ЛЕКСИЧНА МОДУЛЯЦІЯ В АНГЛО-УКРАЇНСЬКОМУ ХУДОЖНЬОМУ ПЕРЕКЛАДІ

summary

У Вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено об’єкт і предмет дослідження, окреслено його мету, завдання й методику; висвітлено наукову новизну, теоретичне значення, практичну цінність роботи та форми апробації отриманих результатів; сформульовано основні положення, що виносяться на захист.

        У першому розділі “Поняття лексичної модуляції у теорії перекладу” подається визначення лексичної модуляції як перекладацького прийому: виявлено її логіко-смислову природу і з’ясовано трансформації, що є різновидами лексичної модуляції; описано сталу та вільну форми вживання цього прийому; доведено, що лексична модуляція має значний потенціал для перекладу текстів художньої прози з англійської мови українською як спосіб досягнення адекватності.

Перший підрозділ присвячено проблему перекладацького аналізу тексту оригіналу, а саме важливість розуміння смислу оригіналу під час створення друготвору, яке відбувається на основі взаємозв’язків денотативних та конототивних відтінків значень слів, які виявляються у складі словосполучень, речень та тексту.

У другому підрозділі пояснюється, що під час відтворення художнього твору іншою мовою виникає потреба у використанні лексико-семантичних трансформацій. Відмова від буквалізму розуміється як умова створення адекватного друготвору, максимально наближеного до оригіналу.

        У третьому підрозділі наводиться визначення лексичної модуляції. Цей прийом визначається як переформулювання висловлення, яке можна здійснити, змінивши ракурс сприйняття певного об’єкту дійсності. Прикладом цього може бути переклад, коли наслідок замінює причину: I have about six hundreds a year, I wrote and asked [D. H. Lawrence]. – Я матиму шість сотень на рік, я вже дізналася [пер. Д. Радієнко]. Цей процес проходить за допомогою різних ознак та умов об’єкту дійсності, що описується в перекладі. До видів лексичної модуляції належать лексико-семантичні трансформації генералізації (Her husband, Ted Bolton, has been killed in the pit, twenty-two years ago, twenty-two years last Christmas           [D. H. Lawrence]. – ЇЇ чоловік, Тед Болтон, загинув у шахті, якраз минулого Різдва сповнилося двадцять два роки відтоді [пер. Д. Радієнко]), конкретизації (People have babies all the time [E. M. Hemingway]. – Усі жінки народжують дітей, відколи світ стоїть [пер. В. Митрофанова]), логічного розвитку (I don’t think I can stand that young man, said Clifford at lunch [D. H. Lawrence]. – Цей  молодик діє мені на нерви, – сказав Кліфорд за ланчем [пер. С. Павличко]) та антонімічного перекладу (The game with Saxon Hall was supposed to be very big deal around Pencey [J. D. Salinger]. – Для всієї школи не було нічого важливішого, ніж та гра [пер.                           О. Логвиненка]).

        Для перекладацького прийому лексичної модуляції важливим є врахування пресупозиції першотвору, яка не вербалізується у повідомленні, а лише імплікується. Наприклад, Also I’m half French, and I was educated in England and since I was eighteen I’ve wo the uniforms of eight countries [F. S. Fitzgerald]. – І напівфранцуз, і освіту здобув в Англії, і відколи мені сповнилося вісімнадцять, я встиг повоювати під прапорами восьми країн [пер. М. Пінчевського]. Про прапори в тексті оригіналу не йдеться, проте логічним висновком семантичної структури служити, воювати в армії певної країни є необхідні умови: носити військову уніформу та воювати під знаменами саме цієї країни. Ситуацію наведеного вислову вихідного тексту можна описати будь-якою з цих ознак: в оригіналі   використано   першу  з  них, а   у   друготворі  обрано  останню.

        Четвертий підрозділ присвячено розгляду потенціалу лексичної модуляції для досягнення адекватності тексту україномовного перекладу. Пошук перекладачем відповідностей у мові друготвору відбувається за індивідуальним сприйняттям. Цим зумовлюється можливість відтворення певної одиниці оригіналу кількома відповідниками мовою перекладу, а також важливість знань про потенціал дії різних перекладацьких перетворень для досягнення адекватності друготвору, що зокрема стосується прийому лексичної модуляції. Наприклад, перекласти Hardly even the surface of her mind was tickled at the glowing prospects he offered her [D. H. Lawrence] можна майже дослівно – Від запропонованих їй блискучих можливостей не здригнулася навіть найтонша поверхня її мозку [пер.           С. Павличко]. Такий варіант не порушує розуміння представниками цільової мови, тому що адекватно відображає значення вислову.

