механізм накопичення коштів для інвестування підприємств легкої промисловості Статья

Актуальність теми дослідження. Зі вступом України до Світової організації торгівлі (СОТ), за прогнозними оцінками, зменшуються конкурентоспроможність підприємств легкої промисловості, їх можливості збереження виробничих потужностей та кадрового потенціалу в зв’язку із суттєвими втратами на внутрішньому ринку, який буде відкритий для масового імпорту товарів з Китаю, Туреччини та інших країн.

Одним із шляхів подолання неминучого спаду, що супроводжуватиме галузь в період експансії зарубіжних фірм, є інвестування у впровадження новітніх технологій, які дозволять підвищити якість товарів широкого вжитку за умови здешевлення їх виробництва.

Проблемам інвестиційної діяльності присвячені дослідження багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців: Г. Бірмана, І. О. Бланка, А. Дамодорана, М. П. Денисенка, О. В. Кухленка, І. В. Матвієнка, А. С. Музиченка, М. Т. Пашути, А. А. Пересади, Р. Фостера, Л. І. Федулової, С. Шмідта, Й. Шумпетера, М. М. Якубовського. Поєднували в моделях економіки матеріально-ресурсний та соціальний чинники Г. Беккер, Є. Бем-Баверк, Л. Вальрас, Л. Візер, У. С. Джевонс, Дж. Б. Кларк, Дж. Кейнс, А. Маршалл, К. Менгер, Ф. Модільяні, А. Пігу, П. Самуельсон, М. Фрідмен, Л. Харріс, Д. Хікса та інші.

Потреба в інвестиціях змушує підприємства легкої промисловості вести пошук грошових ресурсів, необхідних для відновлення виробництва. Основними джерелами капітальних вкладень є або власні кошти, або кредити банків. На сьогодні, головним чином власні кошти забезпечують сталі темпи середньорічного зростання обсягу реалізації продукції. В той же час частка вітчизняної продукції на внутрішньому ринку товарів легкої промисловості щорічно знижується в середньому на 4 %. Очевидно, що її збільшення можливе за умови впровадження інновацій, що потребує залучення кредитних ресурсів.

Пошук чинників залучення коштів для фінансування проектів розвитку підприємств легкої промисловості обумовлює актуальність теми дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з планами науково-дослідних робіт, які виконувались в Київському національному університеті технологій та дизайну за темами: "Проблеми розвитку підприємств на інноваційних засадах" (номер державної реєстрації 0205U007035, 2005 р.) – особистий внесок автора полягає у розробці методики розрахунку вартості ринку окремих товарів легкої промисловості; "Розробка сучасних інструментальних методів управління підприємством, технологічними процесами виготовлення конкурентоспроможної продукції" (номер державної реєстрації 0105U002389, 2005-2007 рр.) – особистий внесок автора полягає у розробці схеми залучення інвестиційних ресурсів для підприємств, які впроваджують продуктові та процесні інновації; "Вдосконалення системи управління розвитком підприємств легкої промисловості в умовах сучасних трансформаційних процесів України" (номер державної реєстрації 0107U002975, 2007-2008 рр.) – особистий внесок автора полягає у розробці методики розрахунку інвестиційного потенціалу підприємства.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у розробленні теоретичних та практичних положень, прикладних рекомендацій щодо формування і використання інвестиційних ресурсів підприємств легкої промисловості шляхом залучення тимчасово вільних коштів населення та підприємств.

Поставлена мета зумовила необхідність вирішення наступних завдань:

- визначити принципи моделювання інвестиційних процесів на підприємствах;

- систематизувати основи оцінки впливу соціального чинника в моделях інвестування підприємств;

- з’ясувати особливості моделювання процесів розвитку підприємств легкої промисловості;

- провести розрахунок кредитоємності підприємств легкої промисловості;

- оцінити альтернативні джерела накопичення фінансових ресурсів як основи системи інвестування підприємств;

- розкрити соціально-економічну сутність чинника залучення тимчасово вільних грошових коштів;

- розробити модель залучення та розподілу інвестиційних ресурсів з метою розвитку підприємств легкої промисловості;

- запропонувати організаційну схему управління механізмом накопичення коштів та визначити її основні функції;

- обґрунтувати основні напрямки інноваційного розвитку підприємств легкої промисловості на основі моделі накопичення інвестиційних ресурсів.

Об’єктом дослідження є система накопичення інвестиційних ресурсів в частині залучення тимчасово вільних грошових коштів з метою фінансування розвитку підприємств легкої промисловості.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних положень, принципів, методів та способів накопичення інвестиційних ресурсів підприємств легкої промисловості шляхом залучення і розподілу грошових коштів.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження базується на методологічних засадах, розроблених провідними вченими в галузі соціальних і економічних знань. Наукові результати отримано з використанням спеціальних та загальних методів дослідження соціально-економічних об’єктів і процесів: системного аналізу (при дослідженні взаємодії економічних та соціальних знань в моделюванні економічних процесів); семантичного аналізу (для встановлення меж застосування понять та термінів при обґрунтуванні механізму накопичення коштів для інвестування підприємств); порівняльного аналізу (для розробки методики обґрунтування інвестиційних проектів підприємств); рядів динаміки, відносних та середніх величин, графічного моделювання (для оцінки вартості ринку товарів легкої промисловості, кредитоємності галузі та визначення стану накопичення грошових ресурсів в окремих банках); кластерного аналізу (при обґрунтуванні змісту соціального чинника формування банківських зобов’язань); контент-аналізу (для з’ясування особливостей впливу соціального чинника на накопичення грошових коштів); опитування (для оцінки рейтингів окремих ринкових продуктів та фінансових установ, що дозволяють зберігати та накопичувати кошти); експертних оцінок (при визначенні часток роздрібного та оптового ринку товарів легкої промисловості).

