Калатур К.А. Нематодні та грибні хвороби сходів цукрових буряків та заходи обмеження їх шкідливості в умовах Лісостепу України

summary

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, проаналізовано стан проблеми, сформульовано мету і основні завдання досліджень, визначені наукова новизна та практична цінність роботи, наведено відомості про апробацію результатів досліджень, структуру та обсяг роботи.

В розділі 1 подано огляд літератури, де наведено аналіз результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених з питань поширення, шкідливості фітогельмінтів та факторів, які впливають на їх чисельність в грунті і розвиток коренеїда сходів цукрових буряків. Висвітлено взаємозв’язок між нематодами та грибами, що виникає в процесі патогенезу хвороб сільськогосподарських культур.

МІСЦЕ, МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Основні дослідження з теми дисертації проводили з 1996 по 2005 рік в лабораторії нематології Інституту захисту рослин УААН, лабораторії захисту цукрових буряків від шкідників і хвороб Інституту цукрових буряків УААН, на Уладово-Люлинецькій (Вінницька область) та Білоцерківській (Київська область) дослідно-селекційних станціях. Окремі питання вивчали в лабораторних, польових та виробничих умовах.

Облік чисельності та вивчення видового складу нематод цукрових буряків проводили в перший місяць вегетації цукрових буряків у фазі “вилочки”, першої та другої пари справжніх листків водночас з обліком ураження рослин коренеїдом. Нематод, здатних до міграції, виділяли модифікованим методом Бермана (Метлицкий, 1978; Сигарева, 1986). Фіксували ТАФом (Кирьянова, Кралль, 1969) та визначали під мікроскопом МБІ-15 на тимчасових водно-гліцеринових препаратах. Для виділення цист бурякової нематоди застосовували метод промивання на ситах. Зараженість грунту встановлювали за кількістю інвазійних личинок і яєць в 100 см³ грунту (Трибель та ін., 2001).

Для визначення статусу домінування видів нематод скористалися коефіцієнтом постійності виду P. Кассагнау (СС) (Cassagnau, 1961), а подібність видового складу нематод встановлювали за допомогою індексу Жaккарда (І) (Jaccard, 1912).

Облік коренеїда сходів проводили у фазі “вилочки”, першої та другої пари листків за методикою В.М. Шевченка (1959).

Шкідливість коренеїда та фітонематод на посівах цукрових буряків встановлювали методом кореляційно-регресійного аналізу (Доспехов, 1995).

Ефективність дії застосованих фунгіцидів і інсектицидів та їх сумішей визначали за методиками випробування і застосування пестицидів (Трибель та ін., 2001).

Статистичну обробку отриманих результатів проводили методом дисперсійного аналізу з використанням комп’ютерної програми MS Excel 5.

ВИДОВИЙ СКЛАД ТА ДИНАМІКА ЧИСЕЛЬНОСТІ НЕМАТОД РИЗОСФЕРИ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

 

За результатами досліджень встановлено, що видовий склад нематод в ризосфері цукрових буряків представлений 32 видами, які належать до 4 рядів, 13 родин, 17 родів.

Всі виявлені види належать до 3 еко-трофічних груп: фітогельмінтів специфічного патогенного ефекту (6 видів), мікогельмінтів (11 видів) та сапробіонтів (15 видів). Частка фітогельмінтів у загальному видовому складі нематод складає 18,8%, мікогельмінтів - 34,4%, а сапробіонтів - 46,8%. Співвідношення між еко-трофічними групами можна представити у вигляді 1,0:1,8:2,5, тобто кількість мікогельмінтів в комплексі була вдвоє, а сапробіонтів майже втроє більшою, ніж фітогельмінтів.

За частотою зустрічання у пробах 12 видів були охарактеризовані як домінуючі (зустрічались у переважній більшості проб); 14 видів віднесено до групи частих (тих, що траплялись у 5-50% проб); решта – 6 видів визнано рідкісними (такими, що виявились у менш ніж 5% проб).

Наведені дані щодо високого ступеня схожості видового складу (коефіцієнт схожості Жаккарда становить 0,81) в різних грунтово-кліматичних умовах, наявності загальних домінуючих та частих видів свідчать про існування єдиного комплексу фітонематод, характерного для агроценозів цукрових буряків.

Динаміка чисельності нематод в ризосфері цукрових буряків впродовж вегетації була прослідкована на виробничих посівах Білоцерківської ДСС. На протязі всього періоду вегетації за результатами проведених досліджень виявлене значне коливання чисельності всіх груп нематод. Самий низький рівень нематодної інвазії відмічено в кінці травня, що пов’язано з нестачею вологи в грунті та вищими за норму температурами. В цей період загальна чисельність фітогельмінтів не перевищувала 62 особин/100 см³ грунту, мікогельмінтів – 20, сапробіонтів – 72.

Найбільша чисельність фітогельмінтів зареєстрована в кінці червня (193 особин/100 см³ грунту) та на початку липня (223 особин/100 см³ грунту). Збільшення чисельності фітогельмінтів в червні-липні співпадає з рясними опадами, особливо в липні, коли кількість опадів перевищила середню багаторічну норму.

Наростання популяцій мікогельмінтів відбувалось паралельно росту і розвитку рослин цукрових буряків та заселенню грибами їх ризосфери. Самий низький рівень чисельності мікогельмінтів відмічено в кінці травня (20 особин/100 см³ грунту), самий високий – на початку серпня (50 особин/100 см³ грунту).

Динамізм популяцій сапробіонтів дещо відмінний від динамізму популяцій попередніх груп нематод. В кінці травня та на початку червня в сухому грунті спостерігається зниження їх чисельності (з 72 до 41 особин /100 см³ грунту). Послідуючому зростанню чисельності сапробіонтів (до 85 особин /100 см³ грунту) сприяли не стільки самі опади, скільки активізація під їх впливом процесів розкладу органічних решток в ризосфері цукрових буряків.

Таким чином, основним абіотичним фактором, що впливає на динаміку чисельності фітонематод в грунті впродовж вегетації є метеоумови і, в першу чергу - кількість опадів.