        Поліфінальний підхід до перекладу передбачає, що таке рішення не слід розглядати як єдино можливе й кінцеве. Інший варіант перекладу доводить це: На поверхні її душі не з’явилося щонайменшої хвильки від його славетних поривань [пер. Д. Радієнко]. Перекладачка використала лексичну модуляцію, надавши ситуації оригіналу форми, що є більш звичною для носіїв мови перекладу, вживши слово душа замість мозок. Обидва варіанти припустимі, але адекватно смисл словосполучення surface of her mind передає варіант на поверхні її душі. Коли йдеться про внутрішні переживання, то україномовний адресат асоціює їх радше зі значенням лексеми душа, ніж мозок. Таким чином, надаючи перевагу прийому лексичної модуляції, перекладач наближає друготвір до настрою оригіналу. Отже, лексична модуляція передбачає відхід від буквального відповідника, переосмислення й переформулювання висловлення першотвору з метою якомого повного розкриття смислу оригіналу.

        Лексична модуляція може мати сталу або вільну форму застосування. Стала форма лексичної модуляції ґрунтується на наявності усталених перекладацьких відповідників у цільовій мові, наприклад, Hi! Ground floor o’42’s a-moving [J. K. Jerome]. – Агов! У сорок другому з першого поверху вибираються! [пер. Ю. Лісняка]. Те, що для представника англійської культури має назви ground floor (так званий “наземний” поверх) та the first floor (перший поверх), для українця є відповідно першим та другим поверхами будинку. Отже, еквівалент перший поверх є усталеним для перекладу. Вільна модуляція є продуктом перекладацької творчості, коли у процесі перекладу наводиться адекватний відповідник, наприклад, And Connie felt herself released, in another world, she felt she breathed    differently [D. H. Lawrence] – Конні відчула, що вона на волі, в                 іншому світі, де навіть дихається легше [пер. Д. Радієнко]. В обох випадках застосування  саме прийому лексичної модуляції дозволяє обрати

адекватний еквівалент у перекладі. Застосування вільної форми лексичної модуляції зумовлюється суб’єктивною природою створення друготвору й залежить від розуміння перекладачем оригіналу, стилю та імпліцитних пресупозицій, закладених автором.

        Результатом дії прийому лексичної модуляції, зокрема вільної форми його вживання, є відповідник, під час пошуку якого мовні одиниці оригіналу сприймаються поза межами макроконтексту із урахуванням імпліцитного смислу та наміру автора (Т. Р. Кияк). Наприклад, на основі вірної інтерпретації пресупозиції лексема coat, що міститься у тексті оригіналу Only combing my hair if you don’t mind. I’m sorry I hadn’t a coat on, but then I had no idea who was knocking  [D. H. Lawrence] має перекладатися саме як піджак (Я тільки зачешуся, якщо ви не проти. Вибачте, що я без піджака, але я й гадки не мав, хто це стука [пер.              Д. Радієнко]). Такі відповідники українською мовою, як плащ або пальто (наприклад, Я тільки розчешуся, якщо ви не проти. Вибачте, що я не в плащі, але я не мав уявлення, хто стукає у двері [пер. С. Павличко]) створюють хибне розуміння певного контексту. Семантична структура одиниці jaw в англомовному вислові Hilda set her jaw, and that meant something [D. H. Lawrence] відтворюється українською як зуби: Хільда зціпила зуби, – а це дещо значило [пер. Д. Радієнко], бо дослівний варіант, запропонований іншим перекладачем (Гілда стиснула щелепи, а це щось означало [пер. С. Павличко]), не варто вважати адекватним, адже використання такої лексеми для опису поведінки людини може викликати негативне враження про в цілому позитивний образ зазначеного персонажу.

        У другому розділі “Механізм дії видів лексичної модуляції” досліджено види лексичної модуляції, зокрема описано принцип дії кожного з видів цього прийому, з’ясовано ознаки типи логічних відношень та логіко-смислові операції, що лежать в основі окремого виду цього прийому; гіперо-гіпонімічні зміни у перекладі визначаються як види прийому лексичної  модуляції; доведено, що випадки метонімічних замін відносяться до трансформацій генералізації та конкретизації.

