Горбач Н.В. Шкідливість бур\'янів і вдосконалення системи захисту озимої пшениці в умовах зони Лісостепу України

summary

РОЗДІЛ 1 

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

В цьому розділі на підставі аналітичного огляду літературних джерел окреслена необхідність постійного вдосконалення системи захисту посівів озимої пшениці від бур’янів. 

 

РОЗДІЛ 2 

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводились у лісостеповій зоні України, яка займає третину сільськогосподарських угідь України. За кліматичними умовами західні та східні райони Лісостепу відрізняються між собою. Середня багаторічна сума опадів на території Лісостепу зменшується в напрямку з заходу на схід з 700-550 до 575-500 мм, ГТК – 1,6-1,2. Приблизно 65% опадів припадає на теплий період року. Сума опадів за період вегетації озимої пшениці коливається від 310 до 500 мм. Грунти за механічним складом досить різноманітні. Найбільш поширені світло-сірі, сірі та темно-сірі вилугувані чорноземи, чорноземи глибокі малогумусні та середньогумусні. Досить поширені також змиті грунти різних типів, в основному вилугувані.

В Хмельницькій, Тернопільській, Вінницькій, Київській, Черкаській, Сумській, та Полтавській областях проведено обстеження полів, а в Київській області, крім того, проводили польові та виробничі досліди.

Маршрутні обстеження посівів озимої пшениці, визначення структури забур’яненості в зоні Лісостепу України проводились за методиками Ісаєва В.В. (1990), Тулікова А.М. (1974). Видовий склад бур’янів визначали за довідниковою літературою (Станков, Талиев, 1949; Никитин, 1983; Доброчаева, Котов, Прокудин и др., 1987;  Веселовський та ін., 1988; Dicot weeds, 1988; Бур’яни на цукрових буряках, 1996; Верещагин, 2000 ).

Екологічні характеристики бур’янового угруповання визначали за Бигон, Харпер, Таунсенд (1989).

 Польові дрібноділянкові та виробничі досліди проводили на полях акціонерного товариства “Україна” Миронівського району Київської області. При проведенні дослідів використовували методику Доспєхова Б.О. (1985). ГТК – 1,43, вміст гумусу – 2,9%, реакція грунтового розчину (рН грунту) – 6,87-6,89.

Сорт озимої пшениці - Поліська 90. Група стиглості – середньостигла. Напрям використання – цінна [Реєстр сортів рослин України на 1997 рік]. Попередник - горох. Висівали озиму пшеницю вузькорядним способом 19, 22 та 29 вересня. Норма висіву насіння, що відповідає 5 млн. здатних до проростання насінин на 1 га, – 276, 288 та 295 кг/га.

Процес забур’яненості посівів озимої пшениці визначали за результатами обліків появи сходів бур’янів. Обліки проводили кількісним методом (Методические указания …, 1986; Іващенко, Бойко, 1997).

Вміст елементів мінерального живлення визначали кількісно-ваговим методом (Методические указания …, 1986). Обліки проводили у фазах кущіння, стеблування, колосіння, цвітіння, молочно-воскової стиглості озимої пшениці . 

Вміст сухої речовини в надземній масі бур’янів визначали термостатно–ваговим методом. Вміст елементів живлення визначали методом мокрого озо­лення за методикою Гінзбург К.Е., Щеглова Г.М., Вульфіус Е.А. (Методика ис­следований по сахарной свекле, 1986). Калій визначали безпосередньо на по­лум’яному фотометрі, азот - відгонкою на приладі Сєрєньєва. Фосфор визнача­ли колориметричним способом. Величину використання азоту, фосфору і калію видами бур’янів визначали розрахунковим методом (Державин и др., 1998).

Шкодочинність окремих видів бур’янів вивчали шляхом спільного виро­щування рослин озимої пшениці з різними видами бур’янів (Воеводин, Зубков, Корнилова, 1983). Кількість рослин кожного виду бур’янів при цьому становила 10, 15 і 20 шт./м². Масу бур’янів визначали у фазі цвітіння озимої пшениці.

Облік урожайності озимої пшениці проводили у фазі повної стиглості культури. Урожай збирали суцільним поділяночним методом. Структурні показники урожаю визначали за результатами розбору снопів.

Економічні та господарські пороги шкодочинності визначали згідно методик Воєводіна А.В. та ін. (1983), Алієва А.М., Ладоніна В.Ф. (1990), рекомендацій Захаренко В.А. (1989), Тулікова А.Н. (1982).

Вивчення можливостей використання фітоценотичних властивостей ози­мої пшениці для контролювання забур’янення посівів вивчали при різній густоті стояння продуктивних стебел (схемою досліду було передбачено від 430 до 700 шт./м²). Обліки бур’янів проводили кількісно-ваговим методом (Методические указания …, 1986). Площу листової поверхні рослин ози­мої пшениці визначали прискореним способом (Лавриненко, Жужа, Орлюк, 1981).

