Кузьменко О.Р. Оцінка біологічної та господарської специфічності сортів винограду нового покоління в умовах виноградарської зони Запоріжжя

summary

Огляд літератури. Аналіз проведених раніше досліджень вітчизняних і закордонних учених (П.Я. Голодрига, Ф.Ф. Давитая, Г.М. Ключнікова, О.С. Комарова, О.Д. Лянной, М.В. Мелконян, М.І. Тулаева, Л.П. Трошин, Д.І. Фурса та ін.) дозволів відмітити вплив абіотичних та біотичних факторів середовища на специфічність розвитку сортів винограду. Розглянуто стан і проаналізовано шляхи поліпшення сортименту винограду. Наголошено, що поряд з іншими факторами, сорт у виноградарстві, є одним із провідних елементів одержання високих сталих врожаїв кондиційної якості.

Умови, об'єкти й методики проведення досліджень. Дослідження проводилися протягом 2003-2007 рр. на ампелографічній колекції лабораторії виноградарства ЗСГДС ІОК УААН (м. Запоріжжя) на ділянці, закладеній у 1995 році кореневласними саджанцями.

Об'єктом досліджень були нові сорти винограду – Біанка, Мускат одеський, Первенець Магарача, Піфос і Спартанець Магарача, вивчення яких проводилося в порівнянні з районованим сортом Подарунок Магарача, що був обраний за контроль. Сорти висаджені в ряд по 30 кущів. Культура неукривна, кущі сформовані по типу 4-х рукавного віялового формування, без штамба. Середня довжина обрізки плодових стрілок – 6-8 вічок, сучків заміщення – 2-3 вічка. Шпалера вертикальна, трьохярусна. Схема розміщення 3,0 х 1,5 м. Агротехнічний догляд за сортами в колекції проводився за рекомендованою у даній зоні виноградарства технологією.

За роки проведення досліджень погодні умови дещо відрізнялися від середньобагаторічних, як за температурним режимом, так і за забезпеченістю вологою. За досліджуваний період ці умови були сприятливими для росту і розвитку винограду, характеризувалися різноманіттям прояву метеорологічних факторів, що дозволило достовірно оцінити ступінь прояву агробіологічних та господарсько-цінних показників досліджуваних сортів у зоні Запоріжжя.

При проведенні досліджень були використані загальноприйняті методи, що охоплювали всі етапи сортовивчення. Настання фенологічних фаз розвитку винограду, а також зимостійкість лози в умовах природної перезимівлі, силу росту і ступінь визрівання пагонів визначали відповідно до рекомендацій Лазаревського М.А. (1963). При проведенні агробіологічних обліків досліджували фактичне навантаження кущів вічками, пагонами і урожаєм згідно "Методичних рекомендацій з агротехнічних досліджень у виноградарстві України"  [2004]. Площу листової поверхні визначали ампелометричним методом, а продуктивність її роботи – методом визначення біологічної продуктивності кущів згідно "Методичних рекомендацій з агротехнічних досліджень у виноградарстві України" (2004). Продуктивність перспективних сортів винограду оцінювали згідно рекомендацій Амірджанова А.Г. (2002). Масову концентрацію цукрів визначали за допомогою рефрактометра, відповідно ДСТУ 27198-87; масову концентрацію титрованих кислот – прямим титруванням 0,1 N розчином NaOH, відповідно ДСТУ 14252-73, а оцінку якості вина, виготовленого з урожаю досліджуваних сортів винограду, проводили відповідно до рекомендацій Валуйко Г.Г. і Шольца-Кулікова Є.П. (1983). Увологічну характеристику сортів здійснювали за методикою Простосердова М.М. (1963). Стійкість досліджуваних сортів винограду до збудників мілдю, оїдіуму визначали згідно методики обліку розвитку основних хвороб и шкідників винограду за "Методичними рекомендаціями з агротехнічних досліджень у виноградарстві України" (2004). Кодування ампелографічних ознак проводили за методикою Мелконяна М.В., Волинкіна В.О. (2002). Коефіцієнт адаптації сорту розраховували методом Губіна Є.М. (1984). Економічну ефективність вирощування нових сортів винограду визначали розрахунково-порівняльним методом. Отримані експериментальні дані оброблені статистичними методами за Доспєховим Б.О. (1979), з використанням пакета електронних таблиць Excel.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Проходження основних фенологічних фаз і тривалість міжфазних періодів у досліджуваних сортів винограду. Представлені в таблицях 1 і 2 дати настання фенологічних фаз розвитку винограду і суми активних температур по кожному міжфазному періоду, дозволили встановити особливості настання та перебігу фаз розвитку  досліджуваних сортів залежно від теплового режиму періоду вегетації.

Дослідження показали, що  істотних  розбіжностей у  строках  настання фази розпускання бруньок у вивчаємих сортів не спостерігалось. Практично у всіх сортів розпускання бруньок наставало раніше контрольного сорту Подарунок Магарача. Більш раннє розпускання бруньок в умовах Запоріжжя спостерігалось у сортів Мускат одеський і Піфос, пізнє – у Первенця Магарача.

Початок цвітіння сортів в умовах Запоріжжя відмічався наприкінці травня - на початку червня. Спостереження показали, що різниця між датами настання початку цвітіння досліджуваних сортів винограду становить 12 днів. Всі  сорти, крім Первенця Магарача, зацвітали раніше контрольного сорту.

Сума активних температур за період проходження фази вегетації від початку розпускання бруньок до початку цвітіння значно варіює. Встановлено, що для проходження першої фази вегетації сортам Спартанець Магарача і Мускат одеський необхідна істотно менша кількість тепла, ніж контрольному сорту. Іншим сортам для проходження цієї фази вегетації потрібна сума активних температур, що суттєво не відрізняється від показника контрольного сорту.