ІННОВАЦІЇ ЯК ПРІОРИТЕТНИЙ НАПРЯМОК ІНВЕСТУВАННЯ В ТРАНСФОРМАЦІЙНІЙ ЕКОНОМІЦІ Статья

Актуальність теми дослідження. В умовах ринкової економіки функціонування і розвиток промислових підприємств багато в чому зумовлені ефективною роботою їх інноваційного механізму, результативністю реалізованих нововведень. Тим часом статистичні дані останніх років підтверджують той факт, що для промислових підприємств України характерна серйозна криза в інноваційній сфері, що настійно вимагає вживання активних заходів по її подоланню як з боку держави, так і з боку підприємств і організацій. Інноваційна діяльність в Україні ще не одержала того теоретичного і практичного розвитку, що сприяло б подоланню наслідків економічної кризи 90-х років ХХ ст., нарощуванню темпів економічного зросту, підвищення ефективності виробництва. Характерно, що в промислово розвинених країнах на реалізацію продуктів інноваційної діяльності припадає понад 20% приросту національного доходу, що значно перевершує наші досягнення.

Дуже важливе розуміння того, що поза інноваційним шляхом ми не зможемо реалізувати жодної серйозної програми соціального й економічного розвитку.

Проблеми розробки і використання інновацій знаходять своє відображення в численних наукових публікаціях. Це зв'язано зі зростанням ролі інноваційної діяльності як найважливішого фактора підвищення ефективності діяльності промислових підприємств і стратегією держави, спрямованою на інноваційний розвиток.

Фундаментальні дослідження, спрямовані на розгляд сутності інновацій і інноваційної діяльності, знайшли своє відображення в роботах закордонних вчених –П. Друкера, А. Клайнкнехта, Е. Менсфілда, К. Опенлендера, П. Пілдича, Б. Санто, Р. Уотермена, Й. Шумпетера, а також вітчизняних - В.Александрової, Л. Антонюка, О. Амоші, С. Галузи, А. Гальчинського, Б. Данилішина, О. Лапко, А. Поручника, П. Перерви, Д. Стеченко, Д. Черваньова.

Окремі питання організації, управління, фінансування, оцінки економічної ефективності інноваційних проектів розглядаються в роботах українських вчених В. Бабича, І. Бланка, Є. Воробйова, Г. Задорожного, О. Марченко, Й. Петровича, Л. Української, В. Хобти і закордонних Л. Водачка, О. Водачкової, Ш. Тацуно, Б. Твісса, П. Уайта.

Не зважаючи на велику різноманітність досліджуваних наукових проблем, присвячених інноваційному прогресу, багато питань його активізації залишилися маловивченими і невирішеними навіть у теоретичному аспекті. Так, очевидна відсутність комплексних економічних розробок питань створення і продуктивного використання інновацій у виробництві. Особливо гостро відчувається нестача методологічної і методичної літератури з проблеми розвитку інноваційної діяльності за рахунок активізації інвестиційного фактора. Зокрема, мають потребу в більш глибокій теоретичній розробці питання оцінки ефективності інвестицій, що витрачаються на створення, впровадження і розвиток інновацій, визначення пріоритетних напрямків інвестування в інновації, законодавчої підтримки інноваційно-інвестиційних процесів, економічного стимулювання активізації інвестування в інновації та ін. Усі ці обставини визначили вибір теми дисертаційного дослідження, його логіку і структуру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках планової науково-дослідної роботи Харківського національного університету імені В.Н. Каразина "Соціально-економічний механізм і наслідки ринкових перетворень" (№ держ. реєстрації 0104U000675).

Мета і задачі дослідження. Метою даної роботи є наукове обґрунтування і розробка теоретико-методологічних і методичних питань управління процесами інноваційного розвитку суб'єктів господарювання і підвищення ефективності інноваційної діяльності на основі активізації інвестиційних процесів.

