КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ УКРАЇНИ В УМОВАХ МІЖНАРОДНОЇ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В сучасних умовах домінуючою тенденцією у міжнародних економічних відносинах України є інтеграція у світове господарство, однією з форм якої виступає міжнародна міграція робочої сили. У світі все більшого поширення набуває переміщення трудових ресурсів, зумовлене соціально-економічними, військовими, етнічними та релігійними чинниками. Істотне зростання масштабів міжнародної трудової міграції актуалізує дослідження процесу залучення України до міжнародної міграції робочої сили та її впливу на розвиток національної економіки.

Найвагомішою причиною, яка зумовлює трудову міграцію переважно в економічно розвинені країни, є зростаючий попит на дешеву робочу силу, кращі умови праці та якість життя, економічні кризи в країнах походження мігрантів. У світі близько 200 мільйонів осіб та членів їх сімей беруть участь у міжнародній міграції трудових ресурсів. За різними оцінками, від 2 до 5 мільйо­нів українців постійно чи тимчасово перебувають за кордоном, причому еміграція відбувається на тлі критичного загострення демографічної кризи, яка, на відміну від інших пост­соціалістичних країн, супроводжує трансформаційну кризу і посилюється нею. Саме тому проблема трудової міграції з України набу­ває особливої актуальності, особливо в контексті конкурентоспроможності вітчизняного людського капіталу та економіки загалом.

Вагомий внесок у дослідження теорії і практики міжнародної трудової міграції, нормативно-правових аспектів регулювання міграційних процесів в умовах перехідної економіки зробили провідні вітчизняні вчені Д.Богиня, В.Будкін, О.Власюк, В.Геєць, М.До­ліш­ній, І.Крав­чен­ко, Е.Ліба­но­ва, О.Мали­нов­ська, С.Пирож­ков, А.Поручник, А.Румянцев, Л.Семів, С.Сіденко, А.Філіпенко, О.Хомра. Серед зарубіж­них вчених, які присвятили свої наукові праці проблемам міжнародної трудової міграції, слід виокремити таких науковців, як Р.Адамс, Г.Бекер, Г.Брюкер, А.Вертуріні, В.Лопез, П.Мартін, А.Реджістер, П.Сталкер, О.Старк, Дж.Тейлор, Г.Фаіні, К.Хансен, А.Шарп. Активно пра­цю­ють над дос­лід­жен­ням теоретичних і практичних аспектів міжнародної міграції робочої сили в пострадянських країнах російські вчені С.Глінкіна, В.Івантер, А.Кірєєв, Н.Кулікова, Л.Макса­ков, Г.Овчінніков, С.Панарін, К.Семьонов.

Проте, теоретичні положення досліджень економістів розвинених країн концентруються переважно на оцінці позитивних і негативних ефектів іммігра­ції та обґрунтуванні селективної міграційної політики з позицій країн-реципієнтів. Вітчизняні вчені більшою мірою висвітлюють негативні наслідки міграції та її загрози для безпеки національної економіки. Недостатньо дослідже­ними залишаються питання впливу міжнародної трудової міграції на розвиток людського капіталу у контексті посилення або послаблення його конкурентоспроможності, особливо на сучасному етапі інтеграції України до Європейського Союзу (ЄС). Саме цим зумовлені вибір теми дисертаційної роботи, мета, структура і напрями дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до наукового напряму кафедри міжнародних економічних відносин Львівської комерційної академії в межах наукової теми “Проблеми інтеграції України у глобальне гос­по­дарство” (затверджено Вченою радою ЛКА, протокол №5 від 31.01.2003 р.) та наукових тем Національного інституту стратегічних досліджень “Стратегічні пріоритети регіональної політики України” (номер державної реєстрації №0107U002508), “Стратегія соціально-еконо­міч­них перетворень в Україні” (номер державної реєстрації №0106U002632).

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка методичних підходів і практичних рекомендацій щодо посилення конкуренто­спро­можності людського капіталу в умовах залучення України до міжнародної трудової міграції. Для досягнення поставленої мети були визначені та вирішені такі основні завдання:

-    систематизувати та узагальнити теоретичні засади дослідження конку­рен­то­спроможності людського капіталу в умовах відкритої економіки;

-    окреслити методичні підходи до оцінки взаємовпливу міжнародної трудо­вої міграції та конкурентоспроможності людського капіталу;

-    виявити специфічні риси міграційної політики України в контексті завдань її адаптації до вимог країн ЄС;

-    визначити характерні тенденції розвитку ринку праці країн ЄС та їх вплив на масштаби, напрями та форми міграції трудових ресурсів з України;

-    розкрити взаємозв’язок міграції і конкурентоспроможності люд­сько­го капіталу та визначити їх вплив на економічне зростання в умовах перехідних економік, зокрема наслідки міграції для вітчизняного людського капіталу в регіональному вимірі;

-    обґрунтувати концептуальні засади програмно-цільових заходів пом’якшення негативних наслідків міграції людського капіталу та напрями формування інституційного забезпечення його розвитку.

Об’єктом дослідження є процес залучення України до міжнародної трудової міграції в умовах глобалізації.

