Мазур О.В. Селекційний матеріал для створення гібридів кукурудзи, придатних до механізованого обмолоту

summary

МЕХАНІЗОВАНИЙ ОБМОЛОТ КУКУРУДЗИ

НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ АПК

(огляд наукової літератури)

У розділі проаналізовано результати попередніх досліджень з питань механізованого обмолоту кукурудзи. Аналіз літературних даних свідчить про те, що питання придатності кукурудзи до механізованого обмолоту та впливу на цей процес різних чинників вивчено ще недостатньо, а тому дослідження в цьому напрямку є досить актуальними.

УМОВИ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА

ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Вивчення вихідного матеріалу самозапилених ліній проводилось на дослідному полі кафедри рослинництва, селекції та насінництва Вінницького державного аграрного університету протягом 2001 – 2003 рр.

Грунт – сірий лісовий, крупнопилувато-середньосуглинковий на лесі. За результатами останнього комплексного агрохімічного аналізу (2000 р.), вміст гумусу (за Тюріним) в орному шарі складає 2,4 %. Реакція ґрунтового розчину – рН (сольове) 5,8; середньозважені – гідролітична кислотність – 41 мг.-екв. на 1 кг ґрунту; сума ввібраних основ – 153 мг.-екв. на 1 кг ґрунту; ступінь насичення основами – 78,9 %; вміст доступного для рослин азоту (за Корнфілдом) 88 мг, рухомого фосфору і обмінного калію (за Чириковим) – відповідно 212 і 92 мг на 1 кг ґрунту.

В цілому гідротермічні умови в роки проведення досліджень були сприятливими для росту й розвитку рослин кукурудзи та проведення збиральних робіт.

Вивчали 68 самозапилених ліній кукурудзи різного еколого-географічного походження та міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана. На їх основі було створено 108 гібридів, із них 56 гібридів за повною діалельною схемою схрещування (згідно 1-го методу 1-ї моделі Гріффінга), 52 – за схемою парних схрещувань.

Облікова площа ділянки – 4,9 м² для самозапилених ліній і 9,8 м²– для гібридів.

Повторність у дослідах для самозапилених ліній – 2-4 разова, для гібридів – 4 разова.

Розміщення ділянок – методом рендомізованих блоків.

За стандарти висівали кращі селекційні лінії робочої колекції для груп стиглості, спираючись на результати попереднього їх оцінювання селекційними установами України, а саме: СМ 7 (ранньостигла), F 7 (середньорання), W 401 (середньостигла).

За стандарти для гібридів використовувались гібриди вітчизняної селекції відповідних груп стиглості, рекомендовані інспектурою Державної комісії України з випробування та охорони сортів рослин по Вінницькій області на 2001 - 2003 рр.: ранньостиглий – Дніпровський 172 МВ, середньоранній – Дніпровський 284 МВ і середньостиглий – Молдавський 291 АМВ.

Фенологічні спостереження та обліки проводились у відповідності до ”Методики проведення польових досліджень з кукурудзою” (1980), а градаційне та бальне оцінювання всіх морфологічних та якісних ознак вели за Класифікатором-довідником виду Zea mays L (1994).

Величину сили відривання зернівки від стрижня качана (міцність прикріплення зернівки до стрижня качана) визначали на 10 качанах одного генотипу із кожного повторення для зерен, розташованих у середній частині качана, за допомогою пристрою, сконструйованого нами на основі пружинного динамометра.

Міцність прикріплення зернівки до стрижня качана визначали не менше як у трьох місцях середньої зони качана.

За міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана самозапилені лінії та гібриди, отримані на їх основі були поділені на три групи: з легким типом обмолоту – (0,6 кг/зернівку) , середнім – (0,9 кг/зернівку) та важким – (> 0,9 кг/зернівку).

Дослідні дані оброблялись дисперсійним, кореляційним і регресійним, повним та частковим генетичним і комбінаційним методами аналізу за Б.А. Доспеховим (1985), Р.В. Рокіцьким (1973), В.К. Савченко (1980), Н.В. Турбіним, Л.В. Хотилевою, Л.А. Тарутиною (1974) на персональному комп’ютері за використання спеціальних прикладних програм для Windows 95/98: Excel 7.0, Mathcad 2000.

МІЦНІСТЬ ПРИКРІПЛЕННЯ ЗЕРНІВКИ ДО СТРИЖНЯ

КАЧАНА У СЕЛЕКЦІЙНИХ ЗРАЗКАХ КУКУРУДЗИ

Виділені нами самозапилені лінії, які характеризуються кращими господарсько-цінними ознаками, поєднуючи різну міцність прикріплення зернівки до стрижня качана, можуть бути донорами цих ознак при створенні гібридів того чи іншого типів обмолоту. Зокрема лінії з високим прикріпленням качана (ХЛГ 33, ХЛГ 42, ХЛГ 175, ХЛГ 269, ХЛГ 1339) з низькою міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана (легким типом обмолоту) та лінії – УХ 405, TVA 8022 О2, ХЛГ 403, MS 206, S 61 з важким типом обмолоту; зі значною довжиною качана та легким типом обмолоту (ХЛГ 22, ХЛГ 42, ХЛГ 1286) та з важким обмолотом – УХ 405, TVA 8022 О2, ВС 5 b. Самозапилені лінії з великою кількістю рядів зерен (ХЛГ 22, ХЛГ 33, ХЛГ 175, ХЛГ 264, ХЛГ 290) з невисокою міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана та лінії (ХЛГ 152, ХЛГ 164, ХЛГ 276, ХЛГ 403, ХЛГ 1278) з важким типом обмолоту.

Кращими, з незначною міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана (легким типом обмолоту) та високою врожайністю, були такі лінії: ХЛГ 33, ХЛГ 175, ХЛГ 293 , МА 17; з важким типом обмолоту – ХЛГ 157, ХЛГ 276, ХЛГ 403, УХ 405, MS 206.

З незначною міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана та високим прикріпленням качана характеризувалися такі гібриди: УХ 405ХЛГ 264, MS 206УХ 405, МА 17ХЛГ 263, з важким типом обмолоту – ХЛГ 162УХ 405, PLS 61УХ 405, ХЛГ 33PLS 61; значною довжиною качана та легким типом обмолоту – МА 17ХЛГ 263, УХ 405ХЛГ 264, ХЛГ 273МА 17, високою міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана – ХЛГ 264УХ 405, УХ 405ХЛГ 386, PLS 61УХ 405. Виділено також гібриди з багаторядними качанами та легким (ХЛГ 264ХЛГ 263, СО 255Оh 43, ХЛГ 264ХЛГ 270) і важким типом обмолоту – (ХЛГ 264УХ 405, ХЛГ 386ХЛГ 33, ХЛГ 224ХЛГ 45, УХ 405ХЛГ 33). Кращі за врожайністю з легким типом обмолоту були гібриди МА 17ХЛГ 276, УХ 405ХЛГ 224, ХЛГ 293УХ 405, з високою міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана – ХЛГ 33УХ 405, УХ 405ХЛГ 45, МА 17ХЛГ 386, СО 108 СО 113, УХ 405ХЛГ 293.