Бесплатное скачивание авторефератов |
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ! |
Увеличение числа диссертаций в базе |
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов |
Доставка любых диссертаций из России и Украины |
Catalogue of abstracts / AGRICULTURAL SCIENCES / Crop
title: | |
Альтернативное Название: | Грищенко Р.Е. Усовершенствование технологии выращивания гречихи в условиях северной Лесостепи Украины |
Тип: | synopsis |
summary: | особливості ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЮ гречки (огляд літератури)
В огляді літератури подано аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених з питань удобрення гречки за мінеральної, органо-мінеральної систем та дії вторинної рослинної продукції на реалізацію біологічного потенціалу урожаю. Розглянуто питання ширини міжрядь і норм висіву сортів гречки з різною архітектонікою стебла. Обґрунтовано необхідність вивчення цих елементів технології в підвищенні урожайності культури. Показано невирішені питання з зазначеної проблеми та обґрунтовано вибір теми дисертаційної роботи.
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження за темою дисертації проводилися на протязі 1986-2000 років в багатофакторних тривалих дослідах лабораторії інтенсивних технологій зернобобових та круп'яних культур Інституту землеробства УААН в дослідному господарстві “Чабани” в зоні північного Лісостепу України. Грунт на дослідних ділянках (1986-1994рр.) сірий лісовий крупнопилувато-легкосуглинковий, у 0-20 см шарі містить: гумусу – 1,03%, валового азоту – 0,059%, рухомого фосфору – 8,75-10,8 мг, обмінного калію – 4,5-5,0 мг на 100 г грунту, рН (сольовий) – 5,2. Дослідження 1996-2000 рр. проводились на темно-сірому опідзоленому крупнопилувато легкосуглинковому грунті, що містить гумусу –1,15%, валового азоту – 0,076%, рухомого фосфору – 12,1-13,0 мг, обмінного калію – 10,0-11,4 мг на 100 г грунту, рН (сольовий) –5,8. Погодні умови за роки досліджень характеризувалися значною різноманітністю. Їх умовно можна розділити на сприятливі і менш сприятливі; менш сприятливими виявилися 1988, 1992, 1999 рр. Нерівномірний розподіл опадів за фазами розвитку, висока температура повітря (+26-300С), низька відносна вологість (47-60%) були основними причинами зниження в ці роки урожайності культури. Дослідження по удосконаленню технології вирощування гречки і вирішення поставлених завдань у відповідності з програмою досліджень проводились у п'яти дослідах. Дослід 1 – по вивченню ефективності мінеральної системи удобрення гречки. Дослід 2 – по вивченню післядії органічних і мінеральних добрив (органо – мінеральна система). Дослід 3 – вивчали вплив вторинної рослинної продукції. В досліді 4 вивчали оптимальні строки проведення підживлень рослин гречки азотними добривами, які вносили за етапами органогенезу. Дослід 5 – вивчення ефективності впливу ширини міжрядь та норм висіву сортів гречки з різною архітектонікою стебла. В усіх дослідах, крім другого, попередником була озима пшениця. В другому досліді гречку розміщували після удобрених цукрових буряків, крім того мінеральні добрива вносили безпосередньо під культуру. Схема дослідів наведена в таблицях по тексту. Площа облікових ділянок 50 м2. Повторність – чотириразова. В п’ятому досліді площа облікових ділянок 5 м2 в шестиразовій повторності. Використовували районовані сорти гречки Астра гілчато-розлогої форми і Крупинка детермінантної форми. Агротехніка в дослідах відповідала прийнятій для зони крім досліджуваних елементів технології. Мінеральні добрива вносили в формах: аміачної селітри (34,4% д.р.), гранульованого суперфосфату (19,8% д.р.) та каліймагнезії (28% д.р.). Норми висіву насіння розраховували виходячи з рекомендованої (млн.шт.схожих насінин/га). Проведені дослідження виконувались з урахуванням методики дослідної справи за Б.О.Доспеховим (1985). Методи морфологічних та аналітичних досліджень загальноприйняті: ¨ облік густоти посіву рослин на закріплених площадках; ¨ фенологічні спостереження за настанням фаз розвитку гречки за Ф.