        У першому підрозділі йдеться про зміст і обсяг семантичної складової структури номінативної одиниці. Розкриття цього питання пояснює зміну відношень між семантичними структурами одиниць англійської та української мов, що відбувається під час застосування перекладацького прийому лексичної модуляції.

        У другому підрозділі логічне відношення підпорядкування обсягу семантичних структур номінативних одиниць визначається як таке, що лежить в основі трансформацій генералізації та конкретизації. У перекладі

відбиваються логічні операції узагальнення (трансформація генералізації, наприклад, I believe in  a  higher  mystery  that  doesn’t  let even  the crocus be

blown out [D. H. Lawrence]. – Я вірю у вічну таїну, що оберігає навіть життя квітки [пер. Д. Радієнко]) та обмеження семантичних структур (трансформація конкретизації: Some of the wounded were noisy but most were quiet [Е. М. Hemingway]. – Дехто з поранених стогнав та більшість лежала тихо [пер. В. Митрофанова]). Перекладач відмовляється від дослівного еквівалента крокус, проте підшукує більш загальну, родову назву квітка. При конкретизації перекладач робить логічний висновок, спираючись на контекст друготвору, тобто обирає семантичну структуру слова стогнати, тому що йдеться про поранених, які перебувають у військовому шпиталі. За цією аналогією для передачі were quiet кращим є українське лежали тихо (а не спокійно). Разом з тим можливим є приглушення чи фокусування певних властивостей об’єкту дійсності (ситуації, предмета, процесу або явища), що наводиться у перекладі: They were all mechanics and hated the war [Е. М. Hemingway]. – Вони були робочі люди й ненавиділи війну [пер. В. Митрофанова]. У наведеному прикладі семантичні структури одиниць оригіналу mechanics та друготвору робочі люди належать до однієї категоріальної групи та знаходяться у відносинах підпорядкування. Під час створення тексту цільової мовою ознака виводиться з ракурсу сприйняття об’єкту реальності, про який йдеться в оригіналі, тобто відбувається процес приглушення семантичної структури слова mechanics (механіки). Перевага ж надається родовій семантичній структурі, яка виражається словосполученням робочі люди, що використовується у перекладі.

        Переклад вислову Hilda however suddenly married a man ten years older than herself  [D. H. Lawrence] як Однак Гілда несподівано вийшла заміж за чоловіка, на десять років старшого за неї... [пер. С. Павличко] ілюструє процес мовного фокусування під час трансформації конкретизації: семантичні структури двох мов належать одній категоріальній осі marry – виходити заміж. Утім у перекладі українською на перший план уводиться додаткова диференціююча ознака елементу дійсності та мовою друготвору добирається більш конкретний еквівалент вийшла заміж.

        Другий та третій пункти розділу також висвітлюють положення    про те, що випадки метонімічних замін під час  перекладу  відносяться  до трансформацій генералізації та конкретизації, а не до смислового розвитку. Така класифікація пояснюється тим, що під час метонімічних замін                 між семантичними структурам одиниць оригіналу та друготвору виявляються логічні відношення підпорядкування (обмеження або узагальнення). Наприклад, метонімічний зв’язок спостерігається між                    семантичними структурами одиниць brains та голова – частина замінюється на ціле та родова семантична структура використовується замість видової. Таким чином, заміна частини  на  ціле  під  час  перекладу

(‘You see,’ Piani said. ‘That is brains. Why haven’t you brains, anarchist?’    [Е. М. Hemingway] – Бачиш, – мовив Піані до Бонелло. – Оце голова. А твоя голова де, анархісте? [пер. В. Митрофанова]) визначається як генералізація. Заміну цілого частиною як трансформація конкретизації показано в прикладі: The bathing suit was pulled of her shoulders, and her back, a ruddy orange brown, set off by a string of creamy pearls, shone in the sun [F. S. Fitzgerald]. – Бретельки були спущені з плечей, оголена спина блищала на сонці; низка кремових перлів відтіняла помаранчево-брунатну засмагу [пер. М. Пінчевського]. Приклад, коли семантичної структури англомовного bathing suit (купальник) та перекладацького відповідника бретельки співвідносяться як ціле (купальник) – ознака (бретельки), ілюструє процес міжмовного фокусування між семантичними структурами, що підпорядковуються між собою. Заміна під час перекладу полягає лише у зосередженні на певній частині предмета (фокусуванні певної ознаки об’єкту дійсності), що позначається як bathing suit.

