Кирюхін С.О. Прийоми та елементи ресурсозберігаючої технології вирощування огірків за краплинного зрошення у лісостепу України

summary

елементи технології вирощування огірка

(огляд літератури)

Наведено огляд публікацій щодо основних напрямків технології вирощування огірка, проаналізовано сучасний стан досліджень, виявлено недостатньо вивчені елементи технології, обґрунтовано необхідність проведення і розроблено програму досліджень за темою дисертації.

Умови та методика проведення досліджень

Ґрунтово-кліматичні умови. Роботу виконано в Інституті овочівництва і баштанництва УААН у 2004-2006 рр., який знаходиться у східній частині лівобережного лісостепу України, на території Харківського району Харківської області. Ґрунт дослідної ділянки – чорнозем опідзолений середньосуглинковий лучнуватий (за даними ННЦ „Інститут ґрунтознавства і агрохімії ім. О. Н. Соколовського” УААН).

Метеорологічні умови 2004-2005 рр. не сприяли отриманню високого рівня врожайності плодів огірка. Спостерігали різкі коливання температури повітря вдень і вночі поряд з нерівномірним розподілом опадів за декадами та місяцями (періоди з великою кількістю опадів чергувалися з періодами, коли дощів взагалі не було), що спричинило масове ураження рослин пероноспорозом та істотне зниження врожайності за всіх досліджуваних прийомів та елементів. У 2006 р. погодні умови, навпаки, сприяли формуванню досить високого рівня врожайності плодів високої якості.

Методика проведення досліджень. Дослідження проводили на сорті огірка Джерело (Ніжинський сортотип) відповідно до ”Методики дослідної справи в овочівництві та баштанництві” (2001) та інших загальноприйнятих методик і стандартів шляхом постановки трьох лабораторно-польових дослідів. У дослідах вивчали способи внесення добрив, сівби та зрошення, обробку насіння і вегетуючих рослин огірка препаратами, режими передполивної вологості ґрунту за краплинного поливу, схеми розміщення та густоту рослин за різних способів зрошення; їх вплив на урожайність та якість плодів, економічну та біоенергетичну оцінку технології вирощування огірка. Площа облікової ділянки 10 м² з чотириразовою повторністю та 5 м² з шестиразовою.

У дослідах проводили визначення лабораторної та польової схожості насіння, фенологічні спостереження, облік густоти рослин, біометричні виміри, облік хвороб у динаміці. Вологість ґрунту визначали за допомогою вакууметричних тензіометрів, за метеоданими та термостатно-ваговим методом. Облік урожаю – поділяночно ваговим методом з визначенням товарної та нетоварної частини згідно ДСТУ 3247-95. Хімічний аналіз плодів проводили при четвертому збиранні. Визначали вміст: аскорбінової кислоти – ГОСТ 24556-89, сухої речовини – ГОСТ 28561-90, нітратів – ГОСТ 29270-95, цукру – методика МОЗ-2001. Статистичну обробку одержаних результатів виконували методом дисперсійного аналізу за Б. А. Доспєховим (1985). Визначали економічну (О. В. Ручкін, З. І. Гризенкова, 2001) та біоенергетичну ефективність (О. С. Болотських, М. М. Довгаль, 1999) досліджуваних прийомів та елементів технології.

Технологічні прийоми вирощування огірка в дослідах. Попередником під огірок у 2004-2006 рр. були багаторічні трави (люцерна) другого року користування. Після збирання попередника – дискування в два сліди, оранка на глибину 25-27 см та культивація на глибину 8-10 см без боронування.