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти України, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства промислової політики України та Національного банку України, монографії провідних вчених, матеріали наукових конференцій, періодичних друкованих видань та сайтів Інтернету, фінансова та статистична звітність підприємств легкої промисловості, комерційних банків, матеріали проведених автором опитувань підприємців, споживачів товарів та послуг.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступних положеннях:

вперше:

- запропоновано механізм накопичення інвестиційних ресурсів з метою прискорення розвитку підприємств легкої промисловості шляхом створення організаційних структур на нових засадах;

- розроблено методику оцінки валової кредитоємності підприємств легкої промисловості для визначення потенційних обсягів фінансування проектів впровадження інноваційних технологій;

удосконалено:

- методи оцінки чинників формування довіри суб’єктів господарювання до галузевих банків з метою залучення коштів для інвестування проектів розвитку вітчизняних підприємств;

- механізм інвестування підприємств легкої промисловості з позиції галузевого банку, що дозволяє знизити кредитні ризики на всіх етапах реалізації проектів впровадження інноваційних технологій;

дістали подальший розвиток:

- принципи оцінки впливу соціального чинника економічних процесів на розвиток підприємств, що дозволило визначити показники довіри суб’єктів господарювання;

- організаційна схема управління формуванням джерел накопичення коштів для інвестування проектів розвитку підприємств легкої промисловості.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що запропоновані в роботі методики, підходи, висновки та пропозиції спрямовані на формування механізму накопичення та розподілу коштів, внаслідок чого суттєво зростають можливості інвестування розвитку підприємств легкої промисловості. Окремі складові моделі залучення та розподілу інвестиційних ресурсів використано в практичній діяльності Департаменту розвитку легкої та деревообробної промисловості Міністерства промислової політики України (довідка про впровадження від 05.09.07 р. № 01/7-3-763), Центра наукових досліджень Національного банку України (довідка про впровадження від 03.07.07 р. № 53-108/290) та АКБ "Легбанк" (довідка про впровадження від 26.11.07 р. № 01/1-2391). Наукові результати дисертаційної роботи знайшли практичне застосування на ряді підприємств легкої промисловості, що підтверджено відповідними довідками: ЗАТ Полтавська фірма "Ворскла" (довідка про впровадження від 17.09.07 р. № 185/01), Хмільницької швейної фабрики "Лілея" (довідка про впровадження від 13.09.07 р. № 502) та приватного підприємства "Елегант" (довідка про впровадження від 07.09.07 р. № 17).

Матеріали дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі у Київському національному університеті технологій та дизайну МОН України при викладанні дисципліни "Економіка підприємства", "Маркетинг" та "Банківські операції" (акт впровадження від 26.10.07 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є закінченою науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення проблеми формування механізму накопичення та розподілу тимчасово вільних грошових коштів з метою розвитку підприємств легкої промисловості і методики оцінки валової кредитоємності галузі. Дисертаційна робота містить особисті наукові ідеї здобувача і має наукове та практичне значення. Всі результати дослідження отримані особисто автором і знайшли відображення в його друкованих працях. З наукових праць, що видані у співавторстві, в дисертації використано тільки ті ідеї та положення, котрі є результатом особистої роботи здобувача і становлять індивідуальний внесок автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались і дістали позитивні оцінки на наступних науково-практичних конференціях: ІV Всеукраїнській ювілейній науковій конференції молодих вчених та студентів при Київському національному університеті технологій та дизайну (м. Київ, травень 2005 р.), міжнародній науково-практичній конференції "Україна-Латвія-ЄС: сучасний стан та перспективи розвитку" (м. Рига, березень 2008 р.) та міжнародному науково-практичному семінарі "Україна-Чехія-ЄС: сучасний стан та перспективи" (м. Прага, травень 2008 р.).

Публікації. За результатами проведених досліджень автором опубліковано 10 наукових праць загальним обсягом 2,9 друк. арк., з яких 7 – у фахових виданнях загальним обсягом 2,4 друк. арк., у тому числі: 2 публікації в колективних монографіях, 5 статей у наукових періодичних виданнях. В інших виданнях опубліковано 3 тези доповідей. Особисто автору належать 2,8 друк. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 126 найменувань та 11 додатків. Загальний обсяг дисертації складає 194 сторінок комп’ютерного тексту. Робота містить 39 таблиць та 19 рисунків.