Конащук Урожайність і якість зерна тритикале озимого та ярового залежно від фону мінерального живлення в умовах півдня України

summary

У розділі наведено результати досліджень вітчизняних й зарубіжних вчених з особливостей вирощування тритикале озимого та ярого. Визначено, що в останні роки окремі елементи технології вирощування тритикале розроблені. Проте в умовах південного Степу України недостатньо вивчено вплив мінеральних добрив на особливості росту й розвитку рослин, формування врожаю та якості зерна тритикале озимого та ярого.

ГРУНТОВІ УМОВИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Польові досліди проводили впродовж 2005-2007 рр. на дослідних полях Інституту землеробства південного регіону УААН, що розташоване в зоні південного Степу. Грунт дослідних ділянок темно-каштановий середньосуглинковий слабкосолонцюватий.  В орному шарі (0-30 см) міститься гумусу 2,0-2,2%, загальних: азоту-0,18%, фосфору – 0,16% та 2,7% калію , у тому числі нітратів 1,5, рухомого фосфору (за Мачигіним) 3,51, обмінного калію 28,3 мг на 100г ґрунту. Агрофізичні властивості метрового шару ґрунту характеризуються наступними показниками: щільність складення – 1,33 г/см³, загальна шпаруватість – 45 %, найменша вологоємність – 20,5 %, вологість в’янення -  9,1 % .

Погодні умови за температурним режимом ґрунту, повітря, кількістю опадів та їх розподілом протягом вегетації істотно різнились за роками  досліджень, що значно впливало на ріст і розвиток рослин тритикале озимого та ярого. Більш сприятливими за метеорологічними умовами виявилися 2005 та 2006 рр. Особливістю вегетаційного періоду 2007 р. були повітряна і грунтова посуха, що призвело до зниження врожаю тритикале озимого, а у тритикале ярого він зовсім не сформувався.

Закладання та проведення дослідів, відбір грунтових і рослинних зразків, підготовку їх до аналізу проводили згідно методичних рекомендацій  Доспехова Б.А., посібників та ДСТУ. Дослідження проводили з тритикале озимим сорт Розівське 6 та ярим – сорт Аїст харківський. Агротехніка вирощування – загальноприйнята для півдня України.

Повторення досліду чотириразове, посівна площа ділянок – 80м² , облікова  – 36м². Мінеральні добрива – аміачну селітру (34 % N), гранульований суперфосфат ( 20 % Р₂ О₅) та калійну сіль ( 40 % К₂ О) вносили вручну під оранку згідно схеми досліду. На тритикале озимому проводили ранньовесняне підживлення по мерзло-талому ґрунті – аміачною селітрою, а на ярому - у фазу молочної стиглості зерна – сечовиною.

Ґрунтові і рослинні зразки відбирали по варіантах досліду з двох несуміжних повторень. У грунті визначали вміст гумусу (за Тюріним), нітратів (за Грандваль-Ляжем), рухомого фосфору - в 1 % вуглецевоамонійному витягу  (за Мачигіним), обмінного калію - з цього ж витягу на полуменевому фотометрі. Вологість ґрунту визначали термостатно- ваговим методом.

У надземній масі рослин та зерні після їх мокрого озолення (за Гінзбургом) з однієї наважки визначали вміст загальних форм азоту - за К’єльдалем, фосфору - варіант Мерфі – Рейлі із застосуванням аскорбінової кислоти, калію – на полуменевому фотометрі. На основі одержаних даних розраховували загальний винос елементів живлення з ґрунту та їх витрати на формування одиниці врожаю.

Упродовж вегетаційного періоду проводили біометричні виміри: висоти рослин, площі листкової поверхні (методом висічок), чистої продуктивності фотосинтезу (за Ничипоровичем, 1988 і за формулою Кидда-Веста-Бриггса), фотосинтетичного потенціалу посіву, наростання сирої та абсолютно сухої надземної маси тритикале озимого та ярого.

Результати досліджень обраховували методом дисперсійного аналізу з допомогою прикладних комп′ютерних програм MSExel і Agrostat.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

ВПЛИВ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ НА ПОЖИВНИЙ РЕЖИМ ГРУНТУ

Для формування  сталих врожаїв сільськогосподарських культур з високими показниками якості для рослин необхідно створювати сприятливий режим живлення. Дослідження показали, що застосування мінеральних добрив істотно підвищувало вміст елементів живлення в грунті. Азотне добриво, внесене під основний обробіток грунту, збільшує вміст нітратів у 0-50см шарі грунту на період сходів тритикале озимого, порівняно з неудобреним контролем, при застосуванні N₃₀ на фоні Р₃₀ у два рази, N₆₀ – у 2,8, а  розрахункової норми добрива - у 3 рази. Від сходів до весняного відростання тритикале озимого вміст нітратів у ґрунті значно зменшується: у неудобреному варіанті на 54,0%, удобреному N₃₀P₃₀ – на 67,2%,  N₆₀P₃₀ – на 65,8%, а за період від весняного відростання до колосіння – відповідно на 17,3; 46,4 та 42,0%. Найбільшою мірою вміст  нітратів у ґрунті зменшується за період від весняного відростання до колосіння при застосуванні розрахункової норми мінерального добрива, що пов’язане з накопиченням озимим тритикале значно більшої надземної маси. Таку ж закономірність спостерігали і при вирощуванні тритикале ярого.

Вміст рухомого фосфору в орному шарі грунту при вирощуванні тритикале озимого та ярого максимальним був у фазу сходів за застосування  повного мінерального добрива. У послідуючі періоди вегетації його кількість зменшувалася. Вміст К₂О в орному шарі грунту під тритикале озимим і ярим у фази їх сходів і колосіння був максимальним на фоні внесення повного (N₃₀P₃₀K₃₀) мінерального добрива. Упродовж вегетації він також зменшувався.

РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН ОЗИМОГО ТА ЯРОГО ТРИТИКАЛЕ, ВМІСТ У НИХ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН ЗАЛЕЖНО ВІД ФОНУ МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ

Формування вегетативної маси

Приріст надземної маси. Наші дослідження показали, що фон мінерального живлення, створений шляхом внесення добрива, в усі фази розвитку тритикале озимого позитивно позначився на прирості сирої надземної маси.

Внесення повного мінерального добрива збільшило цей показник, порівняно з неудобреним контролем, у фазу кущіння на 33,7%, виходу рослин у трубку на 19,3%, а колосіння на 21,4%.

Середньодобові прирости надземної маси також істотно залежали від добрив. Так, застосування N₆₀P₃₀ під основний обробіток грунту збільшило цей показник, порівняно з неудобреним контролем, у міжфазний період кущіння-вихід рослин у трубку на 23,3%, вихід рослин у трубку-колосіння на 39,8%.

Аналогічно добрива впливали і на наростання надземної маси тритикале ярого. Одержані нами дані свідчать, що  найінтенсивніше приріст сухої речовини надземної маси відбувався на фоні застосування розрахункової дози добрива. У фазу кущіння цей показник був більшим, порівняно з неудобреним контролем, на 28,7%, виходу рослин у трубку на 63,8%, а колосіння - на 54,2%.