Відповідно до зазначеної мети в дисертаційній роботі поставлені наступні задачі:

- встановити роль інвестицій як основного фактора забезпечення пріоритетного розвитку інновацій;

- уточнити понятійний апарат, використаний при вивченні проблем інноваційного розвитку й інвестиційної діяльності промислових підприємств;

- розробити класифікацію інновацій на основі розширення критеріальних ознак для комплексного розгляду напрямків, факторів, умов реалізації інновацій з метою обґрунтованого відбору найбільш ефективних проектів інноваційного розвитку й інвестування;

- вивчити закордонний досвід розвитку і впровадження інновацій, фінансового забезпечення інноваційних процесів;

- встановити стан інноваційної сфери промислових підприємств в умовах переходу до ринкової системи господарювання;

- обґрунтувати методологічні основи визначення пріоритетів державної науково-технічної політики, що дозволяє підвищити ефективність взаємодії інститутів національної інноваційної системи;

- визначити методологічні підходи до встановлення рейтингової оцінки ефективності інноваційних проектів по її факторах з урахуванням "ризиків недостовірності" розрахунків;

- розробити методологічні підходи і рекомендації з удосконалення законодавчої бази і стимулювання активізації засобів інвестування в інновації.

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження є економічні відносини, що складаються між суб'єктами господарювання в зв'язку з їх інноваційною діяльністю. Предмет дослідження - методологічні основи підвищення ефективності інноваційних проектів у промисловості на основі активізації інвестиційної діяльності в умовах трансформації економіки.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження склали діалектичний підхід до вивчення економічних явищ і протиріч, системний розгляд проблем фінансового управління науково-технічним розвитком суспільного виробництва в трансформаційній економіці (визначення економічної природи інновацій, фінансового забезпечення інноваційних проектів, аналіз протиріч в оцінці ефективності інвестування в інновації). Використовувалися досягнення світової і вітчизняної наукової думки в галузі ефективності виробництва і господарського управління. При вивченні закономірностей і тенденцій інноваційного розвитку й інвестиційної діяльності використовувалися методи структуризації цілей (при проведенні класифікації інновацій, визначенні структурної побудови їх життєвого циклу), експертних оцінок (при виборі інновацій як об'єкта інвестування), порівняльного аналізу (при розробці теоретичних основ рейтингової оцінки ефективності інноваційних проектів), факторного аналізу (при формуванні системи стимулювання інвестицій в інновації), мінімізації ризиків при визначенні ефективності використання інвестицій в інноваційних проектах. Застосовано метод "Форсайт" для визначення пріоритетів державної науково-технічної політики.

Інформаційна база дослідження. При роботі над дисертацією використовувалися наукова література вітчизняних та іноземних авторів із проблем інновацій та НТП, їх інвестиційного забезпечення, матеріали періодичної преси, нормативно-правові документи, результати науково-дослідних розробок, дані Держкомстату України, матеріали наукових і науково-практичних конференцій, особисті розрахунки здобувача.

Наукова новизна отриманих результатів. Найбільш важливі результати дослідження, що містять елементи наукової новизни, полягають у наступному:

Вперше:

- запропоновано рейтингову оцінку ефективності інноваційних проектів з урахуванням ризиків недостовірності розрахункової величини її факторів, що впливають на кінцеві показники ефективності проектів;

- обґрунтовано методологічний підхід до визначення моделі мінімізації ризиків, що знижують ефективність інвестування в інновації, шляхом складання їх матриці залежності від макро- і мікросередовища підприємства з наступним впливом на негативні ризики.

Удосконалено:

- методологічне обґрунтування структуризації інноваційного циклу, що підрозділяється на два підцикли, які складаються з етапів і стадій: а) підцикл створення інновації (етапи фундаментальних НДР, НДДКР, експериментальні роботи); б) життєвий цикл інновації (етап комерціалізації інноваційного проекту, стадії початку підйому, уповільнення і спаду зростання економічного ефекту від реалізації проекту);

- систему стимулювання інвестування інновацій шляхом розподілу конкретних стимулюючих заходів по окремих стадіях життєвого циклу інновацій.

