Києнко З.Б. Урожайність та якість картоплі нових сортів залежно від норм мінеральних добрив та регулятора росту потейтину на дерново-підзолистих грунтах Полісся України

summary

Стан вивченості питання і обґрунтування вибраного напрямку досліджень (огляд літератури).  

У розділі подано аналіз наукових публікацій з біології рослин картоплі, значення сорту у формуванні її продуктивності, реакції сортів на рівні мінерального живлення, роль фітогормонів і їх синтезованих аналогів в утворенні, рості та розвитку бульб.

На основі аналізу літературних джерел визначено недостатньо вивчені питання впливу окремих ендогенних та екзогенних факторів і їх поєднаної дії на продуктивність картоплі нових сортів , занесених до Реєстру сортів рослин України. Обґрунтована необхідність їх подальшого вивчення.

Умови та методика проведення досліджень.

Польові досліди проводилися на дослідному полі Київського філіалу Українського інституту експертизи сортів рослин (колишня Бородянська Державна сортовипробувальна станція) протягом 2001 – 2003 рр. В 2001 році досліди були закладені на полі № 2 у ланці першої сівозміни, з таким чергуванням культур: однорічні трави, озима пшениця, картопля. Ґрунт – дерново - середньо підзолистий,  глеюватий, супіщаний.  Вміст гумусу (за Тюріним) в  орному шарі (0 - 20 см) становить 1,81%. Вміст нітратного азоту 14 – 16 мг/1 кг ґрунту, рухомих форм фосфору (за Кірсановим) – 13,2 мг/100 г ґрунту, обмінного калію (за Масловою) – 13,4 мг/100 г ґрунту, рН сольове – 5,2, гідролітична кислотність - 2,0 мекв/100 г ґрунту.

В 2002 році досліди були закладені на полі № 7 другої сівозміни з таким чергуванням культур: однорічні трави, озима пшениця, картопля. Ґрунт - дерново-середньопідзолистий,  глеюватий, супіщаний. Вміст гумусу (за Тюріним) в орному шарі становить 1,86%, нітратного азоту 13 – 17 мг/1 кг ґрунту, рухомих форм фосфору(за Кірсановим) – 14,7 мг/100 г ґрунту, обмінного калію (за Масловою)  – 15,1 мг/100 г ґрунту, рН сольове – 5,4, гідролітична кислотність  - 2,2 мекв/100 г ґрунту.

В 2003 році досліди проводилися на полі № 3 першої сівозміни з чергуванням культур аналогічним як у 2 та 7 полях. За агрохімічною характеристикою ґрунту дане поле характеризується вмістом гумусу – 1,85 %,  нітратного азоту 14 – 18 мг/1 кг ґрунту, рухомих форм фосфору – 15,4 мг/100 г ґрунту, обмінного калію 15,8 мг/100 г ґрунту,    рН сольове – 5,2 , гідролітична кислотність - 2,3 мекв/100 г ґрунту. 

Погодні умови в роки проведення досліджень були різними, не тільки за кількістю атмосферних опадів та їх розподілом, за період вегетації рослин, але і за температурою. При середній багаторічній (42 роки) кількості атмосферних опадів за квітень – серпень 323,9 мм, у 2001 році їх випало 280,7 мм, у 2002 році – 227,9мм, і у 2003 році лише 224,6 мм. Крім меншої від середньо - багаторічної кількості опадів роки досліджень характеризувалися і вищою температурою повітря. За температурними показниками найбільш сприятливим за роки досліджень був 2003 рік. На період зав’язування та накопичування маси бульб (червень-серпень) максимальна температура червня становила 32,1 С⁰; липня 31,7С⁰ і серпня 28,9С⁰. У 2001 році вона  становила по цих місяцях відповідно: 28,0;35,7;33,0 С⁰, а у 2002 році – 33,4; 35,2 та 33,7С⁰.

Про сприятливість погодних умов для формування урожайності картоплі можна досить об’єктивно судити на підставі визначення гідротермічного коефіцієнта (ГТК). Для картоплі найбільш сприятливим ГТК є показник 1-2. За роки наших досліджень величина ГТК по окремих роках характеризувалася такими показниками: 2001 рік – 1,1; 2002 рік – 0,8; 2003 рік – 1,2. Отже за величиною гідротермічного коефіцієнта і температурними умовами найсприятливішим видався 2003 рік, не дивлячись на те, що на період вегетації він характеризувався найменшою кількістю опадів. У 2003 році отримано і найвищу урожайність бульб картоплі усіх сортів.

