Конопльов О.В. Агроекологічні основи вирощування коріандру в північній підзоні Степу України

summary

Стан вивченості питання і обґрунтування напрямку досліджень

Наведено аналіз результатів досліджень вітчизняних та закордонних вчених щодо особливостей формування продуктивності коріандру. Визначено невирішені питання технології вирощування, відповідність екологічних умов та морфологічних особливостей коріандру в північні підзоні Степу України та обґрунтовано напрями досліджень.

Умови проведення досліджень

Експериментальна робота з даної теми виконана на дослідному полі навчгоспу «Самарський» Дніпропетровського державного аграрного університету протягом 2002-2005 рр., шляхом постановки польових, лабораторно-польових і лабораторних дослідів.

Ґрунтовий покрив навчально-дослідного господарства «Самарський» представлений чорноземом звичайним малогумусним середньопотужним повнопрофільним середньосуглинковим.

Вміст гумусу у верхній частині гумусо-аккумулятивного горизонту складає 4,2-4,8 %, в нижній – 3,6-4,2 %, в першому перехідному горизонті – 2,5-3,0 %. Вміст у верхньому 0-20 см шарі ґрунту легкогідролізованого азоту (за Тюріним і Кононовою) складає 8,0-8,5 мг/100 г ґрунту, рухомого фосфору (за Чириковим) і обмінного калію (за Масловою) – 14,0-15,0 мг/100 г ґрунту. Реакція ґрунтового розчину нейтральна (рН близько 7,0).

Метеорологічні умови в роки проведення досліджень відзначались контрастністю, що дозволило зробити більш достовірну оцінку адаптивної здатності сортів коріандру до ґрунтово-кліматичних умов північної підзони Степу України. Так, 2003 р. відзначався екстремальними умовами через велику посуху, 2004 р. був сприятливим за вологозабезпеченістю для вирощування коріандру, 2002 і 2005 рр. займали проміжне положення.

Методика досліджень

В одному двофакторному і чотирьох однофакторних дослідах вивчали ріст, розвиток і врожайність коріандру залежно від рівня мінерального живлення, способів сівби та норм висіву, сортових особливостей, дози гербіциду гезагард, а також можливість вирощування коріандру в озимих та підзимових посівах.

Повторність в дослідах – чотириразова. Облікова площа ділянки – 50 м². Схеми дослідів складені згідно з методичними рекомендаціями Інституту ефіроолійних та лікарських рослин УААН.

Попередник – озима пшениця, для озимих та підзимових посівів – чорний пар. Основний та передпосівний обробітки ґрунту проводили відповідно до загальноприйнятих рекомендацій. Мінеральні добрива вносили згідно зі схемою досліду під передпосівну культивацію, яку проводили на глибину 6-8 см. Сівбу проводили в першій половині квітня селекційною сівалкою СН-16. Одразу після сівби посіви прикочували кільчасто-голчастими котками. У фазу сім’ядолі – перший справжній листочок проводили посходове боронування легкими райборонками. На широкорядних посівах робили 2 міжрядні обробітки.

Збирання врожаю здійснювали в першій декаді серпня однофазним способом комбайном «Сампо-500». З кожної ділянки плоди зважували, відбирали зразки для визначення маси 1000 плодів, вологості, вмісту ефірної олії.

При закладці та проведенні дослідів користувались загальноприйнятою методикою польового досліду Б.А. Доспєхова, методикою польових дослідів з агротехніки ефіроолійних культур ІЕРЛ та ін.

Протягом всього терміну вегетації проводили наступні спостереження і дослідження в дослідах:

1.                       Фенологічні спостереження. Відзначали дату сівби, початок і повні сходи коріандру, настання його фенологічних фаз росту і розвитку: гілкування; цвітіння, утворення та дозрівання плодів.

2.                       Опис особливостей росту і розвитку рослин. Зверталась увага на загальний стан рослин коріандру в посіві, відмічались ушкодження їх шкідниками та ураження хворобами, враховувались інші фактори, що впливали на рослини протягом всього періоду вегетації.

3.                       Густота рослин. Підрахунок рослин коріандру проводили у період повних сходів, цвітіння і дозрівання насіння на кожній ділянці досліду в двох несуміжних повтореннях на постійно закріплених ділянках 0,25 м² у чотирьох місцях, загальною площею 1 м².

4.                       Виміри висоти рослин проводили в динаміці у період цвітіння, плодоутворення і перед збиранням врожаю коріандру на 30 постійно закріплених рослинах у всіх ділянках у двох несуміжних повтореннях.

5.                       Морфологічна структура рослин перед збиранням визначалась на кожній ділянці двох несуміжних повторень на 30 типових рослинах. Елементи структури (листя, стебла, репродуктивні органи) визначались кількісно-ваговим методом.

6.                       Облік врожаю зеленої маси проводили ваговим методом у фази розетки листя, стеблування, цвітіння, утворення плодів шляхом поділяночного скошування рослин з усієї облікової площі. Вихід абсолютно сухої речовини визначали методом пробного снопа шляхом зважування рослин в сирому стані і після висушування до постійної ваги термостатно-ваговим методом.

7.                       Облік врожаю плодів коріандру здійснювали шляхом скошування і обмолоту всієї облікової площі ділянки, комбайном «Sampo-500» та подальшого його зважування. Структуру врожаю встановлювали шляхом урахування кількості продуктивних гілок першого порядку на рослині, маси і кількості плодів у зонтику та маси 1000 плодів.

8.                       Структуру насіннєвого куща і біологічний врожай плодів визначали за методом «пробного снопа» при цьому враховувались: маса снопа, кількість гілок першого порядку, кількість суцвіть з плодами та без нього на одну продуктивну гілку (середнє з двох проб по 30 стебел в кожному); кількість плодів у суцвітті та з рослини (середнє з двох проб по 50 суцвіть у кожному); вихід кондиційних плодів.

9.                       Визначення посівних якостей плодів коріандру (маса 1000 плодів, енергія проростання, схожість) проводили згідно існуючих методик Держстандарту ДСТУ 3484-96 (ГОСТ 17081-97).

10.Визначення вмісту ефірної олії та її якість в плодах коріандру визначали згідно ДСТУ 4654-2006 .

11.Динаміка вмісту нітратного азоту, рухомого фосфору та обмінного калію в ґрунті. Проби відбиралися в шарі 0-30 см у фазі утворення розетки листя, цвітіння та дозрівання плодів (дослід №1) на неудобреному фоні і з внесенням N₄₅P₄₅K₄₅ та N₆₀P₆₀K₆₀. Вміст нітратного азоту визначали фонометричним методом (ГОСТ 26951-86), нітрифікаційну здатність грунту – за Кравковим, а рухомого фосфору і обмінного калію – методом Чирикова (ГОСТ 26204-94).

12.Математичний обробіток урожайних даних проводили методом дисперсійного аналізу на ЕОМ за методикою Б.А. Доспєхова та методом статистичного аналізу в середовищі програми Microsoft office Exel.

13.Енергетичні витрати і економічну ефективність вирощування плодів коріандру визначали за методиками Інституту зернового господарства УААН.

Супутні спостереження проводили за сучасними, загальноприйнятими методиками. Технологія вирощування коріандру відповідала рекомендаціям ІЕЛР.

При написанні дисертаційної роботи користувались сучасними методичними рекомендаціями ВАК України.