Кобак С.Я. Формування продуктивності бобів кормових залежно від способу сівби, густоти рослин та доз азотних добрив в умовах Правобережного Лісостепу України

summary

НАУКОВІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ УРОЖАЮ

 БОБІВ КОРМОВИХ ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРИЙОМІВ

(Огляд літератури)

У розділі подано огляд літератури з питань впливу технологічних прийомів вирощування бобів кормових на формування їх продуктивності. Проаналізовано результати досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених про вплив способу сівби, густоти рослин та азотних добрив на формування урожаю бобів кормових.

Не достатня вивченість питання про особливості мінерального живлення бобів кормових,  способу сівби і густоти рослин на формування високопродуктивних посівів, склали робочу гіпотезу і лягли в основу програми досліджень за темою дисертації.

ГРУНТОВИЙ ПОКРИВ, АГРОКЛІМАТИЧНІ УМОВИ  ТА  МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Польові дослідження з вивчення впливу способу сівби, густоти рослин та доз азотних добрив на ріст, розвиток та формування продуктивності бобів кормових проводили протягом 1998-2001 рр. на дослідному полі лабораторії селекції та технології вирощування зернобобових культур Інституту кормів УААН.

Гідротермічні умови в значній мірі відрізнялись між собою як за температурним режимом, так і вологозабезпеченістю, що дало змогу більш об’єктивно оцінити дію та взаємодію поставлених на вивчення технологічних прийомів вирощування бобів кормових. Так, за період квітень-серпень 1998 р. середньомісячна температура повітря складала 15,8 ^оС, в 1999 р. – 16,6 ^оС, в 2000 та 2001 рр. – 16,2 ^оС, тоді як середні багаторічні показники сстановили 14,9 ^оС. За цей період кількість опадів  відповідно було у 1998 р. -  284,2 мм, 1999 р. – 194,8 мм , 2000 р. – 318,2 мм, 2001 р. - 303,6 при середній багаторічній нормі – 330 мм.

Ґрунтовий покрив дослідного поля представлений сірими лісовими середньосуглинковими грунтами, в орному шарі яких міститься: гумусу  – 2,1 %, легкогідролізованого азоту  – 9,0-11,2 мг на 100 г грунту, рухомого фосфору і обмінного калію відповідно 12,1-14,2 і 8,1-11,6 мг на 100 г грунту, рН (сольове) – 5,3, гідролітична кислотність – 3,15 мг-екв. на 100 г грунту, сума ввібраних основ – 14,4 мг-екв. на 100 г грунту, ступінь насиченості основами грунту - 86 %.

Схема досліду містила три фактори: А – спосіб сівби; В – густота рослин; С – дози азотних добрив; градація факторів становила 2х3х3. Повторність досліду чотириразова. Фактори розміщували за методом розщеплених ділянок.

Схема досліду.

Фактор А – спосіб сівби:

1.      Рядковий з шириною міжрядь 15 см;

2.      Широкорядний з шириною міжрядь 45 см.

Фактор В – густота рослин:

1.      300 тис./га

2.      400 тис./га

3.      500 тис./га

Фактор С – дози азотних добрив:

1.      Р₆₀К₉₀ + Мо – фон

2.      Фон + N₆₀ до сівби

3.      Фон + N₆₀ до сівби +   N₃₀ у підживлення

Облікова площа елементарної ділянки – 25 м², загальна –  37,5 м².

Фенологічні спостереження проводили відповідно до „Методики проведення дослідів по кормовиробництву” (1998 р.) та „Методики Державного сортовипробування сільськогосподарських культур (зернові, круп’яні та зернобобові культури)” (2001 р.). Оцінку фотосинтетичної продуктивності рослин здійснювали відповідно до „Методов биохимического исследования растений”(1987 р.). При вивченні симбіотичної продуктивності рослин бобів кормових користувались методикою Г.С. Посипанова (1993 р.). Індивідуальну продуктивність рослин та облік урожаю бобів кормових проводили відповідно до  „Методических указаний по проведению полевих опытов с кормовими культурами” (1983 р.). Визначення біохімічних показників якості насіння бобів кормових здійснювали відповідно до методики „Зоотехнический анализ кормов” (1989 р.). Математичну обробку результатів досліджень проводили методом дисперсійного та кореляційно-регресійного аналізу відповідно до „Методики польового досліду” (Б.А. Доспехов, 1985 р.) та „Основи математичного моделювання для аналізу та прогнозу агрономічних процесів” (2000 р.). Економічну та біоенергетичну оцінку результатів досліджень виконували відповідно до методичних рекомендацій „Енергетична оцінка систем землеробства і технологій вирощування сільськогосподарських культур” (2001 р.) та „Енергетичний аналіз інтенсивних технологій в сільськогосподарському виробництві” (1988 р.).  Оцінку на конкурентоспроможність - за методикою А.Д. Гарькавого, В.Ф. Петриченка, А.В. Спіріна (2003 р.).

ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ  ВИРОЩУВАННЯ НА РІСТ,  РОЗВИТОК  ТА  ФОРМУВАННЯ  УРОЖАЮ БОБІВ КОРМОВИХ   

Встановлено, що на ріст, розвиток та формування урожаю бобів кормових істотний вплив здійснювали фактори, що вивчалися, зокрема спосіб сівби, густота рослин та дози азотних добрив. Найдовшим період вегетації був при внесенні підвищених (N₉₀) доз азотних добрив на фосфорно-калійному фоні з передпосівною обробкою насіння фізіологічно-активними речовинами при сівбі широкорядним способом і складав 105-109 днів, при сівбі рядковим – 103-105 днів. Істотний вплив на тривалість вегетаційного періоду мали гідротермічні умови. В роки з достатнім зволоженням вегетаційний період бобів кормових був тривалішим, ніж в роки з недостатньою вологозабезпеченністю. У 1998 р. тривалість вегетаційного періоду становила 103 дні, в 2000 р. – 121 день, в 2001 р. – 108 днів і в 1999 р. – 99 днів.

Встановлено, що найбільш ефективно використовували  рослини вологу на варіантах з густотою рослин 500 тис./га при внесенні N₉₀ на фоні Р₆₀К₉₀Мо + емістим-С + інокуляція як при рядковому, так і при широкорядному способах сівби. Коефіцієнт водоспоживання при рядковому способі сівби складав 687,9 м³/т, при широкорядному – 756,2 м³/т. Аналогічні залежності щодо впливу способу сівби, густоти рослин та доз мінеральних добрив на показники водоспоживання відмічено у дослідженнях із соєю та кукурудзою (Колісник С.І., 1996; Липовий В.Г., 2001). 

Найвища виживаність рослин бобів кормових (96,8 %) відмічена на ділянках, де висівали рядковим способом з густотою рослин 300 тис./га та вносили азотні добрива в дозі N₆₀ до сівби + N₃₀ у підживлення на фоні Р₆₀К₉₀Мо + емістим-С + інокуляція, більше на 19,1 % порівняно з контрольним варіантом.

Вивчення характеру формування плодоелементів у бобів кормових  показало, що найбільший відсоток дозрілих бобів, як від кількості квіток, так і від утворення бобів, спостерігали на ділянках, де висівали їх рядковим способом з міжряддями 15 см і з густотою рослин 500 тис./га при внесенні азотних добрив в дозі N₉₀ на фоні Р₆₀К₉₀Мо + емістим-С + інокуляція і відповідно становив 19,5 та 75,5 %.