Мельник О.В. Використання вуглекислого газу та озону для покращання насіннєвих якостей картоплі в умовах східного Лісостепу України

summary

Аспекти формування та розвитку бульб насіннєвої картоплі в умовах Східного Лісостепу України

(огляд наукової літератури)

            У розділі подається огляд наукових праць, які розкривають сучасний стан і проблеми отримання високоякісного насіннєвого матеріалу картоплі. Викладено причини та умови зниження продуктивності картоплі при репродукуванні. Висвітлено сучасні способи підвищення коефіцієнту розмноження картоплі, методи стримування її виродження та фізіолого-біохімічні механізми покращання лежкості при зберіганні в типовому сховищі з природним охолодженням.

Умови, матеріали та методи досліджень

Грунтово-кліматичні умови проведення досліду. Польові досліди проводили впродовж 1999-2002 рр. в Інституті овочівництва і баштанництва УААН на полях овочевої сівозміни. Інститут знаходиться в східній частині лівобережного Лісостепу України, на території Харківського району.

            Ґрунти дослідної ділянки – малогумусні, середньосуглинисті чорноземи зі вмістом гумусу 4,0-4,5 %, P2O5– 15 мг %, К2О – 8-10 мг %.

Коливання основних метеорологічних чинників за роками обумовили істотну різницю досліджуваних параметрів насіннєвої картоплі залежно від її сортових особливостей. Погодні умови 2000 року сприяли оптимальному проходженню процесів столоно- та бульбоутворення сортами різних груп стиглості, що позитивно вплинуло на процес накопичення врожаю бульб Погодні умови 2001-2002 рр. відрізнялися нерівномірним випаданням дощів та тривалими спекотливими періодами, що зумовило зменшення основних продуктивних показників картоплі досліджуваних сортів.

Технологічні умови проведення дослідів. Агротехніка вирощування насіннєвої картоплі загальноприйнята для регіону.

Схеми дослідів і методика проведення досліджень. У дослідах вивчали вплив газифікації на характер зберігання обробленої супереліти насіннєвої картоплі, а також – післядії досліджуваних газів на отриману з неї еліту. Обробку вуглекислим газом з експозиціями від 0,5 до 3,0 хв. та озоном з експозиціями від 1,0 до 5,0 хв. ранньостиглого сорту Бородянська рожева та середньостиглого сорту Луговська проводили відповідно до схеми дослідів у три строки: при закладанні садивного матеріалу на зберігання, при виході бульб зі стану спокою та перед садінням.

Досліди зі зберігання проведено згідно з „Методичними рекомендаціями по зберіганню плодів, овочів і винограду” (К., 1998): дослідні зразки в сітчастих мішках (не менше 5 кг) закладали в контейнери по діагоналі знизу доверху, повторність чотирикратна. Контейнери виставляли в 3 яруси.

Інші експерименти виконували за загальноприйнятими в картоплярстві методиками. Лабораторні дослідження біохімічного складу бульб проводили з використанням інфрачервоної спектроскопії на інфрачервоному аналізаторі якості моделі 4500 за комп’ютерною програмою, розробленою в лабораторії біотехнології і біохімії Інституту картоплярства УААН. Польові дослідження виконано згідно з „Методичними рекомендаціями по проведенню досліджень з картоплею” (К., 1983): ділянки 4-рядкові, в рядку по 25 рослин, повторність чотирикратна, площа живлення 70Ч35 см, облікова площа ділянки – 24,5 м² . Крім візуальної оцінки ураження рослин вірусними хворобами, визначали наявність вірусів у прихованому стані з використанням крапельної серодіагностики. Результати досліджень обробляли з використанням методу дисперсійного аналізу.

Характер впливу вуглекислого газу та озону

на зберігання насіннєвої картоплі в типовому

сховищі з природним охолодженням

Вплив підвищених доз вуглекислого газу на зберігання насіннєвого матеріалу картоплі. При проведенні досліджень виявлено сортову чутливість щодо впливу вуглекислого газу на природні втрати маси картоплі при зберіганні (табл. 1). Втрати сорту Бородянська рожева в досліджуваних варіантах суттєво перевищували такі у сорту Луговська в середньому на 2,3-2,7%. При цьому, не відмічено активізації проростання та інтенсифікації ураження бульб обох сортів хворобами. Результати біохімічного аналізу бульб картоплі свідчать про зменшення вмісту основних амінокислот (пролін та аспарагін у обох сортів та глютамін – у сорту Луговська), задіяних у синтезі гормонів та каталізації ферментів при проростанні.

Зростання природних втрат маси при зберіганні ранньостиглого сорту Бородянська рожева  відмічено в усіх досліджуваних варіантах, що обумовлено зменшенням вмісту крохмалю на 0,8-1,7% і відповідним зростанням кількості моноцукрів на 0,007-0,011%. Найменшими природними втратами маси порівняно до інших досліджуваних варіантів вирізнявся варіант з двократною обробкою газом при експозиціях 0,5 хв. при закладанні на зберігання і 1,5 хв. перед садінням – 7,4% у сорту Бородянська рожева та 5,1% у сорту Луговська (контроль – 5,6 і 5,8%, відповідно).