М.Куперман (1980). Методика проведення досліджень при сортовипробуванні” (1986); ¨ наростання висоти рослин та накопичення сухої речовини в динаміці за фазами розвитку відбирали зразки рослин з площі 0,25 м2 в двох місцях ділянки та в двох несуміжних повтореннях; ¨ визначали площу листкової поверхні методом “висічок”, розраховували фотосинтетичний потенціал за період активної вегетації рослин (від фази двох листочків до плодоутворення) за А.О.Ничипоровичем,1966; ¨ вміст валового азоту в рослинах визначали за методом К'єльдаля, фосфору – колориметрично (ФЄКЛМФ 74М) та калію полум'яно-фотометричним методом після мокрого озолення за методом Гінзбурга, Щеглової (М.М.Городній, А.Г.Сердюк,1985); ¨ аналіз структури врожаю проводили за пробними снопами, які відбирали перед збиранням з двох несуміжних повторень в двох місцях ділянки розміром 1 м2. Визначали: масу рослин, кількість гілок першого та другого порядків, кількість суцвіть, зерен, виповнених і щуплих та їх масу за ГОСТом 12042-80; ¨ збирання врожаю проводили при побурінні 80-85% зерен, висота зрізу 15-20 см. Обмолот валків проводився при вологості зерна 13-16% комбайном Сампо-500. Урожай чистого зерна розраховували на стандартну вологість (14%) і чистоту зерна (100%). В ході збирання з кожної ділянки відбирали зразки зерна для визначення якісних показників: ¨ масу 1000 зерен , натуру зерна та плівчастість визначали за відповідними методиками Держстандарту, ГОСТ 12042-80; ¨ вміст білка в зерні визначали за Барштейном (А.В.Петербургський,1963); ¨ вміст "сирого жиру" - методом знежиреного залишку. (А.Н.Лісовал, І.М.Давиденко,1984); ¨ математичний аналіз результатів польових та лабораторних дослідів проведено за допомогою дисперсійного аналізу. Проведені результати дисперсійного аналізу достовірні по критерію Фішера на 95% рівні ймовірності; ¨ економічну ефективність досліджуваних елементів технології вирощування гречки оцінювали за затратами засобів виробництва на 1 га, за сумарним прибутком, собівартістю 1 ц, рівнем рентабельності. Економічні розрахунки проводили за технологічними картами в цінах 2002 року; ¨ енергетичну ефективність варіантів технології вирощування гречки оцінювали за сукупними витратами енергії, енергетичною цінністю зерна та коефіцієнтом енергетичної ефективності (Кее); ¨ математичний аналіз результатів досліджень, енергетична та економічна оцінка технології вирощування гречки проводились у відділі економіки Інституту землеробства УААН за “Методичними вказівками по визначенню економічної оцінки вирощування сільськогосподарських культур за інтенсивними технологіями”(А.М.Огінський, В.М.Баб’як,1998).
УДОБРЕННЯ ГРЕЧКИ
Дослідження по удосконаленню технології вирощування гречки, зокрема, системи її удобрення показали, що під впливом добрив змінюються біометричні показники рослин. Так, за мінеральної системи удобрення, їх внесення в основне в дозах N30Р60К60 з підживленням рослин азотом (N15) на ІV-VІІ етапах органогенезу та за розрахункової дози добрив на заплановану врожайність (N60Р120К120+N30+N30) забезпечили на 12% збільшення висоти рослин відносно базового варіанту (N45Р60К60 в основне) і на 10% за внесення мінеральних добрив в рядки N15Р15К15 одночасно з сівбою гречки. За органо-мінеральної системи удобрення показники висоти рослин збільшувались на 5% за всіх фонів при рядковому внесенні добрив та в підживлення рослин азотом (N15Р15К15+ N15). Застосування під гречку вторинної рослинної продукції забезпечило збільшення висоти рослин на 7-12% також за внесення мінеральних добрив в рядки і підживлення в період вегетації рослин (N20Р20К20+ N20). Таким чином, крім добрив, внесених в основне та в рядки, певний вплив на висоту рослин мали азотні добрива внесені в підживлення. Накопичення сухої речовини гречкою за мінеральної системи удобрення, за всіх фаз розвитку, більш інтенсивно проходило на варіантах з розрахунковою дозою добрив на заплановану врожайність (N60Р120К120+N30+N30) і за внесенням мінеральних добрив в рядки з