Предметом дослідження є теоретико-методичні засади посилення конкурентоспроможності людського капіталу України в процесі міжнародної трудової міграції.

Методи дослідження. У дисертації використані як загальнонаукові, так і спеціальні методи дос­лід­жен­ня соціально-еконо­мічних явищ, зокрема: історико-логічний і системний підходи для аналізу кон­ку­рен­то­спромож­ності вітчизня­ного людського капіталу, дослідження впливу та засобів регулювання міграційних процесів в Україні та країнах ЄС – у підрозділах 1.2, 1.3; метод групувань для дослідження ринків праці країн ЄС та масштабів залучення трудових мігрантів – у підрозділах 2.1 та 2.2; регресійний аналіз впливу міграції трудових ресурсів на економічний розвиток країн–реципієнтів та оцінки взаємозв’язків між міграцією та регіональними ринками праці – у підрозділі 2.4; системного аналізу та цільового програмування для розробки заходів із зменшення негативного впливу міжнародної трудової міграції на людський капітал, обґрунтування напрямів удосконалення інституційного забезпечення його розвитку – у підрозділах 3.1 та 3.2.

Статистичною базою дисертації є матеріали Державного комітету статистики України, офіційні публікації Європейської Комісії, МВФ, Міжнародної організації міграції, Міжнародної організації праці, Світового банку, акти, що регламентують міжнародну трудову міграцію, монографії вітчизняних і зарубіжних дослідників, періодичні видання, матеріали між­на­род­них конференцій, електронні ресурси мережі Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у системному обґрунтуванні теоретико-методичних основ і прикладних рекомендацій щодо посилення конкурентоспроможності людського капіталу України в процесі міжнародної трудової міграції. Проведене дослідження дозволило отримати резуль­та­ти, які відзначаються науковою новизною, а саме:

вперше:

-    виявлено вплив залучення легальних трудових мігрантів на економічний розвиток країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) з врахуванням здійснення ними селективної міграційної політики та низької вартості праці при відносно високій кваліфікації українських працівників, зокрема: позитивний вплив міжнародної трудової імміграції в такі країни, як Чехія і Польща, де міграційне законодав­ство є сприятливим для легальної трудової міграції, у тому числі з України; водночас, для регіонального рівня доведено, що оплата праці та безробіття не є визначальними при прийнятті рішення про міграцію, а входять в сукупність мотивів поряд з якістю життя, економічною безпекою особи, психологічною оцінкою можливості зміни соціального статусу та добробуту, і підтверджено прямо пропорційний зв’язок між масштабами міграції і заробітною платою та обернено пропорційний – з рівнем безробіття;

-    доведено необхідність зміни пріоритетів державної політики з забезпе­чен­ня соціальних гарантій на політику стимулювання зайня­тості та самореалі­зації працівників, що полягає у підвищенні рівня пра­во­вого захисту трудових мігрантів, застосуванні економічних стимулів скерування грошових пере­казів з неофіційного у легальний сектор економіки та переорієнтації сфери викори­стан­ня трансфертів мігрантів із споживчої в інвестиційну, оскільки перша у коротко­­часному періоді призводить до структурних деформацій на ринках товарів споживання та нерухомості, послуг у сфері охорони здоров’я та освіти, а також до посилення граничної схильності до споживання в противагу гранич­ній схильності до заощадження та інвестування в реальний сектор економіки;

удосконалено:

-    пріоритети та засоби державного регулювання міграційних процесів, спря­мовані на посилення конкурентоспроможності людського капіталу та інститу­ційного забезпечення цього процесу, зокрема формування громадянського сус­пільства, підвищення рівня охорони здоров’я, забезпечення політики зайнятості, соціального захисту, у тому числі в межах реалізації міждержавних двосторонніх програм соціальної адаптації мігрантів та їх реабілітації, особливо надання ефективної допомоги трудовим мігрантам за кордоном у випадках нелегальної міграції;

-    систему заходів з покращання структурних характеристик конкуренто­спромож­ності люд­ського ка­піталу в умовах міжнародної трудової міграції, зокрема обґрунтовано необхідність безперервної освіти (підвищення кваліфі­кації, перепідготовки кадрів та забезпе­чення замовлень на кваліфі­ко­ва­них працівників як для вітчизняної еконо­міки, так і для міжнародних ринків праці на основі вивчення їх кон’юнктури у різних країнах), укладення міжнародних двосторонніх угод між країнами-експортерами та країнами-імпортерами робочої сили з метою легального працевлаштування трудових мігрантів в умовах євроінтеграції;

-    характеристики соціально-економічного механізму та інститу­цій­но­го забезпечення розвитку людського капіталу на регіональному рівні, зокрема, акцентована увага на необхідності аналізу ефективності функціо­нування інсти­тутів покращення людського капіталу через зіставлення результатів їх діяль­но­сті, у тому числі соціального ефекту, з витратами на різних рівнях управління і, на цій основі, відновлення та створення ефективної інфраструктури посилення конку­рентоспроможності людського капіталу;

отримали подальший розвиток:

