Каленська С.М. Агроекологічні та біологічні основи інтенсифікації виробництва озимого жита і тритікале в Лісостепу України

summary

СТАН, ПРОБЛЕМИ Й ПЕРСПЕКТИВИ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА ОЗИМОГО ЖИТА І ТРИТІКАЛЕ

У розділі наведено аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних дослідників, статистичних даних, щодо стану зернової галузі України в цілому та виробництва зерна озимого жита і тритікале зокрема, біологічних особливостей розвитку цих культур, технологічної забезпеченості сортів нового покоління.    

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

 Грунтово-кліматичні умови проведення досліджень. Експериментальна частина досліджень  здійснювалась протягом 1988-2000 років в стаціонарному       (8-пільна зернопросапна сівозміна) та тимчасових дослідах лабораторії інтенсивних технологій зернових колосових та кукурудзи Інституту землеробства УААН у дослідному господарстві “Чабани” Києво-Святошинського району Київської області, яке розташоване в північній частині Лісостепу України (Київський агрогрунтовий район центральної провінції ).

Досліди були закладені на темно-сірих опідзолених крупнопилуватих легкосуглинкових грунтах на лесовидному суглинку. Глибина залягання грунтових вод 3,0-3,5 м.

  Аналіз погодних умов вегетаційних років проведення, який виконувався за даними гідрометеорологічного пункту “Чабани“, показав, що в  цілому  вони були сприятливі для вирощування високих врожаїв озимих культур. При цьому,  в окремі періоди спостерігались відхилення (і досить суттєві)  від середніх багаторічних даних за основними показниками (кількість опадів, середня місячна температура повітря).

 Намітилась загальна тенденція до потепління: середня температура повітря за сільськогосподарський рік (1987-1999рр.) підвищилась на 1.2⁰С. Найбільше підвищення температур спостерігалось у січні – на 2.8 ⁰С, лютому – на 3.3 ⁰С, березні – на 2.8⁰С, квітні – на 1.6 ⁰С. Середня місячна температура повітря із значними відхиленнями в бік зниження, відмічалась переважно лише в грудні (1995/96 рр, 1996/97 рр.).

 За середніми показниками суми опадів досліджуваний період (1987-1999 рр.) є типовим за середніми багаторічними даними: 567 мм (1988-1999 рр.) і 558 мм (середні багаторічні дані). Але ці параметри включають надлишок або недостачу опадів по окремих роках і вони не є об’єктивними з точки зору сільськогосподарського виробництва.

За нашими підрахунками всі сільськогосподарські роки періоду проведення досліджень за коефіцієнтом суттєвості відхилення кількості опадів за вегетаційний рік від середніх багаторічних  діляться на три категорії:

I – роки з умовами, близькими до звичайних (1988/89; 1989/90; 1993/94; 1994/95; 1996/97; 1997/98; 1998/99 рр.) – коефіцієнт відхилення 0.3-0.7;

ІІ – роки з умовами, які суттєво відрізняються від середніх багаторічних (1990/91; 1991/92; 1992/93; 1995/96 рр.) – коефіцієнт відхилень 0.9-1.8;

ІІІ – роки з умовами, які наближені до рідкісних (1987/88 рр.) – коефіцієнт відхилення 2.0.

Загальна характеристика вегетаційного року не дає можливості диференційовано підійти до визначення впливу критерію “опади” на формування і реалізацію продуктивності озимих зернових культур. Аналіз забезпеченості опадами кожного  місяця показав, що з 144 місяців (1987-1999рр.) до І категорії (умови наближені до середніх багаторічних, Кс=0.1-0.8) належали 65 місяців (49%); до ІІ категорії (умови сильно відрізняються від середніх багаторічних, Кс=0.9-1.9) - 49 місяців (32%) і до ІІІ категорії (рідкісні умови Кс=2-6.0) – 25 місяців (19%).

За період активної вегетації озимих культур (1987-1999 рр.) частка місяців, близьких за кількістю опадів до середніх багаторічних, склала 40%; з умовами, які сильно відрізняються від середніх багаторічних – 36%; наближених до рідкісних умов - 24%. Зросла імовірність сухих місяців в період  активної вегетації озимих культур: 33-75% місяців належать до посушливих; 25-67% – до вологих  і 0-42% - до типових. Такі умови забезпеченості опадами створюють проблеми для ефективного функціонування агросистем, і лише сорти і культури з високим рівнем адаптивності здатні ефективно реалізовувати свій біологічний потенціал.

 Об'єкти, схеми  та методики досліджень.  З метою реалізації програми наукового обгрунтування технологій вирощування сортів озимого жита та тритікале були закладені і проведені дослідження в стаціонарному та тимчасових дослідах.

Схемою стаціонарного досліду (табл.1) передбачалося  вивчення  впливу систем удобрення та захисту на продуктивність сортів жита і тритікале. Площа облікової ділянки 25 м², повторність 4-кратна на IV етапі органогенезу. 

Для проведення базових досліджень з вивчення впливу окремих елементів технологій на формування і реалізацію біологічного потенціалу сортів озимого жита і тритікале поряд із стаціонарними дослідженнями було здійснено комплекс досліджень у 7  тимчасових  дослідах з площею облікової ділянки 10 м² при 6-кратному повторенні.