн регіону ЦСЄ та України з середніми показниками соціально-економічного розвитку
ЄС–27, ЄС–15), методи структурного аналізу (для визначення структури експорту України і ЄС) тощо.

Інформаційна база. Теоретичною та інформаційною базою дослідження є нормативно-правові акти України та інших країн, Економічні огляди Європи, зроблені Європейською економічною комісією ООН, Доповіді UNCTAD про світові інвестиції, про торгівлю та розвиток, Доповіді СОТ про світову торгівлю, документи Світового банку, інші доповіді ООН (Про розвиток людини, Світове економічне становище та перспективи тощо), статистика Організації економічного співробітництва та розвитку, міжнародна торговельна статистика СОТ, статистична база даних товарної торгівлі ООН (Comtrade), матеріали Державного комітету статистики України та Євростату.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні методологічних підходів до розробки стратегій економічного розвитку України в міжнародному економічному середовищі, формулюванні практичних рекомендацій з урахуванням позитивів та негативів інтегративного досвіду країн Центрально-Східної Європи.

У дисертації вперше:

-   обґрунтовано, що в умовах поглиблення глобалізації світового господарства та зіткнення національних інтересів країн, що перебувають на різних стадіях соціально-економічного розвитку, сформулювалося дві основні стратегії: форсованої інтеграції до світового господарства, яка передбачає диверсифікований характер залучення іноземних інвестицій та технологій, та стратегія максимального використання внутрішніх ресурсів і внутрішнього потенціалу, основною метою якої є пришвидшений розвиток вітчизняних структуроутворюючих галузей та підтримка національної економіки; взаємне переплетіння цих стратегій, їх зв’язок з глобальними змінами у світовій економіці й створює системний дуалізм у модифікації моделей країн;

-       обґрунтовано теоретичні концепції щодо розуміння феномену та механіз­мів протидії „трансферу криз” – процесу, завдяки якому розвинуті країни змен­шують глибину і тривалість економічних криз, переносячи кризові фактори у менш розвинуті або транзитивні країни; зокрема, доведено, що одним з інструментів протидії трансферу криз у транзитивних країнах виступає неадекватність інституційної ринкової інфраструктури вимогам уніфікації. Практично підтверджена теза про те, що розширення ЄС фактично постає механізмом нейтралізації кризових проявів в економічному розвиткові провідних країн Союзу. Розроблена та побудована автором графічна модель матриці гармонізо­ваної економічної конвергенції наочно довела конвергентну симетричність ви­рівнювання співвідношення: темпи зростання ВВП – темпи зростання заробіт­ної плати, що яскраво ілюструє мегарегіональну тенденцію зближення; разом з тим вона виступає прямим доказом того, що трансфер криз зміщуватиметься вже у 2009–2011 рр. від нових членів ЄС до периферії Євросоюзу;

-       запропоновано нові методологічні підходи щодо оптимізації стратегії та механізмів регулювання економічного розвитку України в глобальному середовищі на основі узагальнення компонентної бази моделей економічного розвитку країн ЦСЄ; зокрема, доведено, що напрями використання позитивного досвіду економічних трансформацій країн ЦСЄ безпосередньо пов’язані з якісними змінами в структурі промисловості на основі залучення великих обсягів ПІІ, запровадженням нової таксономії галузей промисловості, в основі якої лежить якість людського капіталу, та гнучкою співпрацею з міжнародними економічними організаціями; натомість негативний досвід має прояв у зростаю­чій зов­нішньоекономічній залежності країн, низькому рівні конкурентоспро­можності національного сектора, використанні цих країн як ринків дешевої робочої сили, розміщенні екологічно небезпечних підприємств. Встановлено, що шляхи використання зазначеного досвіду пов’язані з безвідкладним розробленням і законодавчим прийняттям національної стратегії розвитку України, побудованої на принципах економічної безпеки, комунітаризму, паритетної інтегрованості до глобального конкурентного середовища;

удосконалено:

-   методологічні підходи щодо модифікації існуючих механізмів гармонізації глобальних стратегій і національних стратегій розвитку трансформаційних країн, зокрема, виділено: внутрішні механізми, що безпосередньо пов’язані з мобілізацією національних факторів розвитку, активним державним втручанням, вирішенням завдань сталого розвитку, посиленням інформаційно-інноваційних та інтегративних процесів, які забезпечуватимуть транзитивним національним економікам технологічний прорив, запобіганням негативним впливам ТНК і активізацією процесу створення власних ТНК, більш гнучкою співпрацею з міжнародними організаціями; і зовнішні механізми, які сприяють формуванню та реалізації альтернативних моделей глобалізації, спрямованих на посилення гуманізації, соціальної й екологічної спрямованості економічного розвитку, реформування міжнародної фінансової системи для зменшення загроз фінансової глобалізації, демократизацію діяльності міжнародних організацій;