підживленням (N15Р15К15+N15). Приріст сухої речовини до базового варіанту (N45Р60К60) становив від 8 до 20%. За органо-мінеральної системи удобрення більш інтенсивне накопичення сухої речовини в рослинах відмічено у фазі плодоутворення на фоні післядії 60 т/га гною + N120Р75К120 (51,4 ц/га) або на 5-9% більше відносно фонів – гною 30 т/га + N60-120Р75К120 (47-49 ц/га). Внесення мінеральних добрив під гречку на цих фонах призвело до подальшого наростання сухої речовини. Так, за основного внесення (N45Р45К45) накопичення сухої речовини на фоні 30 т/га гною + N60Р75К120 збільшилось на 22%; при такій же дозі гною, але подвійній дозі мінеральних добрив - на 18%; і подвійній дозі гною 60 т/га + N120Р75К120 – на 20%. Рядкове добриво в дозах– Р15К15 з підживленням рослин (N15) на ІV-VІІ та ІХ-Х етапах органогенезу на фоні - 30 т/га гною + N60Р75К120 забезпечило прирости сухої речовини на 20-24% більше порівняно з фоном подвійної дози гною та мінеральних добрив (60 т/га гною + N120Р75К120). Гречка, розміщена на фоні з подрібненою соломою накопичувала сухої речовини на 10-12% (43,0 ц/га) менше, порівняно з мінеральним фоном (N60Р60К60 під озиму пшеницю). Вищий вміст основних елементів живлення у рослинах, за мінеральної системи удобрення, у вегетативний період розвитку гречки, забезпечили нижчі дози добрив внесені в рядки та в підживлення (N15Р15К15+ N15) порівняно з основним внесенням добрив в дозах N30Р60К60+N15 : азоту на 0,40%, фосфору на 0,37%, калію на 0,38%. За органо-мінеральної системи, більше надходження елементів живлення в рослини забезпечила післядія добрив внесених під попередник гречки (цукрові буряки: 30 т/га гною +N60Р75К120 ) – азоту 3,3%, фосфору 1,23, калію 4,95%. З часу утворення репродуктивних органів, за обох систем удобрення, вміст основних елементів живлення у гречки знижувався вдвічі за рахунок їх накопичення у генеративних органах. Встановлено тісний зв’язок між процесом формування площі асиміляційного апарату гречки залежно від систем удобрення. Так, вищі показники листкової поверхні (24,5-25,9 тис.м2/га) сформувались у фазі плодоутворення за мінеральної системи удобрення при внесенні добрив в основне в дозах N30Р60К60+N15 і за розрахункової дози добрив на заплановану урожайність (N60Р120К120+N30+N30). Використання рядкового добрива з підживленням рослин N15Р15К15+N15 +N15 або тільки підживлення N15 +N15 на ІV-VІІ та ІХ-Х етапах органогенезу обумовило нижчі рівні асиміляційної поверхні на 3,1-4,9 тис.м2/га і вони становили 21,4-21,7 тис.м2/га (рис.1). Асиміляційна поверхня гречки більш інтенсивно наростала за органо-мінеральної системи удобрення на фоні внесення під її попередник 60 т/га гною + N120Р75К120. Так, у фазі плодоутворення її розміри становили 17,5 тис.м2/га, на фонах з нижчим рівнем удобрення (30 т/га гною + N60-120Р75К120) – 16,0-16,9 тис.м2/га. На цих фонах внесення мінеральних добрив під культуру сприяло утворенню на 40-46% вищих розмірів асиміляційної поверхні. За основного внесення (N45Р45К45) вона становила 23,4-24,5 тис.м2/га, за рядкового з підживленням (N15Р15К15+N15) – 23,9-25,7 тис.м2/га (рис.2). Застосування подрібненої соломи, під гречку, не мало значного впливу на розміри асиміляційної поверхні. Листкова поверхня збільшувалась за фазами розвитку не змінюючись відповідно досліджуваних варіантів і становила на фоні з подрібненою соломою – у фазі бутонізації: 10,2-14,5; без соломи на мінеральному фоні (N60Р60К60)- 11,4-14,8 тис.м2/га; у фазі цвітіння – 17,4-26,0 і 17,8-25,5; у фазі плодоутворення – 21,5-31,2 і 23,2-32,8 тис.