Кучер Л.І. Особливості режиму калію в лучно-чорноземному грунті при застосуванні грунтозахисних технологій вирощування сільськогосподарських культур

summary

Вплив ґрунтозахисних технологій на зміну калійного режиму чорноземних ґрунтів та врожайність кукурудзи

на силос і ячменю ярого

Розділ містить огляд літератури за темою дисертації у якому висвітлено роль калію в родючості ґрунтів і життєдіяльності рослин, погляди вчених щодо класифікації його форм. Подано коротку історію та перспективи застосування ґрунтозахисних технологій, їх вплив на калійний режим та урожайність кукурудзи на силос і ячменю ярого. На основі аналізу результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених у зв’язку з покращанням калійного режиму чорноземних ґрунтів, обґрунтовано необхідність застосування і впровадження у виробництво ґрунтозахисних технологій, що базуються на мінімальному обробітку ґрунту.

Програма, методика, об’єкт і умови проведення

досліджень

Дослідження по дисертаційній роботі виконано в період 2001-2004 рр. на базі стаціонарного досліду кафедри ґрунтознавства та охорони ґрунтів Національного аграрного університету в приватному сільськогосподарському підприємстві „Сокільча” Попільнянського району Житомирської області.

Ґрунт дослідної ділянки – лучно-чорноземний вилугуваний грубопилувато-легкосуглинковий на лесовидному суглинку з вмістом гумусу в орному шарі 3,9 ±0,03. Характеризується близькою до нейтральної реакцією ґрунтового розчину (рНн₂о = 6,78). Щільність складення оптимальна і становить 1,12 г/см³. Забезпеченість азотом легкогідролізованих сполук за Тюріним і Кононовою у шарі 0-15 см – висока і становить 7,43±0,9, рухомими фосфатами за Чиріковим – середня і становить 6,41±0,7, обмінним калієм – низька з показником – 5,75±0,8.

Дослід двофакторний. Фактор А – система обробітку ґрунту: 1) традиційна система, що базується на полицевій оранці на глибину 20-22 см; 2) ґрунтозахисна із застосуванням мінімального обробітку ґрунту на 10-12 см. Фактор Б – удобрення: 1) Контроль (без добрив); 2) N₉₀P₆₀K₆₀; 3) N₉₀P₆₀K₆₀ + гній 12 т/га; 4) N₉₀P₆₀K₆₀ + солома 2,4 т/га + N₂₄; 5) N₉₀P₆₀K₆₀ + гній 12 т/га + солома 2,4 т/га + N₂₄ (норми добрив вказані на 1 га сівозмінної площі).

Сівозміна розгорнута у десяти полях у часі та трьох – у просторі. Досліджувалися такі культури: кукурудза на силос сорту Одеська – 10, та ячмінь ярий сорту Айдас. Дослід закладений методом розщеплених блоків. Розмір посівної ділянки – 132 м², облікової – 100 м². Повторність досліду – триразова.

Схема удобрення наведена в таблиці 1.

У період з 1996 по 2003 рр. на ділянці досліду було внесено 80 т/га гною, 16 т/га соломи, 560 кг/га азоту, 420 кг/га фосфору, 420 кг/га калію.

Відбір зразків ґрунту проводили у квітні, липні та вересні з досліджуваних варіантів за шарами ґрунту 0-15 та 15-30 см. Для визначення запасів валового калію брали зразки ґрунту з кожного генетичного горизонту.