Передпосівний обробіток ґрунту складався з ранньовесняного боронування та двох культивацій з боронуванням (на глибину 6-8 та 5-6 см). Мінеральні добрива вносили під першу культивацію відповідно до схеми досліду. Насіння огірка сіяли на глибину 5-6 см гідросівалкою конструкції ІОБ УААН. Сівбу насіння, обробленого препаратами, проводили вручну. При утворенні трьох-чотирьох справжніх листків у рослин огірка починали прополювання в рядках та формування густоти (70 тис.шт./га), а на ділянках досліду, де вивчали схеми розміщення та густоту рослин, – згідно зі схемою досліду. Догляд за посівами складався з двох ручних прополювань у рядках, трьох міжрядних обробітків ґрунту та двох обприскувань рослин огірка проти хвороб та шкідників. Некореневі підживлення гумісолом проводили у фазу трьох-чотирьох справжніх листків у рослин огірка та на початку плодоношення. Фертигацію (внесення добрив з поливною водою) виконували два рази за вегетаційний період огірка: в фазу трьох-чотирьох справжніх листків та в період масового цвітіння рослин огірка. Кількість поливів по роках досліджень була наступною: за дощування - три (2004 р), чотири (2005 р.), сім (2006 р.); за краплинного зрошення (70-65% НВ) відповідно 3, 3, 5; краплинного зрошення (80-75% НВ) відповідно 4, 7, 13; краплинного зрошення (90-85% НВ) відповідно 7, 10, 20.

Гідросівба та обробка насіння і рослин

огірка препаратами

Польова схожість насіння, ріст та розвиток рослин. За результатами проведених досліджень встановлено, що на польову схожість насіння впливали як способи сівби, так і обробка насіння препаратами. Найбільшу польову схожість насіння у досліді в середньому за роки досліджень отримано при гідросівбі насінням, обробленим гумісолом – 72,4%. За цих елементів технологічного процесу сівби створюються найбільш оптимальні умови для отримання гарантованих дружніх сходів огірка в найкоротші строки (через 5-7 діб з’являються сходи близько 95% всіх рослин). Проростки насіння, замоченого в розчині гумісолу, довші на 1-2 мм, порівняно з аналогічними у чистій воді та 0,1 % розчині KMnO₄ з експозицією 20 хвилин. У подальшому ці рослини краще ростуть і розвиваються, менше вражаються пероноспорозом.

Ступінь розвитку пероноспорозу на рослинах огірка в значній мірі залежав від досліджуваних елементів технології, а також від умов року проведення дослідів. У 2004 році склалися найбільш сприятливі умови для розвитку даної хвороби (велика кількість опадів, різкі коливання температури вдень і вночі), перші її ознаки почали проявлятися ще до цвітіння. У 2006 році, навпаки, умови були несприятливі для розвитку пероноспорозу, ознаки хвороби почали проявлятися при масовому цвітінні, але розповсюдження її не відбулося через високу температуру повітря та відсутність опадів. За гідросівби насінням, обробленим гумісолом, та проведенні двох некореневих підживлень даним препаратом вегетуючих рослин ступінь розвитку пероноспорозу знижувався, порівняно з контролем (сівба сухим необробленим насінням) як у період масового цвітіння (на 0,5-3,4%), так і при масовому плодоношенні (на 5,3-29,2%). Це пояснюється тим, що за даних елементів технології рослини за рахунок кращого росту та розвитку, формування великої біомаси більш стійкі до несприятливих факторів навколишнього середовища.

Урожайність та товарність плодів. За результатами проведених досліджень встановлено, що обробка препаратами у 2004 р. на врожайність плодів огірка не впливала. У середньому по фактору „спосіб сівби” отримано достовірну прибавку врожайності за гідросівби на 2,2 т/га порівняно з контролем (сівба сухим насінням). У 2005-2006 рр. врожайність залежала як від способів сівби (фактор В), так і від обробки насіння та вегетуючих рослин препаратами (фактор А). Найвищу врожайність відмічено за гідросівби насінням, обробленим гумісолом, та при проведенні двох некореневих підживлень даним препаратом – 16,7 т/га (2005 р.) та 41,5 т/га (2006 р.), що відповідно на 0,8-8,7 т/га та 1,5-9,3 т/га більше порівняно з усіма іншими способами сівби та обробками насіння препаратами (табл. 1).

У 2004 р. достовірної різниці між досліджуваними елементами за товарністю плодів не спостерігалося. У 2005 р. в межах гідросівби спостерігалося істотне збільшення товарності плодів при обробці насіння гумісолом, як без проведення некореневих підживлень цим самим препаратом (на 9,9%), так і при застосуванні даних підживлень (на 10,0%), порівняно з гідросівбою необробленим насінням (контроль), а у 2006 р. підвищення склало 1,8-3,7%, порівняно з іншими досліджуваними елементами.