Григоришен А.І. Агробіологічна оцінка технічних гібридних форм винограду в умовах півдня України

summary

Проходження фаз вегетації. Терміни настання окремих фаз, їх тривалість при ідентичних типах грунтів, агротехнічних прийомах вирощування і віці кущів, залежали головним чином від погодних умов і генетичних особливостей  гібридних форм.

За термінами достигання ягід, залежно від продукційного періоду ( 128-156 днів ), досліджувані форми розподілились на 4 групи – від ранньо-середньої до дуже пізньої (рис.1-2 ). На селекційній ділянці білоягідна форма 39-35-88 віднесена до ранньо-середньої групи, білоягідна 45-11-59 і чорноягідні 45-13-40, 45-36-43 - до середньої, а решта до пізньої і дуже пізньої груп. На конкурсній ділянці білоягідна форма 34 -61-63 віднесена до середньої групи, решта - до дуже пізньої.

Стійкість проти грибних хвороб залежить в першу чергу від спадковості, що підтвердилось в епіфітотійному за розвитком мілдью і гнилі ягід 1997 році. Так, на достатньо жорсткому інфекційному фоні було виділено три стійкі форми (39-35-88, 45-11-121, 45-36-43 )  проти двох грибних хвороб винограду, шість – проти трьох  (31-53-37, 31-50-39, 34-6-86, 45-11-59, 45-8-17, 45-13-75) та одну (34-4-49) - проти чотирьох. Всі вони успадкували ознаки хворобостійкості переважно від гібридів Сейв Вілара (СВ 12-375, СВ 20-366, СВ 23-657). Донорами стійкості форми 34-4-49 виявились V amurensis Rupr. і Рупестріс дю Ло ( табл.2 ).