м2/га відповідно (рис.3). Отже, за обох систем удобрення, мінеральні добрива, внесені в основне, в основне та в підживлення рослин азотними добривами за етапами органогенезу, сприяли росту рослин, накопиченню сухої речовини та листкової поверхні порівняно з нижчими дозами добрив внесеними в рядки, або в рядки з підживленням. Проте інтенсивність роботи асиміляційного апарату зростала за нижчих доз добрив. Так, інтегрована продуктивність фотосинтезу та питома зернова продуктивність за мінеральної системи удобрення при рядковому внесенні (N15Р15К15) та рядковому з підживленням (N15Р15К15+N15) рослин азотними добривами становила 2,57-2,58 г/дм2 і 1,0-1,03 г/дм2, що більше на 18% порівняно з базовим варіантом (N45Р60К60 в основне). За органо-мінеральної системи удобрення кращу продуктивність роботи асиміляційного апарату забезпечили мінеральні та органічні добрива внесені під попередник гречки, тобто їх післядія. Інтегрована продуктивність фотосинтезу відповідно фонів була 2,94-2,88-2,93 г/дм2, а питома зернова продуктивність -–1,10-1,17-1,15 г/дм2, що більше на 14% за внесення мінеральних добрив під гречку. При використанні вторинної рослинної продукції, вищі показники роботи асиміляційного апарату забезпечили азотні добрива внесені в підживлення на ІХ етапі органогенезу на мінеральному фоні з соломою – на 5,9%; на мінеральному без соломи (N60Р60К60)- на 5,6%; на фоні без добрив – на 4,4%. Таким чином, за мінеральної системи удобрення більшу роботу асиміляційного апарату забезпечили добрива, внесені в рядки (N15Р15К15) та в рядки з підживленням рослин (N15Р15К15+N15), а за органо-мінеральної системи – добрива внесені тільки під попередник гречки. Як зазначає М.В.Фесенко, основним лімітуючим фактором, що обмежує ефективність добрив в польових умовах є не низький рівень фотосинтетичних процесів, а несприятливе розподілення асимілянтів між вегетативною і генеративною сферами, що відбувається внаслідок недостатнього освітлення рослин на варіантах з високими дозами добрив за рахунок їх самозатінення. Основними структурними елементами, що в найбільшій мірі визначають продуктивність гречки є кількість і маса виповнених зерен на рослині. За мінеральної системи, добрива внесені в рядки (N15Р15К15) в порівнянні з добривами внесеними в основне (N45Р60К60) забезпечили на 41% більше виповнених зерен з більшою їх масою в 1,5 рази. Коефіцієнт кореляції між кількістю зерен на рослині і їх масою становив 0,93; між кількістю виповнених зерен і кількістю суцвіть на одній рослині –0,87; а виповнених зерен на рослині з кількістю виповнених зерен на суцвітті-0,78. За органо-мінеральної системи кращі показники продуктивності рослин сформувались на фоні 30 т/га гною+N60Р75К120. За внесення на цьому фоні мінеральних добрив в рядки (N15Р15К15) та в рядки з підживленням (N15Р15К15+N15) в порівнянні з фонами 30-60 т/га гною +N120-Р75К120 виповнених зерен на рослині утворилось на 10-11% більше і з більшою їх масою в 1,0-1,3 рази. Застосування під гречку вторинної рослинної продукції порівняно з мінеральним фоном (N60Р60К60) забезпечило практично рівнозначні показники продуктивності однієї рослини. Маса зерна з рослини становила 1,5-1,6 г. За всіх досліджуваних фонів внесення мінеральних добрив в рядки з підживленням рослин (N20Р20К20 +N20) по відношенню до контрольного варіанту (без добрив) забезпечили на 10-14% більше виповнених зерен з більшою їх масою в 1,2 рази. Коефіцієнт кореляції даних показників з урожайністю становив 0,93-0,94, що свідчить про тісну кореляційну залежність.
Урожайність гречки. Ступінь впливу добрив на реалізацію високої продуктивності гречки, в значній мірі, визначався погодними умовами. У сприятливі роки прирости зерна від добрив були на 25-30% вищими, порівняно з несприятливими роками. За мінеральної системи удобрення внесення добрив в рядки одночасно з сівбою гречки в дозах N15Р15К15 та в підживлення рослин (N15) на ІV-VІІ і ІХ-Х етапах органогенезу, в середньому за три роки, забезпечило урожайність гречки на рівні 22,1 ц/га, що на 5,0 ц/га більше відносно контрольного варіанту (без добрив) і на 2,0 ц/га відносно базового варіанту (N45Р60К60 – добрива внесенні в основне) з вищою окупністю мінеральних добрив зерном на 4,3 кг/кг (табл 1.). Істотні прирости зерна гречки 4,7 ц/га порівняно до контрольного варіанту (без добрив) і 1,7 ц/га до базового варіанту (N45Р45К45), отримано лише з внесенням азотних добрив в підживлення рослин на ІV-VІІ і ІХ-Х етапах органогенезу в дозі 15 кг/га. |