Грицай О.Д. Строк сівби, норма висіву та система застосування азотних добрив при вирощуванні твердої озимої пшениці в степовому Криму

summary

 Програма, методика та умови проведення досліджень. Для реалізації мети і завдань досліджень в 1993…1996 роках в КСП “Восход” Совєтського району автономної республіки Крим були проведені два двохфакторні польові досліди з попереднику пар, зайнятий озимою віко-пшеничною сумішшю на зелений корм. Об’єкт досліджень – тверда озима пшениця районованого в Криму сорту Парус.

В першому польовому досліді вивчалась комплексна дія строку сівби і норми висіву на за­бур’яненість посіву, елементи структури врожаю і якість зерна. Строк сівби (фактор С) поданий датами 25.09; 5.10; 15.10; 25.10. Норма висіву (Н) складала 2,5; 4,0; 5,5; 7,0 млн/га схожого насіння. Повна факторіальна схема досліду складається із 16 варіантів.

В другому польовому досліді вивчався вплив норми та режиму внесення азотних туків на врожайність та якість зерна. Варіанти фактору норми азотних добрив (N) були подані чотирма прогресивно зростаючими градаціями: 0; 40; 100 та 180 кг/га д.р. Режим внесення азотних добрив (фак­­­­тор Т) вивчався в трьох градаціях, які характери­зують співвідношення між дозами азоту, що вносяться до сівби та в ранньовесняне підживлення: Т0 – (100% до сівби); Т1 – (50% до сівби + 50% в підживлення); Т2 – (100% в підживлення). Повна факторіальна схема досліду скадається з 12 варіантів, серед яких тричі продубльований абсолютний контроль: N0T0, N0T1, N0T2.

Схеми обох експериментів орієнтовані на регресивний аналіз. Вони  призначені для створення інформаційної бази з обсягом, достатнім для обгрунтованої оптимізації агротехнічних заходів, що вивчаються.

Досліди закладали методом рендомізованих повторень в 3-х і 4-х повторностях відповідно. Площа дослідних ділянок становила 63...78м2, облікових – 50..52 м2. Урожай збирали окремо на кожній ділянці суцільним способом комбайном “Нива”. Результати приводили до базисної вологості та 100% чистоти. Фосфати вносили під основний обробіток грунту в нормах Р30…Р50 в залежності від забезпеченості рухомими формами цього елементу. Калійні добрива не використовували через високу забезпеченість грунту калієм (34…40 мг на 100 г). Вміст азоту нітратів грунту перед сівбою та перед поновленням весняної вегетації визначали за методом Грандваль-Ляжу в зразках, відібраних попарно, з 20 см інтерва­лом до глибини 1 м. Забур`яненість посівів пшениці враховували методом зважування (Воробьев Н.Е. и др., 1985).

Відбір рослин в полі, їх підготовку до аналізів, вивчення елементів структури врожаю здійснювали за відомими, апробованими методиками (Блохін Н.І., 1968; Майсурян Н.А., 1970). Якість зерна визначали за методиками стандартів групи С-19 та Наукової ради з якості зерна ВАСХНІЛ (Методи оцінки технологічної якості зерна, 1971).

Результати дослідів оцінювали за методами дисперсійного і кореляційно-регресивного аналізів (Доспехов Б.А., Перегудов В.А.,1978 1977; Литтл Т., Хиллз Ф., 1981) з використаням персональних ЕОМ Правець 8М і ІВМ РС АТ.

Грунтовий покрив під польовими дослідами – чорнозем південний міцелярно-карбонатний слабогумусований є типовим для степової частини Криму.

Клімат зони досліджень степовий атлантико-континентальний, помірно теплий з середньою температурою найбільш теплого місяця +22оС та короткою, біля 70 днів, досить теплою зимою – середня температура +1,5оС. Тривалість відлиг з поновленням вегетації озимих протягом  двох  зимових місяців становить   дві-три декади. Гідротермічний коефіцієнт характеризує умови зволоження як посушливі (ГТК = 0,7). Особливо сухим, критичним є період сівби та одержання сходів твердої озимої пшениці.

В період досліджень річні суми опадів наближалися до середньої багаторічної норми, але їх розподіл за сезонами року мав суттєву різницю. Найбільш несприятливою для одержання і виживання сходів твердої пшениці була осінь 1993 р., коли на фоні осінньої посухи в другій декаді листопада почалося похолодання з морозами до – 250С, що зумовило низький врожай в 1994 р.

Вплив комплексу агротехнічних заходів (строк сівби х норма висіву) на продуктивність посіву та якість зерна твердої озимої пшениці

Результати двохфакторного дисперсійного аналізу за­бур’яненості посівів в період колосіння-цвітіння пшениці (табл. 1) підтверджують можливість і  необхідність використання фітоценотичних заходів боротьби з бур’янами при вирощуванні цієї культури.