Хареба В.В. Агробіологічне обгрунтування виробництва капусти білоголової для продовольчих і насіннєвих цілей в Лісостепу і Поліссі України

summary

Сучасний  стан  і  наукове  обгрунтування  виробництва

капусти білоголової для продовольчих і насіннєвих цілей

У розділі охарактеризовано сучасний стан виробництва капусти білоголової в Україні. Виявлено причини зниження врожаю товарних головок і насіння капусти в останнє десятиріччя. Проведено детальний економічно-статистичний аналіз розвитку зонального виробництва капусти для продовольчих і насіннєвих цілей, на основі якого виділено чотири сегменти ринку. В результаті аналізу літератури вітчизняних і  зарубіжних авторів та власних досліджень теоретично обґрунтовано вплив технологічних заходів на ріст, розвиток рослин, формування сталого врожаю з високою якістю товарних головок і насіння. На основі здійсненого аналізу обґрунтована необхідність комплексного вивчення цієї проблеми в умовах Лісостепу та Полісся України та сформульовано основні напрями досліджень.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальну роботу проведено в  лабораторних і польових умовах Інституту овочівництва і баштанництва УААН, Львівському відділі зонального овочівництва, Київського і Донецького науково-дослідних центрів, науково- дослідного центру “Маяк” ІОБ УААН (Чернігівська обл.) та в учгоспі “Великоснітинський” Національного аграрного університету (Київська обл.).

Характеристика грунтів у дослідах. Грунти дослідних ділянок в Інституті овочівництва і баштанництва УААН представлені чорноземом типовим малогумусним важкосуглинковим. Товщина гумусного горизонту 45-60 см, глибина скипання від НСІ – 91 см. Вміст гумусу в орному шарі – 4,3%. Сума увібраних основ  - 26,6 мг-екв. на 100 г ґрунту, гідролітична кислотність – 3,2 мг-екв. на 100 г грунту, ступінь насиченості основами – 89,3%, вміст сполук азоту, що легко гідролізуються – 12,6 мг на 100 г ґрунту (за Корнфілдом), рухомого фосфору – 10,6 -11,9, обмінного калію – 16,7 – 18,0 мг на 100 г ґрунту (за Чириковим), рН_{сольове} - 5,7.

Грунт на полях Львівського відділу овочівництва – сірий лісовий середньосуглинковий, з вмістом гумусу 1,6–2,2%, сполук азоту, що легко гідролізуються (за Корнфілдом) – 11,5-13,2 мг на 100 г ґрунту, рухомого фосфору – 27,5, обмінного калію – 16,3 мг на 100 г ґрунту (за Кірсановим), рН_{сольове} – 5,9-6,0.

На ділянках учгоспу „Великоснітинський” і Київського науково-дослідного центру грунт – сірий лісовий грубопилуватий легкосуглинковий. Вміст гумусу в орному шарі – 1,25-2,0%, сполук азоту, що легко гідролізуються - 12,5-13,2 мг на 100 г грунту  (за Корнфілдом), рухомого фосфору та обмінного калію – 10,7-12,1 та 9,5-11,3 мг на 100 г грунту (за Кірсановим), гідролітична кислотність – 3,2-3,5, сума увібраних основ – 17,8-18,6 мг-екв. на 100 г ґрунту, ступінь насиченості основами – 82,0-85,3%, рН_{сольове} – 5,4-5,6.

Дослідні поля Донецького науково-дослідного центру були розташовані на чорноземі звичайному карбонатному середньогумусному важкосуглинковому на лесі. Вміст в орному шарі: гумусу 4,0-5,2%, сполук азоту, що легко гідролізуються – 5,7,  NO₃-3,3-6,9, Р₂О₅ – 3,1-3,8 мг на 100 г грунту (за Мачигіним), К₂О - 16,1 -18,5 мг на 100 г ґрунту (за Масловою), сума увібраних основ 29, 6 мг-екв. на 100г грунту, рН_{сольове} 5,1-6,0.

