ІНСТИТУЦІЙНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ У ТРАНСФОРМАЦІЙНІЙ ЕКОНОМІЦІ Статья

Актуальність теми. Сучасні трансформаційні процеси, що відбуваються у національних економіках країн колишнього СРСР, здебільшого зорієнтовані на постіндустріальний розвиток. Це передбачає реформування моделі матеріально-ресурсного розвитку і вдосконалення структурно-функціональних інститутів з їх адаптацією до умов глобального середовища, яке теж перебуває в стані трансформації. Відтак визначення подальших перспектив економічного, політи чного, соціального і духовно-культурного розвитку національної економіки внаслідок інституційних перетворень потребує більш детального дослідження і обґрунтування.

Україна з набуттям у 2005р. статусу країни з ринковою економікою і підписанням у 2008р. угоди щодо членства в СОТ отримала можливість прискорити трансформаційні процеси та вдосконалити соціально-економічні відносини. У зв’язку з цим набувають великого значення проблеми, що пов’язані з інституційною та структурною перебудовою національної економіки та соціальної сфери. Вирішення означених проблем можливе за умов переорієнтації державного регулювання та створення нових неформальних інститутів. У зв’язку з цим стає більш актуальною проблема теоретичного обґрунтування процесів, чинників, а також наслідків інституційних перетворень в національній економіці на основі концептуальних засад інституціональної економічної теорії та аналітичного інструментарію сучасного інституціоналізму. Це допоможе адекватно відобразити суть і природу трансформаційних процесів, розробити механізми прискорення інституційних змін та вдосконалити соціально-економічні відносини, дозволить з’ясувати й оцінити рівень впливу різних інституцій на процеси трансформації, розробити модель інноваційно-інституційного розвитку національної економіки та інтелектуально-інформаційного суспільства. Цим і визначається актуальність дисертаційного дослідження як в теоретичному, так і практичному аспектах.

Теоретико-методологічну основу дисертації складають фундаментальні концепції і основні положення досліджуваної проблеми, сформульовані в наукових працях таких вчених-економістів, як Дж. Гобсон, Т. Веблен, Дж. Р. Коммонс, У. Мітчелл, Дж. Гелбрейт, О. Уільямсон, Р. Коуз, Д. Норт та ін.

Структурування концептуальних положень інституціонального напряму економічної теорії стосовно дослідження й аналізу інституційних перетворень у трансформаційній економіці знайшло відображення в працях вітчизняних вчених, а саме: І. Лукінова, А. Чухна, В. Геєця, В. Савчука, С. Архієреєва, Б. Кваснюка, А. Гриценка, В. Тарасевича, І. Малого, В. Дементьєва, В. Якубенка, К. Кривенка, Ю. Зайцева, О. Бєляєва, Г. Аніловської, Г. Григоряна, О. Яременко, П. Мазурка, Б. Одягайло, В. Соколинского, В. Кредісова, М. Хмелевського, Т. Гайдай, Н. Кравченко, М. Галабурди, О. Алимова, А. Даниленка, В. Трегобчука, О. Онипченко, А. Самійленко, М. Деркача, а також російських вчених-економістів В. Іноземцева, Ю. Ольсевича, В. Радаєва, А. Пороховського, Р. Нуреєва, Я. Кузьминова, М. Юдкевича, А. Олейника, А. Тарушкіна, А. Шастітко, В. Вольчика, Ю. Латова, О. Балабанової, А. Мурадова, Г. Клейнера тощо.

Незважаючи на те, що в наукових працях вітчизняних і зарубіжних економістів досить повно розкрито теоретико-методологічні аспекти інституційної теорії, потребує подальшого вивчення проблема обґрунтування інституційних перетворень у молодій ринковій економіці України. Це зумовило вибір теми дисертаційного дослідження, його структуру та зміст.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри політичної економії обліково-економічних факультетів ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». Вона є складовою наукової держбюджетної теми «Теоретичні проблеми становлення нової економічної системи в Україні» (реєстраційний номер 0101U002940). Особисто автором підготовлено підрозділ «Дослідження інституційних детермінант та перетворень у національній економіці».

Виконання дисертаційної роботи також пов’язано з науково-дослідною роботою Криворізького економічного інституту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»: «Перспективи розвитку міжнародної економічної діяльності підприємств гірничо-металургійного комплексу криворізького регіону». Особистим внеском автора є розроблені ним підрозділи «Дослідження умов трансформації національної економіки» та «Важелі підвищення конкурентоспроможності економіки України в міжнародному середовищі».