        Під час аналізу трансформації смислового розвитку спостерігається відношення перетинання семантичних структур. Дві семантичні структури, що взаємодіють у перекладі, поза контекстом є елементами різних категоріальних груп, тобто таких родових структур, які не мають спільного для їхньої взаємодії, наприклад,  A shell had fallen and while we waited three others fell up the road [Е. М. Hamingway]. – Попереду на дорозі вибухнув снаряд, а поки ми чекали, там упало ще три [пер. В. Митрофанова]. Семантичні структури лексем fall та вибухати належать до таких категоріальних осей, як переміщення у просторі – падати (fall) та зміна стану – вибухати. Поза контекстом семантична структура одиниці оригіналу не співвідноситься із семантичною структурою цільової мови, тобто, скажімо, у контексті наведеного вище речення слову fall не підходить україномовний відповідник вибухати. Взаємодія цих двох структур у творі Е. М. Гемінгуея стає можливою шляхом їхнього перехрещення у відповідному контексті та попереднього зміщення до семантичної структури ситуації бойові дії. Обсяг семантичних структур одиниць оригіналу та друготвору зазнає зміщення, підпорядковуючись контексту твору. Отже, відбувається відношення перетинання, завдяки якому певні лексеми англійської та української мови стають взаємозамінними в межах ситуації, що описується в оригіналі: I’ve watched

this guy since I was about eight years old [J. D. Salinger]. – Я того чоловіка пам’ятаю ще відтоді, як мені було десять років [пер. О. Логвиненка]. Лексемі watch відповідає український еквівалент пам’ятати, адже у контексті твору створюються умови перетинання семантичних структур зазначених номінативних одиниць.

        Трансформація антонімічного перекладу є продовженням логічного розвитку, адже  в  її  структурі  лежать  операції  зміщення  та  перетинання

семантичних структур номінативних одиниць текстів першотвору та друготвору. Ці види лексичної модуляції відрізняються тим, що під час застосування антонімічного відповідника, семантичні структури номінативних одиниць англійської та української мов знаходяться у відношеннях контрадикторності: He said the horses were a terrible lot but they were all the horses we had [Е. М. Hemingway]. – Він казав, що коні того дня будуть препаршиві, але іншого вибору ми не мали [пер.                  В. Митрофанова]; I didn’t say anything for a moment [J. D. Salinger]. – Хвилину я сидів мовчки [пер. О. Логвиненка]. До цього виду модуляції також відносяться випадки конверсивних перетворень, які характеризуються семантичною протиставленістю ознак: A mile form the sea where pines give way to dusty poplars is an isolated railroad stop…              [F. S. Fitzgerald]. – За милю від моря, де запорошені тополі наступають на пінії, є самотній залізничний полустанок [пер. М. Пінчевського]. Заміна англомовного give way протилежною за значенням лексемою наступають, відбувається із переформулюванням усього висловлення: підмет pines стає додатком у тексті друготвору, а додаток dusty poplars займає у перекладі місце підмета. Таким чином, семантичні структури оригіналу та друготвору є еквівалентними.

        У третьому розділі “Фактори застосування лексичної модуляції в англо-українському перекладі” крізь призму розбіжностей між англійською та українською мовами з’ясовано причини використання прийому лексичної модуляції в англо-українському художньому перекладі.

        У першому підрозділі пропонується погляд на проблему семантики номінативних одиниць в аспекті перекладу з англійської мови українською: різне функціонування слова у мові, відмінності у вживанні та сполучуваності з іншими лексемами, розбіжності норми та узусу вживання одиниць мови за певних умов в тексті оригіналу та друготвору зумовлюють розбіжності у смисловій структурі слова, і становлять одну з причин використання лексичної модуляції в англо-українському художньому перекладі.

        Переклад певної одиниці англомовного тексту цільовою мовою потребує такого нормативного та узуального вжитку в тексті перекладу, який відрізняється від умов уживання цієї одиниці в оригіналі,           наприклад, “No”, the old man said. You’re with a lucky boat!                                 [Е. М. Hemingway]. – Ні, – відказав старий.  – Ти тепер на щасливому човні [пер. В. Митрофанова]. При передачі виділених мовних одиниць для перекладу використовується не найближчий семантичний відповідник, а одиниця, яка вживається у відповідній ситуації згідно з українською традицією мовлення. У наведеному вище прикладі описується розмова між рибалками. Якщо зробити припущення, що старий не був рибалкою,                а викладачем  коледжу, то  у  подібній  ситуації  цілком  можливим  було  б

обрати українське ви, адже в навчальних закладах першої половини двадцятого століття було прийнято навіть до молодших учнів звертатися як до дорослих – на „ви”. Втім, коли в оригінальному тексті                               Ф. Фітцджеральда „Великий Гетсбі” персонаж звертається до леді, з якою нещодавно познайомився (“Oh, – you’re Jordan Baker” [F. S. Fitzgerald]), перекладач використовує ви („Ах, то ви – Джордан Бейкер” [пер.                  М. Пінчевського]).

