| summary: | Досвід вирощування насаджень сосни звичайної. Серед значного різноманіття деревних порід, які ростуть на території України, одне з чільних місць по праву належить сосні звичайній (Pinus sylvestris L.). На насадження останньої припадає близько 3,1 млн га, або майже 33% вкритої лісовою рослинністю площі. Проте продуктивність її деревостанів у різних регіонах України неоднакова. Визначення чинників, що впливають на стан та інтенсивність росту сосни у насадженнях, завжди було і залишається актуальним. З метою розв’язання цієї задачі у кожній кліматичній зоні, у кожному регіоні проводять дослідження з удосконалення відновлення лісів та підвищення їх продуктивності (Гордієнко М.І., 2003, 2005; Рибак В.О., 2005).
Аналіз літературних джерел, присвячених стану і продуктивності сосни звичайної на осушених землях (Рябуха А.С., 1962, 1965, 1968; Міхович А.І., 1965, 1968, 1969; Телішевський Д.А., 1968; Давидюк К.С., 1980; Долгачов В.В., 1991; Генсірук С.А., Нижник М.С., Копій Л.І., 1998; Краснов В.П., Бузун В.О., 2005; Ткачук В.І., 2004, 2005 та ін.) засвідчив, що існує дуже мало інформації відносно реакції соснових насаджень на повторне заболочення осушених в минулому площ. Саме це питання стало одним із напрямів наших досліджень у Волинському Поліссі, заболоченість якого місцями сягає 30-40%.
Для розробки адекватних заходів, спрямованих на вдосконалення вирощування культур сосни звичайної, необхідно знати біологічні особливості цієї породи, яка має досить значну екологічну амплітуду. У літературних джерелах це пояснюється насамперед пластичністю її кореневої системи (Побєдінський А.В., 1979 та ін.), а тому саме на неї було звернуто особливу увагу. На сьогодні, як відмічає М.М. Гузь (2000), підземна частина (кореневі системи) лісових рослин у порівнянні з надземною вивчена недостатньо, що пов’язано з важкодоступністю для спостереження коренів та великою трудомісткістю робіт. Дослідження кореневої системи сосни в чистих і змішаних насадженнях проводили Д.Д. Лавриненко (1965), В.О. Бузун (1968), М.І. Калінін (1973, 1975, 1983, 1991), О.М. Максимович, М.Т. Гончар (1973, 1977), О.С. Мигунова (1993, 1994, 2001), М.І. Гордієнко, В.П. Шлапак, В.О. Рибак, Н.М. Гордієнко, А.Є. Червонний, А.Ф. Гойчук, В.М. Маурер, Я.Д. Фучило (1995, 1996, 2002, 2003, 2005), J.L. Harley, S.E. Smith (1983), С.Б. Ковалевський (2003) та ін. Було вирішено доповнити їхні дослідження даними про корененасиченість ґрунту фізіологічно активним корінням сосни та трав’яної рослинності у переважаючих на Волинському Поліссі типах лісорослинних умов.
Незважаючи на велику кількість наукових робіт (Погребняк П.С., 1927, 1951, 1955; Лавриненко Д.Д., 1960, 1965, 1968; Бузун В.О., 1968, 1996, 1997, 2003; Гордієнко М.І. та ін., 1979, 1995, 1996, 1999, 2002, 2003, 2005, 2006; Ониськів М.І., 1979, 1992, 2003, 2005; Гончар М.Т., 1983; Криницький Г.Т., 1993, 1997; Вакулюк П.Г., 1993, 2005; Шлапак В.П., 1995, 2000, 2002; Ковалевський С.Б., 2003 та ін.), присвячених вивченню насаджень за участю сосни звичайної, не втрачають своєї актуальності дослідження, пов’язані з нею. У більшості таких робіт представлено переважно загальні системи підвищення продуктивності лісів. А лісове господарство зараз, як відмічали В.О. Бузун, В.П. Войтюк та ін. (1997), потребує рекомендацій та розробки заходів, спрямованих на формування високопродуктивних насаджень, вже адаптованих до конкретних місцевих умов, з урахуванням місцевих особливостей та специфіки місцевого виробництва.
. У розділі наведено загальну характеристику регіону досліджень, короткі відомості про рельєф, клімат, ґрунтові та гідрологічні умови, на основі яких робиться висновок про досить сприятливі передумови для росту та розвитку соснових насаджень у Волинському Поліссі. Також представлено характеристику лісового фонду підприємств, які слугували за базу збору інформації (ДП „Старовижівський лісгосп”, ДП „Любомльський лісгосп”, ДП „Ковельський лісгосп”, ДП „Ратнівське ЛМГ”, Шацький НПП), а саме: розподіл вкритих лісовою рослинністю земель за породами, згідно з яким 63,3% вкритої лісовою рослинністю площі підприємств знаходиться саме під сосною звичайною; розподіл площі соснових насаджень за типами лісорослинних умов, за яким було визначено основні переважаючі типи лісорослинних умов (А1 – 5,2%; А2 – 19,2; В2 – 25,0; В3 – 29,7; В4 – 5,7%); розподіл площі соснових насаджень за класами бонітету і повнотами, які дозволили зробити висновок про наявність суттєвих резервів підвищення продуктивності, оскільки у 8,2% соснових лісів повнота становить 0,6 і нижче, у 15,1% – ІІІ клас бонітету, а у 7,4% – ІV і нижче класи бонітету. |