-    теоретичні положення щодо невідповідності сучасного рівня конкуренто­спро­можності людського капіталу української економіки потенційним можливостям соціально-економічного розвитку, що проявляється у невідпо­відності ціни та якості робочої сили, неефективній системі соціального забезпечення, нижчих рівнях умов праці та якості життя порівняно з країнами ЄС, і обумовлює необхідність інтенсифікації процесу імплементації Спільного доробку ЄС у сфері соціальної політики та регулювання ринку праці;

-    характеристика взаємозв’язку між якісними та кількісними параметрами людського капіталу і, на цій основі, визначено рівень його конку­ренто­спро­мож­ності в умовах перехідної економіки з врахуванням можливості сприйняття інновацій вітчизняними трудовими мігрантами для адаптації в умовах “економіки знань”, зокрема, увага акцентується на зв’язку іннова­цій­ного розвитку, продуктивності праці та економічного зростання для забезпечення конкурентоспроможності країни.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці науково-методичних та прикладних рекомендацій щодо формування людського капіталу України в умовах міжнародної міграції робочої сили, а також можливості їх використання у поточній діяльності державних органів для підготовки документів прогнозного, програмного, методичного та регуля­тор­ного харак­теру, спрямованих на удосконалення євроінтеграційної компоненти зовнішньоекономічної політики України.

Оцінки масштабів та напрямів міжнародної трудової міграції та пропозиції щодо пом’якшення негативних наслідків міграції знайшли відображення при підготовці аналітичних матеріалів та рекомендацій Регіо­наль­ним філіалом Національного інституту стратегічних досліджень у м. Львові (довідка про впровадження № 2/73-93 від 25.12.2007 р.)

Рекомендації щодо оптимізації міграції у регіоні та залучення приватних трансфертів як інвестиційного ресурсу підприємництва були використані Львівською обласною державною адміністрацією при підготовці “Програми соціально-економічного та культурного розвитку Львівської області на 2006 р.”, а також при розробці Програми сприяння бізнесу та інвестиціям у Львівській області “Назустріч інвесторам” на 2006–2010 рр. (довідка про впровадження № 70-40-2-4077 від 20.12.05 р.). Основні теоретичні положення, методичні підходи та висновки дисертаційної роботи використано у навчальному процесі при розробці навчально-методичного забезпечення та викладанні дисциплін “Міжнародна економіка”, “Міжнародні економічні відносини” у Львівській комерційній академії (довідка про впровадження №1052/01-108 від 12.12.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, які викладені у дисертаційній роботі і виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисер­тації використані лише ті положення, що є результатом власної роботи автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на тринадцяти наукових конференціях, семінарах та круглих столах: міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми регіонального розвитку в контексті європейської інтеграції” (2–4 червня 2005 р., Шацьк); XV міжнародній науково-практичній конференції “Стратегіч­ний розвиток регіону – економічне зростання та інтеграція” (11–12 травня 2006 р., Чернівці); міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми та перспек­тиви співробітництва між країнами Південної та Східної Європи в рамках Чорноморського економічного співробітництва та ГУАМ” (4–7 жовтня 2007 р., Свіштов, Донецьк); науковій конференції “Стратегія соціально-еконо­міч­ного розвитку і формування інвестиційно-інноваційних механізмів в Україні” (24–27 квітня 2007 р., Львів); міжнародному науково-практичному семі­нарі в рамках VI міжнародного економічного форуму “Україна–ЄС” “Інноваційні аспекти транскордонного співробітництва” (4 жовтня 2006 р., Львів); ХІІІ міжнародному науково-практичному семінарі “Проблеми розвитку зовнішньо­економічних зв’язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (25–28 січня 2007 р., Святогорськ); ІІІ міжнародному науково-практич­ному семінарі “Актуальні проблеми регіонального розвитку в контексті європей­ської інтеграції України” (1–2 червня 2007 р., Львів); круг­лому столі “Трудова міграція і соціальний капітал Західного регіону України: проблеми і способи їх розв’язання” (20 липня 2005 р., Львів); круг­лому столі “Регіональна політика на сучасному етапі: напрями і пріоритети вдосконалення” (24 лютого 2006 р., Львів); круглому столі “Модель еко­номічного зростання України в умовах дефіциту ресурсів” (30 березня 2007 р., Львів); круглому столі “Еконо­міч­ний розвиток регіону, торговельний обмін, міграція та трансфер коштів мігрантів з розглядом розвитку сільських територій” (21–22 вересня 2007 р., Перемишль, Львів); міжнародному форумі культури та економіки “Як досягти успіху на ринку культури” (28 квітня 2006 р., Стальова Воля, Республіка Польща); круглому столі “Конкурентоспроможність регіонів у контексті європейської інтеграції України” (28 листопада 2006 р., Львів).

Публікації. За результатами наукових досліджень опубліковано 10 наукових праць, з них: 2 підрозділи у колективних монографіях, 8 статей – у провідних наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Дисертація викла­де­на на 168 сторінках, містить 17 таблиць на 19 сторінках, 8 рисунків на 8 сто­рін­ках. Список використаних джерел включає 202 найменування на 19 сторінках.