| summary: | Розділ 1. Огляд літератури. У розділі проаналізовано основні існуючі у рибоводній практиці України та Росії технології вирощування товарної риби у ставах. Розглянуто загальноприйняті підходи до планування та аналізу ефективності технологічного процесу. Висвітлено досвід застосування методів математичного моделювання з метою підвищення ефективності вирощування товарної риби у внутрішніх водоймах різних типів, в тому числі у ставах.
Виділено три типи математичних моделей, які застосовувались дослідниками для відображення комплексного впливу факторів на результати вирощування риби. Це моделі росту риб, імітаційні моделі ставових екосистем та статистичні регресійні моделі. Зручними та ефективними для розроблення стратегічних технологічних рішень є регресійні моделі з використанням стандартних математичних функцій. Викликають також інтерес розрахунки потенційно можливої природної рибопродуктивності нагульних ставів та необхідних для її досягнення щільностей посадки рослиноїдних риб. Застосування вказаних двох підходів до моделювання процесу вирощування товарної риби у виробничих умовах конкретного господарства - тема ще мало досліджена, і саме на її розкриття була спрямована дана дисертаційна робота.
Розділ 2. Матеріали та методика досліджень. Матеріалами для побудови та перевірки математичної моделі процесу вирощування товарної риби були виробничі показники
ВАТ "Сумирибгосп" . Підприємство працює за трилітнім циклом. Об¢єктами полікультури є коропо-сазановий гібрид, за рахунок якого отримують 70-85% рибопродукції, гібрид білого і строкатого товстолобиків та білий амур. Нагульні стави удобрюють органічними добривами та вапнують за методикою, розробленою ІРГ УААН (Харитонова, Галасун, Панченко, 1976). Годівлю триліток коропо-сазанових гібридів проводять комбікормами рецепту К 111-3 із вмістом сирого протеїну 23-24%. За відсутності комбікормів вказаної рецептури використовують аналогічні за поживністю кормосуміші. При годівлі застосовують годівниці "Рефлекс" місткістю 1,5-3,0 т.
Перед моделюванням, щляхом порівняння основних рибоводних та економічних показників ставових підприємств ВДКО "Укррибгосп" за період 1996-2000 рр., визначались фактори, за допомогою яких у сучасних умовах може бути досягнута висока ефективність вирощування товарної риби.
Модель процесу вирощування коропо-сазанових гібридів будувалась з використанням регресійних залежностей, тобто застосовувались методи статистичного моделювання. Модель процесу вирощування рослиноїдних риб будувалась як оптимізаційна, з використанням підходів до проведення розрахунків потенційної природної рибопродуктивності внутрішніх водойм. Для побудови математичної моделі процесу вирощування товарних триліток коропо-сазанових гібридів були використані дані у розрізі всіх нагульних ставів ВАТ "Сумирибгосп" за період
1986-1999 рр. (всього 219 варіантів вирощування). Визначалась наявність кореляційного зв’язку між кінцевими виробничими показниками: виходом рибопродукції з 1 га нагульних площ, кінцевою масою риб, їх виходом від посадки, - та показниками, що відображають дію основних факторів технологічного впливу: щільністю зариблення, індивідуальною масою риб при зарибленні, загальною масою посадкового матеріалу з розрахунку на 1 га нагульних площ, витратами комбікормів з розрахунку на 1 га нагульних площ та на 1 екземпляр посаджених на вирощування риб, витратами органічних, азотних, фосфорних добрив та вапна з розрахунку на
1 га нагульних площ, розміром нагульних ставів. Інтенсивність зв’язку оцінювали за величинами коефіцієнтів парної, множинної та часткової кореляції. Після відбору показників, які мали найбільший вплив на кінцеві виробничі результати, з використанням методу найменших квадратів будувались регресійні залежності. У ході побудови ще раз перевірялась достовірність впливу шляхом аналізу таких характеристик, як коефіцієнт детермінації між впливаючими змінними, дисперсія оцінок параметрів регресії, t-критерій (перевірка статистичної достовірності параметрів регресії), F–критерій (перевірка статистичної достовірності коефіцієнту множинної детермінації) та ін.