Польові досліди проводилися згідно методичних рекомендацій з картоплярства та рослинництва (Методические рекомендации по проведению исследований с картофелем – К.:1983г.; Методичні рекомендації щодо проведення досліджень з картоплею, - Немішаєве, 2002рік; Доспехов Б.А., 1979р.).

Об’єктом досліджень були рослини картоплі сортів:

Серпанок (ранній), Фантазія (середньоранній), Слов’янка (середньостиглий), Тетерів (середньопізній), які вирощувалися на фоні внесення різних норм мінеральних добрив, регулятора росту потейтину за такою схемою досліду:

1.     Без добрив та потейтину (контроль);

2.      Обробка садивних бульб потейтином;

3.     N₆₀ P₆₀ K₉₀

4.     N₉₀ P₉₀ K₁₂₀

5.     N₁₂₀ P₉₀ K₁₅₀

6.     N₆₀ P₆₀ K₉₀ + обробка садивних бульб потейтином

7.     N₉₀ P₉₀ K₁₂₀ + обробка садивних бульб потейтином

8.     N₁₂₀ P₉₀ K₁₅₀ + обробка садивних бульб потейтином

Дослід закладався методом розщеплених ділянок. Загальна площа ділянки під добривами 139,2м²; облікова 100м²; облікова площа під сортом 25м², повторність чотирикратна. У дослідах використовувалися добрива  у формі аміачної селітри (34,1% д.р. N), гранульованого суперфосфату (19% д.р. P₂O₅) та калімагнезії (29% д.р. К₂О).

Потейтин – це прозорий безбарвний водний розчин, діючою речовиною якого є комплекс N – оксиду 2,6 – диметилпірідину з бурштиновою кислотою. Виготовляється згідно з ТУ У 88.264.12-93.

Садивні бульби обробляли шляхом занурення протягом десяти хвилин при температурі 16-18 С⁰ у розчин потейтину. Для цього 30мл  препарату розчинили у 13 літрах води для обробки 1 тони садивних бульб.

Садивні бульби – еліта, густота садіння загальноприйнята для зони  Полісся – 50 тис бульб на 1 гектар. Площа живлення 70 х 28 см.  Маса садивної бульби 60-80 грамів. Садіння проводили в оптимальні агротехнічні строки.

Агротехніка вирощування картоплі загальноприйнята для зони Полісся України („Довідник картопляра”, Київ, Урожай 1995; „Картопля”, Київ, Урожай, 1990).

Протягом вегетаційного періоду рослин проводили фенологічні спостереження  та біометричні виміри, які включали періоди: з’явлення поодиноких(15%) та масових (75%) сходів рослин, висоту рослин, початок відмирання стебел картоплі, листковий індекс і загальну площу листків рослин на 1 гектар посіву. Агрохімічні, біометричні та біохімічні аналізи проводили за такими методами: вміст нітратного азоту в грунті на період вегетації рослин – колориметрично з дісульфофеноловою кислотою; рухомих форм фосфору – за Кірсановим; обміного калію – за Масловою; площу листків ваговим методом – за А.А.Ничипоровичем (1961); чисту продуктивність фотосинтезу - за формулою Кідда-Веста-Брігса (А.М. Гродзинський, Д.М.Гродзинський, 1964). Вміст сухих речовин в бульбах картоплі - методом висушування наважки до постійної маси в сушільній шафі при температурі 102-105С⁰ ; вміст крохмалю (за Еверсом) смак варених бульб - за методикою Державного сортовипробування, 2001р. ; ферментативне та неферментативне потемніння м’якуша бульб – колориметрично за спеціальною п’ятибальною шкалою (Методические рекомендации по проведению иследований с картофелем 1983г.) вміст вітаміну С – за Прокошевим; вміст нітратного азоту в бульбах - рН- метром за допомогою іонселективного електрода; вміст сирого протеїну, білка, загальних та незамінних амінокислот – на інфрачервоному  аналізаторі якості харчових продуктів марки 4500. Статистичну обробку даних, обліку врожаю – методом дисперсійного аналізу (Доспехов Б.А., 1979);  економічну та енергетичну оцінку – за математично- розрахунковим та розрахунково порівняльними методами (Гризенкова З.І,, 1980, Медведовський О.К., Іваненко П.І., 1990).