Для вивчення можливостей застосування гербіцидів на посівах озимої пшениці і встановлення раціональних норм їх витрати проводили серію дослід­жень. Визначення ефективності дії гербіцидів проводили згідно методичних ре­комендацій по проведенню досліджень з гербіцидами (Методические рекомен­дации …, 1981, 1990). Досліди були дрібноділянкові з площею дослідних ділянок 60 м², облікових – 50 м². Гербіциди вносили ручним обприскувачем, витрата ро­бо­чої рідини 283-306 л/га, тиск 2,1 атм., розпилювачі щілинного типу. Обприс­ку­вали озиму пшеницю суцільним способом у фазу кущіння 23 і 28 квітня та 3 травня відповідно за роки досліджень.

Облік урожайності озимої пшениці проводили у фазі повної стиглості культури. Урожай збирали суцільним способом. Обліковували: кількість про­дуктивних стебел, кількість зерен в колосі, масу зерен в колосі, масу 1000 зерен.

Масу 1000 зерен у відповідності до ГОСТ 12042 – 80 визначали на основі зважування з точністю до 0,01 г двох проб по 500 насінин (Данильчук, Торжинская, 1990).

Динаміку детоксикації гербіциду естерон 60, 85% к.е. визначали шляхом визначення 2,4-Д етилгексилового ефіру в рослинах та грунті методом тонкошарової та газорідинної хроматографії (Клисенко и др., 1992) в лабораторії аналітичної хімії пестицидів Інституту захисту рослин УААН.

Відбір, зберігання та доставку проб проводили згідно з ”Унифицированными правилами отбора проб сельскохозяйственной продукции, пищевых продуктов и объектов окружающей среды для определения микроколичеств пестицидов”, за № 2051 – 79 від 21.08.79.

Виробничі досліди на посівах озимої пшениці сорту Поліська 90 проведені в акціонерному товаристві “Україна” Миронівського району Київської області в 1998-1999 рр. з використанням гербіцидів естерон 60, 85% к.е. з нормами витра­ти 0,8 і 1,0 л/га, та хармоні 75% в.г. з нормами витрати 15 і 20 г/га. Площа кож­но­го варіанту 1,5 га. Повторність досліду дворазова. Гербіциди вносили у фазу кущіння озимої пшениці (на 29 етапі органогенезу за Задоксом) тракторним штанговим обприскувачем (ширина захвату 12 м) з витратою робочої рідини 253-268 л/га.

Економічний аналіз застосування гербіцидів проведено згідно методики Ісаєва В.В. (1990). Величину енергетичних витрат на застосування гербіцидів визначали за методикою Медведовського О.К., Іваненко П.І. (1988)            

Статистичний аналіз отриманих результатів проводили за методом дисперсійного, кореляційного і регресійного аналізів (Доспехов, 1985).

Фази розвитку озимої пшениці визначали згідно з Пальчевський В.І. та ін. (1973). У роботі використана загальновживана термінологія (Біологічний словник, 1974; Словник з екології…, 1995; Довідник із захисту рослин, 1999).

РОЗДІЛ 3 

ПОШИРЕННЯ БУР’ЯНІВ У ПОСІВАХ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ЗОНИ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Протягом 1997-1999 рр. у період молочно-воскової та воскової стиглості озимої пшениці було проведено обстеження 305 полів у Хмельницькій, Терно­пільській, Вінницькій, Київській, Черкаській, Сумській та Полтавській областях.

За час проведення досліджень в посівах озимої пшениці у зоні Лісостепу України виявлено 192 види бур’янів, що належать до 36 ботанічних родин вищих рослин.

124 види бур’янів поширені на території всіх обстежених областей.

Середня чисельність бур’янів у зоні Лісостепу становила 84 шт./м². Най­менше бур’янів вегетувало на полях у західному Лісостепу, де нараховували в середньому 67 шт./м². У Тернопільській області в посівах озимої пшениці веге­тувало в середньому 61 шт./м²., у Хмельницькій – 68 шт./м², а у Вінницькій – 72 шт./м². Найбільш забур’яненими були поля в східному Лісостепу, де чисель­ність бур’янів складала в середньому 101 шт./м², а в Сумській області навіть 113 шт./м². На окремих полях у Сумській області нараховували 205-225 шт./м².

У структурі забур’янення посівів озимої пшениці дводольні бур’яни зай­ма­ли в середньому 50,1% від загальної кількості бур’янів. У західному Лісо­степу дводольні бур’яни займали в середньому 66,8% від загальної кількості бур’янів. У центральному і східному Лісостепу домінували однодольні бур’яни. В центральному Лісостепу вони займали в середньому 58,5%, а в східному – 58,6% усіх бур’янів.