КРЕДИТНІ СПІЛКИ НА РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету, основні завдання, об’єкт та предмет, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У розділі 1 «Теоретичні засади діяльності кредитних спілок» досліджено основні теоретичні аспекти діяльності кредитних спілок як фінансових посередників на ринку фінансових послуг.

У роботі розглянуті теоретичні підходи до визначення сутності фінансових посередників, їх класифікації, розкрито особливості діяльності фінансових посередників на ринку фінансових послуг України. Визначено, що існують фінансові установи, які надають однорідні послуги, але при цьому ціль їх діяльності різна: одні намагаються максимізувати свої прибутки, інші – забезпечити населення фінансовими ресурсами на неприбуткових засадах.

Банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові та факторингові компанії надають кредитні послуги, проте механізм їх надання, коло споживачів та кінцева мета діяльності визначають особливість конкретної фінансової установи. Тоді, як метою функціонування кредитних спілок є не фінансовий результат від діяльності, а забезпечення своїх членів необхідними кредитними ресурсами та отримання соціального ефекту для всього суспільства. Така специфіка кредитних спілок проявляється і в їх фінансових послугах. На основі цього дисертантом виокремлені сутнісні ознаки фінансових послуг кредитних спілок, що дає можливість порівняти їх з послугами інших оферентів кредитних послуг.

За результатами дослідження особливостей діяльності кредитних спілок з’ясовано, що надані ними фінансові послуги мають ряд характерних ознак, серед яких: зручність, пільговий характер, спрощені умови надання кредитів, взаємне кредитування, фінансова взаємодопомога. Соціальний характер та неприбутковий статус кредитних спілок дав можливість виокремити ще одну ознаку фінансових послуг кредитних спілок, яка полягає у взаємній довірі членів кредитної спілки. Іншими словами, надання фінансових послуг відбувається на фідуціарних засадах. На основі цього уточнено визначення «кредитної спілки» як фінансової установи, що функціонує на кооперативних принципах та фідуціарних засадах, має неприбутковий статус та обслуговує фінансові потреби своїх членів за рахунок об’єднання їх грошових внесків.

Головні кооперативні принципи, серед яких: відкрите членство, демократичний контроль, розподіл доходів між членами, соціальна відповідальність, є обов’язковими передумовами існування фідуціарних відносин у діяльності кредитних спілок. Встановлено причинно-наслідкові зв’язки між рівнем довіри та прийнятністю фінансових послуг кредитних спілок. Основні характеристики прийнятності фінансової послуги – зручність, доцільність, прозорість, високий рівень відповідності потребам клієнтів – формують довіру споживачів до кредитної спілки і спрямовані на забезпечення захисту їх прав.

Надання фінансовими посередниками фінансових послуг є важливим чинником для виникнення інтересу з боку держави щодо дотримання та захисту прав споживачів фінансових послуг, гарантування стабільності та платоспроможності відповідних фінансових установ. Так само діяльність з надання фінансових послуг об’єктивно містить значні ризики, а тому потребує, передусім, зваженого й комплексного регулювання та контролю на державному рівні за діяльністю фінансових посередників.

Метою державного регулювання системи кредитної кооперації є створення сприятливого середовища для розвитку кредитних спілок, завдяки яким задовольняються споживчі потреби населення на принципах взаємодопомоги, розвивається мале та середнє підприємництво.

Відстрочення оподаткування процентів за внесками на депозитні рахунки членів кредитних спілок до 01.01.2015 р. є обґрунтованим, оскільки депозитна база займає найбільшу частку в структурі фінансових ресурсів кредитних спілок (у середньому 60%), і оподаткування процентів за такими вкладами суттєво зменшить фінансові ресурси спілок. Проте за умови, якщо кредитна спілка не зможе залучати кошти на депозитні рахунки при відсутності відповідної ліцензії, оподаткування доходів, розподілених на пайові членські внески за ставкою 5 % спричиняє зменшення пайового капіталу як джерела кредитних ресурсів.

Дисертантом з’ясовано, що джерела формування фінансових ресурсів кредитних спілок можуть варіюватися залежно від наявних у кредитних спілок ліцензій (Рис. 1).

На основі цього визначено, що кредитна спілка у своїй діяльності належить до однієї з чотирьох груп, класифікованих за можливостями наповнення фінансових ресурсів відповідно до наявних ліцензій.