Грунт полів дослідної станції „Маяк” – чорнозем реградований піщано-легкосуглинковий на лесовидних відкладеннях. Вміст гумусу в орному шарі – 4,17%, рухомого фосфору – 25-30, обмінного калію – 17-25 мг на 100 г грунту (за Кірсановим), рН_{сольове} – 6,3.

 В середньому за рік в Україні буває 190-290 днів з температурою  вище 5⁰С, 150-200 днів – вище 10⁰С. Сума ефективних температур повітря вище 10⁰С за вегетаційний період складає на півночі 2700, на півдні – 3600⁰С. Середня тривалість безморозного періоду – 150-240 днів.

Лабораторно-польові досліди закладали згідно з "Методикой полевого опыта с овощными культурами" (1972), та рекомендацій, викладених в роботі “Овощные культуры и технологии их возделывания" (1981, 1992).

У процесі роботи були вдосконалені окремі елементи технологій, які  досліджувалися, методики проведення досліджень, які пізніше знайшли своє відображення в книгах: “Методика дослідної справи в овочівництві і баштанництві” (2001),  “Інструкція з апробації насінницьких посівів овочевих, баштанних культур та картоплі” (2001) і "Положення про виробництво оригінального та елітного насіння овочевих і баштанних культур, кормових коренеплодів, кормової капусти" (2001), "Сучасні методи селекції овочевих і баштанних культур" (2001).

Площа посівних ділянок у дослідах становила 100-277, облікових – 20-100 м², залежно від схеми досліджень. Повторність – чотириразова. В дослідженнях використовували  ранньостиглі сорти капусти білоголової Димерська 7 та Веснянка, пізньостиглі – Амагер 611, Харківська зимова, Ліка. Попередники - багаторічні трави, в окремі роки – помідор і гарбузові. Аналіз адаптивності генотипу в обмежених умовах середовища проводили з сортами: Веснянка, Віоланта, Жозефіна, Княгиня, Росава, Столична, Тетянка, Харківська зимова, Яна.

Агрохімічні показники ґрунтів визначали згідно з методичними вказівками (1965р.; 2001 р.), мікробіологічні дослідження проводили за загальноприйнятими методиками (1971р.). Облік хвороб  рослин (у динаміці) і пошкодження їх шкідниками проводили співробітники лабораторії захисту рослин за участю автора. Площу листової поверхні визначали за методом висічок, чисту продуктивність фотосинтезу (ЧПФ), фотосинтетичний потенціал (ФП), коефіцієнт використання фотосинтетично активної радіації (ФАР) розраховували за А.А.Нечипоровичем. Облік врожаю проводили на облікових ділянках суцільним методом у фазі технічної стиглості, зважуючи головки  і розділяючи їх на товарну і нетоварну частини.

Урожай насіння з ділянок збирали тричі: перші два збори  вибірково  при пожовтінні стручків, третій – суцільно. Після просушування насіння обмолочували окремо з кожної ділянки, зважували і визначали його якість (енергію проростання, схожість, масу 1000 шт.) за методикою "Семена сельскохозяйственных культур. Методы определения качества" (1981).

Відібрані для визначення лежкості маточники зберігали в контейнерах  К-450, в буртах, ширина яких 1,5 і висота 1 м, в сховищі підвального типу. 

Хімічний склад маточників визначали під час збирання врожаю. Вміст сухої  речовини визначали гравіметричним методом, загальний цукор – за Бертраном, аскорбінову кислоту – за Муррі. Економічну ефективність розраховували виходячи із вартості врожаю і додаткових витрат на одержання його приросту з кожного варіанту по фактичних затратах праці та коштів.

Статистичну обробку дослідних даних проводили методами дисперсійного і кореляційного аналізів за Б.А. Доспєховим (1985), А.В. Кільчевським і Л.В. Хотильовою (1985). Коефіцієнт  еластичності (Е) визначали за Г.Л. Громико (1981), як величину про відносну зміну однієї ознаки від іншої. Агрономічна стабільність (А_s) дорівнювала різниці між повною основною ознакою (100%) і коефіцієнтом варіації (V,%) (Т.К.Горова, 1999).