Мареніченко М.В. Удосконалення елементів технології вирощування гібридів кукурудзи та їх батьківських форм в північному Степу України

summary

Стан вивчення питання (огляд літератури)

У розділі наведено аналіз результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених з питань густоти стояння рослин і рівня мінерального живлення для гібридів кукурудзи та їх батьківських форм. На основі проведеного аналізу обґрунтована необхідність проведення нових досліджень.

Умови, програма та методика досліджень

Дослідження проводили в 2002-2004 рр. в умовах північної підзони Степу України в навчально-дослідному господарстві “Самарський” Дніпропетровського державного аграрного університету.

Ґрунт дослідних ділянок – чорнозем звичайний, малогумусний, середньосуглинковий із вмістом гумусу (за Тюріним) – 4,6 %. Легкогідролізованого азоту (за Тюріним і Кононовою) в шарі ґрунту 0-20 см міститься – 8,0-8,5 мг/100 г ґрунту, рухомого фосфору (за Чиріковим) – 9,0-10,0, обмінного калію (за Масловою) – 14,0-15,0 мг/100 г ґрунту.

Клімат зони помірно-континентальний. Середньобагаторічна кількість опадів становить 504 мм. За погодними умовами 2002 р. характеризується недостатньою кількістю опадів в першу половину вегетації, високими температурами повітря в липні (на 4,4 °С вище норми). Більш сприятливим гідротермічний режим був у період вегетації 2003 р. За кількістю опадів 2004 р. був найбільш сприятливим, в цьому році за травень – вересень випало 530,9 мм при середньобагаторічній нормі 234 мм.

Програмою досліджень передбачалося проведення трьох польових дослідів.

Дослід перший – трифакторний. Перший фактор – рівень мінерального живлення (А):

А₁ – без добрив (контроль);

А₂ – N₃₀P₃₀K₃₀ ;

А₃ – N₆₀P₆₀K₆₀ .

Другий фактор – гібриди (В):

В₁ – Славутич 271 МВ;

В₂ – Дніпровський 309 МВ.

Третій фактор – густота рослин (С):

С₁ – 30 тис./га;

С₂ – 40 тис./га;

С₃ – 50 тис./га;

С₄ – 60 тис./га.

Предмет досліджень – середньоранній гібрид Славутич 271 МВ і середньостиглий Дніпровський 309 МВ.

Дослід другий – двофакторний. Перший фактор – рівень мінерального живлення (А):

А₁ – без добрив (контроль);

А₂ – N₃₀P₃₀K₃₀ ;

А₃ – N₆₀P₆₀K₆₀ .

Другий фактор – густота рослин (В):

В₁ – 40 тис./га;

В₂– 50 тис./га;

В₃– 60 тис./га;

В₄– 70 тис./га.

Предмет досліджень – батьківські форми  середньораннього гібрида Славутич 271 МВ: материнська – простий гібрид Терса М і батьківська – самозапилена лінія ИК 235 МВ.

Дослід третій – двофакторний. Перший фактор – рівень мінерального живлення:

А₁ – без добрив (контроль);

А₂ – N₃₀P₃₀K₃₀ ;

А₃ – N₆₀P₆₀K₆₀ .

Другий фактор – густота рослин (В):

В₁ – 30 тис./га;

В₂ – 40 тис./га;

В₃ – 50 тис./га;

В₄ – 60 тис./га.

Предмет досліджень – батьківські форми середньостиглого гібрида Дніпровський 309 МВ: материнська – простий гібрид Дніпровський 35 М і самозапилена лінія Т 22 МВ.

Агротехніка в дослідах – загальноприйнята для північної підзони Степу. Попередник – озима пшениця після чорного пару.

Облікова площа елементарних ділянок становила 50,4 м² , повторення – чотириразове. У фазі 3-5 листків підраховували кількість рослин кукурудзи і формували густоту стеблостою відповідно до схеми дослідів.

При закладці дослідів, проведенні спостережень і досліджень керувались методичними рекомендаціями Інституту зернового господарства УААН (1980), методиками Б.А. Доспєхова (1979, 1985). В польових дослідах проводили фенологічні спостереження, вимірювали висоту рослин і висоту прикріплення качанів. Площу листкової поверхні визначали шляхом множення ширини листка на його довжину і на коефіцієнт 0,75, вологість ґрунту у шарі 0-100 см за методикою А.А. Роде (1969). Вміст у ґрунті нітратного азоту визначали іонометричним методом (ГОСТ 26951-86), рухомого фосфору і калію – за Чириковим (ГОСТ 26204-91), у вегетативній масі та зерні кукурудзи загальний азот – мікрометодом К’єльдаля, фосфор – колориметричним методом, калій – на полум’яному фотометрі.

Збирання урожаю проводили вручну. З кожної ділянки качани зважували, відбирали проби для визначення маси зерна з одного качана, вологості зерна, маси 1000 зерен, виходу зерна.

Енергетичні витрати і економічну ефективність виробництва зерна кукурудзи визначали за методиками Інституту зернового господарства УААН (1988) та Інституту аграрної економіки УААН (1995).

Ріст, розвиток рослин і площа листкової поверхні

залежно від густоти стеблостою і рівня мінерального живлення

Візуальними спостереженнями встановлено, що тривалість міжфазних періодів і всього вегетаційного періоду досліджуваних гібридів та їх батьківських форм залежала від скоростиглості гібрида, погодних умов у роки досліджень і меншою мірою від густоти стояння рослин та рівня мінерального живлення.

Досліджувані фактори суттєво впливали на формування асиміляційної поверхні рослин. Підвищення густоти стеблостою з 30 до 60 тис./га призводило до зменшення площі листкової поверхні однієї рослини середньораннього гібрида Славутич 271 МВ в середньому за три роки на неудобреному фоні на 11,7 %, удобреному – на 9,8 %; середньостиглого Дніпровський 309 МВ – на 21,8 і 12,0 % відповідно. Внесення добрив помітно сприяло збільшенню площі листкової поверхні середньораннього гібрида на 14,4-16,3 %, середньостиглого – на 9,0-18,5 %. В перерахунку на 1 га загальна площа листкової поверхні рослин при загущенні посіву збільшувалась. Покращання умов живлення призводило до підвищення цього показника.

Асиміляційна поверхня материнської форми (простий гібрид Терса М) була меншою, ніж у гібрида Славутич 271 МВ, однак вплив на цей показник досліджуваних факторів був аналогічним (рис. 1).

Внесення мінеральних добрив сприяло збільшенню листкової поверхні однієї рослини в середньому за три роки на 22,0 % при густоті стеблостою 40 тис./га і на 30,3 % при 70 тис./га. Загущення посіву призводило до зменшення