        У другому підрозділі структура мовної картини світу розглядається як передумова звернення до прийому лексичної модуляції, що зумовлює традиційне для кожної мови, зокрема англійської та української, вживання одиниць, пов’язане з історією розвитку культури етносу та із формуванням лексичної системи мови як такої.

        Використання прийому лексичної модуляції сприяє усуненню труднощів, зумовлених особливостями членування дійсності представниками англо- та україномовного середовища. Наприклад, When I was a kid, I used to walk all the way up to our apartment very frequently. Twelve stories [J. D. Salinger]. – Малим я любив виходити пішки до самої нашої квартири. Аж на тринадцятий поверх! [пер. О. Логвиненка]. Лексична одиниця twelve (дванадцятий) відносно лексеми поверх для представників англомовної та україномовної культур має різні асоціації.                                                                                                                     Для позначення білого кольору представник української культури звертається до лексем молоко чи сніг, а не бавовна, яка відповідає світобаченню представників англомовної культури: And Edgar Biever, whose hair, they say, tu ed cotton-white one winter afte oon for no good reason at all [F. S. Fitzgerald]. – … й Едгар Бівер з волоссям білим, як молоко, про якого кажуть, що він посивів одного зимового вечора без будь-яких на те причин [пер. М. Пінчевського].

        У третьому підрозділі досліджуються контекстуальні умови, за яких слово вживається в межах фрагменту або цілого твору, а також особливості ситуативного контексту.

        Взаємодія мовного контексту із екстралінгвальними чинниками розглядається як один з головних чинників, що спонукають перекладача до використання прийому лексичної модуляції.

        Для визначення смислу мовної одиниці суттєву роль відіграє мікроконтекст, наприклад, “Well, most of the time we were on Anglo-Saxons, Beowulf, and old Grendel, and Lord Randal My Son, and all those things              [J. D. Salinger]. – Та ми проходили переважно англосаксів – Беовульф, Грендель “Лорд Рендал, мій син” і таке інше [пер. О. Логвиненка], тобто слово широкої семантики to be (were) поруч із назвами відомих творів конкретизується українським проходили.

        Утім, більшою мірою значущим є широкий контекст, наприклад, фрагменту  з  одного  чи  кількох  абзаців,  а  також  макроконтекст  цілого

твору. Це положення ілюструє переклад англомовного вислову I was away for two days at the posts. When I got home it was too late and I did not see Miss Barkley until the next evening [Е. М. Hamingway] більш конкретними українськими відповідниками за умов урахування контексту кількох речень і взаємозв’язку між ними – Два дні я пробув поза містом на постах. А коли повернувся, було вже надто пізно, і я зустрівся з міс Барклі аж третього вечора [пер. В. Митрофанова]. Переклад одиниці оригінального вислову I myself felt as badly as he did and could not understand why I had not gone [Е. М. Hamingway] потребує аналізу широкого контексту для вірного відтворення змісту українською мовою Я й сам почував себе винним і не міг збагнути, чому не поїхав туди [пер. В. Митрофанова].

        У четвертому підрозділі на основі методу кількісних підрахунків продемонстровано кількість випадків використання перекладацького прийому лексичної модуляції під час відтворення текстів англомовної художньої прози українською – близько 1400 випадків на тисячу сторінок оригіналів і перекладів. На основі класифікаційного розподілу одиниць ілюстративного матеріалу доведено, що в англо-українських перекладах художньої прози кількісне співвідношення випадків використання видів лексичної модуляції не є рівномірним. Найчастіше вживаним видом виявилася конкретизація (38,35%). Дещо меншою є кількість випадків смислового розвитку (28,3%). Порівняно з попередніми видами лексичної модуляції рідше застосовано антонімічний переклад (17,6%). Трансформація генералізації виявилася таким видом модуляції, до якого перекладачі при відтворенні англомовних художніх текстів українською вдаються найменше (15,7%). Кількісне співвідношення вживання видів лексичної модуляції зумовлюється різницею у поглядах носіїв двох мов на предмет  в  межах однієї  ситуації, а також  відтворенням контекстуальних відношень мовних одиниць як у найближчому оточенні, так і в межах цілого тексту.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ ТА ВИСНОВКИ

