КЛІНІКО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТОКСОКАРОЗУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАЛЬНИХ ЗАХОДІВ

summary

Матеріали та методи дослідження. Для виконання поставленої мети та завдань під нашим спостереженням перебувало 103 хворих на токсокароз віком від 15 до 75 років (44 чоловіки та 59 жінок), яких лікували в Обласній клінічній інфекційній лікарні міста Харкова, а також 24 хворих (14 чоловіків і 10 жінок) після комплексної протипаразитарної патогенетичної терапії в 2000-2006 рр. Для порівняння і контролю аналогічно обстежені 20 практично здорових людей відповідного віку. Діагноз токсокароз у всіх хворих і його відсутність у контрольній групі підтверджені відповідно до критеріїв діагностики на підставі сукупності епідеміологічного і клінічного анамнезу, клініко-лабораторних показників та результатів імуноферментного аналізу на токсокароз.

Клінічне дослідження хворих проводили за загальноприйнятою методикою, яка включала дані ретельно зібраного епідеміологічного анамнезу, суб'єктивних та об'єктивних даних, даних лабораторного (клінічний аналіз крові, клінічний аналіз сечі, біохімічний аналіз крові, аналіз випорожнень на яйця гельмінтів та найпростіші, імунологічний статус, гормони: кортизол та інсулін; ІФА на токсокароз) та інструментального дослідження (УЗД, ФГДС, ЕКГ, ЕЕГ, РЕГ).

Специфічне лікування хворих на токсокароз проводили препаратом медизол в дозі 400 мг, 2 рази на добу після їжі протягом 10 днів. Разом зі специфічною терапією проводили імуностимулювальну патогенетичну та симптоматичну терапію. При виборі засобів імунокорекції та імунореабілітації враховували поєднання інтерфероногенних, імуномоделювальних та протизапальних властивостей циклоферону (раніше при токсокарозі не застосовувався).

Вибіркове сероепідеміологічне обстеження 450 мешканців Харківської області (з них 140 дітей) було проведено методом імуноферментного аналізу (ІФА) на базі відділу паразитології Обласної санітарно-епідеміологічної станції Харківської області і вірусологічної лабораторії Обласної дитячої інфекційної клінічної лікарні м. Харкова в 2001-2005 рр. Досліджувану сироватку оцінювали як позитивну при її реагуванні в розведенні 1:200.

Санітарно-гельмінтологічне дослідження проб ґрунту, води, овочів було проведено на базі відділу паразитології Обласної санітарно-епідеміологічної станції Харківської області і санітарно-епідеміологічної станції Харківського району в період 2000-2004 рр. Всього досліджено 8937 проб ґрунту (6216 проб в сільській і 2721 проба в міській місцевості), 4519 проб води і 4923 проби овочів і зелені. Оцінку забрудненості об'єктів навколишнього середовища проводили за методом академіка Н.О. Романенко.

Проведений ретроспективний епідеміологічний аналіз офіційної статистики Державної ветеринарної служби про кількість собак в області і результатів обстеження 576 собак на токсокароз.

Статистичне опрацювання отриманих результатів дослідження здійснено за допомогою пакету програм «STATISTICA» for Windows (Stat Soft Inc, США) на комп'ютері з процесором Pentium II Celeron 850 PPGA.