ІНСТИТУЦІОНАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ: ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ Автореферат

У Вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету і завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено дані щодо публікацій та апробації результатів дисертації.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади інституціонального забезпечення сталого розвитку через фінансово-економічне регулювання» здійснено аналіз основ сталого розвитку, визначено підходи до інституціоналізації фінансово-економічного регулювання, досліджено особливості регулювання банківської системи в умовах фінансово-економічних ризиків.

Обґрунтовано, що розвиток будь-якої держави обумовлюється в першу чергу її економічною складовою, яка включає стійкість і стабільність усіх її елементів та їх здатність до саморозвитку. Сьогодні суттєвим проблемним питанням є не стільки розвиток окремих галузей, скільки відтворення відповідних просторових утворень. Саме за таким підходом стає можливим формування господарської системи держави, здатної відтворювати її економічну цілісність. Економічно орієнтований сталий розвиток являє собою керований процес, що гарантує надання рівних можливостей різним поколінням задовольняти свої потреби, але в допустимих межах, обумовлених соціальними та екологічними стандартами. Але бажаний розвиток досягається шляхом наповнення фінансовими ресурсами тих економічних об’єктів, які забезпечують конкурентні переваги визначених просторових утворень. Такий підхід передбачає застосування адекватних заходів державного управління.

У дисертації запропоновано схематизований концепт фінансово орієнтованого розвитку (рис. 1), відповідно до якого фінансово-економічна підсистема відіграє роль упорядкування взаємодії трьох факторів виробництва – землі, праці, капіталу. Увага акцентується на тому, що сьогодні домінуюче значення має проблема активації капіталу, тобто об’єктивно зосереджується на розкритті його значущості в забезпеченні сталого розвитку. Доведено, що для відтворення фінансово орієнтованого розвитку необхідно синхронізувати процеси інституціоналізації фінансово-економічних та соціальних і природно-ресурсних відносин. Виходячи з цього особливу роль у роботі відведено фінансово-економічному регулюванню. Цей процес розглянуто з позицій упорядкування відносин щодо забезпечення цільового стану бюджетної, фіскальної, грошово-кредитної, валютної підсистем, які покликані забезпечувати економічне зростання. Наголошуємо, що ефективність здійснення фінансово-економічного регулювання залежить від злагодженості роботи всіх його складових.