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні сучасних інституційних перетворень у трансформаційній економіці на основі застосування концепцій інституціонального напрямку економічної теорії.

Досягнення поставленої мети дослідження передбачає розв’язання таких основних завдань:

- розкрити сутність та охарактеризувати особливості інституційного підходу до аналізу економічних систем;

- визначити та дослідити інституційні детермінанти соціально-економічного прогресу в національній економіці;

- обґрунтувати інституційні засади вдосконалення державного управління національною економікою та її конкурентоспроможністю;

- дослідити умови трансформації національної економіки та наслідки інституційних перетворень;

- визначити і дослідити чинники та механізми їх впливу на формування інституційного середовища України;

- запропонувати сучасні важелі підвищення конкурентоспроможності економіки України в міжнародному середовищі та обґрунтувати необхідність їх застосування у сучасному економічному процесі.

Об’єктом дослідження є інституційна структура трансформаційної економіки.

Предметом дослідження виступають соціально-економічні відносини в суспільстві з приводу інституційних перетворень, форми та механізми досягнення цілей розвитку національної економіки за допомогою структурно-функціональних інститутів.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використовувались загальні та спеціальні методи наукового пізнання, а саме: діалектичний метод та метод наукового абстрагування при дослідженні концептуальних основ інституціонального напряму економічної теорії, його категорійно-понятійного апарату та інструментарію для подальшого економічного аналізу інституційних перетворень економічних систем та дослідження інституційних детермінант соціально-економічного прогресу національної економіки (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1); використання системного та структурно-функціонального підходів дозволило визначити і обґрунтувати основні чинники інституційних перетворень у трансформаційній економіці, окреслити інституційні засади державного регулювання цих процесів і дослідити структуру відносин між соціальними інституціями, бізнесом і владою (підрозділи 2.1, 2.2, 3.2); методи аналізу і синтезу були використані при з’ясуванні сутності та дослідженні особливостей формування інституційного середовища економіки України (підрозділ 3.1); методи системного підходу, імітаційного моделювання, описово-статистичний, графічний, метод групування статистичних даних трансформаційної економіки сприяли можливості прогнозування подальших перспектив соціально-економічного зростання на основі дослідження процесів створення і розвитку ринкових інститутів (розділи 2, 3).

Інформаційною базою дослідження стали наукові монографії, нормативно-правові документи, статистичні матеріали Державного комітету статистики, періодичні видання, матеріали міжнародних, всеукраїнських та міжвузівських науково-практичних конференцій, електронні ресурси мережі Інтернет тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному узагальненні, уточненні й обґрунтуванні методологічних засад та підходів до аналізу сучасних інституційних перетворень у трансформаційній економіці і безпосередньо у з’ясуванні та обґрунтуванні їх наслідків.

На захист виносяться наукові результати, одержані особисто автором, які полягають у тому, що в дослідженні

вперше:

- запропоновано більш змістовне тлумачення поняття «інституційні перетворення» у трансформаційній економіці на основі узагальнень основних концептуальних положень представників інституційного напрямку економічної теорії, а саме: інституційні перетворення - це удосконалення існуючих та створення нових структурно і функціонально визначених форм, що створюють умови, посилюють соціально-економічні відносини і нормують поведінку та дії людей (економічних агентів) в різних сферах їх життєдіяльності. З урахуванням цього розроблено механізм адаптації наявних економічних та соціальних інститутів у трансформаційній економіці до умов глобального середовища;

- обґрунтовано залежність сучасного етапу розвитку національної економіки від загального стану державної інформаційної інфраструктури, наявності єдиної загальнодержавної політики та стратегії економічного розвитку. Виходячи з цього, запропоновано механізм, що дозволяє вивчити взаємозв’язки та з’ясувати нормативно-обмежувальний вплив структурних і функціональних інститутів на процеси трансформації національної економіки;

- на основі розробленої моделі інноваційно-інституційного розвитку національної економіки запропоновано алгоритм державної координації соціально-економічних процесів та інституційних перетворень у трансформаційній економіці, застосування комплексного підходу до яких дозволяє дослідити чинники прискорення/гальмування трансформаційних процесів в економіці постіндустріального суспільства й обґрунтувати чинники формування інституційного середовища та інтелектуально-інформаційного суспільства. На основі цього запропоновано шляхи вдосконалення системи масових соціальних комунікацій з метою подолання інформаційної асиметрії між соціальними інституціями, бізнесом і владою для досягнення конструктивних інституційних перетворень;

вдосконалено:

