Каплін О.О. Вплив попередників, способів обробітку грунту та мінеральних добрив на продуктивність скоростиглих гібридів соняшнику при зрошенні

summary

Стан вивченості питання

У розділі наведено результати досліджень вітчизняних і закордонних вчених з питань вибору попередників й строків сівби, способів основного обробітку ґрунту, застосування добрив для основних і проміжних посівів скоростиглих гібридів соняшнику та продуктивності рослин при взаємодії агротехнічних заходів вирощування.

Умови та методика проведення досліджень

Польові досліди виконували протягом 2000-2002 рр. на полях ЗАТ ім. Шевченка Генічеського району Херсонської області згідно з методикою польового досліду (Б.О. Доспєхов, 1985).

Ґрунт дослідної ділянки - темно-каштановий легкоглинистий слабкосолонцюватий. Вміст гумусу в 0-30 см шарі ґрунту – 2,15-2,20%, рухомих форм елементів живлення: нітратного азоту – 3,4; рухомого фосфору – 4,6; обмінного калію – 51,7 мг/100 г ґрунту.

Клімат місця проведення досліджень (південної зони Степу України) посушливий, з великими тепловими ресурсами, частими суховіями, незначною кількістю та нерівномірним розподілом опадів. Проведені спостереження свідчать, що роки досліджень за показниками забезпеченості соняшнику в період вегетації теплом і вологою переважали відповідні середньобагаторічні дані. Разом з тим були відмічені значні коливання перерозподілу накопичення тепла та вологи опадів за місяцями.

Вивчення впливу попередників основного та проміжних посівів соняшнику (озима пшениця на зерно - основний строк сівби соняшнику – 3-я декада квітня; озима пшениця на зелений корм - ранній післяукісний посів соняшнику – 3-я декада травня; злаково-бобова сумішка на зелений корм - пізній післяукісний посів соняшнику – 2-а декада червня; озимий ячмінь на зерно - післяжнивний посів соняшнику – 1-а декада липня), способів обробітку ґрунту (полицевого та безполицевого на глибину 20-22 см) та мінеральних добрив (без добрив; N₃₀P₄₅; N₆₀P₉₀) на продуктивність скоростиглих гібридів соняшнику (Харківський 49; Красень; Візит; Одеський 149) проводили у польовому чотирьохфакторному досліді методом розщеплених ділянок.

Густота стояння рослин досліджуваних гібридів соняшнику перед збиранням складала 70 тис. шт./га.

Повторність досліду – чотириразова. Площа ділянки четвертого порядку –168 м².

Проведення досліджень супроводжувалось аналізом ґрунтових, рослинних зразків і спостереженнями за погодою та рослинами.

Зміна фізичних і хімічних властивостей ґрунту в зв’язку

 з досліджуваними факторами

Більш сприятливі для росту та розвитку рослин соняшнику показники загальнофізичних (щільності складення, шпаруватості) та воднофізичних (водопроникності) властивостей ґрунту складались в основних посівах соняшнику за умови застосування полицевого основного обробітку ґрунту.

Внесення азотних і фосфорних добрив сприяє збільшенню запасів рухомих форм азоту (NO₃^-) та фосфору (P₂O₅) в ґрунті. У варіантах із внесенням добрив (як в основних, так і в проміжних посівах) запаси поживних речовин витрачаються інтенсивніше, ніж у варіантах без добрив. Це пов’язано з вищим урожаєм в основних посівах соняшнику і, відповідно, більшою потребою рослин у мінеральному живленні. Динаміка зміни вмісту рухомих форм азоту, фосфору та калію в ґрунті була різною. Якщо запаси нітратного азоту найбільш інтенсивно зменшувались протягом періоду “сходи – цвітіння”, то рухомого фосфору та обмінного калію – в період “цвітіння – фізіологічна стиглість насіння”.

Вплив попередників і агротехнічних заходів на динаміку росту

й розвитку соняшнику

Строки настання фаз росту та розвитку рослин соняшнику, тривалість міжфазних періодів в основних і проміжних посівах визначаються, головним чином, погодними умовами вегетаційного періоду років проведення досліджень (темпами накопичення ефективних температур). У проміжних посівах тривалість міжфазних періодів скорочується, передусім через кращу забезпеченість їх теплом порівняно з основним весняним посівом (за рахунок цього рослини забезпечувались необхідною кількістю ефективних температур швидше, ніж в основних весняних посівах). Досліджувані гібриди майже синхронно проходили всі фази росту і розвитку, за винятком гібриду Красень, який у кожний міжфазний період й протягом усього періоду вегетації потребував більшої кількості теплової енергії.

Найвищі темпи приросту рослин досліджуваних гібридів соняшнику відмічені в міжфазний період “утворення кошику – цвітіння”. Рослини соняшнику досягають максимальних розмірів у висоту за умови вирощування в післяукісних посівах. Висота рослин і діаметр кошику зумовлені, головним чином, фенотипом рослин досліджуваних гібридів соняшнику. Використання мінеральних добрив й полицевого основного обробітку ґрунту забезпечує помітне збільшення висоти та діаметра кошиків рослин соняшнику.

Динаміка накопичення надземної маси, площа листкової

поверхні та продуктивність фотосинтезу рослин соняшнику у зв’язку з досліджуваними факторами

Динаміка накопичення листкової поверхні та біомаси рослин соняшнику, чистої продуктивності фотосинтезу й фотосинтетичного потенціалу цієї культури протягом всього періоду вегетації значною мірою залежить від місця соняшнику в ланці зрошуваної сівозміни. Застосування мінеральних добрив покращує поживний режим ґрунту, дозволяючи рослинам соняшнику формувати більшу асиміляційну поверхню, за рахунок чого збільшується інтенсивність накопичення біомаси рослинами, зростає врожай насіння як основних, так і проміжних посівів культури. Поряд із впливом агротехнічних умов, величина показників площі листкового апарату, накопичення сухої речовини, фотосинтетичний потенціал й чиста продуктивність фотосинтезу великою мірою визначаються фенотиповими особливостями конкретного гібриду.