-   методологічні підходи щодо застосування сучасних механізмів регулювання розвитку національних економік транзитивних країн, що зумовлено необхідністю протистояти негативним наслідкам глобалізації. Ці положення відрізняються від існуючих системним характером і базуються на зарахуванні до цих механізмів: інформаційно-інноваційної політики, що зумовлює розширення інтеграційної взаємодії та економічного співробітництва на паритетній основі; державної політики корекції ринку (удосконалення системи оподаткування та вирівнювання податкових ставок у міжгалузевому розрізі, перегляд цінових співвідношень між галузями, згортання застарілих виробництв і стимулювання пріоритетних галузей);

дістали подальшого розвитку:

- визначення поняття „глобалізація”, під яким автор розуміє процес формування спільного світового економічного простору (у тому числі фінансового), що відбувається в результаті інформаційно-комунікаційної революції, лібералізації руху факторів виробництва і розвитку транс-національних структур та є вигідним країнам–лідерам світової економіки, а також країнам, здатним захищати національні інтереси від зовнішніх негативних впливів;

-       комплексна експертна оцінка напрямів підвищення рівня економічної безпеки держави, а саме визначено шляхи підвищення зо­внішньоекономічної безпеки транзитивних країн – макроекономічні та інституційні механізми прихованого захисту національної економіки: валютний контроль; індикативне й директивне планування, у тому числі контроль за ціноутворенням; субсидування, фінансове стимулювання та кредитування експорту (пряме бюджетне фінансування, пільгове кредитування, надання гарантій за позиками, податкові пільги, страхування експортних кредитів).

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів дослідження полягає в можливостях використання положень дисертації, її прикладних висновків для побудови національної стратегії економічного розвитку України в умовах глобалізації, ефективного механізму структурно-інноваційної та антикризової політики України, оптимізації режиму інтеграційної взаємодії та міжнародного економічного співробітництва.

Основні положення та результати дослідження використовувались Управлінням зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності Запорізької облдержадміністрації при підготовці аналітичних документів щодо обґрунтування стратегії та механізмів регулювання економічного розвитку України в глобальному середовищі в контексті досвіду країн Центрально-Східної Європи–нових членів ЄС; механізмів узгодження глобальних стратегій і національних стратегій розвитку трансформаційних країн; сучасної конвергенції країн ЄС, потенціалу і перспектив приєднання України до Європейського Союзу тощо (довідка №18/180-01 від 22.01.2008 р.); прийняті до впровадження та використовуються ЗАТ “Запорізький автомобілебудівний завод” при аналізі впливу тенденцій глобалізації та транснаціоналізації у світовій економіці на вироблення ринкової стратегії, для розвитку диверсифікації виробництва і розширення ринків збуту (довідка №305/Кр від 21.05.2007 р.). Матеріали та висновки дисертації використовуються в навчальному процесі Класичного приватного університету (раніше – Гуманітарний університет „ЗІДМУ”) при викладанні дисциплін „Міжнародні економічні відносини”, „Транснаціональні корпорації”, „Міжнародний менеджмент”, „Світовий ринок товарів і послуг”, „Міжнародна економічна діяльність України” (довідка №1652 від 15.10.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею автора. Всі основні положення, висновки та пропозиції отримані автором само­стійно.

Апробація результатів дослідження. Основні висновки, положення та результати дисертації доповідались: на Міжнародних наукових конференціях: “Україна в системі міжнародних відносин в умовах глобалізації” (м. Київ, 2005 р.); “Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (м. Тернопіль, 2006 р.); „Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины” (м. Алушта, 2006 р.); „Економічні проблеми сучасного суспільства та шляхи їх подолання” (м. Запоріжжя, 2007 р.); „Особливості соціально-економічного розвитку України і регіонів” (м. Запоріжжя, 2007 р.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку” (м. Київ, 2006 р.); на науково-практичних конференціях: “Соціально-економічні проблеми сучасного суспільства та шляхи їх подолання” (м. Запоріжжя, 2003 р.); „Управління розвитком соціально-економічних систем: стан, проблеми, перспективи” (м. Полтава, 2004 р.); „Формування управлінського потенціалу суспільного розвитку” (м. Запоріжжя, 2004 р.); «Научное обеспечение процессов реформирования экономических отношений в условиях рыночной экономики» (м. Сімферополь, 2005 р.); “Особливості со­ціально-економічного розвитку України та регіонів” (м. Запоріжжя, 2005 р.).

Публікації. За темою дослідження опубліковано 20 наукових праць. З них: 2 розділи у монографії (2,0 друк. арк.), 8 статей у наукових фахових виданнях (загальним обсягом 4,9 друк. арк., з яких автору особисто належить 4,7 друк. арк.), 11 тез виступів на конференціях у наукових збірниках.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів і висновків. Основний зміст роботи викладено на 190 сторінках. Список використаних джерел налічує 195 найменувань. Дисертація містить 19 таблиць на 11 сторінках, 12 рисунків на 7 сторінках та 13 додатків на 31 сторінці.