Вивчались умови функціонування екосистем нагульних ставів, за яких мали місце виявлені залежності. При цьому були використані результати досліджень, проведених лабораторією екологічних досліджень і лабораторією гідробіології та водної мікробіології
ІРГ УААН у 1999-2001 рр.
Із використанням побудованої математичної моделі процесу вирощування товарних триліток коропо-сазанових гібридів розроблялись технологічні схеми, аналізувалась ефективність застосування комбікормів та посадкового матеріалу. На основі модельних розрахунків із застосуванням цін 2000 р. визначались прогнозовані показники економічної ефективності: виробнича собівартість рибопродукції коропо-сазанових гібридів, кількість прибутку, що буде отриманий від її реалізації за різних технологічних схем.
З метою виявлення резервів збільшення обсягів виробництва у ВАТ "Сумирибгосп" порівнювались розраховані потенційно можливі величини рибопродуктивності нагульних ставів за рослиноїдними рибами та фактично отримані їх значення. Потенційна рибопродуктивність ставів визначалась за допомогою методики, що застосовувалась для оцінки біопродукційних можливостей внутрішніх водойм різних типів (Балтаджі, 1996; Шерман та ін., 1996; Козлов, 1998). При цьому були використані результати досліджень розвитку природної кормової бази нагульних ставів, проведені лабораторією гідробіології та водної мікробіології ІРГ УААН у 1999-2001 рр.
Розділ 3. Порівняльний аналіз ефективності вирощування товарної риби у ставових підприємствах виробничого державно-кооперативного об¢єднання "Укррибгосп". Дослідженнями встановлено, що перед значною частиною підприємств стоїть завдання підвищення продуктивності нагульних ставів, збільшення кінцевої маси товарної риби і кількісного виходу її від посадки. В середньому по розглянутих 24 підприємствах у період
1996-2000 рр. отримували 0,3 т/га продукції коропів та 0,2 т/га продукції рослиноїдних риб. Значно перевищували середній рівень виробництва коропів з розрахунку на 1 га нагульних площ у ВАТ “Сумирибгосп” (1,6 т/га) та ВАТ “Чернівецьке” (0,6 т/га). Найбільшим виробництво продукції рослиноїдних риб було у ВАТ “Донрибкомбінат” (0,7 т/га) та ВАТ “Сумирибгосп”
(0,4 т/га). Технологічними особливостями, які дали змогу цим підприємствам досягати найкращих виробничих показників, було раціональне і найбільш інтенсивне використання штучних кормів і органічних добрив, високий вихід риб від посадки, достатньо високі щільності зариблення рослиноїдними рибами. Так витрати кормів на одиницю товарної рибопродукції у ВАТ "Сумирибгосп" становили 2,7 одиниць, у ВАТ "Чернівецьке" – 3 одиниці, в той час як у більшості підприємств вони не перевищували 1,5 одиниці.
Крім кінцевих виробничих вирішальне значення відіграють вартісні показники економічної ефективності виробництва. Одним з основних таких показників є величина прибутку, отримана від реалізації товарної риби з розрахунку на 1 га ставових площ всіх категорій. Найбільшою прибутковість була у ВАТ “Сумирибгосп”: в 1999 р. вона становила 1,1 тис.грн./га,
в 2000 р. – 1,5 тис.грн./га. У всіх інших підприємствах в цей період прибутковість не перевищувала 0,2–0,3 тис.грн./га. Основним фактором, що сприяв досягненню найвищої економічної ефективності, був високий рівень інтенсифікації виробництва. Так у 2000 р. виробничі витрати у ВАТ "Сумирибгосп", становили 4,7 тис.грн/га і були приблизно у 7 разів вищими, ніж в середньому по ВДКО "Укррибгосп" - 0,7 тис.грн./га.
4.1. Характеристика умов функціонування екосистем нагульних ставів. Ставові площі цього підприємства знаходяться в Сумській області, у Поліссі України. Сприятливий період для ефективного вирощування дво- і триліток коропових видів риб тут становить 110-120 днів. Нагульні стави підприємства мають площу від 34 до 130 га, їх середня глибина 1,0-1,5 м. Джерелом водопостачання ставів є поверхневі води, які формуються за рахунок атмосферних опадів та стоку малих річок. Наповнення водою здійснюється як самопливом, так і закачуванням насосами.