Дістали подальшого розвитку:

- класифікація інновацій на основі розширення їх критеріальних ознак шляхом включення до їх складу: здатності інновації до масштабного поширення на ринку, здатності ініціювання наступних інновацій;

- розкриття протиріч інвестування в інновації: між заощадженням і нагромадженням додаткового продукту, між інвестиційними процесами і оподаткуванням, між потребами в інноваціях (особливо високої вартості) і обмеженими ресурсами суб’єктів господарювання для їх розробки і впровадження;

- пропозиції з удосконалення законодавчої бази інвестування в Україні шляхом відображення у відповідних нормативних актах положень з оподатковування і стимулювання як факторів інноваційного інвестування, з розширення джерел фінансування і встановлення пільгових норм амортизаційних відрахувань для суб'єктів господарювання, що розробляють інноваційні проекти.

Практична значимість отриманих результатів. Теоретичні висновки і методологічні рішення, що містяться в дисертації, спрямовані на пошук й обґрунтування умов більш послідовного переходу економіки країни в інноваційно-інвестиційне русло. Практична значимість роботи полягає в розробці рекомендацій з розширення і підвищення ефективності інноваційної діяльності на основі раціонального використання наявного інвестиційного потенціалу. Так, розширення ознак класифікації інновацій, визначення методологічних основ рейтингової оцінки ефективності наявних інноваційних проектів, структуризація життєвого циклу інновацій дозволяють систематизувати їх аналіз, встановити порівняльну пріоритетність і створити тим самим передумови для більш обґрунтованого планування, фінансового забезпечення і стимулювання інноваційних проектів. Стимулювання застосовуваних інвестицій окремо по етапах і стадіях життєвого циклу інновацій підвищує їх ефективність і прискорює інноваційний процес. Проведений аналіз досягнень, що мають місце, і протиріч інвестування сприяє вибору найбільш раціональних напрямків інвестування інновацій, мобілізації додаткових джерел економічного ефекту. Пропозиції по врахуванню "ризиків недостовірності" зорієнтовані на підвищення достовірності порівняльної оцінки ефективності інноваційних проектів і встановлення більш обґрунтованої черговості їх реалізації.

Рекомендації з визначення величини ефективності і рейтингової оцінки інноваційних проектів використані в практичній роботі ВАТ"ЕМСС" (довідка № 6/128 від 11.05.07) і ВАТ "СКМЗ" (довідка № 36/18 від 17.04.2007).

Матеріали і висновки дисертації використовувалися в ХНУ імені В.Н.Каразіна при викладанні спецкурсу "Державне регулювання економікою" і в Донбаській державній машинобудівній академії при читанні курсів "Інноваційний менеджмент" та "Економіка й організація інноваційної діяльності" (довідка № 064-05-1086 від 12.06.07).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на: ІV-й Міжнародній науково-практичній конференції «Дослідження й оптимізація економічних процесів «Оптимум - 2003» (Харків, 2003), ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економіка підприємства: проблеми теорії і практики” (Дніпропетровськ, 2004), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Динаміка наукових досягнень – 2004” (Дніпропетровськ, 2004), Міжнародній науково-теоретичній конференції „Актуальні проблеми економічного розвитку виробничої сфери” (Донецьк, 2005), IV-й Міжнародній науково-практичній конференції „Динаміка наукових досягнень – 2005” (Дніпропетровськ, 2005), Міжнародній науково-теоретичній конференції „Науковий потенціал світу - 2005” (Дніпропетровськ, 2005).

Особистий внесок здобувача. Наукові висновки і рекомендації, отримані в процесі дослідження, зроблені автором самостійно. По наукових працях, опублікованих у співавторстві, особистий внесок здобувача відображений у рефераті в списку публікацій по темі дисертації.

Публікації. Основні положення і висновки дисертації викладені в 13 наукових працях загальним обсягом 4,5 др.арк., з них 7 опубліковані в спеціальних наукових виданнях, що входять у перелік ВАК України.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Робота викладена на 170 сторінках основного тексту, містить 21 таблицю, 15 рисунків.