        У дисертації подано висвітлення прийому лексичної модуляції в англо-українських художніх перекладах, зокрема його природи, механізму дії та видів, а також виявлено особливості й причини застосування цього прийому з огляду на специфіку англійської та української мов, а також контекстуальних умов, що створюються у першотворі. Дослідження дозволило дійти таких висновків:

        1. Як прийом перекладу лексична модуляція складається з низки лексико-семантичних трансформацій. Прийом лексичної модуляції визначається як переформулювання висловлення, зумовлене зміною ракурсу бачення певного об’єкту дійсності перекладачем через розбіжності у світосприйнятті носіями мов оригіналу та перекладу.

        2. Під час застосування лексичної модуляції між семантичними структурами одиниць двох мов виникають гіперо-гіпонімічні, метафоричні, метонімічні, причиново-наслідкові, контрадикторні або контрарні зв’язки. Види лексичної модуляції побудовані на основі логічних відношень узагальнення, обмеження, перетинання або зміщення.

        3. Лексична модуляція може мати сталу або вільну форму застосування і є раціональним способом досягнення адекватного перекладу. Стала форма лексичної модуляції ґрунтується на наявності готових перекладацьких відповідників у цільовій мові. Вільна модуляція є продуктом творчості перекладача, коли у процесі відтворення тексту оригіналу використовується адекватний відповідник.

        4. До видів лексичної модуляції належать перекладацькі лексико-семантичні трансформації, що ґрунтуються на логіко-семантичних зв’язках між семантичними структурами номінативних одиниць та у сучасному перекладознавстві визначаються як генералізація, конкретизація, смисловий розвиток та антонімічний переклад. Застосування лексичної модуляції передбачає зміни обсягу семантичних структур номінативних одиниць на міжмовному рівні. Логічне відношення підпорядкування (субординація) обсягів семантичних структур номінативних одиниць лежить в основі трансформацій генералізації та конкретизації, коли у перекладі відбуваються логічні операції узагальнення (трансформація генералізації) та обмеження семантичних структур (конкретизація). Під час трансформацій генералізації та конкретизації спостерігається зміна ракурсу бачення предмета. При трансформації смислового розвитку виникає процес перетинання семантичних структур, які поза контекстом належать до різних категоріальних груп. Їхня взаємозамінність стає можливою лише при зміщенні цих структур у контексті художнього твору. В основі трансформації антонімічного перекладу разом із зазначеною вище логічною операцією перетинання лежать відношення контрадикторності чи контрарності між суперечливими семантичними структурами одиниць номінації. До зазначеного виду модуляції належать випадки конверсивних перетворень, які відзначаються семантичною протиставленістю ознак.

5. Випадки метонімічної заміни відносяться до генералізації та конкретизації. Цей факт пояснюється логічним відношенням підпорядкування між семантичними структурами одиниць оригіналу та перекладу, тоді як при логічному розвитку спостерігається перетинання семантичних структур мовних одиниць першотвору та друготвору.

        6. Причинами, що зумовлюють застосування прийому лексичної модуляції в англо-українському художньому перекладі, є особливості членування дійсності та її вербалізації носіями двох мов, тобто різниця у поглядах на предмет в межах однієї ситуації. Вживання лексичної модуляції також спричиняється розбіжностями в аспектах сполучуваності

номінативних одиниць, а також  відмінностями у відтворенні контекстуальних відношень номінативних одиниць як у найближчому оточенні, так і в межах цілого тексту.

        7. Проведене дослідження показало, що в англо-українському перекладі художньої прози кількісне співвідношення випадків використання видів лексичної модуляції не є рівномірним: конкретизація становить 38,35%, смисловий розвиток – 28,3%, антонімічний переклад – 17,6%, генералізація – 15,7%. Кількісне співвідношення вживання видів лексичної модуляції зумовлюється чинниками й особливостями застосування цього прийому, що описано в реферованій дисертації.

        На підставі проведеної роботи стверджуємо, що серед перспективних напрямків досліджень особливе місце належить використанню прийому лексичної модуляції у відтворенні українського оригіналу англійською, дослідженню можливостей та особливостей використання видів прийому лексичної модуляції в текстах інших функціональних стилів: публіцистичного, наукового, офіційно-ділового тощо. Крім того, інтерес становить вивчення сталої модуляції як об’єкта лексикографії та її прагматичних особливостей у художніх текстах.