Григор\'єв В.М. Паразитичні нематоди агроценозів цукрових буряків та заходи контролю їх чисельності в умовах Центрального Лісостепу України

summary

У вступі обґрунтовано актуальність теми досліджень, сформовано її мету та завдання, висвітлено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

У розділі наведено аналіз літературних джерел вітчизняних та зарубіжних авторів із питань поширення, біологічних особливостей, симптомів прояву та шкідливості фітогельмінтів у агроценозах цукрових буряків. Висвітлено питання взаємодії фітонематод із грибами та їх ролі у патогенезі хвороб цукрових буряків. Узагальнено відомості про шляхи зниження чисельності паразитичних нематод, зокрема, впливу тривалості вирощування цукрових буряків у сівозміні, ролі проміжних культур в обмеженні чисельності бурякової нематоди, а також впливу засобів захисту рослин на фітогельмінтів. Доведено актуальність та доцільність проведення намічених досліджень.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводили в 2001 – 2004 рр. у лабораторіях захисту цукрових буряків від шкідників та хвороб ІЦБ УААН і Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції.

Матеріалом досліджень були личинки та дорослі особини нематод, а також яйця й цисти бурякової нематоди, зразки ґрунту та рослини цукрових буряків.

Для вивчення видового складу і динаміки чисельності фітонематод бурякового агроценозу проводили багаторазове (восьмиразове) обстеження рослин цукрових буряків та ґрунту, взятого з ризосфери рослин упродовж вегетації культури. Відбір та аналіз зразків ґрунту на наявність цист та личинок бурякової нематоди, а також мігруючих нематод проводили за загальноприйнятими методиками (Кирьянова, Краль, 1971; Метлицкий, 1978; Сигарева, 1986).

Для характеристики нематодних угрупувань бурякових агроценозів використовували коефіцієнт постійності виду (СС) (Cassagnau, 1961) та індекс подібності видового складу (I) (Jaccard, 1912).

Масу рослин, рівень ураження їх хворобами й продуктивність цукрових буряків визначали за загальноприйнятою методикою (Киев, ВНИС, 1986). Залежність між чисельністю бурякової нематоди у ґрунті та врожайністю коренеплодів визначали методом кореляційного та регресійного аналізів (Доспехов, 1987).

Ефективність дії хімічних препаратів та їх сумішей за обробки ними насіння цукрових буряків проти фітонематод визначали згідно з методикою випробування й застосування пестицидів (Трибель С.О. та ін., 2001).

Усього оброблено близько 1300 ґрунтових проб, виготовлено 300 препаратів, визначено 15000 особин фітонематод.

КОМПЛЕКСИ ФІТОНЕМАТОД БУРЯКОВИХ АГРОЦЕНОЗІВ

У ризосфері цукрових буряків в умовах Уладово-Люлинецької ДСС виявлено 59 видів фітонематод, які належать до 6 рядів, 26 родин, 43 родів. Найбільша кількість видів фітонематод представлена у рядах Tylenchida та Rhabditida – по 21, що сумарно складає 70 відсотків від загального їх обсягу у ризосфері цукрових буряків. Ряд Dorylaimida представлений 8 видами, або 15% від загального комплексу фітонематод, ряд Araeolaimida – 5 видами або 8%, ряд Enoplida – 3 або 5% та Mononchida – 1 видом, або 2% від загальної їх кількості.

За загальноприйнятою класифікацією (S. Van Gundi, D. Freckman, 1977) види нематод, що пов'язані з рослиною, розподіляються на три еко-трофічні групи: фітогельмінти (6 видів або 9%), мікогельмінти (15 видів, або 22%) та сапробіонти (38 видів, або 69% від загальної кількості виявлених видів).

Незалежно від рівня насичення сівозміни цукровими буряками група фітогельмінтів представлена 6 видами (табл. 1). Кількість видів мікогельмінтів у різних варіантах сівозміни у 2 рази більша, оскільки спектр ґрунтових грибів, за рахунок яких вони можуть існувати в агроценозі, досить різноманітний. Ще різноманітніший видовий склад сапробіонтів. Кількість їх видів відносно фітогельмінтів вища у 3 – 5 разів, що зумовлено різноманітністю джерел живлення (бактерії та інші ґрунтові мікроорганізми).

Для характеристики структури нематодофауни ризосфери цукрових буряків на полях із різним насиченням сівозміни цією культурою використовували індекс подібності Жаккарда, який для загального комплексу нематод становив 0,74, у тому числі для групи сапробіонтів – 0,57, мікогельмінтів – 0,72, фітогельмінтів – 1,0: тобто, в усіх агроценозах постійно виявляли 6 паразитичних видів: Heterodera schachtii, Pratylenchus pratensis, Ditylenchus dipsaci, Paratylenchus nanus, Tylenchorhynchus dubius, Helicotylenchus dihystera. В інших групах, залежно від насичення сівозміни буряками, кількісний склад видів був різним.