Харченко Г.С. Удосконалення технології вирощування продовольчої картоплі в умовах зрошення на півдні України

summary

В розділі 1 “Стан вивченості проблеми та задачі досліджень (аналітичний огляд літератури)” проведений аналіз наукових робіт вітчизняних та іноземних авторів по впливу зрошення, удобрення та щілювання на ріст і розвиток рослин картоплі, винос ними основних елементів живлення, на водоспоживання, водно-фізичні властивості грунту, продуктивність картоплі, економічну та енергетичну ефективність її вирощування, а також обгрунтована необхідність проведення досліджень у напрямку вивчення комплексного впливу основних технологічних засобів на ріст, розвиток і продуктивність картоплі.

 В розділі 2 “Умови проведення та методика досліджень” викладена  агрохімічна та водно-фізична характеристика грунту дослідної ділянки, проведена оцінка якості поливної води, охарактеризований клімат південної зони України та погодних умов в роки досліджень, наведені методики проведення польових дослідів та спостережень, агротехніка вирощування картоплі.

Долідження проведені в 1989-1991 роках шляхом постановки трьохфакторного польового досліду за схемою наведеною у таблиці 2, розміщення ділянок виконували методом розщеплених ділянок. Повторність досліду чотириразова. Ділянки першого порядку: фактор режим зрошення (А) -  мали посадкову площу 1109,7 м², облікову – 453,6 м². Ділянки другого порядку: фактор удобрення (В) відповідно – 369,6 та 151,2м². Ділянки третього порядку: фактор прийомів основного обробітку грунту (С) – 123,2 та 50,4м². Дослідження проводили на середньоранньому сорті картоплі Нєвська.

Грунт дослідної ділянки темно-каштановий, залишково-солонцюватий середньосуглинковий, типовий для зрошуваної зони півдня України.

Погодні  умови в роки досліджень для росту та розвитку рослин картоплі у весняній посадці, складались в основному задовільно. За дефіцитом водоспоживання 1989  рік був середньосухим, 1990 та 1991 роки – середньовологими.

 У досліді застосовували агротехніку відповідно до рекомендацій по вирощуванню картоплі на зрошуваних землях півдня України, розроблені Інститутом зрошуваного землеробства УААН.

Закладення та проведення дослідів, відбір грунтових і рослинних зразків та підготовку їх до аналізів проводили згідно методичних вказівок, посібників та ДОСТів ( М.М.Горянський, 1970; Б. А. Доспехов, 1979, 1985; А. Ф. Вадюніна і З. А. Корчагіна, 1986; В.О.Ушкаренко та О.Я.Скрипніков, 1988; Методичні розробки Інституту картоплярства по проведенню досліджень з картоплею, 1983).

Польовий дослід супроводжувався слідуючими аналізами, спостереженнями та обліками:

- фенологічні спостереження;

- густота стояння рослин;

-  динаміка росту і розвитку надземної частини рослин;

-  динаміка накопичення маси бульб;

-  динаміка розвитку кореневої системи;

- вміст поживних речовин у грунті;

-  змінювання вологості грунту та облік атмосферних опадів;

-  визначення середньодобового випаровування та сумарного водоспоживання;

-  щільність, шпаруватість та водопроникність грунту;

- облік врожаю методом суцільного зважування бульб з усієї облікової площі ділянки з визначенням товарності, середньої маси бульб, а також вмісту у бульбах крохмалю, вітаміну С, сухої речовини, нітратів.

Дані урожаю і результати досліджень, одержані в досліді, обробляли, використовуючи сучасні методи математичної статистики.

В розділі 3 “Режим зрошення та водоспоживання картоплі” проведений аналіз режиму зрошення за роками і періодами росту та розвитку рослин, а також визначено вплив різного рівня зволоження, удобрення та щілювання на сумарне водоспоживання та середньодобове випаровування картоплі за періодами росту та розвитку, а також у цілому за вегетацію.

При збиранні картоплі у фазу біологічної стиглості при вивченні режиму зрошення за критерії досліджуваного фактору нами були прийняті зрошувальна норма і кількість вегетаційних поливів. В залежності від погодних умов у роки досліджень було проведено при різних режимах зрошення 4-5 поливів зрошуваними нормами 1700-2050 м³/га.

Аналіз водоспоживання рослин показав, що в період від посадки до сходів випаровування проходило, в основному, з поверхні грунту і становило в середньому за роками досліджень 12,5-13,4м³/га. В період від сходів до початку цвітіння, коли проходить інтенсивне наростання бадилля та розвиток кореневої системи, середньодобове випаровування зростає у порівнянні з першим періодом в 1,9 – 2,1 рази.

В умовах зрошення середньодобове випаровування картоплі досягає свого максимуму в міжфазний період від початку цвітіння до припинення приросту бадилля. При режимах зрошення за схемами 70-80-70% НВ середньодобове випаровування в цей період становило 61,4  м³/ га, 60-80-70%  НВ - 57,1 м³/ га, 70-80-60 % НВ - 57,8 м³/га. У подальшому, після припинення приросту бадилля,  середньодобове випаровування картоплі знизилось у 2,1 - 2,5 раза.

Щілювання під гребенями значно збільшує витрату вологи у порівняні з контролем. Обсяг сумарного випаровування за період від посадки до збирання відповідно режимів зрошення 70-80-70, 70-80-60 і 60-80-70% НВ зростає на 149, 182 і 84 м³/га (рис. 1).

При нарізанні щілин у міжряддях зростання складає 182,66 та 14 м³/га. Витрата вологи при внесенні 70 т/га гною і щілюванні під гребенями на 50 м³/га була більшою, ніж  при  внесенні  лише  мінеральних  добрив  у  дозі N₁₀₀P₁₅₀K₁₂₀ і на 145 м³/га – при застосуванні органо-мінеральних на фоні режиму зрошення 70-80-70% НВ.