- принципи побудови соціальної піраміди цінностей сучасного суспільства у трансформаційній економіці з урахуванням ключових понять і концептуальних положень теорії бездіяльного класу Т.Веблена. Це дозволило встановити, що на поведінку людей (економічну, соціальну, правову тощо) впливають мотиви демонстративного споживання, заздрісного порівняння, інстинкт наслідування, закон соціального статусу та інші природжені і набуті схильності, що, власне, можна вважати рушійною силою здійснення економічним агентом будь-якої діяльності;

- змістовне трактування поняття «власність» в сучасній економічній теорії та запропоновано доповнення елементів класифікації А. Оноре щодо визначення прав власності додатковими елементами, необхідними для становлення нової економічної системи в Україні, а саме: беззастережним правом суб’єкта набувати власність, у тому числі й інтелектуальну, виступати її носієм і використовувати соціально-економічні результати від її реалізації для забезпечення конструктивних інституційних перетворень;

- механізм узгодження нормативно-законодавчих документів на регіональному і загальнодержавному рівнях стосовно створення і розвитку інституту підприємництва, узгодження регуляторної політики та дозвільних процедур, їх сприяння досягненню поставлених цілей з використанням піар і медіа підтримки інституційних перетворень;

набуло подальшого розвитку:

- визначення сучасної соціально-економічної ролі інституцій в житті організованого суспільства та меж застосування теорії природно-еволюційного розвитку інституцій, що створюють сприятливе середовище для прискорення трансформаційних процесів і підґрунтя для сталого економічного розвитку;

- тлумачення інституційних перетворень і впливу їх наслідків на формування і розвиток трансформаційної економічної системи з використанням моделі кластеризації, як основи стратегічного партнерства між соціальними інституціями, бізнесом, владою та закладами освіти, що забезпечують фаховий рівень працівників.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані та обґрунтовані наукові положення, висновки та рекомендації дисертації можуть бути використані у подальших дослідженнях інституційних перетворень в умовах становлення і розвитку ринкового середовища національної економіки.

Наукові розробки і практичні рекомендації дисертаційного дослідження були використані при внесенні коректив до чинної Програми підтримки підприємництва на 2006-2008 рр. «Кривий Ріг - підприємцям» затвердженої рішенням виконкому Криворізької міської ради №3823 від 23.12.2005р. (довідка №7/11-3089 від 08.01.2007р.). Рекомендації щодо планування соціально-економічної діяльності враховані ВАТ «Електрозавод», яке спеціалізується на виробництві електрообладнання для вугільної, гірничо-видобувної та металургійної промисловості (довідка №306а від 04.12.2007р.).

Результати дисертаційного дослідження стосовно розвитку і підтримки інституту підприємництва, узгодження регуляторної політики та дозвільних процедур, сформульовані у вигляді пропозицій і направлені 09.11.2007р. до Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва для експертної оцінки, були використані при розробці законодавчих та нормативних актів з питань розвитку та підтримки малого і середнього підприємництва, реформування дозвільної системи (довідка №1810 від 04.03.2008р.).

Матеріали дослідження використовуються у Криворізькому економічному інституті ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» при викладанні дисциплін «Трансформаційна економіка», «Перехідна економіка», «Міжнародні організації» і «Підприємництво та бізнес-культура» (довідка №01-419 від 19.06.2007р.), також у Криворізькій філії Міжнародного університету фінансів при викладанні дисципліни «Макроекономіка» (довідка від 03.11.2006).

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати роботи були апробовані у формі доповідей та обговорені на всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях «Розвиток наукових досліджень» (м. Полтава, 2005), «Соціально-психологічні технології управління персоналом» (м. Харків, 2006), «Проблеми економічної освіти і науковий прогрес» (м. Кривий Ріг, 2006), «Наукові концепції і практика реалізації стратегій інноваційного розвитку України та її регіонів» (м. Донецьк, 2007), «Наука і вища освіта» (м. Запоріжжя, 2007) та «Паблік рилейшнз в самоврядуванні» (м. Краснік, Польща, 2007). Крім цього, результати дослідження обговорювались на кафедрі політичної економії обліково-економічних факультетів ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», на спільному засіданні кафедри політичної економії та кафедри маркетингу Криворізького економічного інституту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана».

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано у 13 наукових працях загальним обсягом 7,14 друк. арк., з яких 6,71 друк. арк. належить особисто автору. Серед них 6 статей опубліковано у наукових фахових виданнях, а 7 – в інших виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел зі 192 найменувань і містить 185 сторінок машинописного тексту, 21 рисунок на 13 сторінках, 7 таблиць на 5 сторінках.