Гідрохімічні дослідження протягом 1999-2001 рр. на базі нагульних ставів №1 рибцеху "Суми" площею 64 га та №2 рибцеху "Конотоп" площею 73 га вказують, що у період вирощування показники якості води знаходились в межах рибоводних нормативів. Рівень розвитку природної кормової бази дослідних ставів був високим за усіма групами кормових організмів. Так середньосезонна біомаса фітопланктону в досліджений період коливалась у межах 10,0-59,8 г/м3, зоопланктону – 11,6-29,7 г/м3, м¢якого зообентосу – 5,0-14,7 г/м2. При цьому щільності посадки дворічок коропо-сазанових гібридів масою 77-209 г були на рівні 2,0-3,7 тис.екз./га, дворічок гібридів білого та строкатого товстолобиків масою 300-714 г - 220-340 екз./га.
4.2. Моделювання процесу вирощування товарних коропо-сазанових гібридів. Перед проведенням кореляційно-регресійного аналізу вивчалася річна динаміка середніх рибоводних показників вирощування товарних коропо-сазанових гібридів
у ВАТ "Сумирибгосп". Середня щільність посадки дворічок в 1986-1991 рр. коливалась у межах 6,4-6,7 тис.екз./га, у 1994 р. вона становила 4,1 тис.екз./га і з роками зменшувалась до
2,7 тис.екз./га у 2000 р. Разом із зменшенням щільності посадки зменшувались витрати комбікормів з розрахунку на 1 га ставів. У 1986-1992 рр. вони становили 7,7-8,8 т/га, у 1992 р. -
6,7 т/га і у 2000 р. - лише 4,2 т/га Витрати комбікормів на одиницю продукції коропо-сазанових гібридів протягом 1986-2000 рр. коливались в межах 3-4 одиниці. Не дивлячись на зменшення використання комбікормів у розрахунку на 1 га ставів, їх витрати на 1 екземпляр посаджених на вирощування риб збільшились з 1,1-1,4 кг у 1986-1993 рр. до 1,5-2,0 кг у 1994-2000 рр. внаслідок значного зменшення щільності посадки. Це, а також збільшення середньої маси посадкового матеріалу від 30-48 г до 62-75 г дало можливість збільшити кінцеву масу риб з
343-443 г до 483-614 г. Вихід рибопродукції з 1 га ставів з часом дещо зменшувався, особливо це помітно в останні роки. Якщо в 1986-1991 рр. рибопродукція коропо-сазанових гібридів знаходилась на рівні 2,3-2,6 т/га, то у 1997-2000 рр. вона становила 1,2-1,8 т/га.
Середня по підприємству кількість внесення органічних добрив з роками коливалась, але в цілому залишалась приблизно однаковою - 2,2-2,7 т/га за період вирощування. Вапно в останні роки вносили у кількості 0,5-0,7 т/га. Починаючи з 1993 р., азотні та фосфорні добрива у нагульних ставах майже не застосовували.
Вихід рибопродукції коропо-сазанових гібридів із окремих ставів у період 1986-1999 рр. коливався від 0,8 до 3,5 т/га. В результаті кореляційно-регресійного аналізу виявлено, що на 74% він визначався кількістю комбікормів, використаних з розрахунку на 1 га ставу. Рівняння регресії мало вигляд:
Р = 253´ К + 230, R = 0,861, (1)
де Р – рибопродукція, кг/га; К – витрати комбікормів, т/га; R – коефіцієнт множинної кореляції.
Таким чином, деяке зменшення, починаючи з 1992 р., середнього по підприємству виходу продукції коропо-сазанових гібридів викликане, в першу чергу, зменшенням об¢ємів використання комбікормів. Як свідчить коефіцієнт при змінній К, збільшення кількості використаних комбікормів на 1 т/га дає можливість додатково отримувати близько 253 кг/га рибопродукції коропо-сазанових гібридів
|
