Ласкавий В.М. Агробіологічна оцінка нових сортів винограду в умовах грунтово-кліматичної зони Запоріжжя

summary

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Огляд літератури. У процесі вибору напрямків досліджень, визначенні цілей і завдань дисертаційної роботи й для їхнього виконання на високому науково-методичному рівні були проаналізовані матеріали по специфіці розвитку виноградної рослини, впливу на ці процеси умов виробництва виноградної рослини, наведені в роботах Давітая Ф.Ф., Фурса Д.І., Турманідзе Т.І., Амірджанова А.Г., Кисіль М.Ф., M. Esteves, M. Manso Orgaz, M. Fregoni. При вивченні агроекологічних підходів у вивченні сортів винограду орієнтувалися на роботи А.М. Авідзба, К.А. Серпуховітіної, О.Д. Лянного, М.В. Мелконяна, В.О. Волинкіна, A. Costacurta, O. Serga.

УМОВИ, ОБ'ЄКТИ І МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Матеріалом досліджень були нові сорти винограду - Цитронний Магарача, Видвиженець, Бурмунк, Гечеї заматош, вивчення яких проводилося в порівнянні з районованим сортом Подарунок Магарача, який був обраний у якості контрольного, в 2000-2003 рр. на колекційній ділянці лабораторії виноградарства Запорізької державної сільськогосподарської дослідної станції. Сорти винограду, що вивчалися, були висаджені на колекції в 1995-1996 рр. Схема посадки кущів 3,0х1,5 м. Кущі сформовані на одноплощинних шпалерах з висотою штамба 70-75 см віяловим способом. Агротехнічний догляд за сортами в колекції проводився за прийнятими у даній зоні виноградарства правилами.

Кліматичні умови зони характеризуються високими температурними ресурсами й недостатньою кількістю опадів. Найбільш теплим місяцем вважається липень із середньою температурою 21,5–23,6⁰С вище нуля, а найбільш холодним – січень із середньою температурою 4,1–6,0⁰С нижче нуля. Кількість днів з температурою вище +10⁰С налічується 170–175, а сума позитивних температур за цей період дорівнює 3000–3330 ⁰С. Річна кількість атмосферних опадів коливається від 350 до 450 мм. Найбільше опадів випадає в червні - липні - від 53 до 62 мм, найменше - у січні - лютому - від 20 до 22 мм. Кліматичні умови за період досліджень були сприятливі для розвитку винограду й дозволили вірогідно встановити ступінь прояву агробіологічної сортоспецифічності досліджуваних сортів. 

Дослідження, результати яких представлені в даній дисертації, охоплюють всі етапи сортовивчення, що проводилося відповідно до „Методичних вказівок для проведення досліджень” (1991) і „Методичних рекомендацій з агротехнічних досліджень у виноградарстві України” (2004). Кліматичні умови зони характеризувалися відповідно до загальноприйнятих підходів, які описані в Довідниках по клімату (1967, 1969) і Т.І.Турманідзе (1981). Фенологічні фази для вивчення продукційного періоду у винограду були визначені згідно М.А.Лазаревському, А.Г.Амірджанову (1992). Для встановлення настання фенофаз ураховували рекомендації В.А.Волинкіна (2001). Стійкість сортів і гібридних форм винограду до збудників мілдью, оїдіуму визначалася відповідно до „Методичних вказівок по селекції винограду” (1974) і нових методів фітопатологічних досліджень у виноградарстві (П.Н.Недов, 1985). Масова концентрація сухих речовин визначалася відповідно  ДЕРЖСТАНДАРТУ 28561-90; масова концентрація цукрів за ДСТ 27198-87; масова концентрація титруємих кислот за ДСТ 14252-73, а оцінка якості вина, виготовленого із урожаю досліджуваних сортозразків винограду, проводилася відповідно до рекомендацій Валуйко Г.Г., Шольца-Куликова Е.П., Трошина Л.П. (1983). Кодування ознак здійснювалося відповідно до методики Мелконяна М.В., Волинкіна В.О. (2002). Продуктивність перспективних форм оцінювалася відповідно до рекомендацій Амірджанова А.Г. (2002), а економічна ефективність нових сортів винограду розраховувалася за існуючою методикою (1986). Отримані в результаті виконання роботи експериментальні дані оброблялися за допомогою математико-статистичних методів (Б.А.Збруї, 1976; Д.Т’юки, 1981).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Настання фенологічних фаз розвитку досліджуваних сортів винограду

Продукційний період у досліджуваних сортів винограду аналізувався за настанням наступних агробіологічних фаз розвитку: 1. Початок розпускання бруньок (ПРБ); 2. Початок цвітіння (ПЦ); 3. Початок дозрівання ягід (ПДЯ); 4. Повна зрілість ягід (ПЗЯ), що відповідає технічній зрілості. У сукупності тривалість періоду від розпускання бруньок до настання технічної зрілості дозволила охарактеризувати тривалість продукційного періоду (ТПП).

У середньому за всі роки досліджень було встановлено, що найбільш ранньостиглим сортом, за датою настання повної зрілості ягід, є сорт Бурмунк, а наступним - Цитронний Магарача. Урожай цих двох сортів в умовах Запоріжжя дозріває раніше, ніж у контрольного сорту Подарунок Магарача (табл.1).

Проведений підрахунок необхідних сум активних температур для досягнення технічної стиглості вивчених сортів винограду дозволив установити, що із цієї точки зору найбільше ранньостиглим в умовах Запоріжжя є сорт Цитронний Магарача. Він вимагає меншої кількості активних температур не тільки в порівнянні з контрольним сортом - Подарунок Магарача, але й у порівнянні із сортом Бурмунк. Сорти Гечеї заматош і Видвиженець оцінюються для даних екологічних умов за датою настання технічної стиглості й за сумою активних температур як більш пізностиглі.

Таким чином, і по строках дозрівання й по необхідній сумі активних температур для досягнення всіма новими сортами, що вивчалися, стадії технічної стиглості умови виноградарської зони Запоріжжя задовольняють. Дати дозрівання врожаю всіх сортів, що вивчалися, наступають раніше настання восени біологічного нуля в даній зоні, що свідчить про завершення потенційного періоду вегетації винограду, а також і по меншій необхідній сумі активних температур, необхідних для дозрівання врожаю винограду в порівнянні з потенційно можливою сумою активних температур за період вегетації в зоні Запоріжжя. Але найбільший інтерес для промислового виробництва сортів винограду в даній зоні представляють максимально раностиглі сорти Бурмунк і Цитронний Магарача.